TAX ALERT 17.05.2024 | Дайджест головних податкових новин

Ухвалено законопроєкти щодо спеціального режиму для експорту зернових та олійних культур 

Верховна Рада України 9.05.2024 прийняла проєкт Закону № 10168-2 про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення здійснення зовнішньоекономічних операцій з експорту деяких товарів.

Відповідно до пояснювальної записки до законопроєкту додаткове регулювання сфери експорту зернових та олійних культур необхідне для запобігання потенційним зловживанням. При цьому, положення законопроєкту можуть певною мірою ускладнити здійснення експортних операцій для усіх учасників ринку.

Наразі повний остаточний текст законопроєкту ще не оприлюднений, проте із порівняльної таблиці до другого читання можливо виділити наступні зміни. 

З-поміж іншого, законопроєкт № 10168-2 передбачає право Кабінету Міністрів України встановлювати режим експортного забезпечення для окремих видів товарів (зернові та олійні культури). Експорт товарів в межах такого режиму буде дозволений лише за умови, що ціна товарів не буде нижчою від мінімально допустимих експортних цін (які встановлюватиме Мінагрополітики), а експортер буде платником податку на додану вартість (ПДВ). 

Також для експортерів вказаних вище товарів діятиме окреме регулювання в частині ПДВ:  

• платники ПДВ будуть зобов’язані скласти окремі податкові накладні за кожним товаром, який підпадає під режим експортного забезпечення, та зареєструвати їх до дня подання митної декларації;
• до змісту податкових накладних встановлені додаткові вимоги;
• база оподаткування ПДВ товарів не може бути нижчою мінімально допустимих експортних цін;
• нульова ставка ПДВ при експорті застосовуватиметься лише у разі, якщо неповернена валютна виручка не перевищуватиме 20% від загальної суми операцій платника з експорту регульованих товарів;
• у разі, якщо неповернена валютна виручка перевищуватиме 20% від загальної суми операцій платника з експорту регульованих товарів, застосовуватиметься ставка ПДВ 20% або 14% (якщо до цього виду товару вона передбачена), а застосувати нульову ставку можливо буде шляхом подання розрахунку коригування лише після завершення валютного нагляду за експортними операціями;
• за операціями з експорту регульованих товарів до розрахунку бюджетного відшкодування включається відсоток податкового кредиту звітного (податкового) періоду, що має дорівнювати частці обсягів фактично отриманої валютної виручки у загальному обсязі таких експортних операцій.

Зазначимо, що Верховна Рада також прийняла окремий проєкт Закону № 10169-2 про внесення змін до Митного кодексу України, який взаємопов’язаний із законопроєктом № 10168-2 та передбачає особливості митного оформлення експорту згаданих товарів.

Звільнення від штрафів за порушення у сфері звітування про контрольовані іноземні компанії на період воєнного стану

Окрім нововведень у сфері експорту окремих товарів, проєкт Закону № 10168-2 також передбачає положення щодо звітування про контрольовані іноземні компанії (КІК). Так, відповідно до законопроєкту з 1.01.2022, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, до платників податків не застосовуватимуться: 

• штрафні санкції за такі порушення: 
  • неподання / несвоєчасне подання контролюючою особою звіту про КІК;
  • невідображення у звіті про КІК відомостей щодо наявних КІК та/або невідображення визначеного Податковим кодексом України обсягу інформації щодо наявних КІК;
  • неповідомлення про набуття/відчуження частки в КІК, або про початок/припинення здійснення фактичного контролю за іноземною юридичною особою;
• адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення, пов’язані із застосуванням норм щодо КІК. 

Крім цього, інформація, отримана з поданих контролюючою особою документів щодо КІК, є інформацією з обмеженим доступом, що не може бути витребувана та/або передана правоохоронним органам, та не може вважатися доказами у кримінальному провадженні.

Водночас, формулювання норм законопроєкту радше передбачає лише тимчасове незастосування відповідальності протягом вказаного вище періоду. Тобто, спроби податкових органів застосувати штрафні санкції після завершення «пільгового» періоду за порушення, вчинені протягом нього, імовірно можуть мати місце. 

Важливо, що відлік строку давності, передбаченого для визначення податкового зобов’язання, пов’язаного з інформацією зі звітів про КІК, починається з дати подання такого звіту до контролюючого органу.

Набрав чинності наказ Мінфіну про внесення змін до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами

Наказом Міністерства фінансів України від 18.03.2024 р. № 133, який набрав чинності 01.05.2024, внесено зміни до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Зокрема, нововведення передбачають уточнення порядку:

• завершення процесу створення електронного документа накладенням кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису, у тому числі у разі підписання кількома особами;
• автоматизованої перевірки документа; 
• використання особистого ключа керівника;
• подання повідомлень про надання інформації щодо кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Інформаційний лист ДПС щодо міжнародного оподаткування

ДПС опублікувала інформаційний лист №5/2024, присвячений окремим запитанням платників податків на отримання індивідуальних податкових консультацій у сфері міжнародного оподаткування.

У інформаційному листі містяться, з-поміж іншого, такі позиції ДПС:

• підтверджувати статус бенефіціарного власника доходу можуть будь-які релевантні документи, конкретного переліку законодавство не містить;
• дохід нерезидента-поручителя у вигляді компенсації сплачених процентів за кредит, наданий банком-нерезидентом, оподатковується податком на доходи нерезидента;
• доходи нерезидента у вигляді процентів підлягають оподаткуванню незалежно від способу їх виплати, у тому числі шляхом зарахування у рахунок збільшення статутного капіталу;
• дохід іпотекодавця-нерезидента від відчуження нерухомого майна в погашення заборгованості перед іпотекодержателем-резидентом є доходом з джерелом походження з України у негрошовій формі;
• виплата лізингової/орендної плати нерезиденту за договорами оперативного лізингу/оренди нерухомого майна, що знаходиться поза межами України, не є доходом нерезидента з джерелом походження з України;
• сума доходів, з якої утримується та сплачується податок на доходи нерезидента, визначається виходячи з офіційного курсу Національного банку України на дату виплати доходу.

Також інформаційний лист містить відповіді на деякі питання, пов’язані із трансфертним ціноутворенням.