TAX ALERT 26.01.2023 | Дайджест головних податкових новин

Прийнято законопроект щодо заборони перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування 

12.01.2023 Верховною Радою України прийнято у другому читанні Проект Закону «Про внесення змін до підрозділу 8 розділу ХХ Податкового кодексу України щодо заборони перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування».

Відповідно до вказаного Законопроекту більше не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 % доходу суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора).

Крім того, Законопроект містить додаткові зміни щодо реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування. Так, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, передбачається наступне.

По-перше, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: 

• для податкових накладних/розрахунків коригування до таких накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; 
• для податкових накладних/розрахунків коригування до таких накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; 
• для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

По-друге, штраф за порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:

• 2 % суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 
• 5 % суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 
• 10 % суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 
• 15 % суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 
• 25 % суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Крім цього, Законопроектом встановлюється, що на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, час роботи електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюється у робочі дні з 8:00 до 20:00. 

Також, тривалість операційного дня для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, встановлено з 00:00 до 24:00. При цьому, якщо протягом наступного, після граничного, операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Наразі Законопроект передано на підпис Президенту.

Прийнято законопроект щодо запровадження електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах

12.01.2023 Верховна Рада України прийняла за основу Проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України у зв’язку із запровадженням електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах». 

Зміни до Податкового кодексу України пов’язані із запровадженням електронної марки акцизного податку, яка є унікальним графічним елементом, нанесеним на пачку (одиничну упаковку) тютюнового виробу, пляшку алкогольного напою чи ємність з рідиною для електронних сигарет з даними, необхідними для ідентифікації продукції та відстеження її переміщення. Така електронна марка акцизного податку буде підтверджувати сплату акцизного податку, дозволяти ідентифікувати підакцизну продукцію. Відповідно, планується впровадження електронної системи обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах («Електронна система»).

Законопроектом, зокрема, передбачається надання повноважень контролюючим органам на проведення камеральних та фактичних перевірок щодо регулювання виробництва та обігу підакцизних товарів, у тому числі, які підлягають маркуванню електронними марками та щодо застосування Електронної системи.

Крім цього додатково пропонується: 

• доповнити Податковий кодекс України терміном «замовник електронних марок акцизного податку»;
• розширити термін «тютюнові вироби» шляхом віднесення до такої продукції тютюнових виробів для смоктання, жування та вдихання без горіння шляхом нагрівання;
• встановити підстави, за яких тютюнові вироби та/або алкогольні напої, та/або рідини, що використовуються в електронних сигаретах вважаються немаркованими;
• передбачити сплату акцизного податку на електронний рахунок в Електронній системі до подання замовлення на генерування електронних марок;
• покласти на контролюючі органи функції з контролю у сфері забезпечення електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Законопроектом передбачається, що з 1 січня 2025 року до економічних операторів застосовуватимуться вимоги щодо маркування тютюнових виробів та / або алкогольних напоїв та/ або рідин, що використовуються в електронних сигаретах виключно електронними марками та не застосовуватимуться вимоги щодо їх маркування марками акцизного податку.

Прийнято закон про внесення змін до Податкового кодексу України щодо платіжних послуг

12.01.2023 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг». Він спрямований на узгодження Податкового кодексу України та Закону України «Про платіжні послуги», про який ми детальніше розповідали тут. 

Серед ключових змін, визначених Законом, варто виділити наступні: 

• передбачено можливість сплати податків і зборів в тому числі з використанням електронних грошей. При цьому прийняття електронних грошей на єдиний рахунок не допускається;
• установлено зобов’язання щодо повідомлення небанківськими надавачами платіжних послуг та емітентами електронних грошей контролюючих органів про відкриття та закриття рахунку / електронного гаманця платника податків – юридичної особи чи самозайнятої фізичної особи. Повідомлення щодо рахунків / електронних гаманців відкритих / закритих під час дії воєнного стану в Україні мають бути подані до контролюючого органу не пізніше одного місяця з дати припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України;
• у зв’язку з цим відповідальність за порушення строку подання повідомлення про відкриття або закриття рахунків / електронних гаманців, а також за здійснення видаткових операцій за рахунком / електронним гаманцем платника податків без отримання повідомлення від контролюючого органу про взяття рахунку на облік, поширено також на небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей;
• за певних умов дозволено накладати адміністративний арешт та зупиняти видаткові операції на рахунках / електронних гаманцях;
• передбачено можливість повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платнику податків, в тому числі на рахунок, відкритий у небанківському надавачу платіжних послуг;
• віднесено до операцій, що не є об’єктом оподаткування ПДВ:

• випуск та погашення електронних грошей; 
• емісія, обмін, погашення цифрових грошей Національного банку України;
• надання послуг, пов’язаних з виконанням платіжних операцій, що надаються надавачами платіжних послуг, операторами платіжних систем; 
• надання послуг розрахунково-касового обслуговування, інкасації;
• залучення, розміщення та повернення коштів за договорами позики, депозиту, вкладу (у тому числі пенсійного);
• послуги з управління коштами та цінними паперами;
• надання гарантій, банківських поручительств;
• доручення, надання, управління і відступлення прав вимоги за фінансовими кредитами фінансових установ.

Закон, у частині змін безпосередньо до Податкового кодексу України, набирає чинності з 1 квітня 2023 року.

Законопроект щодо сприяння ввезенню на територію України безпілотних літальних апаратів та деяких інших товарів

13.01.2023 у Верховній Раді України зареєстровано Проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сприяння ввезенню на територію України безпілотних літальних апаратів та деяких інших товарів». 

Ним пропонується тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні, але не більше ніж до 1 січня 2024 року, звільнити від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту (у тому числі переміщення у міжнародних поштових та експрес-відправленнях) таких товарів як безпілотні літальні апарати (крім таких, що призначені для перевезення пасажирів; з масою понад 2000 кг), оптичні приціли, коліматорні приціли (коліматори), приціли нічного бачення або тепловізійні приціли, тепловізійні біноклі та монокуляри, прилади нічого бачення. 

Вказані товари окремим законопроектом пропонується також звільнити від оподаткування ввізним митом. 

Водночас, зазначені пільги не будуть застосовуватися до товарів, що мають походження з країни, визнаної державою – окупантом або державою – агресором та/або ввозяться з території таких країн чи з окупованої території України.

Позиція Верховного Суду щодо оподаткування доходу від маркетингових послуг

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду було прийнято постанову від 10 листопада 2022 року у справі № 160/3806/20, у якій виснував те, що отримані кредит – ноти як бонуси за контрактом не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Зміст спору полягав в оскарженні донарахувань податкового органу, який виходив з того, що під час виплати продавцем-нерезидентом винагороди (бонусу, мотиваційних виплат («кредит-нота») покупцю-резиденту за чітке дотримання графіка замовлень, об’єктом оподаткування ПДВ є маркетингові послуги, які надаються покупцем, а винагорода (бонуси) є компенсацією вартості таких послуг. Скаржник же, в свою чергу, оскаржував позицію податкового органу та вказував на те, що отримані бонуси не є маркетинговими послугами та не підлягають оподаткуванню ПДВ.

Верховним Судом зазначено, що надання маркетингових послуг має виражатися в діях виконавця таких послуг щодо, зокрема, розміщення продукції платника в місцях продажу, вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) постачальника до інформаційних баз продажу, збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги) тощо. Під продажем маркетингових послуг розуміють операції з надання таких послуг за умови компенсації їх вартості. 

Додаткова бонусна винагорода, премія або знижка на вартість товару, надана продавцем покупцеві відповідно до умов угоди про купівлю-продаж, яка не пов’язана з виконанням жодних зобов’язань щодо надання послуг на користь продавців, чи з досягненням окремої згоди сторін для зацікавлення (винагороди) постійних покупців у подальшій співпраці, ― не може бути розцінена як оплата вартості послуг у сфері маркетингу, операції з надання яких є об’єктом оподаткування ПДВ в розумінні Податкового кодексу України.

Тобто, кредит-нота є документом, що підтверджує волевиявлення однієї сторони щодо зміни умов договору, зокрема, з оплати ціни або погашення дебіторської або кредиторської заборгованості протягом терміну виконання зобов’язань за договором, і не є доходом в контексті Податкового кодексу України.

Роз’яснення про відповідальність за неподання повідомлень податковим органам щодо контрольованих іноземних компаній 

На вебсайті Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу ДПС України розміщено роз’яснення щодо скасування звільнення від відповідальності за неповідомлення контролюючою особою контролюючого органу про набуття або відчуження частки в іноземній юридичній особі, утворенні без статусу юридичної особи, або про початок / припинення здійснення фактичного контролю за іноземною юридичною особою, в період воєнного стану.

Податковим органом звертається увага, що за неповідомлення контролюючою особою контролюючого органу про вищевказані зміни протягом 60 днів з дня їх настання, контролююча особа, у якої виник обов’язок щодо подання такого повідомлення:

• у період воєнного стану з 24.02.2022 по 23.11.2022 року звільняється від відповідальності за неподання повідомлення;
• у період воєнного стану, починаючи з 24.11.2022 року, не звільняється від штрафу в розмірі 300 розмірів прожиткових мінімумів для працездатної особи (станом на 2023 рік складає 805 200 гривень) за кожний факт неподання такого повідомлення.

Скасування звільнення від відповідальності пов’язано з набуттям чинності  Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу», яким відновлено перебіг строків, в тому числі, на подання зазначених вище повідомлень.

У той же час, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів, зокрема подання звітності та/або документів (повідомлень), платники податків звільняються від передбаченої Податковим кодексом України відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків та перелік документів на підтвердження затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225.