fbpx

TAX ALERT 22.12.2020

Зміст

  1. Прийнято закон щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування
  2. Прийнято закон щодо ставки ПДВ для постачання окремих видів сільськогосподарської продукції
  3. Ратифіковано Протокол про внесення змін до Конвенції з Австрією про уникнення подвійного оподаткування
  4. Набули чинності зміни щодо використання РРО
  5. ДПС опублікувала інформаційний лист щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів
  6. ДПС надала роз’яснення щодо оподаткування дивідендів у випадку зменшення частки статутного капіталу
  7. Верховний Суд висловив нову позицію щодо строку оскарження ППР

Прийнято закон щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування

17 грудня 2020 року Верховна Рада України прийняла у другому читанні Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування», раніше відомий як законопроект № 4065 (далі – «Законопроект № 4065»).

Нагадаємо, що Законопроектом № 4065 передбачалося внести низку змін до Податкового кодексу України та Закону № 466-ІХ, спрямованих на відтермінування змін до податкового законодавства, зокрема:

  1. Щодо контрольованих іноземних компаній (далі – «КІК»):
  • встановити, що першим звітним роком для подання звіту про КІК є 2022 рік, а якщо звітний рік не відповідає календарному року – звітний період, що розпочинається у 2022 році;
  • уточнити визначення контролюючої особи КІК, а саме контролюючою особою КІК, зокрема, буде вважатися фізична або юридична особа – резидент України, яка володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі 25 і більше відсотків за умови, що декілька фізичних осіб та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків;
  • встановити, що штрафні санкції та пеня за порушення вимог щодо регулювання КІК під час визначення та обчислення прибутку КІК не застосовуються за результатами перших двох років звітування (2022, 2023 роки);
  • встановити, що до платника податків та його посадових осіб за результатами двох перших років звітування не застосовується адміністративна та кримінальна відповідальність за будь-які порушення, пов’язані із регулюванням діяльності КІК;
  • заборонити використання інформації по КІК, яка буде отримана у перші два роки звітування, як доказ по кримінальних справах та встановити, що така інформація не може бути витребувана та/або передана правоохоронним органам на їх запит чи в рамках процедур, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України;
  • уточнити, що не підлягають оподаткуванню ПДФО та військовим збором доходи, отримані фізичними особами внаслідок ліквідації КІК, за умови дотримання певних вимог, зокрема: процедура ліквідації розпочата не раніше 01.01.2020 та завершена не пізніше 31.12.2021; одночасно з податковою декларацією платник податків подав складену в довільній формі заяву про звільнення таких доходів від оподаткування та документи, що містять відомості про вартість отриманого майна; КІК було створено / зареєстровано не пізніше 23.05.2020.
  • Щодо «ділової мети»:
  • обмежити застосування «ділової мети» лише в рамках ТЦО та в межах таких операцій як (правила будуть застосовуватися з 01.01.2022):

а) придбання та реалізація товарів, послуг, робіт у нерезидентів з низькоподаткових юрисдикцій або низькоподаткових організаційно-правових форм, переліки яких затверджені КМУ;

в) нарахування роялті на користь будь-яких нерезидентів.

  • Щодо змін в частині ТЦО:
  • встановити перелік критеріїв для вибору найбільш доцільного методу трансфертного ціноутворення;
  • встановити, що документація з трансфертного ціноутворення в частині опису операцій з придбання (продажу) товарів, робіт (послуг), нематеріальних активів має містити обґрунтування економічної доцільності і наявності ділової мети їх придбання.
  • Щодо змін стосовно постійних представництв:
  • відстрочити зміну (розширення) визначення постійного представництва та подання постійними представництвами нової звітності до 01.01.2021;
  • визначити, що нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, і станом на 01.01.2021 не перебувають на обліку у податкових органах, повинні стати на такий облік протягом 3-х місяців (раніше строк обчислювався від 01.07.2020 року);
  • встановити, що податкові перевірки щодо нерезидентів, які здійснюють свою господарську діяльність через відокремлені підрозділи, зокрема постійні представництва, та які не стали на облік, зможуть проводитися з 01.07.2021 (раніше з 01.01.2021).
  • Щодо правил тонкої капіталізації:
  • визначити, що нові правила застосовуються до операцій з нерезидентами і не поширюються на проценти за позиками від міжнародних фінансових організацій та іноземних банків та будуть застосовуватися з 1 січня 2021 року.
  • Щодо періоду, за який можуть проводитись перевірки з ПДФО і військового збору при виплатах в рамках трудових відносин:
  • виключити застосування 7-річного терміну, який може бути перевірений під час перевірок, та застосовувати діючий раніше 3-річний термін.
  • Щодо податку на репатріацію:
  • відстрочити оподаткування доходів нерезидентів від опосередкованого продажу нерухомості на території України, інших доходів від діяльності, у тому числі пов’язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов’язків за угодами про розподіл продукції на митній території України до 01.01.2021.

Згідно тексту Законопроекту № 4065 більшість його положень має набути чинності з дня наступного за днем його опублікування. Наразі прийнятий Закон ще не переданий на підпис Президенту і не опублікований.

При цьому 18.12.2020 у Верховній Раді був зареєстрований проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України від 17 грудня 2020 року про прийняття Законопроекту № 4065, а отже до його розгляду набуття чинності прийнятих змін заблоковано.

Прийнято закон щодо ставки ПДВ для постачання окремих видів сільськогосподарської продукції

17 грудня 2020 року Верховна Рада України прийняла в другому читанні Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції», раніше – законопроект № 3656 (далі – «Законопроект № 3656»).

Законопроект № 3656 передбачає встановлення зниженої ставки ПДВ – 14% по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України окремих видів сільськогосподарської продукції, що класифікується за такими товарними позиціями згідно з УКТ ЗЕД: 0102; 0103, 0104 10, 0401 (в частині молока незбираного), 1001, 1002,1003, 1004, 1005, 1201, 1204 00, 1205, 1206 00, 1207, 1212 91, крім операцій з ввезення на митну територію України товарів, визначених у п. 197.18 ст. 197 ПК України, що звільнені від оподаткування ПДВ.

Згідно тексту Законопроекту № 3656 його положення мають набрати чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та застосовуватимуться до податкових періодів, починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування. Наразі прийнятий Закон ще не переданий на підпис Президенту і не опублікований.

Ратифіковано Протокол про внесення змін до Конвенції з Австрією про уникнення подвійного оподаткування

16 грудня 2020 року Верховна Рада України ратифікувала Протокол про внесення змін до Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Австрія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно, що був підписаний 15.06.2020 (далі – «Протокол»).

Зазначеним Протоколом вносяться зміни до Конвенції з метою приведення її положень у відповідність до Модельної Конвенції ОЕСР щодо податків на доходи і капітал та новітніх стандартів ОЕСР, а також підвищуються ставки оподаткування пасивних доходів у країні, що є джерелом доходу.

Протоколом передбачається, зокрема, збільшення загальної ставки оподаткування дивідендів з 10% до 15%, процентів з 2% до 5%, а також роялті: за користування будь-яким авторським правом на наукову працю, патент тощо – з 0% до 5%, та за користування авторським правом на літературні твори або твори мистецтва – з 5% до 10%.

Окрім збільшення ставок передбачається доповнення Конвенції новими статтями щодо обмеження можливості застосування пільгових положень Конвенції, якщо основною метою є отримання таких пільг, та стосовно розширення можливості компетентних органів Договірних Держав щодо обміну податковою інформацією.

Набули чинності зміни щодо використання РРО

10.12.2020 набрали чинності зміни щодо використання РРО, внесені Законом України № 1017 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» (далі – «Закон»). Даним Законом не лише відтерміновано застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – «РРО») окремими фізичними особами-підприємцями, а й а й внесено деякі важливі зміни до Закону про РРО.

Зокрема, Законом було розширено перелік випадків, коли РРО не застосовується. Відтепер РРО не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

В свою чергу, банківськими системами дистанційного обслуговування, зокрема є системи «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк», «телефонний банкінг», «платіжний застосунок» та інші системи дистанційного обслуговування (глава 10 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті).

Сервісами переказу коштів є внутрішньодержавні та міжнародні платіжних систем, які забезпечують проведення переказу коштів та підлягають внесенню їх надавача до Реєстру платіжних систем (згідно вимог визначених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).

Варто зауважити, що дана зміна є важливою з огляду на те, що раніше податкові органи в своїх консультаціях дотримувались позиції, що при здійсненні розрахунків з використанням платіжних систем Приват 24, Монобанк, Liqpay, Portmone та інших застосування РРО є обов’язковим. Адже під безготівковими розрахунками, при застосуванні яких РРО є необов’язковим, податкові органи визначають лише переказ коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку.

Разом з цим, варто звернути увагу, що не застосовувати РРО можливо буде лише при розрахунках за послуги. А отже при продажі товарів РРО залишається обов’язковим.

ДПС опублікувала інформаційний лист щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів

На сайті Державної податкової служби України оприлюднено новий Інформаційний лист № 17, який присвячено нормам Закону № 1071-IX «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2» та Закону № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Серед іншого, в даному Інформаційному листі висвітлено наступні питання:

  • Які види матеріальної допомоги та компенсацій будуть надаватися відповідно до Закону № 1071-ІХ?
  • Які преференції в частині оподаткування матеріальної допомоги та компенсації надаватимуться платниками податків, зокрема в частині податку на прибуток підприємств, єдиного податку, ПДФО та військового збору?
  • Які преференції встановлені щодо нарахування та сплати єдиного внеску?
  • Які послаблення встановлені з метою врегулювання податкового боргу платників податків?

ДПС надала роз’яснення щодо оподаткування дивідендів у випадку зменшення частки статутного капіталу

Офіс Великих платників податків ДПС нагадав, що з 01.01.2021 у зв’язку з набуттям чинності змін за Законом № 466-ІХ, виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника – нерезидента України у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи, з метою оподаткування буде прирівнюватися до дивідендів.

Наразі Податковим кодексом України встановлено, що за загальним правилом емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Разом з цим, з 01.01.2021 Податковий кодекс також буде доповнено нормою відповідно до якої авансові внески не справляються/не нараховуються на суми операцій, які для цілей оподаткування прирівнюються до дивідендів.

Таким чином, у разі викупу юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходу учасника зі складу господарського товариства, зменшення статутного капіталу, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи, починаючи з 01.01.2021 суми такого зменшення прирівнюються з метою оподаткування до дивідендів, але авансові внески на такі суми не нараховуватимуться.

Верховний Суд висловив нову позицію щодо строку оскарження ППР

У постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 Верховний Суд (далі – «ВС») відступив від позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 03 квітня 2020 року у справі № 2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, яке оскаржено, і сформував новий правовий висновок.

ВС зазначив, що право ініціювати в судовому порядку спір щодо правомірності рішень контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання об`єктивно не може існувати протягом 1095 днів, оскільки така тривалість порушує принцип правової визначеності, а також не забезпечує досягнення мети й завдань функціонування податкової системи.

Саме норма п. 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України (далі – «ПКУ»), яка встановлює місячний строк звернення до суду з метою оскарження рішення контролюючого органу про нарахування грошових зобов`язань після застосування процедури адміністративного оскарження, є спеціальною нормою відносно ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, що встановлює 3-місячний строк. Тобто саме це положення ПКУ має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин – оскарження рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору (подання скарги до ДПС України).

Такі більш скорочені строки звернення до суду у разі попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов`язані з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.

Таким чином, якщо платник податків подавав скаргу до ДПС України на податкове повідомлення-рішення і така скарга не була задоволена, з метою подальшого оскарження рішення контролюючого органу платник податків має протягом місяця після закінчення процедури адміністративного оскарження звернутися до суду з відповідним позовом.

Ірина Кальницька

Ірина Кальницька

Партнер, керівник практики податкового права, практики реструктуризації та врегулювання проблемної заборгованості, адвокат

  • Визнання та досягнення
  • Best Lawyers, Ukraine 2020
  • The Legal 500 EMEA 2020
  • Who’s Who Legal 2020
  • Ukrainian Law firms. A Handbook for Foreign Clients 2020
  • 50 провідних юридичних фірм України
Олена Сулима

Олена Сулима

Старший юрист, адвокат

Статті на тему

Чи дійсно індивідуальні податкові консультації і досі звільняють платника податків від відповідальності?

19 Січня 2021 Публікації

Чи дійсно індивідуальні податкові консультації і досі звільняють платника податк...

Читати
TAX ALERT 19.01.2021

19 Січня 2021 Публікації

TAX ALERT 19.01.2021

Читати
Як банкам захиститись від недобросовісних клієнтів: проблемні питання застосування неустойки за порушення прав споживачів

18 Січня 2021 Публікації

Як банкам захиститись від недобросовісних клієнтів: проблемні питання застосуван...

Читати
Всі публікації

Ми використовуємо файли cookies для вдосконалення роботи сайту та покращення Вашого користувацького досвіду.
Політика cookies Налаштування cookie

Будь ласка, уважно ознайомтеся з умовами політики конфіденційності та обробки персональних даних. Політика cookies.

Я даю згоду на обробку персональних даних відповідно до політики конфіденційності та обробки персональних даних

Я хочу отримувати розсилку

Ми використовуємо файли cookies для вдосконалення роботи сайту та покращення Вашого користувацького досвіду. Політика cookies Сховати налаштування