TAX ALERT 16.09.2021

Зареєстровано законопроект про ратифікацію Протоколу до податкової конвенції між Україною і Данією

На офіційному веб-сайті Верховної Ради України оприлюднено Проект Закону № 0124 від 2 вересня 2021 року про ратифікацію Протоколу про внесення змін до Конвенції між Урядом України і Урядом Королівства Данії про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно (далі – «Протокол»), а також повний текст Протоколу.

Протоколом вносяться такі зміни:

• Уточнено визначення резидента Договірної Держави;
• Уточнено умови застосування пониженої ставки оподаткування дивідендів: ставка 5% загальної  суми  дивідендів може застосовуватися, якщо бенефіціарним власником дивідендів є компанія, яка володіє безпосередньо принаймні 25 відсотками капіталу компанії, що виплачує дивіденди, впродовж періоду, який становить 365 днів, що включає день виплати дивідендів (з метою обчислення цього періоду не беруться до уваги зміни власності, які безпосередньо виникають внаслідок реорганізації підприємства, такої як злиття або реорганізаційне дроблення компанії, яка володіє акціями або яка виплачує дивіденди);
• Максимальна ставка податку, яка може застосовуватися при виплаті будь-яких роялті, становить 5 % (в чинній редакції встановлена ставка 0 % або 10 % залежно від виду роялті);
• Уточнено методи усунення подвійного оподаткування та норми щодо обміну податковою інформацією.

Протокол набере чинності в останній день місяця, наступного за місяцем отримання останнього з офіційних повідомлень сторін про завершення його ратифікації та застосовуватиметься:

• Стосовно податків, утриманих із сум, сплачених або нарахованих нерезидентам станом на або після першого січня року, наступного за роком набрання чинності Протоколом;
• Стосовно інших податків – за податкові роки, що починаються станом на або після першого січня року, наступного за роком набрання чинності цим Протоколом. 

Нагадаємо, Протокол був підписаний урядами України та Королівства Данія 2 лютого 2021 року.

Проект Закону щодо звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання україномовних аудіокниг

У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону України № 5876 від 30 серпня 2021 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання україномовних аудіокниг» (далі – «Законопроект»).

Ним пропонується звільнити від оподаткування ПДВ операції з постачання, підготовлення (літературне, наукове і технічне редагування, коригування тощо), виготовлення, розповсюдження аудіокниг, озвучених українською мовою, крім видань еротичного характеру.

У тому числі, таке звільнення поширюватиметься на електронні послуги із постачання електронних примірників (електронно-цифрової інформації) та/або надання доступу до аудіокниг, озвучених українською мовою, крім видань еротичного характеру.

Згідно з пояснювальною запискою до Законопроекту, його метою є:

• усунення законодавчої прогалини щодо податкової пільги для україномовних аудіокниг;
• стимулювання розвитку сфери україномовних аудіокниг;
• підтримка поширення української мови.

Підписано Протокол про внесення змін до конвенції між Україною і Катаром про уникнення подвійного оподаткування

Згідно з повідомленням на офіційному веб-сайті Міністерства фінансів України 2 вересня 2021 року підписано Протокол між Урядом України та Урядом Держави Катар про внесення змін до Угоди про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи (далі – «Протокол»).

Як повідомило Міністерство фінансів, Протоколом передбачається:

• виконання будь-якої домовленості, досягнутої компетентними органами України та Катару в рамках процедури взаємного узгодження, незалежно від будь-яких обмежень в часі, передбачених національним законодавством Договірних Держав;
• розширення можливостей компетентних органів України та Катару щодо використання отриманої інформації за умови отримання дозволу відповідного компетентного органу, який надав інформацію;
• запровадження тесту «основної мети».

Зазначеним Протоколом положення Угоди приводяться у відповідність до Модельної Конвенції ОЕСР.

Протокол набере чинності після завершення процедур його ратифікації обома сторонами. Наразі повний текст Протоколу не опубліковано.

Наказ Мінфіну щодо форми та порядку заповнення спрощеної декларації з ПДВ для цілей закону про «податок на Google»

10 вересня 2021 року оприлюднено проект Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання спрощеної податкової звітності з податку на додану вартість» (далі – «Наказ»).

Ним пропонується затвердити:

• форму спрощеної податкової декларації з ПДВ;
• форму уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ до спрощеної податкової декларації у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок;
• Порядок заповнення і подання спрощеної податкової звітності з ПДВ.

Наказ розроблено для цілей Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» – більше відомий як закон про «податок на Google» (далі –«Закон»).

Нагадаємо, що Законом встановлено правила оподаткування ПДВ електронних послуг що надаються нерезидентами фізичним особам в Україні. Більш детально ми про нього писали тут і тут.

Серед іншого, Законом визначено, що нерезиденти, які надають електронні послуги фізичним особам в Україні, повинні:

• зареєструватися платниками ПДВ в Україні (якщо сума, отримана ними від надання електронних послуг за попередній календарний рік перевищує 1 000 000 грн.);
• складати і подавати в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів-нерезидентів, які надають електронні послуги, спрощену податкову декларацію з ПДВ. Її форма, а також особливості складання та подання, встановлюються Міністерством фінансів України.

Інформаційний лист щодо особливостей адміністрування податків і зборів для осіб, які мають податкову адресу та/або об’єкти оподаткування в АР Крим та Севастополі

На офіційному веб-сайті Державної податкової служби України 1 вересня 2021 року  опубліковано інформаційний лист № 23 щодо особливостей адміністрування податків і зборів для осіб, які мають податкову адресу та/або об’єктів оподаткування на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя (далі – «Інформаційний лист»).

Інформаційний лист стосується норм Закону України від 1 липня 2021 року № 1617-ІХ (далі – «Закон № 1617»), що встановлює особливості застосування Податкового кодексу України платниками податків, які на дату втрати чинності Законом України від 12 серпня 2014 року № 1636-VIІ «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» (далі – «Закон № 1636») матимуть податкову адресу та/або об’єкти оподаткування в Криму та Севастополі.

Так, Закон № 1617 набирає чинності, а Закон № 1636 втрачає чинність 21 листопада 2021 року.

Зокрема, у Інформаційному листі розкрито наступне:

• Правила та умови податкового адміністрування для осіб на тимчасово окупованих територіях;
• Особливості процедури списання податкового боргу;
• Особливості адміністрування акцизного податку;
• Особливості оподаткування доходів фізичних осіб у вигляді спадщини та подарунків.

Верховний Суд щодо включення прощеної суми боргу до оподатковуваного доходу фізичної особи

У постанові судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 826/12872/17 підтверджено сталу позицію в судовій практиці, що основна сума боргу (кредиту), прощена кредитором, включається до загального оподатковуваного доходу фізичної особи-платника податків.

За обставинами справи, податковим органом було проведено документальну позапланову перевірку фізичної особи-платника податків.

Підставою для перевірки стало те, що сума доходу від анулювання основної суми заборгованості за кредитом (додаткове благо), відображена банком-кредитором у податковому розрахунку, та сума вказаного доходу, самостійно задекларована платником податків у податковій декларації про майновий стан та доходи, відрізнялися. 

За результатами податкової перевірки фізичній особі було донараховано податкові зобов’язання з ПДФО, військового збору, а також штрафні санкції щодо заниженого доходу.

Фізична особа оскаржила результати перевірки до суду, посилаючись на норму пункту 8 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, відповідно до якої, зокрема, «не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 01.01.2014, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності».

Однак, як слідує з обставин цієї справи, позивачу банком було прощено (анульовано) суму основного боргу, а не суму курсової різниці, що утворилася внаслідок зміни валюти зобов’язання за таким фінансовим кредитом з іноземної валюти у гривню.

В свою чергу, Судом встановлено самостійне здійснення позивачем перерахунку у національну валюту з метою декларування та сплати податків за офіційним курсом НБУ прощеної банком заборгованості, що не можна тлумачити, як дії щодо зміни валюти зобов’язання.

Таким чином, судова палата Верховного Суду підтвердила висновки, які вже висловлювалися у постановах Верховного Суду раніше.

Опубліковано огляд судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо трансфертного ціноутворення

Верховний Суд опублікував огляд судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо трансфертного ціноутворення.

Огляд містить позиції Касаційного адміністративного суду, зокрема, щодо:

• Визнання господарських операцій контрольованими;
• Застосування принципу «витягнутої руки» у контрольованих операціях;
• Податкова звітність щодо контрольованих операцій;
• Відповідальність платника податків у разі неподання звіту/уточнюючого звіту про контрольовані операції.

У огляді міститься короткий виклад постанов Верховного Суду, висловлених з кінця 2019 року до першої половини 2021 року. Повний текст огляду розміщений за посиланням.