TAX ALERT 22.01.2019

Запроваджено нові рахунки для сплати податків та зборів

02.01.2019 на виконання наказу Державної казначейської служби України «Про затвердження Змін до Довідника відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету» від 26.12.2018 № 406 змінено реквізити рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів.
Станом на 16.01.2019 оприлюднено рахунки для 24 областей та м. Києва, з якими можна ознайомитись на офіційних веб-сайтах головних управлінь Держказначейства в областях, м. Києві та територіальних органів ДФС в областях та м. Києві.

ДФС запровадило новий сервіс, який допоможе частково заповнити декларацію про майновий стан та доходи

ГУ ДФС у Харківській області повідомило, що ДФС запровадила новий електронний сервіс в «Електронному кабінеті». Сервіс дозволяє отримати частково заповнену декларацію на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.

Такий сервіс часткового попереднього заповнення декларації надасть можливість платникам податків скоротити час і витрати на подання звітності, мінімізувати помилки при заповненні декларацій, та надати копії первинних документів як додаток до декларації в он-лайн режимі.

Офіс великих платників податків ДФС надав роз’яснення щодо особливостей перерахунку ПДВ

17.01.2019 на офіційному веб-сайті Офісу великих платників податків ДФС опубліковано роз’яснення «Декларація за останній звітний період 2018 року: особливості перерахунку ПДВ».

У роз’ясненні вказано, що річний перерахунок ПДВ є завершальною річною процедурою для платників ПДВ та проводиться відповідно до ст. 199.4 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), якщо у звітному році платник ПДВ:

• здійснював операції, як оподатковувані ПДВ за ставками 0%, 7%, 20%, так і неоподатковувані ПДВ;
• використовував придбані (виготовлені) товари (послуги) або необоротні активи частково в операціях, що оподатковуються ПДВ, а частково в операціях, що не оподатковуються ПДВ.

За наслідками року таким платникам ПДВ необхідно:

• перерахувати долю використання вже за наслідками цього року;
• відкоригувати суму податкових зобов’язань, нарахованих у поточному році, виходячи вже з нового розміру долі використання;
• відобразити результати перерахунку в декларації з ПДВ за останній звітний період року та в бухгалтерському обліку.

Офіс великих платників податків ДФС звертає увагу, що перерахунок проводиться лише по тих необоротних активах, які були придбані до 01.07.2015 та використовуються частково у неоподатковуваних, а частково в оподатковуваних ПДВ операціях (п. 42 підрозд.2 розд. ХХ Податкового кодексу України).

Перерахунок по таких необоротних активах здійснюється за наслідками одного, двох, трьох календарних років, наступних за роком, в якому вони почали використовуватись (введені в експлуатацію). Результати перерахунку по таких необоротних активах відображаються в таблиці 3 додатку 7 до Декларації з ПДВ.
Перерахунок по необоротним активам, придбаним після 01.07.2015, не робиться. По них перераховуються умовні податкові зобов’язання, нараховані згідно з ст. 199.1 Податкового кодексу України, в таблиці 2 додатку 7 до Декларації з ПДВ, але тільки за наслідками року їх придбання або зміни напрямку використання.

У декларації за останній звітний період 2018 р. (грудень або IV квартал) результати річного перерахунку ПДВ відображаються незалежно від факту реєстрації РК в ЕРПН наступним чином:

• коригування податкових зобов’язань – в рядках 4.1 та 4.2 декларації (відповідно до ставки) зі знаком «-» або «+» та в спеціальному рядку таблиці 1 додатку 1;
• коригування податкового кредиту, який було сформовано по необоротних активах, придбаних до 01.07.15 – в рядку 15.

Також у роз’ясненні вказано, за яких обставин перерахунок ПДВ не проводиться.

З 01.01.2019 припинив дію мораторій на проведення перевірок

Нагадуємо, що згідно з Перехідними положеннями Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» мораторій на проведення перевірок суб’єктів продовжено до 31.12.2018.

Таким чином, з 01.01.2019 мораторій припинив свою дію. З вказаної дати заходи контролю повинні проводитись відповідно до річних планів планових заходів, які затверджуються кожним органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. План комплексних заходів затверджується наказом ДРСУ та оприлюднюється на її офіційному веб-сайті не пізніше 15 листопада року, що передує звітному.
У свою чергу звертаємо увагу, що з 01.01.2019 перевірки фізичних осіб-підприємців, які не зареєстровані платниками податку на додану вартість, діяльність яких не віднесена до високого ступеня ризику, та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, що передбачає включення податку на додану вартість до складу єдиного податку, діяльність яких не віднесена до високого ступеня ризику, повинні здійснюватися у відповідності до Закону України «Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності» (далі – Закон).

Зокрема вказаних осіб можуть перевірятись виключно у випадках та у сферах господарської діяльності, наведених у Законі (окрім органів ДФС – у цьому випадку діють норми Податкового кодексу України) та не заборонено перевіряти у сфері дотримання законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин.

При цьому, звертаємо увагу, що у Верховній Раді України зареєстровано проект Закону № 9473 від 16.01.2019, яким пропонується поновлення мораторію на проведення перевірок бізнесу контролюючими органами.

ДФС надала роз’яснення щодо податкових зобов’язань з ПДВ внаслідок придбання товару у нерезидента за договором комісії

ДФС в індивідуальній податковій консультації від 14.12.2018 № 5241/6/99-99-15-03-02-15/ІПК розглянула питання щодо порядку визначення податкових зобов’язань та віднесення сум ПДВ до податкового кредиту при здійсненні операцій з придбання товарів у нерезидента згідно з договором комісії.
На підставі системного аналізу норм Податкового кодексу України ДФС зробила висновок, що якщо згідно з договором комісії комісіонер за рахунок комітента придбаває у нерезидента товари та при їх розмитненні здійснює сплату ПДВ до бюджету, то право на віднесення суми ПДВ до податкового кредиту має лише власник таких товарів – комітент на підставі митної декларації, в якій він має бути вказаний як одержувач (власник) товару.

На дату виникнення податкових зобов’язань за операцією з постачання послуг в межах договору комісії комісіонер відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України зобов’язаний скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Податковим кодексом України термін. Така зареєстрована в ЄРПН податкова накладна для комітента є підставою для включення сум ПДВ, зазначених у ній, до податкового кредиту.
При передачі комісіонером комітенту товарів, що були ввезені на митну територію України в межах договору комісії, податкові зобов’язання у комісіонера на вартість таких товарів не виникають.

Податкові зобов’язання щодо комісійної винагороди у комісіонера відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України виникають у загальному порядку за правилом першої події або за датою отримання винагороди від комітента, або за датою підписання акту наданих послуг.

При цьому база оподаткування за операцією з постачання послуг комісіонером визначається відповідно до вимог п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України. Зокрема, до бази оподаткування включаються усі витрати комісіонера, здійснені ним у межах виконання договору комісії (у тому числі витрати на сплату митних платежів і зборів при ввезенні товару на митну територію України), які фактично є витратами по забезпеченню виконання складових частин загального обсягу послуги, що надається в межах договору комісії, та не включаються суми податку на додану вартість, сплачені таким комісіонером від імені комітента при ввезенні на митну територію України товарів, що є предметом договору комісії.

Визначення медичних виробів та лікарських засобів для цілей застосування РРО

ДФС у «ЗІР» (категорія 109.01) роз’яснила, що з метою застосування РРО виробами медичного призначення є будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, призначені для діагностики, лікування, профілактики організму людини та (або) забезпечення таких процесів.

При цьому лікарським засобом є будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох активних фармацевтичних інгредієнтів (далі – АФІ) та допоміжних речовин)), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу.

Оприлюднено текст постанови Кабінету міністрів України «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України»

На офіційному веб-сайті Кабінету міністрів України оприлюднено постанову «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» від 18.12.2018 № 1200.

Вказаною постановою передбачено:

• реорганізація Державної фіскальної служби України шляхом її поділу на дві служби: Державну податкову службу України та Державну митну службу України;
• новостворені служби є центральними органами виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у податковій та митній сферах (відповідно);
• спрямування та координація діяльності служб здійснюватиметься Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України;
• служби є правонаступниками прав та обов’язків реорганізованої ДФС у відповідних сферах діяльності.

Згідно з постановою Міністерством фінансів України у двомісячний строк будуть розроблені проекти положень про відповідні центральні органи виконавчої влади та у тримісячний строк — внесені проекти необхідних змін до законодавства, а також приведені власні нормативно-правові акти у відповідність із цією постановою.

ДФС пропонує прийняти порядок про застосування до юридичних осіб штрафів за порушення валютного законодавства

На офіційному веб-сайті ДФС оприлюднено проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку застосування контролюючими органами заходів впливу (штрафних санкцій) до юридичних осіб (крім уповноважених установ) за порушення вимог валютного законодавства».
Порядок, який пропонується затвердити вказаною постановою визначає механізм застосування контролюючими органами заходів впливу (штрафних санкцій), передбачених статтями 14, 15 Закону України «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон).
Так, до юридичних осіб (крім уповноважених установ), винних у порушенні вимог валютного законодавства, передбачається застосування таких заходів впливу (штрафних санкцій):

• за здійснення розрахунків на території України з порушенням порядку, встановленого статтею 5 Закону, – штрафні санкції у розмірі 100 відсотків суми операції, проведеної з порушенням, перерахованої у валюту України за офіційним курсом Національного банку України на день здійснення такої операції;
• за порушення порядку транскордонного переказу валютних цінностей, встановленого статтею 7 Закону, – штрафні санкції у розмірі 100 відсотків суми операції, проведеної з порушенням, перерахованої у валюту України за офіційним курсом Національного банку України на день здійснення такої операції.

Підставою для застосування контролюючими органами заходів впливу (штрафних санкцій) до юридичних осіб (крім уповноважених установ) є результати (матеріали) документальної перевірки.

Заходи впливу (штрафні санкції) можуть бути застосовані контролюючими органами протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

Суми ПДВ, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН ПН чи РК не відносяться до податкового кредиту

ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадало, що не відносяться до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН ПН/РК чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України.

У разі коли на момент перевірки платника ПДВ контролюючим органом суми ПДВ, попередньо включені до складу податкового кредиту відповідними документами, платник ПДВ несе відповідальність відповідно до Податкового кодексу України.

ПН, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник ПДВ не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення ПН/РК.

Суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано ПН/РК в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення ПН/РК, у тому числі для платників ПДВ, які застосовують касовий метод.

Також ГУ ДФС у Дніпропетровській області зазначає, що з 01.01.2019 відповідно до Закону України від 23.11.2018 № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» до податкового кредиту не відносяться суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) відповідно до п.п. 191.1.2 п. 191.1 ст. 191 Податкового кодексу України оператором поштового зв’язку, експрес-перевізником.