TAX ALERT 12.05.2021

Безумовна реєстрація податкових накладних на підставі рішення суду

23 квітня 2021 року набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України (далі – «Постанова»), якою внесено зміни до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі – «Порядок»), з метою приведення його положень у відповідність до останніх податкових змін.

Серед важливих змін можна відмітити, що Постанова уточнює порядок внесення даних до ЄРПН на підставі рішення суду. Відтепер податкові накладні, реєстрацію яких зупинено, повторно не перевірятимуться на відповідність вимогам податкового законодавства, як це визначено Порядком.

Нагадаємо, що раніше Порядком було встановлено, що у разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію податкових накладних, яке набрало законної сили, такі податкові накладні мали реєструватися лише після проведення перевірок, визначених Порядком, тобто вони мали повторно перевірятись на відповідність вимогам податкового законодавства.

Також, Постановою внесено низку технічних змін, зокрема: термін «електронний цифровий підпис» змінено на «кваліфікований електронний підпис»; слово «ДФС» замінено на «ДПС».

Прийнято Узагальнюючу податкову консультацію щодо оподаткування ПДВ послуг з технічної підтримки програмної продукції

27 квітня 2021 року Наказом Міністерства Фінансів України затверджено «Узагальнюючу податкову консультацію з деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання програмної продукції» (далі – «УПК»), яка стосується питань оподаткування ПДВ послуг з технічної підтримки програмної продукції.

УПК передбачено, що:

1. Послуги з технічної підтримки програмної продукції звільняються від оподаткування ПДВ, якщо вартість таких послуг включається до вартості програмної продукції (є складовою частиною постачання такої продукції).
2. Якщо вартість послуг з технічної підтримки програмної продукції не включається до вартості програмної продукції, то:
3. на загальних підставах оподатковуються ПДВ послуги з технічної підтримки програмної продукції, які:

(і) передбачають виключно постачання послуг із встановлення, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків, консультування щодо користування програмною продукцією, та

(іі) не передбачають внесення будь-яких змін до програмної продукції, та

(ііі) вартість яких не включає зміни, оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціоналу комп’ютерних програм;

• звільняються від оподаткування ПДВ послуги з технічної підтримки програмної продукції, які:

(і) включають будь-які зміни, оновлення, додатки, доповнення, включаючи усунення недоліків та виправлення помилок, та/або розширення функціоналу комп’ютерних програм, та

(іі) передбачають постачання за одну вартість послуг із встановлення, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків, консультування щодо користування програмною продукцією.

Варто зазначити, що такі висновки не є новими та раніше вже зустрічались в індивідуальних податкових консультаціях. Разом з цим, на відміну від індивідуальної, узагальнюючою податковою консультацією можуть користуватися всі платники податків.

Нагадаємо, що якщо платник податків діяв у відповідності до узагальнюючої податкової консультації при визначенні своїх податкових зобов’язань, то в подальшому він не може бути притягнутий податковою до фінансової відповідальності (не можуть бути накладені штрафні санкції).

Оновлено план-графік перевірок на 2021 рік

23 квітня 2021 року на сайті ДПС оприлюднено оновлений план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік. Наразі зміни внесено до:

• розділу І «Документальні планові перевірки платників податків – юридичних осіб», та
• розділу ІІ «Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів».

Податковим кодексом передбачено, що внесення змін до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік допускається не частіше одного разу в першому та одного разу в другому кварталі такого року, крім випадків коли зміни пов’язані із змінами назви платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок.

Нагадаємо, що перевірки платників податків, які були внесені до плану-графіку в другому кварталі поточного року, можуть бути розпочаті не раніше 1 жовтня поточного року.

Інформаційний лист № 20 щодо постановки нерезидентів на податковий облік

30 квітня 2021 року на сайті ДПС опубліковано Інформаційний лист № 20 «Щодо виконання нерезидентами обов’язків щодо взяття на податковий облік, а також реєстрації платниками податку на прибуток в Україні з 1 січня 2021 року» (далі – «Інформаційний лист»).

В Інформаційному листі, серед іншого, ДПС відповіла на наступні питання:

• Вимоги та порядок реєстрації нерезидента, що має «некомерційне» або постійне («комерційне») представництво в Україні. Зокрема зазначається, що:

– обов’язок реєструватись платником податку на прибуток виникає в нерезидента виключно, якщо його діяльність призводить до виникнення постійного представництва в Україні;

– реєстрація нерезидента в контролюючих органах України автоматично не призводить до його реєстрації в якості платника податку на прибуток;

– якщо нерезидент має «некомерційне» представництво, не зареєстроване платником податку на прибуток в Україні, та яке не здійснює діяльність, що відповідає визначенню «постійного представництва», такий нерезидент повинен стати на облік в контролюючих органах України як платник податків на загальних підставах.

• Наслідки реєстрації нерезидента. Представництва нерезидента зберігають свою податкову реєстрацію як самостійні платники податків в Україні навіть після взяття нерезидента на податковий облік.
• Відповідальність за недотримання вимог щодо реєстрації в Україні. Якщо нерезидент не стає на податковий облік, це є підставою для застосування штрафу в розмірі 100 000 гривень та арешту майна такого нерезидента за наслідком проведення перевірки.

Невиконання нерезидентом вимоги по реєстрації платником податку на прибуток підприємств є підставою для проведення позапланової податкової перевірки, внаслідок якої може бути визнано, що нерезидент ухиляється від оподаткування.

• Порядок зняття ознаки платника податку на прибуток, якщо нерезидент має представництво в Україні, яке не відповідає/перестало відповідати визначенню «постійного представництва». Наголошується, що спочатку такий нерезидент повинен стати на облік в контролюючому органі в якості платника податку на прибуток, і після такої реєстрації подати нову заяву за формою 1-ОПН про зняття ознаки платника податку на прибуток відповідно до процедури, передбаченою Порядком № 1588.
• Порядок сплати нерезидентом податку на прибуток. За загальним правилом, нерезидент, який має постійне представництво в Україні, після взяття на податковий облік повинен самостійно обчислювати та сплачувати податок на прибуток.

Разом з цим, ДПС також роз’яснено можливість сплати такого податку з рахунку постійного представництва. Так:

– для сплати податку на прибуток підприємств нерезиденту не обов’язково відкривати окремий банківський рахунок в Україні – таку сплату зможе здійснювати постійне представництво (як представник нерезидента на підставі належним чином оформлених повноважень);

– перерахування постійним представництвом (в межах делегованих йому нерезидентом повноважень) коштів на сплату зобов’язання з податку на прибуток підприємств за такого нерезидента не впливає на об’єкт оподаткування для цілей податку на прибуток підприємств у нерезидента, оскільки фактично є сплатою податку самим нерезидентом з його власних коштів.

Таким чином, Інформаційний лист відповів на низку важливих питань щодо реєстрації нерезидентів у контролюючих органах України в світлі вимог, чинних з 1 січня 2021 року.

Однак варто зазначити, що Інформаційний лист не має такої ж юридичної сили, яку має узагальнююча чи індивідуальна податкова консультація. А отже, до платника податків, який діяв у відповідності з інформацією, наданою в такому листі, можуть бути застосовані штрафи у випадку, якщо контролюючий орган встановить наявність податкового правопорушення.

ДПС про найпоширенішу помилку при уточненні зобов’язань з ПДВ

Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернуло увагу на те, що найпоширенішою помилкою при сплаті ПДВ у разі самостійного виявлення помилки (надання уточнюючого розрахунку) є здійснення сплати штрафних санкцій у розмірі 3% та пені в системі електронного адміністрування ПДВ безпосередньо через електронний рахунок.

Так, при поданні уточнюючого розрахунку з ПДВ у разі самостійного виявлення помилки платник податків має здійснити сплату суми недоплати та штрафних санкцій наступним чином:

– джерелом сплати грошових зобов’язань з ПДВ (сума коштів, яку платник податків повинен доплатити до відповідного бюджету), є суми коштів, які обліковуються в системі електронного адміністрування ПДВ;

– сплата штрафних санкцій у розмірі 3% здійснюється платником ПДВ з поточного рахунку до відповідного бюджету;

– сплата пені (при подачі уточнюючого розрахунку з ПДВ після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання) здійснюється платником ПДВ також з поточного рахунку до відповідного бюджету.

ДПС щодо порядку розрахунку та сплати податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами на митній території України

Нагадаємо, що відповідно до положень Податкового кодексу отримувач послуг, що постачаються нерезидентами на території України, має нарахувати та сплатити ПДВ. При цьому, дане правило стосується й осіб, що отримують такі послуги, які не зареєстровані як платники ПДВ.

З урахуванням чого, ДПС України в категорії 101.20 Загальнодоступного інформаційного-довідкового ресурсу надала роз’яснення щодо порядку розрахунку та сплати податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками ПДВ, на митній території України.

ДПС України зазначила, що розрахунок таких податкових зобов’язань (далі – «Розрахунок») подається отримувачем послуг, незареєстрованим як платник ПДВ, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, в якому наявні такі операції.

При цьому нарахована у Розрахунку сума ПДВ, підлягає сплаті до бюджету протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем зазначеного 20-денного строку.

Верховний Суд про ретроспективне застосування норм щодо строку включення до складу податкового кредиту суми ПДВ

У справі № 810/3596/15 податковий орган відмовив платнику податків у праві включити суми сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту у січні 2015 року, оскільки строк, передбачений поточною на той час редакцією Податкового кодексу (180 днів) для такої операції, вже минув. Натомість Компанія-позивач наголошувала, що на момент складення податкових накладних (листопад та грудень 2014 року) Податковим кодексом було передбачено строк у 365 днів, і саме цей строк повинен застосовуватись до правовідносин.

Верховний Суд, розглянувши справу, прийняв рішення на користь Компанії та зазначив наступне.

Положення Податкового кодексу, в редакції 2014 року, встановлювали, що платник податку може включити до складу податкового кредиту суми ПДВ на підставі податкових накладних протягом 365 днів з дати їх виписки за умови їх реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, з 01.01.2015 такі норми було вилучено з Податкового кодексу. З 01.01.2015 певний час було передбачено, що суми ПДВ відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 180 календарних днів з дати складення податкової накладної. При цьому, Прикінцеві та перехідні положення Податкового кодексу не містять норм щодо поширення цих нових вимог на правовідносини, що виникли до 01.01.2015.

Верховний Суд зазначив, що такими змінами право платника податку на віднесення сум до податкового кредиту було суттєво звужено у порівнянні із попередньою редакцією.

З урахуванням цього та зважаючи на загальний принцип незворотності дії законів у часі, Верховний Суд дійшов висновку, що до правовідносин стосовно строку для включення суми ПДВ до складу податкового кредиту необхідно застосовувати норми, що діяли на момент складення податкових накладних, тобто в редакції 2014 року, коли компанія мала право сформувати податковий кредит протягом 365 днів.

Суд про застосування «тесту основної мети»

Окружний адміністративний суд м. Києва розглянув справу № 640/3584/19 щодо дотримання «тесту основної мети» при застосування зниженої ставки податку на репатріацію за Конвенцією про уникнення подвійного оподаткування (далі – «Конвенція»).

Варто зауважити, що це одна за перших справ, де податковий орган заперечив право платника податків на застосування пониженої ставки податку на репатріацію, обґрунтовуючи свою позицію невиконанням «тесту основної мети».

Податковий орган стверджував, шо Позивач уклав договори позики виключно з метою застосування пониженої ставки податку на репатріацію, передбаченої Конвенцією, про що свідчать наступні факти:

• Позивач уклав низку договорів позики з компанією групи, зареєстрованою на Кіпрі, а також кредитний договір з компанією групи, зареєстрованою в Британії;
• внаслідок реструктуризації в рамках групи, Британська компанія набула права на отримання платежів по усіх заборгованостях по кредитних угодах, набувши статусу нового кредитора.

Конвенцією з Британією передбачено можливість повного звільнення від оподаткування відсотків в Україні, якщо такі відсотки сплачуються на користь компанії-резидента Британії з дотриманням певних умов. Ставка податку на репатріацію, передбачена Конвенцією з Кіпром вища і складає 5%. Зважаючи на це, податковий орган дійшов до висновку, що основною метою переведення права на отримання відсотків за позиками з Кіпрської компанії до Британської є отримання таких переваг за Конвенцією.

Натомість Позивач, оскаржуючи податкові-повідомлення рішення, серед іншого, обґрунтовував належне виконання «тесту основної мети» наступним чином:

• зміна кредитора мала на меті скоротити адміністративні та юридичні витрати для всієї групи компаній і є економічно доцільною;
• основною метою цих договорів було не власне надання позики Позивачу, а фінансування модернізації основних засобів Позивача і поповнення оборотного капіталу Позивача для задоволення його операційних потреб, тобто наявна економічна мета і доцільність в їх укладенні.

Суд при розгляді справи, беручи до уваги правові позиції Верховного Суду, Коментарі до Модельної конвенції ОЕСР щодо податків на доходи і капітал, проаналізував наступні питання:

• чи перераховуються всі / майже всі проценти на користь третіх осіб через незначний проміжок часу після їх отримання від боржника;
• чи має компанія-кредитор задокументовані та / або незадокументовані зобов`язання перед третіми особами, які вимагають, щоб компанія-кредитор перераховувати отримані проценти на користь третіх осіб;
• чи обмежується господарська діяльність компанії-кредитора отриманням процентів та їх подальшим перерахунком на користь третіх осіб;
• чи має компанія-кредитор економічну присутність у юрисдикції резидентної;
• чи відповідає застосування податкових пільг цілям застосованого податкового законодавства.

Враховуючи аргументи Позивача, та оскільки компанія-кредитор, резидент Британії, мала економічну присутність в цій державі, здійснювала реальну господарську діяльність, не мала жодних задокументованих або незадокументованих зобов`язань перед третіми особами, надання запозичень іншим пов’язаним особам є її звичайною господарською діяльністю, та ця компанія мала достатні активи для надання позики Позивачу, суд дійшов до висновку, що така операція має економічне обґрунтування і застосування пониженої ставки податку на репатріацію є правомірним.

На сьогоднішній день, дане рішення Окружного адміністративного суду м. Києва ще не набрало законної сили, та податковим органом подано апеляційну скаргу. А отже уразі відкриття апеляційного провадження, це рішення суду першої інстанції може бути переглянуте найближчим часом.