TAX ALERT 19.03.2025 | Дайджест головних податкових новин

Пропонується запровадження нульового розмитнення транспортних засобів для окремих категорій осіб

03.03.2025 у Верховній Раді України були зареєстровані проєкти законів:

• № 13058 «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо нульового розмитнення транспортних засобів для учасників бойових дій, які зазнали поранення внаслідок участі в заходах з відсічі і стримування військової агресії проти України»;
• № 13059 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо нульового розмитнення транспортних засобів для учасників бойових дій, які зазнали поранення внаслідок участі в заходах з відсічі і стримування військової агресії проти України».

Зазначеними законопроєктами запропоновано на період дії воєнного стану і до 31 грудня року, наступного після року, в якому він буде припинений, звільнити від оподаткування ПДВ, акцизним податком та ввізним митом операції з імпорту автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб i більше, транспортних засобів для перевезення вантажів, що здійснюються окремими категоріями осіб, а саме особами:

• які мають статус особи з інвалідністю внаслідок війни; є учасниками бойових дій, що зазнали поранення внаслідок участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування військової агресії проти України; або ж офіційно уповноваженими особами в інтересах таких осіб;
• які офіційно передали власний транспортний засіб військовому підрозділу, що бере участь у заходах з відсічі і стримування військової агресії проти України.

Передбачається, що на таких умовах вищезазначені категорії осіб зможуть ввезти в Україну один транспортний засіб, за винятком тих, що мають походження з держави-окупанта (агресора), або ввозяться з території таких держав та/або окупованих територій України.

Оприлюднено законопроєкт щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи

07.03.2025 на офіційному веб-сайті Міністерства фінансів України опубліковано проєкт закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи».

Як зазначається у пояснювальній записці, законопроєкт спрямовано на імплементацію положень Модельних правил ОЕСР щодо звітності операторів цифрових платформ з метою забезпечення умов для приєднання ДПС України до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи (далі – «Багатостороння угода DPI»).

Проєктом закону, серед іншого, передбачається:

1. Запровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані фізичними особами та організаціями через цифрові платформи, який здійснюватиметься ДПС України з компетентними органами іноземних юрисдикцій згідно з Багатосторонньою угодою DPI.
2. Визначення основних вимог до встановлення підзвітними операторами цифрових платформ підзвітних продавців та подання звітів про їх доходи.

Так, звітною діяльністю для цілей подання таких звітів вважатиметься будь-який з наступних видів діяльності, що здійснюється продавцем через цифрову платформу за винагороду:

• надання в оренду нерухомого майна, транспортних засобів;
• продаж товарів;
• особисті послуги, під якими розумітимуться послуги (включаючи роботи), що надаються (виконуються) протягом певного часу за запитом користувача та за допомогою платформи онлайн або виконується фактично.

До категорії підзвітних продавців відноситимуться продавці – резиденти України та резиденти будь-якої юрисдикції, що є стороною Багатосторонньої угоди DPI.

3. Оподаткування ПДФО за ставкою 5 % доходів фізичної особи, яка вважатиметься підзвітним продавцем, від здійснення нею звітної діяльності через цифрові платформи, за умови, що така особа є резидентом України, досягнула 18 років та відповідає таким вимогам:

• має поточний рахунок в банку України для розрахунків під час здійснення звітної діяльності та повідомляє підзвітного оператора платформи про його реквізити;
• здійснює розрахунки виключно у грошовій формі з використанням поточного рахунку;
• щодо неї не прийняті рішення про застосування санкцій згідно із Законом України «Про санкції»;
• не є самозайнятою особою та не використовує працю найманих осіб;
• обсяг річного доходу від здійснення звітної діяльності складає до 5 мільйонів гривень;
• не здійснює продаж підакцизних товарів.

При цьому, податковим агентом такого платника податку буде підзвітний оператор цифрової платформи, який нараховуватиме (розраховуватиме), виплачуватиме йому дохід.

4. Для цілей міжнародного автоматичного обміну інформацією відповідно до Багатосторонньої угоди DPI пропонується першим звітним періодом встановити період з 01.01.2026 по 31.12.2026. Передбачається, що у 2027 році буде встановлений граничний строк подання звіту про доходи підзвітних продавців за перший звітний період, але не раніше 01.02.2027.

ДПС України оновила довідник кодів податкової інформації для цілей визначення ризиковості платника податків

На офіційному веб-сайті ДПС України опубліковано наказ від 05.03.2025 № 195 «Про внесення змін до наказу ДПС від 11.01.2023 № 17», яким, зокрема, затверджено оновлений довідник кодів (далі – «Довідник кодів») податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку.

Так, серед іншого, Довідник кодів доповнений кодами щодо наступної податкової інформації, що є підставою для розгляду питання про відповідність критеріям ризиковості:

• формування реєстраційного ліміту за рахунок операцій із придбання робіт та послуг в значних обсягах за відсутності об’єктивних умов (можливостей) їхнього використання в господарській діяльності;
• відображення у податковій звітності платника (крім виробників) доходів, нарахованих та виплачених самозайнятим особам, які не мають необхідних об’єктів оподаткування та чисельності трудових ресурсів, необхідних для здійснення фінансово-господарських операцій в обсягах, відображених у податковій звітності платника податку;
• подання для реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування (далі – «ПН / РК») із метою експорту товару, до якого застосовується режим експортного забезпечення, походження якого не прослідковується за ланцюгом придбання та платник податку не є виробником такого товару;
• наявна інформація щодо неможливості проведення документальної виїзної перевірки у зв’язку з відсутністю платника (його посадових осіб або законних представників) за податковою адресою та/або за місцем провадження господарської діяльності.

Уточнено, що здійснення операцій з контрагентами, щодо яких прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості, буде підставою для розгляду питання про відповідність критеріям ризиковості самого платника податків, за умови, якщо дата подання ПН / РК для реєстрації за відповідними операціями припадає на період після дати прийняття щодо такого контрагента рішення про його відповідність критеріям ризиковості.

Також, із Довідника кодів вилучено 2 коди податкової інформації, що стосувались застосування до платника податку або засновників / посадових осіб спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій).

Позиція Верховного Суду щодо підтвердження форс-мажорних обставин у разі порушення граничних строків розрахунків у сфері ЗЕД

У постанові від 27.02.2025 у справі № 520/2941/24 Верховний Суд виклав правовий висновок щодо порядку підтвердження дії форс-мажорних обставин, які вплинули на порушення граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом та які є підставою для припинення нарахування пені за таке порушення.

Так, в ході розгляду справи компанія наголошувала, що вона не мала змоги виконати обов’язок з повернення валютної виручки за контрактом з нерезидентом внаслідок дії обставин непереборної сили, а саме – знищення первинної документації через обстріли місць їх зберігання. Для підтвердження факту їх настання суду надані сертифікати торгово-промислової палати.

Суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що форс-мажорні обставини підтверджуються зазначеними сертифікатами та податкове повідомлення-рішення про нарахування пені було скасоване.

Однак, Верховний Суд визнав такий висновок помилковим та зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати не може вважатися беззаперечним доказом неможливості виконання зобов’язання, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням характеру зобов’язання.

Так, Верховний Суд дійшов висновку, що компанією:

• не було доведено наявність причинно-наслідкового зв’язку між невиконанням нерезидентом обов’язку щодо своєчасного розрахунку за поставлені товари та форс-мажором;
• не надано суду довідки уповноваженого органу країни розташування нерезидента або третьої країни, які б підтверджували виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин, що зумовили неможливість належного проведення розрахунків за контрактом.