TAX ALERT 18.08.2025 | Дайджест головних податкових новин

Відновлено повний розмір штрафів за порушення правил проведення розрахункових операцій

З 01.08.2025 припинили свою дію положення щодо зменшених розмірів штрафів для фізичних осіб-підприємців — платників єдиного податку, що не зареєстровані платниками ПДВ за порушення пов’язані з проведенням розрахункових операцій.

Такі положення були встановлені розділом II «Прикінцеві положення» Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Пільговий порядок застосовувався з 01.08.2023 до 31.07.2025 до вищезгаданих суб’єктів, які здійснювали діяльність із продажу товарів (за винятком підакцизних товарів, технічно складної побутової техніки, лікарських засобів, медичних виробів, а також ювелірних виробів з дорогоцінних металів і каміння) або надання послуг.

У зв’язку з чим, фінансова відповідальність за порушення деяких правил проведення розрахункових операцій через РРО, ПРРО або розрахункові книжки була значно меншою, ніж передбачено загальними правилами зазначеного закону.

З 01.08.2025, після скасування пільги, за вказані порушення застосовуються загальні для всіх розміри штрафів:

• 100% вартості товарів (робіт, послуг), реалізованих із порушеннями — за перше вчинене порушення;
• 150% — за кожне наступне порушення.

Запропоновано зміни до переліку обов’язкових реквізитів первинного документу

08.08.2025 на сайті Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України опубліковано проєкт закону «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Наразі він перебуває на етапі громадського обговорення.
Цим законопроєктом, зокрема, пропонується внести певне уточнення, яке стосується обов’язкових реквізитів первинних документів. Так, передбачається надання можливості у первинному документі щодо постачання послуг зазначити посаду і прізвище лише особи, відповідальної за здійснення такої операції на боці постачальника послуг, без зазначення даних відповідальної особи отримувача послуг.

Це положення не стосуватиметься договорів будівельного підряду, договорів підряду на проведення проєктних та пошукових робіт та/або договорів підряду, оплата за якими здійснюється за рахунок публічних коштів та договорів найму (оренди) державного і комунального майна? або якщо інше прямо не визначено умовами договору, на підставі якого постачаються послуги.

Нагадуємо, що належно складений первинний документ, зокрема, підтверджує реальність здійснення господарської операції, а тому є важливим інструментом для компаній при визначенні сум податкових та грошових зобов’язань, а також слугує засобом доказування, наприклад у спорах з податковим органом.

Опубліковано огляд судової практики Верховного Суду щодо оподаткування постачальників електронних комунікаційних послуг на спрощеній системі оподаткування

01.08.2025 Верховний Суд опублікував огляд судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо оподаткування постачальників електронних комунікаційних послуг на спрощеній системі оподаткування за період із вересня 2019 року по травень 2025 року.
У його рамках наведено правові позиції Верховного Суду в цьому контексті, зокрема, щодо:

•  Доказування обов’язку переходу на загальну систему оподаткування. У постанові КАС ВС від 30.05.2022 у справі № 826/5951/17 суд зазначив, що надходження коштів від мережевих клієнтів не є беззаперечним доказом надання саме телекомунікаційних послуг. За відсутності доказів використання платником обладнання, станційних та лінійних споруд, призначених для утворення телекомунікаційних мереж, доводи контролюючого органу про обов’язок переходу на загальну систему оподаткування є необґрунтованими.

• Неможливості перебування ліцензованого провайдера програмних послуг на спрощеній системі оподаткування. У постанові КАС ВС від 14.02.2024 у справі № 803/990/18 сформульована правова позиція, згідно з якою суб’єкти господарювання, які надають послуги зв’язку, що вимагають ліцензування, не можуть бути платниками єдиного податку.

•  Правомірності застосування спрощеної системи оподаткування за наявності ліцензії на надання послуг з технічного обслуговування й експлуатації мереж та провайдера програмної послуги. У постанові КАС ВС від 08.09.2020 у справі № 805/8974/13-а зауважено, що сама по собі наявність ліцензії на надання послуг з технічного обслуговування і експлуатації телемереж (телекомунікаційних мереж) не свідчить про надання таких послуг. Платник податків, маючи ліцензію, але не здійснюючи відповідної ліцензійної діяльності, має право на застосування спрощеної системи оподаткування.

•  Забезпечення позову у спорах про виключення провайдера з реєстру платника єдиного податку. У постанові КАС ВС від 10.04.2025 у справі № 380/23272/24 Верховний Суд постановив, що анулювання реєстрації платника єдиного податку може призвести, зокрема, до зупинення діяльності, розірвання договірних відносин, вивільнення працівників, що утруднить або унеможливить її відновлення. Саме тому, спосіб забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку відповідає його предмету та спрямований на збереження дійсного становища до розгляду справи по суті.

Огляд практики Верховного Суду з податкових питань за І півріччя 2025 року

13.08.2025 Верховний Суд опублікував огляд судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за І півріччя 2025 року, значну частину якого займають правові позиції судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів. У його межах висвітлено правові позиції, зокрема з таких питань:

• Дійсність договору позики з нерезидентом. У постанові від 17.04.2025 у справі № 520/7077/2020 відзначено, що відсутність реєстрації договору позики з нерезидентом у Національному банку України не є підставою для визнання його недійсним і не може бути підставою для включення суми боргу до складу оподатковуваного доходу. Платник податків має право надавати документи, що мають допоміжний характер і не є первинними, в судовому процесі, навіть якщо їх не було надано під час перевірки.

•  Визначення постійного представництва іноземної компанії в Україні. У постанові від 20.03.2025 у справі № 280/4264/21 суд досліджував питання визнання постійного представництва нерезидента на території України у зв’язку із діяльністю фізичних осібна території України, які є пов’язаними особами з нерезидентом. Так, суд виснував, що діяльність таких осіб щодо фактичного розпорядження усіма активами нерезидента в якості директорів, акціонерів та бенефіціарних власників, укладення угод, що є частиною основної діяльності компанії – нерезидента, призводить до виникнення постійного представництва на території України.
  
•  Зменшення постачальником податкових зобов’язань у разі втрати покупцем статусу платника ПДВ. У постанові від 22.05.2025 у справі № 320/5548/23 зазначено, що якщо реєстрацію покупця як платника ПДВ було зупинено у зв’язку з переходом на спеціальну спрощену систему оподаткування, то він втратив можливість зареєструвати розрахунок коригування до податкових накладних у зв’язку із поверненням йому попередньої оплати постачальником. У такому разі, постачальник втрачає право на зменшення податкових зобов’язань.

 У рамках цього огляду було також наведено й інші рішення Верховного Суду з питань оподаткування податком на додану вартість, єдиного податку, єдиного соціального внеску та фінансової відповідальності.