TAX ALERT 16.02.2022 | Дайджест головних податкових новин

Почав діяти Порядок подання скарги на податкове повідомлення нерезиденту, не зареєстрованому як платник ПДВ

04.02.2022 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 02.02.2022 № 73, якою затверджений Порядок подання скарги на податкове повідомлення особі-нерезиденту, не зареєстрованій як платник ПДВ, та надсилання рішення за результатами її розгляду.

Цей Порядок прийнятий на виконання вимог Закону від 03.06.2021 № 1525-IX, відомого як «закон про податок на Google», яким встановлена норма про надсилання нерезиденту, не зареєстрованому платником ПДВ, податкового повідомлення. У такому повідомленні зазначається про обов’язок реєстрації платниками ПДВ нерезидентів, що постачають електронні послуги фізичним особам в Україні, коли обсяги такого постачання за попередній рік перевищили 1 000 000 грн, та нараховується штраф за постачання без вказаної реєстрації.

Так, Порядком, зокрема, передбачено, що:

• скарга подається нерезидентом або його представником до ДПС через компетентний орган іноземної держави у письмовій формі засобами поштового зв’язку протягом 90 календарних днів, що настають за днем отримання нерезидентом податкового повідомлення;
• днем отримання нерезидентом податкового повідомлення є дата інформування нерезидента компетентним органом іноземної держави щодо виникнення у нього обов’язку зареєструватися платником ПДВ та відповідальності, передбаченої у разі здійснення ним без реєстрації платником ПДВ операцій з постачання на території України електронних послуг фізичним особам;
• ДПС зобов’язана прийняти рішення за результатами розгляду скарги та надіслати його нерезиденту протягом 90 календарних днів за днем отримання скарги через компетентний орган іноземної держави засобами поштового зв’язку (рекомендованим листом з повідомленням про вручення);
• якщо рішення щодо скарги не надсилається нерезиденту через компетентний орган іноземної держави протягом 90 календарних днів, така скарга вважається повністю задоволеною на користь нерезидента з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Крім того, Порядком встановлені вимоги щодо того, яку інформацію повинна містити скарга нерезидента, а також передбачено, що до скарги можуть додаватись належним чином засвідчені копії документів, розрахунки та докази.

Набрав чинності Порядок взяття на облік іноземної компанії як платника податку на прибуток 

04.02.2022 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.12.2021 № 663, яким затверджений Порядок взяття на облік та зняття з обліку іноземної компанії як платника податку на прибуток підприємств зі статусом податкового резидента України.

Нагадаємо, що Законом № 466-IX від 16.01.2020 внесено зміни до Податкового кодексу України, відповідно до яких платником податку на прибуток – резидентом є іноземна компанія, яка має місце ефективного управління в Україні (проведення зборів виконавчого органу, прийняття управлінських рішень, фактичне управління діяльністю здійснюються переважно з України). Така іноземна компанія має право самостійно визнати себе податковим резидентом України та стати на облік у податковому органі. 

Так, Порядок визначає процедуру взяття на облік та зняття з обліку зазначеної іноземної компанії, а також проведення перевірки у разі її відмови від податкового резидентства України.

Порядком, серед іншого, передбачено, що:

• іноземна компанія до початку своєї діяльності (здійснення ефективного управління) на території України зобов’язана стати на облік у податковому органі за знаходженням об’єкта ефективного управління (тобто, за місцем проведення зборів виконавчого органу компанії, фактичного управління діяльністю компанії в Україні та ін.);
• іноземна компанія має право самостійно визнати себе податковим резидентом України та подати до податкового органу заяву про взяття на облік як платника податку на прибуток зі статусом податкового резидента України за формою № 1-ІК. На підставі зазначеної заяви податковий орган вносить відповідні дані до Єдиного банку даних про платників податків – юридичних осіб; 
• у Реєстрі платників податків – нерезидентів встановлюється ознака «Отримано статус податкового резидента України» та зазначається дата, з якої іноземна компанія визнається податковим резидентом України.

Дата визнання іноземної компанії податковим резидентом України визначатиметься в залежності від дати подання заяви за формою № 1-ІК. 

Якщо заява подається нерезидентом в період з 01 січня до 30 листопада року, то він визнається податковим резидентом України починаючи з 01 січня цього ж року. 

Якщо нерезидентом заяву буде подано в період з 01 до 31 грудня року, то він визнається податковим резидентом України починаючи з 01 січня наступного року;

• іноземна компанія, яка отримає статус податкового резидента України, зобов’язана обраховувати, сплачувати податок на прибуток у загальному порядку для платників податку – резидентів та подавати податкові декларації за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897;
• іноземна компанія має право відмовитися від статусу податкового резидента України та подати до контролюючого органу заяву за формою № 1-ІК. Відмова від статусу податкового резидента України прирівнюється до ліквідації юридичної особи. У зв’язку з цим, податковий орган за місцезнаходженням об’єкта ефективного управління в Україні проводить перевірку іноземної компанії за період її перебування у статусі податкового резидента України відповідно до Порядку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 772;
• зняття з обліку іноземної компанії здійснюється після проведення перевірки та сплати до бюджету в повному обсязі грошових зобов’язань, що виникли за період перебування такої іноземної компанії на обліку.

Внесені зміни до переліку форм та умов діяльностей, яким дозволено проводити операції без РРО

11.02.2022 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 09.02.2022 № 95.

Вказаною постановою внесені зміни до переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО та / або ПРРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 № 1336.

Відповідно до внесених змін не тільки на території села, а й на території селища дозволено без застосування РРО / ПРРО здійснювати:

• ФОП – платникам єдиного податку роздрібну торгівлю товарами;
• підприємствам споживчої кооперації, сільськогосподарським товаровиробникам роздрібну торгівлю та громадське харчування;
• роздрібну торгівлю, громадське харчування та побутове обслуговування військових частин;
• роздрібну торгівлю медичними і фармацевтичними товарами та надання медичних і ветеринарних послуг;
• продаж товарів і надання послуг поштовими відділеннями та пунктами зв’язку;
• надання побутових послуг;
• надання послуг з газопостачання, водопостачання, водовідведення і теплопостачання за умови проведення розрахунків вдома у споживача;
• роздрібну торгівлю насінням у кіосках.

Зареєстровані законопроекти щодо відтермінування штрафів за операціями з РРО 

У Верховній Раді зареєстровані законопроекти про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо відтермінування застосування фінансових санкцій за порушення вимог зазначеного закону.

Йдеться про наступні законопроекти:

• № 6561 від 27.01.2022 щодо тимчасового незастосування фінансових санкцій та встановлення понижених розмірів фінансових санкцій для платників єдиного податку;
• № 6561-1 від 28.01.2022 щодо відтермінування застосування фінансових санкцій для платників єдиного податку;
• № 6561-2 від 28.01.2022 щодо зменшення фінансових санкцій для платників єдиного податку.

Законопроектами № 6561 та № 6561-2 пропонується до ФОП, які є платниками єдиного податку 2 – 4 груп та які до 01.01.2022 були звільнені від обов’язку застосувати РРО / ПРРО і в яких з цієї дати виник такий обов’язок:

• не застосовувати фінансові санкції за вчинення порушень до 31.01.2022;
• з 01.02.2022 до 31.12.2022 застосовувати фінансові санкції за вчинення порушень у розмірі 10 % від розміру фінансових санкцій, встановлених ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». 

Однак, зазначені правила можуть бути застосовані лише за умови, що такі ФОП зареєстрували та почали використовувати РРО / ПРРО до 01.04.2022.

Законопроектом № 6561-1 пропонується до 31.12.2022 не застосовувати фінансові санкції до ФОП, які є платниками єдиного податку 2 – 4 груп та які до 01.01.2022 були звільнені від обов’язку застосувати РРО / ПРРО.

Наразі зазначені законопроекти опрацьовуються Комітетом Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики.

Оприлюднений проект Порядку ведення Реєстру керівників платників податків – боржників 

На офіційному сайті Державної податкової служби України 07.02.2022 опублікований проект наказу Міністерства фінансів України про затвердження Порядку ведення Реєстру керівників платників податків – боржників.

Нагадаємо, що Законом України від 30.11.2021 № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (відомого як «законопроект № 5600») прийнято норму щодо застосування до керівників платників податків тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України у зв’язку з наявністю у платників податків податкового боргу. З цією метою зазначеним Законом також передбачено ведення Реєстру керівників платників податків – боржників.

Так, вказаним вище Порядком, серед іншого, передбачається, що:

• Реєстр ведеться в електронному вигляді та оприлюднюється на сайті ДПС за формою згідно з додатком до Порядку;
• у разі отримання податковим органом рішення суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника за межі України, яке набрало законної сили, не пізніше наступного робочого дня з дня його отримання Реєстр боржників наповнюється відомостями про: керівника та юридичну особу або постійне представництво нерезидента – боржника, дату та номер судового рішення, суму податкового боргу, дату початку дії тимчасового обмеження, якою є дата набрання рішенням суду законної сили;
• підставами для закінчення дії тимчасового обмеження для керівника платника податку є:
  • погашення податкового боргу;
  • отримання інформації про зміну керівника боржника;
  • отримання рішення суду про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

Не пізніше наступного робочого дня з дня виявлення підстав для закінчення дії тимчасового обмеження Реєстр боржників наповнюється відомостями про: дату закінчення дії тимчасового обмеження, якою є дата настання однієї з зазначених вище підстав, суму податкового боргу на поточну дату, підстава для закінчення дії тимчасового обмеження.

Проект наказу щодо внесення змін до Порядку направлення податковими органами податкових вимог

На офіційному сайті Державної податкової служби України 07.02.2022 опублікований проект наказу Міністерства фінансів України про затвердження змін до Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків.

Нагадаємо, що Законом України від 30.11.2021 № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (відомого як «законопроект № 5600») внесені зміни до Податкового кодексу України, які передбачають надсилання платнику податків податкової вимоги разом з детальним розрахунком суми податкового боргу.

У зв’язку з цим, пропонується внести зміни до зазначеного вище Порядку, згідно яких податкові вимоги будуть направлятись разом з детальним розрахунком суми податкового боргу. Враховуючи це, також пропонується викласти форми податкових вимог у новій редакції.

Крім того, змінами до Порядку, зокрема, уточнюється, що:

• протягом періоду оскарження платником податків суми грошових зобов’язань податкова вимога не формується та не надсилається, а сума такого зобов’язання вважається неузгодженою;
• у разі направлення податкової вимоги в електронний кабінет до реєстру вимог автоматично вноситься інформація про її доставку з квитанції про доставку, а паперова копія вимоги та квитанції друкується та долучається до справи платника податків;
• інформація про відкликання податкової вимоги вноситься до реєстру податкових вимог.

Інформаційний лист податкової щодо змін в адмініструванні податкового боргу та у процедурах податкового контролю

На офіційному сайті Державної податкової служби України 01.02.2022 опублікований Інформаційний лист № 2/2022 «Нововведення Закону України від 30.11.2021 № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень». Частина 2. Адміністрування податкового боргу, перевірки».

В Інформаційному листі, зокрема, звертається увага на наступне:

• платникам податків під час проведення як документальних, так і фактичних перевірок надано право відкрито застосовувати технічні прилади та відкрито здійснювати звукозапис, фотофіксацію, відеозйомку, накопичувати та використовувати таку інформацію. Такий же обсяг прав мають і податкові органи. Зібрану у такий спосіб інформацію податкові органи включать до матеріалів перевірки. В свою чергу, платники податків зможуть долучити зібрану інформацію до своїх пояснень при поданні заперечення на акт перевірки;
• з 01.01.2022 податкові органи на підставі рішення суду можуть застосовувати тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента – боржника за межі України як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення податкового органу про стягнення податкового боргу. Водночас, для застосування такого обмеження мають виконуватись одночасно такі умови:
  • сума податкового боргу перевищує 1 мільйон гривень, та
  • цей податковий борг не був погашений протягом 240 календарних днів з дати вручення податкової вимоги;
• з метою інформування керівника платника податків про застосування до нього такого тимчасового обмеження передбачається ведення Реєстру керівників платників податків-боржників, який буде оприлюднюватись на офіційному сайті ДПС. Однак, наразі такий Реєстр ще недоступний для перегляду;
• без звернення до суду за рішенням керівника податкового органу здійснюється стягнення коштів з платника податків у випадку, коли податковий борг виник в результаті несплати платником податків самостійно задекларованих сум. Новацією єте,що така процедура здійснюється незалежно від розміру податкового боргу.Раніше податкова могла застосовувати таку процедуру, якщо сума податкового боргу перевищувала 5 мільйонів гривень;
• на офіційному сайті ДПС щомісяця буде публікуватись інформація про фізичних осіб (не підприємців), які мають податковий борг;
• у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів (первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку тощо), платник податків має повідомити про це податкові органи і здійснити дії по їх відновленню протягом визначених Податковим кодексом України строків. За загальним правилом, дотримання платником податків такої процедури є передумовою неможливості здійснення перевірок, що в свою чергу є підставою для перенесення строків проведення перевірок до дати відновлення та надання документів до перевірки. Але, таке перенесення строків не діє для документальних перевірок заявленого до відшкодування з бюджету та / або від’ємного значення ПДВ. І якщо відновлених документів не буде надано на запит податкового органу, вважатиметься, що вони відсутні;
• платник податків звільняється від обов’язку надання інформації та документів на запит податкового органу, якщо такі документи вже надавались такому органу. У такому разі платник податків має право надати податковому органу інформацію про дату та номер листа, якими їх було надано.

Нагадаємо, що 18.01.2022 опублікована перша частина інформаційного листа податкової, присвяченого нововведенням Закону України від 30.11.2021 № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (відомого як «законопроект № 5600»). Її оглядвикладено в Tax Alert за посиланням. 

Строк для оскарження ППР до суду складає 6 місяців: постанова Верховного Суду 

Верховний Суд у постанові сформулював правову позицію щодо строків звернення до суду з позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень у разі, якщо процедура їхнього адміністративного оскарження не здійснювалась.

Так, Верховний Суд вказав, що процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження, становить 6 місяців. Такий строк обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас, Верховний Суд звернув увагу на те, що суди повинні уникати випадків скасування законних рішень, ухвалених відповідно до усталеної на той час судової практики, лише на тій підставі, що станом на час розгляду справи змінилось юридичне тлумачення відповідної норми права.

Суть спору в даній справі полягала в тому, що платник податків, не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду з позовом про їх оскарження в межах 1095-денного строку. Суд першої інстанції частково задовольнив позовні вимоги.

Позивач не погодився із таким рішенням та подав апеляційну скаргу на нього.

Проте, суд апеляційної інстанції після відкриття провадження у справі запропонував позивачу подати заяву про поновлення строку звернення до суду з позовом та вказати поважні підстави для його поновлення. Апеляційний суд мотивував свою ухвалу тим, що у постанові Верховний Суд відступив від правового висновку про те, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення. У такій постанові Верховний Суд, серед іншого, вказав, що право звертатись до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень об`єктивно не може існувати протягом 1095 днів, а строк давності 1095 днів не є процесуальним строком звернення до суду.

Виконуючи вимоги суду апеляційної інстанції, позивач подав до суду заяву, у якій просив поновити йому строк звернення до суду. На його переконання, правова позиція у згаданій апеляційним судом постанові стосується строку звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення у разі використання платником податків адміністративного оскарження. Однак, у цій справі позивач таку процедуру не використовував, а тому подав цей позов без порушення строку, а саме в межах 1095 днів.

Проте, суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції, а позов залишив без розгляду. На думку апеляційного суду та беручи до уваги висновки зазначеної вище постанови Верховного Суду, строк звернення до адміністративного суду щодо оскарження податкових повідомлень-рішень визначається за загальними правилами Кодексу адміністративного судочинства України і становить 6 місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Верховний Суд підтримав позицію апеляційного суду в частині процесуального строку. При цьому, ним вказано, що зміна судової практики, яка відбулася після ухвалення судами остаточного рішення, не повинна порушувати принцип правової визначеності та стабільності правового регулювання, чинного на час розгляду справи судами попередніх інстанцій.

У цій справі позивач звернувся до суду з позовом до зміни судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду. 

Тому, незважаючи на те, що суд апеляційної інстанції правильно визначився із межами процесуального строку, який підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, скасування ним рішення суду першої інстанції із застосуванням нової судової практики є проявом надмірного формалізму.

У зв’язку із цим, Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду та направив справу до нього для продовження розгляду. 

Огляд судової практики Верховного Суду за 2021 рік у справах щодо оподаткування

Верховним Судом опублікований огляд судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за 2021 рік, де, серед іншого, наводяться його правові позиції і у справах щодо оподаткування. 

У огляді, зокрема, зазначається про:

• постанову, в якій Верховний Суд вказав, що строк позовної давності про стягнення сум бюджетного відшкодування з ПДВ складає 1095 днів, що настає за днем виникнення у платника податків права на таке відшкодування; 
• постанову, в якій Верховний Суд дійшов висновку, що головною умовою для врахування у складі податкових витрат на проведення маркетингових послуг є їх документальне підтвердження та зв’язок таких витрат із господарською діяльністю платника податку;
• постанову, де зазначається, що пояснення громадян не можуть бути безумовним підтвердженням факту порушення податкового законодавства, з урахуванням аналізу документів податкового, бухгалтерського та кадрового обліку на предмет їхньої відповідності та повноти відображення всіх показників на підприємстві;
• постанову, згідно якої надруковані скриншоти файлів спеціалізованого програмного забезпечення (комп’ютерної програми «М.Е.Dос») разом з компакт-диском та оригіналами відповідних файлів є належними та допустимими доказами для підтвердження факту направлення податкових накладних на реєстрацію;
• постанову, в якій Верховний Суд зазначає, що висновок судово-економічної експертизи не є безумовною підставою для звільнення від доказування у спорі та дослідження суті (змісту) господарських операцій, виконання яких податковий орган ставить під сумнів. Лише суд може встановити прийнятність чи неприйнятність документа внаслідок його недійсності, надати правову оцінку обставинам, а також правильності застосування відповідної норми права;
• постанову, відповідно до якої складання контролюючим органом рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій не за формою податкового повідомлення-рішення не може бути самостійною підставою для визнання протиправним такого рішення, за умови, що суб’єкт господарювання вчинив порушення вимог податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідний орган. При розгляді податкових спорів перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою.