TAX ALERT 16.11.2020

Зареєстровано законопроект щодо оподаткування товарів, які переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях

На офіційному веб-сайті Верховної Ради України 4 листопада 2020 року оприлюднено текст законопроекту № 4278 про оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях (далі – «Законопроект»).

Відповідно до Законопроекту, особою, відповідальною за нарахування та сплату до бюджету податку у разі ввезення товарів на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, є оператор поштового зв’язку, експрес-перевізник, якщо ним здійснюється декларування цих товарів шляхом подання реєстрів (тимчасових та/або додаткових). Таке положення Законопроекту набере чинності з 30 червня 2021 року.

Базою оподаткування у таких випадках буде частина митної вартості ввезених товарів, яка перевищує еквівалент 150 євро з урахуванням мита, яке підлягає сплаті.

Максимальна вартість товарів, ввезення яких на митну територію не є об’єктом оподаткування, пропонується однакова для юридичних і фізичних осіб-отримувачів на рівні еквіваленту 150 євро (в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях). Нагадаємо, раніше така вартість для фізичних осіб становила еквівалент 100 євро. Якщо отримувачем є юридична особа або фізична особа-підприємець, береться до уваги митна вартість, якщо фізична особа – фактурна вартість.

Прийнято у першому читанні законопроект 4065, яким може бути змінено положення Закону № 466, а початок дії деяких – відтерміновано

3 листопада 2020 року Верховна Рада України прийняла за основу у першому читанні законопроект № 4065 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування» (далі – «Законопроект»). Ним пропонується змінити та доповнити частину нововведень широко відомого Закону № 466-ІХ від 16 січня 2020 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (надалі – «Закон № 466-ІХ»), а також відтермінувати початок дії деяких із них.

Щодо контрольованих іноземних компаній (надалі – «КІК») Законопроект пропонує встановити наступні особливості:

• першим звітним роком для подання звіту про КІК є 2022 рік, а якщо звітний рік не відповідає календарному року – звітний період, що розпочинається у 2022 році. Нагадаємо, що раніше першим звітним роком пропонувалося встановити 2021 рік;
• встановлюється, що контролюючі особи КІК мають право подати звіт про контрольовані іноземні компанії за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2023 рік із включенням у такому звіті скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідних декларацій за 2023 рік. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються;
• контролюючою особою КІК, зокрема, буде вважатися фізична або юридична особа – резидент України, яка володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі 25 і більше відсотків (раніше передбачалося 10 і більше відсотків) за умови, що декілька таких фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків;
• положення щодо особливостей визначення скоригованого прибутку КІК будуть застосовуватися щодо звітних періодів, що розпочинаються з 1 січня 2023 року;
• зазначено, що штрафні санкції та пеня за порушення вимог щодо регулювання КІК під час визначення та обчислення прибутку КІК не застосовуються за результатами 2022-2023 звітних (податкових) років;
• встановлено, що до платника податків, його посадових осіб за результатами 2022-2023 звітних (податкових) років не застосовується адміністративна та кримінальна відповідальність за будь-які порушення, пов’язані із регулюванням діяльності КІК;
• інформація та/або документи, отримані контролюючим органом в процесі звітування щодо діяльності КІК, за результатами 2022-2023 звітних (податкових) років: і) є інформацією з обмеженим доступом, що не може бути витребувана та/або передана правоохоронним органам на їх запит чи в рамках процедур, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України; іі) не може вважатися доказами у кримінальному провадженні, у розумінні статті 84 Кримінального процесуального кодексу України.

Також Законопроект передбачає, що не підлягають оподаткуванню доходи КІК у грошовій та/або натуральній формі, отримані при ліквідації (припиненні) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи платником податків – акціонером (учасником, партнером, пайовиком, засновником, контролюючою особою) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, зокрема у разі, якщо процедура ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи розпочата не раніше 1 січня 2020 року та завершена не пізніше 31 грудня 2021 року.

Законопроект зменшує коло операцій, на суму яких збільшується фінансовий результат до оподаткування за умови відсутності в таких операціях ділової мети. Коригування застосовуватимуться на суму:

• операцій з нерезидентами щодо реалізації їм або придбання у них товарів, робіт та послуг, якщо нерезидент зареєстрований у юрисдикції, що входить до затвердженого Кабінетом Міністрів України переліку або організаційно-правова форма яких входить до затвердженого Кабінетом Міністрів України переліку;
• операцій з виплати роялті на користь нерезидента.

Щодо змін в частині трансфертного ціноутворення Законопроект передбачає наступне:

• встановлюється обов’язкове застосування концепції ділової мети при аналізі деяких контрольованих операцій. Зокрема, якщо умови, комерційні та/або фінансові характеристики контрольованої операції, визначені згідно з фактичними діями сторін операції та фактичними умовами її проведення (документально не оформлені), відрізняються від умов, що застосовуються між непов’язаними особами з урахуванням наявності розумної економічної причини (ділової мети) у зіставних обставинах, контролюючий орган має право при розрахунку фінансового результату платника податку до оподаткування не враховувати (не визнавати) таку контрольовану операцію;

• встановлюється перелік критеріїв для вибору найбільш доцільного методу трансфертного ціноутворення;
• встановлюються додаткові вимоги щодо опису контрольованої операції із зазначенням ланцюга постачання в документації з трансфертного ціноутворення, зокрема опис операцій з придбання (продажу) товарів, робіт (послуг), нематеріальних активів, інших предметів господарських операцій, відмінних від товарів, має містити обґрунтування економічної доцільності (економічної вигоди, що отримується в результаті здійснення контрольованої операції у порівнянні із неконтрольованими операціями.

Щодо змін стосовно в частині постійних представництв, Законопроект встановлює:

• нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України та/або які до набрання чинності Законопроекту належно акредитували на території України відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, до 1 січня 2021 року повинні стати на облік у податкових органах (раніше встановлювався строк до 1 липня 2020 року);
• податкові перевірки щодо нерезидентів, які здійснюють свою господарську діяльність через відокремлені підрозділи, зокрема постійні представництва, які не стали на облік до 1 січня 2021 року, зможуть проводитися з 1 липня 2021 року (раніше строк встановлювався з 1 січня 2021 року);
• до 31 грудня 2020 року сума прибутку постійного представництва, що підлягає оподаткуванню в Україні, визначається на підставі складення нерезидентом окремого балансу фінансово-господарської діяльності або використовуючи метод коефіцієнту 0,7. Змінами передбачаються правила та випадки застосування кожного із них.

Щодо змін в частині деяких важливих визначень понять Законопроект передбачає наступне:

• до 31 грудня 2020 року для визначення понять «дохід з джерелом їх походження з України», «постійне представництво» будуть застосовуватися положення, які діяли до набуття чинності Закону № 466-ІХ. Норми щодо оподаткування доходу нерезидента від продажу інвестиційного активу, утвореного за рахунок української нерухомості, будуть застосовуватися з 1 січня 2021 року.

Щодо змін в частині «тонкої капіталізації», зокрема, передбачається, що правила застосовуються до операцій з нерезидентами і не поширюються на проценти за позиками від міжнародних фінансових організацій та іноземних банків та будуть застосовуватися з 1 січня 2021 року.

Зареєстровано законопроект щодо судового збору, сплаченого суб’єктами владних повноважень

28 жовтня 2020 року на веб-сайті Верховної Ради України опубліковано законопроект № 4255 «Про внесення змін до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України» (далі – «Законопроект»).

Відповідно до Законопроекту, у справах за позовом суб’єкта владних повноважень сплачений ним судовий збір при задоволенні позову повинен стягуватися з відповідача. Крім цього, у разі часткового задоволення позову суб’єкта владних повноважень сплачений судовий збір включається до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Нагадаємо, що у поточній редакції статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб’єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб’єкта владних повноважень, пов’язані із залученням свідків та проведенням експертиз. При цьому при частковому задоволенні позову суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

У справах, пов’язаних з оподаткуванням, органи Державної податкової служби України є позивачами переважно у справах, які стосуються стягнення податкового боргу. Відтак, у разі прийняття Законопроекту, при задоволенні такого позову з платника податків буде стягнено і суму податкового боргу, і судовий збір.

Затверджено нові зразки акцизних марок для тютюнових виробів та електронних сигарет

Кабінет Міністрів України постановою № 1037 від 29 жовтня 2020 року затвердив  зразки марок акцизного податку для тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, вітчизняного та імпортного виробництва.

Нові зразки діятимуть з 1 січня 2021 року.

Вказаною постановою також внесено також зміни до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Державна податкова служба України надала роз’яснення щодо податкових наслідків збільшення статутного капіталу за рахунок прибутку

Державна податкова служба України (далі – «ДПС») у індивідуальній податковій консультації від 22 жовтня 2020 року № 4375/ІПК/99-00-05-05-02-06 проаналізувала питання стосовно збільшення статутного капіталу за рахунок прибутку: чи прирівнюється до виплати дивідендів спрямування прибутку товариства на збільшення його статутного капіталу у разі відсутності рішення загальних зборів акціонерів товариства про виплату дивідендів; чи виникнуть податкові зобов’язання у товариства при спрямуванні прибутку на збільшення статутного капіталу.

З точки зору ДПС:

• якщо платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав не приймав рішення щодо виплати дивідендів власникам таких корпоративних прав, а нерозподілений прибуток був спрямований до 01.01.2021 року на поповнення  статутного капіталу, така операція не передбачає виникнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, в тому числі податку на доходи нерезидента у випадку, якщо одним із учасників – власників корпоративних прав є нерезидент;
• якщо платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав не приймав рішення щодо виплати дивідендів власникам таких корпоративних прав, а нерозподілений прибуток був спрямований після 31.12.2020 року на поповнення статутного капіталу, то у випадку, якщо одним із учасників – власників корпоративних прав є нерезидент, сума на яку збільшується вартість корпоративних прав учасника – нерезидента у зв’язку із таким поповненням статутного капіталу підлягає оподаткуванню за ставкою в розмірі 15 відсотків (якщо інша ставка не встановлена міжнародним договором, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України).

Такого висновку податковий орган доходить з огляду на розширення переліку платежів, які відповідно до Закону України від 16 січня 2020 року № 466 прирівнюються до дивідендів та наберуть чинності з 1 січня 2021 року. Так, ДПС послалася на положення про те, що для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюватиметься платіж у грошовій та негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини).

Запрацював новий податковий сервіс «infoTAX»

З 6 листопада 2020 року Державна податкова служба України запровадила новий електронний сервіс – «infoTAX» (далі – «Сервіс»).

Сервіс на першому етапі надаватиме платникам податків можливість отримувати інформацію щодо стану розрахунків з бюджетом, реєстраційні та облікові дані, повідомлення про результати обробки документів, нагадування про необхідність подання звітності та сплати податків. Для цього використовуватимуться месенджери, зокрема, Telegram та Viber.

На другому етапі роботи Сервісу передбачено передзаповнення звітності для платників єдиного податку, перехід до сплати податків у «два кліки», сповіщення про виникнення податкового боргу.

Для доступу до Cервісу особа повинна обов’язково ідентифікуватися за допомогою BankID або кваліфікованого електронного підпису. У подальшому Сервіс планують інтегрувати з порталом «Дія».