fbpx

TAX ALERT 13.08.2019

Останні новини податкового законодавства:

Багатостороння конвенція MLI набере чинності в Україні з 1 грудня 2019 року

 

8 серпня 2019 року до Депозитарію OECD (Організація економічного співробітництва та розвитку) було офіційно передано документи про ратифікацію Багатосторонню конвенцію щодо виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування (далі – Багатостороння конвенція MLI) в Україні. Це означає, що 1 грудня 2019 року Багатостороння конвенція MLI набере чинності в Україні.

Нагадаємо, що з початком застосування Багатосторонньої конвенції MLI Україна зможе внести необхідні зміни до більшості існуючих міжнародних договорів про подвійне оподаткування, укладених між Україною та урядами інших країн. Таким чином, підписавши та ратифікувавши Багатосторонню конвенцію MLI, Україна одночасно виконує крок 15 Плану дій BEPS, а також крок 6 «Недопущення зловживання пільгами, передбаченими двосторонніми угодами», та крок 14 «Удосконалення процедури взаємного узгодження шляхом вирішення спорів» Плану дій BEPS.

 

Схвалено проект Протоколу між урядами України та Об’єднаних Арабських Еміратів про внесення змін до Угоди про уникнення подвійного оподаткування

 

Кабінетом Міністрів України схвалено проект Протоколу між урядами України і Об’єднаних Арабських Еміратів про внесення змін до Угоди між двома країнами про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і капітал (далі – проект Протоколу).

Варто зазначити, що положення проекту Протоколу повністю відповідають вимогам Модельної Конвенції Організації економічного співробітництва та розвитку і передбачають, зокрема:

  • збільшення загальної ставки оподаткування процентів у країні, що є джерелом доходу, з 3% до 5%;
  • збільшення ставки оподаткування «технічних» роялті з 0% до 5% у країні, що є джерелом доходу;
  • нову редакцію статті щодо обміну інформацією, якою передбачається значне розширення можливостей для податкових органів обох країн здійснювати обмін податковою інформацією без застережень щодо вимог національного податкового інтересу чи банківської таємниці;
  • включення нової статті «Право на отримання вигід», яка обмежує можливості застосування пільгових положень Угоди, якщо основною метою є отримання таких пільг.

 

З 1 серпня 2019 року платники податків можуть подати заяву про повернення помилково (надміру) сплачених сум через «Електронний кабінет»

 

З 1 серпня 2019 року, відповідно до положень Порядку інформаційної взаємодії від 11.02.2019, платники податків мають змогу в електронному вигляді подати заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум по платежах, належних державному та/або місцевому бюджету. Дана новація спрямована на запровадження єдиної автоматизованої системи документообігу між органами Державної фіскальної служби України (далі – ДФСУ), органами Державної казначейської служби України та місцевими фінансовими органами. Заяву у довільній формі можна надіслати за допомогою меню «Листування з ДФСУ» приватної частини інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» (далі – Е-кабінет).

 

Оновлений план-графік податкових перевірок (станом на 9 серпня 2019 року)

 

Державна фіскальна служба України оприлюднила на своєму веб-сайті оновлений план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік. Зміни вкотре торкнулися перших двох розділів: «Документальні планові перевірки платників податків – юридичних осіб» та «Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів».

 

Стандарт IBAN та нові причини відмови у взятті на облік рахунку платника податків

 

З 5 серпня 2019 року в Україні запроваджено використання міжнародного номеру банківського рахунку (далі – IBAN), призначення якого є спрощення операцій між банками різних країн. Зокрема, IBAN є стандартною системою банківського рахунку в країнах-членах Європейського Союзу.

Постановою Правління Національного банку України № 162 встановлено перехідний період, з 5 серпня 2019 року по 31 жовтня 2019 року, протягом якого банкам та іншим фінансовим установам необхідно направити до контролюючих органів повідомлення про змінені рахунки платників податків за стандартом IBAN із зазначенням інформації щодо номера банківського рахунку, який було змінено, дати його відкриття й дати зміни рахунку за стандартом IBAN.

У зв’язку з цим були внесені деякі зміни до Переліку кодів причин відмови у взятті на облік рахунку платника податків. Тепер підставами для відмови у взятті контролюючим органом рахунку на облік є:

  • некоректна дата зміни рахунку за стандартом IBAN, тобто дата зміни рахунку є ранішою, ніж дата відкриття рахунку, номер якого було змінено, або дата зміни рахунку є пізнішою, ніж дата завершення перехідного періоду;
  • надходження в повідомленні про зміну рахунку за стандартом IBAN інформації про попередній рахунок (у старому форматі), яка не відповідає відомостям контролюючого органу (рахунок відкритий іншому платнику податків або зазначеному платнику податків, але з іншою датою операції).

Відповідні роз’яснення також були оприлюднені на сайті Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України.

 

Валютні послаблення щодо купівлі валюти за кредитні кошти

 

8 серпня 2019 року набрала чинність Постанова Правління Національного Банку України № 104, якою затверджені чергові валютні послаблення.

У межах валютної лібералізації Національний банк України (далі – НБУ) дозволив бізнесу купувати іноземну валюту за рахунок кредитних коштів у гривні без обмежень по сумі. Таке послаблення дає змогу підприємствам ефективніше управляти ліквідністю і купувати необхідний обсяг валюти для виконання власних зобов’язань у зручний для себе час.

Окрім цього, удосконалено валютний нагляд за дотриманням бізнесом граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями. Відтепер банки будуть зобов’язані завершити нагляд за експортними операціями впродовж 5 робочих днів з моменту отримання від НБУ інформації про зміну обслуговуючого банку в митній декларації клієнта. Насамперед це дозволить уникнути подвійного контролю клієнтської операції. Також уточнено порядок здійснення нагляду за імпортними операціями у випадку зміни обслуговуючого банку в митній декларації.

 

Верховний Суд щодо строків оскарження рішень контролюючих органів

 

Верховний Суд у своїй постанові від 17 липня 2019 року у справі № 640/46/19 дав остаточну відповідь на питання щодо строків звернення до суду для оскарження рішень контролюючих органів.

З матеріалів справи вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство) звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішень Державної фіскальної служби України (далі – ДФСУ). Разом з позовною заявою Товариство подало заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, яку обґрунтувало тим, що:

  • спочатку Товариство в адміністративному порядку оскаржило рішення ДФСУ про відмову у реєстрації податкових накладних,
  • потім Товариство вважало, що всі його скарги були повністю задоволені, оскільки, відповіді на скарги протягом 10-денного строку не були надіслані,
  • у підсумку Товариство дізналося про існування рішень комісії ДФСУ про залишення скарг Товариства без задоволення з Листа ДФСУ від 06.07.2018, наданого у відповідь на його звернення щодо результату розгляду скарг.

Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили Товариству в поновлені пропущеного строку з тих підстав, що Товариство скористалося своїм правом на оскарження рішень контролюючого органу в адміністративному порядку і пропустило тримісячний строк для звернення до суду.

Нагадаємо, що п. 56.18 ст. 56 ПКУ передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ (1095 днів; 2555 днів у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПКУ), платник податків має право звернутися до суду у будь-який момент після отримання рішення контролюючого органу. Поряд із цим, ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАСУ) встановлено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.

Задовольняючи касаційну скаргу, Верховний Суд, виходив з тих принципів, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків, а не виключно три місяці, як це зазначали суди попередніх інстанцій.

Проаналізувавши приписи Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та КАСУ, судді Верховного Суду прийшли до висновку, що, оскільки, окремі норми податкового законодавства по різному регулюють питання строків судового оскарження рішень контролюючого органу, тобто існує колізія норм, то відповідно до п. 56.21 ст. 56 ПКУ, коли є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

 

Роз’яснення Офісу великих платників податків щодо основних ознак схем економії зі сплати податків

 

Офіс великих платників податків дав роз’яснення щодо основних ознак схем, які використовуються суб’єктами господарювання з метою економії на сплаті податків.

Зокрема, до списку ознак, який не є вичерпним, відносяться:

  • відсутність об’єктів та складських приміщень, з яких відповідно до первинних документів здійснюється навантаження/розвантаження товарів, зазначена інформація досліджується в Державному реєстрі нерухомості;
  • непідтвердження Державним підприємством «Держреєстри України» реєстрації місць зберігання зернових культур підприємств-постачальників по ланцюгу постачання;
  • відсутність взаємовідносин власників складських приміщень по ланцюгу постачання, з яких нібито здійснювалось постачання товарів підприємствами-постачальниками;
  • непідтвердження власниками машин, які зазначені в ТТН, факту перевезення товарів;
  • невідповідність типу машин, їх вантажеємність для здійснення перевезень відповідних товарів (наприклад, перевезення зернових культур легковими машинами, мотоциклами, автобусами);
  • відсутність виплат доходів фізичним особам-водіям;
  • пояснення посадових осіб підприємств-постачальників про непричетність до здійснення діяльності, вироки суду.

Окрім цього, наголошується, що для підтвердження нереальності господарських операцій збираються й інші докази, отримані, наприклад, від оперативних підрозділів правоохоронних органів. Отже, наявність у платника податкових чи видаткових накладних, або інших документів з посиланням на поставку товарів (надання послуг), виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах.

Поряд із цим, така позиція ДФСУ є необґрунтованою, оскільки чинне податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами, в тому числі тими, які не були безпосередніми постачальниками товару, податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, сам платник податку не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов’язань. Дане твердження, зокрема, підтримано у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 826/7704/16, від 05.02.2019 у справі № 805/4717/15-а, від 15.01.2019 у справі № 815/4561/16.

 

Затверджено нові критерії ризиковості для блокування ПН/РК

 

8 серпня 2019 року Державна фіскальна служба України (далі – ДФСУ) опублікувала:

  • нові критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій зареєстровані в ДФСУ за № 1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 та введені в дію 08.08.2019;
  • та нові показники, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, зареєстровані в ДФСУ за № 1963/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 та введені в дію 08.08.2019.

Варто зазначити, що загалом дані критерії зазнали незначних змін у порівнянні з попередніми. Так, наприклад, Критерії ризиковості здійснення операцій доповнено пунктом 2.6., відповідного до якого розрахунок коригування на зменшення податкових зобов’язань до податкової накладної, виписаної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника податку на додану вартість, складений та поданий на реєстрацію в Реєстрі у термін, що перевищує 14 календарних днів з дня складання податкової накладної, зареєстрованої в Реєстрі без порушень граничних строків реєстрації, встановлених Кодексом.

Поряд із цим, правомірність нових затверджених ДФСУ критеріїв також викликає сумнів, адже Верховний Суд у своїй постанові від 02.04.2019 у справі № 822/1878/18, розглядаючи спір щодо правомірності зупинення реєстрації ПН, вже наголошував, що: «листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов’язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством».

Ірина Кальницька

Ірина Кальницька

Партнер, керівник практики податкового права, практики реструктуризації та врегулювання проблемної заборгованості, адвокат

  • Визнання та досягнення
  • The Legal 500 EMEA 2021
  • Best Lawyers, Ukraine 2022
  • Who’s Who Legal 2021
  • Ukrainian Law firms. A Handbook for Foreign Clients 2021
  • 50 провідних юридичних фірм України
Олена Сулима

Олена Сулима

Старший юрист, адвокат

29

Статті на тему

LEGAL HOTLINE 02.12.2021

02 Грудня 2021 Публікації

LEGAL HOTLINE 02.12.2021

Читати
Чи має адвокат право покинути залу засідань у самий розпал процесу?

01 Грудня 2021 Публікації

Чи має адвокат право покинути залу засідань у самий розпал процесу?

Читати
TAX ALERT 24.11.2021

24 Листопада 2021 Публікації

TAX ALERT 24.11.2021

Читати
Всі публікації

Ми використовуємо файли cookies для вдосконалення роботи сайту та покращення Вашого користувацького досвіду.
Політика cookies Налаштування cookie

Будь ласка, уважно ознайомтеся з умовами політики конфіденційності та обробки персональних даних. Політика cookies.

Я даю згоду на обробку персональних даних відповідно до політики конфіденційності та обробки персональних даних

Я хочу отримувати розсилку

Ми використовуємо файли cookies для вдосконалення роботи сайту та покращення Вашого користувацького досвіду. Політика cookies Сховати налаштування