TAX ALERT 21.01.2022

Зміст

  1. Набрали чинності накази Мінфіну щодо нерезидентів, які постачають електронні послуги в Україні
  2. Внесені зміни до порядку оформлення і подання скарг платниками податків щодо скарг нерезидентів
  3. Узагальнююча податкова консультація щодо оподаткування доходів фізичних осіб від ліквідації іноземних компаній
  4. Питання обліку платників податків: нова узагальнююча податкова консультація
  5. Вводиться в дію нова форма податкової декларації про майновий стан і доходи
  6. ДПС України опублікувала план-графік проведення перевірок на 2022 рік
  7. Інформаційний лист податкової щодо реєстрації нерезидентів платниками ПДВ та подання ними податкової звітності
  8. Застосування РРО з 2022 року: узагальнююча відповідь Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради України
  9. Особливості оподаткування ПДФО доходів спеціаліста резидента Дія Сіті: роз’яснення ДПС
  10. Верховний Суд щодо зміни податкової перевірки з виїзної на невиїзну
  11. Огляд ключових правових позицій Верховного Суду щодо оподаткування та публічної фінансової політики

Набрали чинності накази Мінфіну щодо нерезидентів, які постачають електронні послуги в Україні

На сайті Міністерства фінансів України опубліковані накази, прийняті ним з метою реалізації норм Закону України від 03.06.2021 № 1525-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування  доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» (відомий як закон «про податок на Google»).

Нагадаємо, що вищевказаний закон впроваджує в Податковий кодекс України правила оподаткування ПДВ постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам в Україні, з урахуванням чого постала необхідність у розробленні додаткових нормативно-правових актів щодо ПДВ з метою впровадження нових правил на практиці.

Серед таких наказів:

  • наказ від 21.10.2021 № 555, яким затверджені форма та порядок заповнення і подання спрощеної податкової звітності з ПДВ нерезидентами;
  • наказ від 07.12.2021 № 637 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 листопада 2014 року № 1130», яким затверджені зміни до положення про реєстрацію платників ПДВ та особливості реєстрації нерезидента платником ПДВ, а також форми реєстраційної заяви (№ 1-РОН), заяви про анулювання реєстрації як платника ПДВ (№ 2-РОН);
  • наказ від 07.12.2021 № 636, яким затверджений порядок електронної ідентифікації осіб-нерезидентів, які надають електронні послуги. Зазначеним порядком визначаються, зокрема, засади функціонування спеціального портального рішення (електронного кабінету) для нерезидентів, які постачають електронні послуги на території України, процедури їх електронної ідентифікації;
  • наказ від 10.12.2021 № 656, яким затверджена форма електронного запиту контролюючого органу щодо витребування у нерезидента узагальненої інформації про постачання на митній території України електронних послуг фізичним особам, про вартість поставлених послуг та терміни їх оплати;
  • наказ від 10.12.2021 № 657, яким затверджені форми податкових повідомлень особі-нерезиденту та розрахунків грошових зобов’язань.

Зазначені накази Міністерства фінансів України набрали чинності 01.01.2022.

Внесені зміни до порядку оформлення і подання скарг платниками податків щодо скарг нерезидентів

Наказом Міністерства фінансів України від 07.12.2021 № 635 затверджені зміни до Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916.

Зміни стосуються, зокрема, процедури адміністративного оскарження податкових повідомлень нерезидентами, які надають електронні послуги фізичним особам на території України.

Цей наказ набрав чинності 31.12.2021.

Так, зазначений Порядок доповнений розділом Х «Особливості розгляду скарг осіб-нерезидентів», яким, серед іншого, передбачено:

  • нерезидент, що здійснює постачання електронних послуг в Україні, може подати до Державної податкової служби України скаргу протягом 90 календарних днів за днем отримання податкового повідомлення;
  • якщо нерезидент зареєстрований платником ПДВ, то скарга подається ним в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів державною або англійською мовою;
  • якщо ж нерезидент не є платником ПДВ, то скарга подається в порядку, встановленому міжнародними договорами України, а в разі відсутності міжнародного договору – у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
  • скарга на податкове повідомлення розглядається контролюючим органом протягом 90 календарних днів. При цьому, термін її розгляду не може бути продовжений;
  • рішення за скаргою надсилається нерезиденту, зареєстрованому платником ПДВ, в електронній формі через спеціальне портальне рішення. Якщо нерезидент не зареєстрований платником ПДВ, то рішення надсилається в порядку, визначеному міжнародними договорами України, а в разі їх відсутності – у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
  • рішення за результатами розгляду скарги складатиметься за формою, що викладена у новому додатку до Порядку.

Узагальнююча податкова консультація щодо оподаткування доходів фізичних осіб від ліквідації іноземних компаній

Міністерство фінансів України наказом від 06.01.2022 № 2 затвердило узагальнюючу податкову консультацію щодо питань оподаткування доходів фізичних осіб, одержаних від ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи.

Консультація, зокрема, розглядає наступне:

  1. Питання застосування звільнення від оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військового збору щодо доходів від ліквідації іноземної компанії, отриманих фізичними особами за звітні періоди до 31.12.2020, до 31.12.2021 та починаючи з 01.01.2022.

Роз’яснюється, що доходи, отримані фізичною особою внаслідок ліквідації іноземної компанії у періоді з 01 січня до 31 грудня 2020 року, у періоді з 01 січня до 31 грудня 2021 року, з 01 січня 2022 року не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника податку на доходи фізичних осіб за 2020, 2021, 2022 звітні роки.

Такі доходи мають бути відображені у податкових деклараціях про майновий стан і доходи за 2020, 2021 роки, однак вони не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Разом з цим, такі доходи, отримані у 2020, 2021, 2022 звітних роках, є об’єктом оподаткування військовим збором, який підлягає нарахуванню, утриманню та сплаті до бюджету.

  • Питання щодо форми, у якій мають бути отримані доходи внаслідок ліквідації іноземної компанії для цілей їх звільнення від оподаткування.

Зазначено, що такі доходи можуть бути одержані у формі будь-якого майна, що може включати гривню, іноземні валюти, банківські метали, нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери, корпоративні права, права вимоги, предмети мистецтва та будь-яке інше рухоме чи нерухоме майно.

  • Питання щодо необхідності проведення оцінки активів чи аудиту звітності іноземної компанії, що ліквідується, для цілей звільнення доходів від оподаткування.

Вказано, що податковим законодавством не передбачено проведення оцінки активів чи аудиту звітності іноземної компанії, що ліквідується, для цілей звільнення доходів фізичної особи від оподаткування.

  • Питання щодо вимоги переміщення коштів (майна), отриманого внаслідок ліквідації іноземної компанії, на територію України, або розкриття інформації щодо джерела отримання таких коштів фізичною особою при складанні податкової декларації.

Роз’яснюється, що Податковий кодекс України не містить вимог щодо такого переміщення коштів (майна) для цілей звільнення доходів від оподаткування податком на доходи фізичних осіб, військовим збором.

Разом із тим, при прийнятті та перевірці податкової декларації про майновий стан і доходи або на підставі письмової вимоги податкові органи можуть вимагати від фізичної особи розкриття інформації, що доходи отримані нею саме внаслідок ліквідації відповідної іноземної компанії.

  • Питання подання документів до податкового органу для звільнення доходів від оподаткування.

Визначається, що фізична особа, яка у звітному році отримала дохід від ліквідації іноземної компанії, має подати податковому органу:

  • податкову декларацію про майновий стан і доходи;
  • заяву у довільній формі із відображенням характеристик отриманого майна та припиненої іноземної компанії;
  • документи, що містять відомості про вартість отриманого майна;
  • при отримані доходу внаслідок ліквідації іноземної компанії через номінального утримувача, фізична особа додатково подає документи, що підтверджують її право на отримання доходу;
  • інші документи для доведення фактів, що є умовами звільнення від оподаткування, перелік яких наводиться у Консультації.
  • Питання щодо порядку оподаткування у разі співпадіння в одній особі платника податку кредитора та боржника за майновими правами вимоги, отриманими платником податку в результаті ліквідації іноземної компанії.

Зазначено, що після отримання майнових прав вимоги відбувається поєднання кредитора та боржника в одній особі, що є підставою для припинення зобов’язання. При цьому, вказане припинення зобов’язання не призводить до виникнення у платника податку податкових наслідків з податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору.

Питання обліку платників податків: нова узагальнююча податкова консультація

Міністерство фінансів України наказ від 12.01.2022 № 7 затвердило узагальнюючу податкову консультацію щодо окремих питань обліку платників податків.

Консультація, зокрема, торкнулася наступного:

  1. Питання, чи повинна юридична особа стати на податковий облік за неосновним місцем обліку у разі відкриття відокремленого підрозділу за місцем його створення.

Зазначається, якщо відокремлений підрозділ веде бухгалтерський облік своїх операцій, має відокремлений баланс, реєструється в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і йому делеговано право сплачувати податок на доходи фізичних осіб, то юридична особа не зобов’язана:

  • ставати на облік у податковому органі за неосновним місцем обліку за місцезнаходженням відокремленого підрозділу, в якому будуть працювати співробітники цієї юридичної особи;
  • повідомляти про створення такого підрозділу податковий орган за основним місцем обліку шляхом подачі повідомлення за формою № 20-ОПП.

Разом з цим, таке звільнення не застосовується, якщо:

  • юридична особа за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу має інші підрозділи, майно, об’єкти оподаткування, що не перебувають на балансі такого відокремленого підрозділу;
  • відокремлений підрозділ не уповноважений сплачувати податок на доходи фізичних осіб.
  • Питання, чи повинен банк повідомляти податковий орган за основним місцем обліку про купівлю, продаж, взяття чи надання в оренду (лізинг), повернення банкоматів, банківських автоматів, платіжних терміналів.

Відзначено, що у банка не виникає обов’язку повідомляти податковий орган про такі активи чи зміну місць їх розміщення шляхом подачі повідомлення за формою 20-ОПП.

  • Питання, чи є Рекомендований довідник типів об’єктів оподаткування нормативно-правовим актом, обов’язковим для платників податків при заповненні графи 3 повідомлення за формою 20-ОПП.

Згідно з наданою відповіддю, Рекомендований довідник типів об’єктів оподаткування не є нормативно-правовим актом, а має рекомендований характер.

У разі визначення іншої інформації, ніж у Рекомендованому довіднику, під час подання повідомлення за формою 20-ОПП до платників податків не можуть застосовуватись штрафи.

  • Питання, хто подає повідомлення за формою 20-ОПП з інформацією про об’єкти оподаткування відокремлених підрозділів.

Зазначено, що оскільки платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку, плати на землю, орендної плати за земельну ділянку є суб’єкт господарювання (фізична та юридична особа), повідомлення за формою 20-ОПП щодо рухомого, нерухомого майна та земельних ділянок подається таким суб’єктом господарювання.

Вводиться в дію нова форма податкової декларації про майновий стан і доходи

З 01.01.2022 платники податків – фізичні особи мають подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи за новою формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.12.2020 № 783 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859».

Нова форма декларації об’єднує звітність з податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та включає декларування податкового зобов’язання, визначеного з частини прибутку контрольованої іноземної компанії.

При цьому, нагадаємо, що фізичні особи додаток щодо КІК «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, визначених з частини прибутку контрольованої іноземної компанії» до декларації за 2021 рік не подають, тому що першим звітним (податковим) роком для звіту про КІК є 2022 рік.

Тому, додаток КІК у складі декларації про майновий стан і доходи вперше подається фізичними особами за звітний 2022 рік. Про це також зазначає Державна податкова служба України у своєму роз’ясненні.

ДПС України опублікувала план-графік проведення перевірок на 2022 рік

Державна податкова служба України 24.12.2021 оприлюднила на своєму офіційному сайті План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2022 рік.

Нагадаємо, що проведення документальних планових перевірок є одним із способів податкового контролю. Проведення таких перевірок платників податків повинно бути передбачено у плані-графіку проведення планових документальних перевірок, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті Державної податкової служби до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі планові документальні перевірки.

Інформаційний лист податкової щодо реєстрації нерезидентів платниками ПДВ та подання ними податкової звітності

На офіційному сайті Державної податкової служби України 30.12.2021 опублікований інформаційний лист № 27 «Щодо особливостей реєстрації як платників ПДВ осіб-нерезидентів, які здійснюють операції з постачання фізичним особам електронних послуг, та подання ними податкової звітності».

В інформаційному листі роз’яснюються питання застосування положень Закону України від 03.06.2021 № 1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» (відомий як закон «про податок на Google»).

Зокрема, звертається увага на наступне:

  • заява про обов’язкову реєстрацію нерезидента як платника ПДВ, якщо обсяг операцій з постачання ним електронних послуг у 2021 році досяг 1 млн грн, подається до 31.03.2022 включно через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів. У такому разі, нерезидент вважається зареєстрованим як платник ПДВ з дати внесення запису до реєстру платників ПДВ;
  • якщо обсяг операцій нерезидента не досяг 1 млн грн, то він може добровільно зареєструватися платником ПДВ шляхом подання заяви не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового кварталу. У такому разі, нерезидент вважається зареєстрованим як платник ПДВ з першого числа податкового кварталу, наступного за днем спливу 10 календарних днів після подання заяви;
  • заява про реєстрацію нерезидента платником ПДВ подається разом із копіями витягу з відповідного бізнес-реєстру, документа, що підтверджує присвоєння ідентифікаційного (реєстраційного, облікового) номера (коду) нерезидента в країні його реєстрації (якщо такі дані не вказані у витязі з бізнес-реєстру), документа, що підтверджує повноваження представника нерезидента, який буде підлягати електронній дистанційній ідентифікації;
  • під час обов’язкової реєстрації платником ПДВ до заяви також додається інформація щодо підтвердження факту та періоду досягнення 1 млн. грн. по операціям з постачання фізичним особам в Україні електронних послуг;
  • для підтвердження відомостей, наданих при реєстрації, нерезидент протягом 180 календарних днів з дати реєстрації направляє на поштову адресу податкового органу офіційний лист, в якому підтверджує надані при реєстрації відомості, в тому числі про його представника.

Застосування РРО з 2022 року: узагальнююча відповідь Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради України

Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради України надав узагальнюючу відповідь щодо застосування РРО з 01.01.2022 на звернення платників податків.

У відповіді, серед іншого, зазначається:

  1. РРО може не застосовуватись фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку, якщо вони здійснюють роздрібну торгівлю товарами (крім підакцизних товарів) на території села за умови використання ними розрахункових книжок та КОРО.

При цьому, обсяг операцій на 1 пункт продажу товарів не має перевищувати річний обсяг розрахункових операцій з продажу товарів (167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового року).

Однак, РРО має застосовуватись такими особами за наявності хоча б однієї з таких умов:

  • роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;
  • фізичними особами – підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема через Інтернет;
  • сільськими радами та радами об’єднаних територіальних громад прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села РРО.

Зазначені зміни затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2021 № 1359 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 р. № 1336», що набрала чинності 01.01.2022.

  • Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, які не є платниками ПДВ, не зобов’язані вести облік товарних запасів та документально підтверджувати облік і походження товарів.

Разом з цим, дане положення не застосовується до фізичних осіб – підприємців,які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

  • У разі застосування РРО фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку підтверджують доходи звітами РРО та виписками про рух коштів на банківських  рахунках.

У разі незастосування РРО, доходи підтверджуються записами в книзі КОРО, що здійснюються на підставі розрахункових квитанцій, та виписками про рух коштів на банківських рахунках.

  • При продажу товарів через мережу Інтернет РРО не застосовується у разі сплати покупцем коштів виключно на поточний рахунок фізичної особи-підприємця, крім карткового.

Тобто, продавець надає покупцю повні банківські реквізити для здійснення оплати (поточний рахунок у форматі IBAN). У разі здійснення розрахунків в інший спосіб – готівкою, платіжною карткою тощо, застосування РРО є обов’язковим.

  • При продажу товарів через служби доставки з повною передплатою на поточний рахунок продавця у форматі IBAN, продавцем фіскальний чек через РРО може не видаватись.

Разом з цим, у разі здійснення попередньої оплати з використанням платіжних карток, покупцю має видаватись фіскальний чек, що може бути вкладений в поштове відправлення або надісланий покупцю в інший спосіб (на електрону пошту, мобільний телефон тощо).

  • У разі продажу товарів через служби доставки з післяплатою, перевізник повинен видати покупцю фіскальний чек на приймання готівки чи платіжної картки, адже розрахунки здійснюються в місці отримання товару між покупцем і перевізником.

В подальшому розрахунки за товар здійснюються між перевізником та продавцем згідно договору між ними.

  • У разі продажу товару з доставкою кур’єром продавця та з розрахунком у місці доставки готівковими коштами чи платіжними картками, кур’єр зобов’язаний оформити і видати покупцю фіскальний чек на повну суму розрахункової операції.
  • При продажу товарів з оплатою декількома платежами (передплата і післяплата; часткова оплата з подальшим розстроченням платежу тощо) продавець повинен оформити і видати окремий фіскальний чек на кожну розрахункову операцію за умови прийняття готівки чи платіжних карток від покупця.

Також, ДПС України опубліковано:

  • відео «Хто з ФОП застосовує РРО?», у якому наводиться інформація, хто повинен застосовувати РРО з 01.01.2022, на кого такі вимоги не поширюються та при яких розрахунках РРО застосовується;
  • роз’яснення щодо застосування РРО з 01.01.2022.

Особливості оподаткування ПДФО доходів спеціаліста резидента Дія Сіті: роз’яснення ДПС

ДПС України в загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі за категорією 103.02 розміщено роз’яснення щодо особливостей оподаткування доходів спеціаліста резидента Дія Сіті.

У своєму роз’ясненні ДПС України зазначає, що доходи спеціаліста, які виплачуються йому резидентом Дія Сіті у вигляді заробітної плати, винагороди за гіг-контрактом, авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори, оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 %.

Разом з цим, розмір доходу спеціаліста не повинен перевищувати еквівалент 240 тис. євро за календарний рік. Якщо сума доходу перевищує такий розмір, то до суми перевищення застосовується ставка податку 18 %.

Якщо податковий агент спеціаліста втратив статус резидента Дія Сіті, запис про що здійснено за результатами судового оскарження рішення про втрату статусу резидента Дія Сіті, яке не було скасовано, то такий податковий агент зобов’язаний у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, самостійно нарахувати та сплатити за власний рахунок до бюджету податок за ставкою 18 % щодо доходів спеціалістів.

Крім того, якщо податковий агент – резидент Дія Сіті у відповідний календарний місяць не відповідав вимогам резидента Дія Сіті, то він зобов’язаний у межах податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, самостійно нарахувати податок за ставкою 18 % щодо доходів спеціалістів у вигляді заробітної плати та винагороди за гіг-контрактом, що були виплачені протягом такого календарного місяця, та сплатити його до подання податкового розрахунку.

При цьому, сума такого сплаченого податку податковим агентом не включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу спеціалістів резидента Дія Сіті.

Також, ДПС України надано роз’яснення щодо спеціального режиму оподаткування резидентів Дія Сіті податком на прибуток підприємств, оподаткування доходів спеціалістів податком на доходи фізичних осіб та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Верховний Суд щодо зміни податкової перевірки з виїзної на невиїзну

Верховний Суд у постанові від 14.12.2021 дійшов висновку, що неможливість проведення податковим органом виїзної документальної перевірки не може мати наслідком автоматичного проведення невиїзної перевірки. Для проведення будь-якого виду податкової перевірки, у т.ч. виїзної та невиїзної, необхідно дотримання умов прийняття наказу та повідомлення платника про відповідну перевірку.

Спір виник у зв’язку з тим, що податковим органом видано наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки підприємства. Після отримання зазначеного наказу підприємство подало до податкового органу лист про намір в судовому порядку оскаржити наказ, у зв`язку з чим воно відмовляє в допуску до перевірки.

Незважаючи на недопуск до проведення документальної виїзної перевірки, податковим органом фактично була проведена невиїзна перевірка у його приміщенні, за результатами якої був складений акт та прийняті податкові повідомлення-рішення.  

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями, підприємство оскаржило їх у суді. Так, за результатами розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції позовні вимоги підприємства задоволені в повному обсязі.

Верховний Суд рішення судів підтримав та зазначив, що у разі відмови платника податків у допуску податкового органу до проведення перевірки, податковим органом складається акт із зазначенням заявлених причин відмови.

При цьому, відмова платника податків у допуску посадових осіб до проведення виїзної перевірки та/або створення перешкод у її проведенні не тягне за собою зміну заходу податкового контролю з виїзної перевірки на невиїзну. Адже для проведення будь-якого виду податкової перевірки необхідно дотримання умов прийняття наказу та повідомлення платника про відповідну перевірку.

Однак, податковий орган не пред`являв підприємству наказ про проведення саме документальної позапланової невиїзної перевірки, яка фактично була проведена. Зазначене порушення з боку податкового органу обмежило право підприємства брати участь у проведенні такої перевірки.

Таким чином, невиконання законодавчих вимог щодо процедури проведення документальної позапланової виїзної перевірки призводить до визнання її незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, а акт перевірки не може визнаватися допустимим доказом у справі.

Тому, податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі акту, що є недопустимим доказом, не можуть вважатись правомірними та підлягають скасуванню.

Огляд ключових правових позицій Верховного Суду щодо оподаткування та публічної фінансової політики

Верховним Судом опублікований огляд ключових правових позицій щодо оподаткування та публічної фінансової політики.

У огляді, зокрема, зазначається про:

  • Постанову, у якій Верховний Суд сформував нову правову позицію щодо зарахування зустрічних однорідних вимог у зовнішньоекономічних операціях.

У такій постанові Верховний Суд сформував нову правову позицію, згідно якої резидент є вільним у виборі форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями з-поміж тих, що не суперечать законам України. Перебування таких операцій на контролі саме по собі не спричиняє наслідку у вигляді застосування штрафних санкцій.

Припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог є складовою гарантованого Конституцією України права на свободу підприємницької діяльності та може бути обмежено виключно законами України. Тому, здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог за зовнішньоекономічними операціями не може мати наслідком застосування до резидента штрафних санкцій.

  • Постанову, у якій відзначено, що виключення країни з Переліку держав (територій), які відповідають критеріям низькоподаткових юрисдикцій (п.п. 39.2.1.2 п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України), після здійснення платником податку контрольованих операцій, не є підставою для звільнення його від обов’язку подати Звіт про контрольовані операції, проведені в період, коли така країна перебувала в цьому Переліку.

Адже такий обов’язок виник у платника податку у зв’язку з учиненням у звітному періоді контрольованих операцій, які не перестають такими вважатися з настанням наведеної обставини. Тому такий обов’язок має бути виконаний за закінченням відповідного звітного року.

  • Постанову, у якій Верховний Суд виклав правову позицію, згідно якої строк звернення до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень після проведення процедури адміністративного оскарження становить один місяць, що настає за днем закінчення процедури такого адміністративного оскарження.

Вікторія Бубліченко

Вікторія Бубліченко

Керівник практики податкового права, реструктуризації та врегулювання проблемної заборгованості, адвокат

786

Статті на тему

Забезпечення адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного стану: запропоновано відповідні зміни

28 Вересня 2022 Публікації

Забезпечення адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєн...

Читати
Оновлення інформації про кінцевих бенефіціарів: 6 ключових змін

28 Вересня 2022 Публікації

Оновлення інформації про кінцевих бенефіціарів: 6 ключових змін

Читати
Велика Палата Верховного Суду про нереальність господарських операцій: правовий висновок

19 Вересня 2022 Публікації

Велика Палата Верховного Суду про нереальність господарських операцій: правовий ...

Читати
Всі публікації

Ми використовуємо файли cookies для вдосконалення роботи сайту та покращення Вашого користувацького досвіду.
Політика cookies Налаштування cookie

Будь ласка, уважно ознайомтеся з умовами політики конфіденційності та обробки персональних даних. Політика cookies.

Я даю згоду на обробку персональних даних відповідно до політики конфіденційності та обробки персональних даних

Я хочу отримувати розсилку

Ми використовуємо файли cookies для вдосконалення роботи сайту та покращення Вашого користувацького досвіду. Політика cookies Сховати налаштування