TAX ALERT 26.05.2023 | Дайджест головних податкових новин

Особливості сплати плати за землю, екологічного та інших податків з огляду на воєнний стан: набрав чинності Закон

06.05.2023 набрав чинності Закон України № 3050 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від cплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно».

Про прийняття цього Закону Верховною Радою України ми повідомляли тут.

Закон, у контексті надання податкових пільг, стосується таких питань, як:

• встановлення місцевих податків, зборів та пільг з їх сплати;
• плати за землю;
• єдиного податку 4 групи;
• визначення та сплати загального мінімального податкового зобов’язання;
• податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Для цілей застосування низки пільг зі сплати податків у зв’язку із воєнним станом Законом встановлено безпосередню можливість застосування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, що затверджений Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. 

Чинний наразі перелік затверджений його Наказом № 309 від 22.12.2022.

Новий Законопроект щодо встановлення акцизного податку з мінімальних роздрібних цін на алкоголь 

01.05.2023 на сайті Верховної Ради України з’явився текст Проекту Закону № 9253 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо встановлення акцизного податку з мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої з метою збільшення видатків на виплати військовослужбовцям (у воєнний час) та спортивно-оздоровчу та реабілітаційно-спортивну інфраструктуру».

Законопроектом пропонується визначити новий об’єкт оподаткування акцизним податком – операції з реалізації виробниками та/або імпортерами, у тому числі в роздрібній торгівлі, алкогольних напоїв з мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої.

При цьому, такими мінімальними роздрібними цінами вважатимуться ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на алкогольні напої та торговельної надбавки, та встановлюються Кабінетом міністрів України.

Законопроект передбачає встановлення ставки акцизного податку для зазначених операцій у розмірі 10 % з вартості за мінімальними роздрібними цінами.

Датою ж виникнення податкових зобов’язань з акцизного податку вважатиметься дата реалізації виробниками та/або імпортерами алкогольних напоїв у роздрібній торгівлі або суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність з оптової та/або роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Метою пропозиції таких нововведень є забезпечення додаткових надходжень в бюджет, які використовуватимуться для збільшення видатків на виплати військовослужбовцям (у воєнний час) та на спортивно-оздоровчу й реабілітаційно-спортивну інфраструктуру у поствоєнний період. Про це, зокрема, йдеться і безпосередньо у Законопроекті.

Імпорт без ПДВ товарів для виробництва, ремонту безпілотних систем: зареєстровано Законопроект

05.05.2023 у Верховній Раді України зареєстровано Проект Закону № 9275 «Про внесення змін до підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення товарів для потреб виробництва та/або ремонту безпілотних систем».

Законопроектом пропонується звільнити від ПДВ на період дії воєнного стану ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту низки складових (матеріалів, вузлів, агрегатів, устаткування та комплектувальних виробів) безпілотних систем, що ввозяться суб’єктами господарювання для використання у власній виробничій діяльності з виробництва та/або ремонту безпілотних систем категорій «безпілотні літальні апарати» та «інші судна, включаючи військові кораблі та рятівні судна, крім гребних шлюпок» згідно з УКТ ЗЕД.

До таких складових увійдуть, серед іншого, деякі вироби з пластмас, вулканізованої гуми, чорних металів, вироби з каменю або інших мінеральних речовин (включаючи вуглецеві волокна, вироби з цих матеріалів і торфу), роторні двигуни,  насоси, компресори, машини та механізми та ін. 

При цьому, у разі нецільового використання зазначених товарів, платник податку зобов’язаний сплатити суму ПДВ, що мала бути сплачена при їхньому ввезенні на митну територію України, а також сплатити пеню відповідно до Закону.

Податкові органи на підставі відповідних запитів отримуватимуть інформацію про обсяги ввезення зазначених товарів та копії отриманих звітів про результати їх використання від митних органів за місцем розташування імпортера.

Окремим Законопроектом щодо внесення змін до Митного кодексу України вищезазначену продукцію також пропонується звільнити від оподаткування ввізним митом.

Запропоновані зміни не застосовуватимуться у разі, якщо вищевказані товари мають походження з російської федерації або з окупованої території України.

Планується оновлення порядку надіслання податкових повідомлень-рішень

Державна податкова служба України оприлюднила проект наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків».

Метою прийняття проекту наказу є приведення Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків у відповідність до норм Податкового кодексу України, Закону України «Про платіжні послуги», Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг».

Проект Наказу передбачає, серед іншого, доповнення підстав, у разі встановлення яких за результатами перевірки контролюючим органом надсилається (вручається) платнику податків податкове повідомлення-рішення («ППР») та розширення інформації, яка повинна міститись у ППР, прийнятих за результатами перевірки.

У випадку прийняття, Наказ набере чинності через 30 календарних днів з дня його офіційного опублікування.

ДПС України про застосування методів трансфертного ціноутворення щодо сировинних товарів   

05.05.2023 Державна податкова служба України опублікувала матеріали щодо застосування платниками податків, які проводять експортно-імпортні операції з сировинними товарами в межах контрольованих операцій, Порядків при встановленні відповідності умов таких контрольованих операцій принципу «витягнутої руки». 

Наголошується, що застосування Порядків має на меті методологічне врегулювання з таких питань:

• визначення дати контрольованої операції (укладання контракту, переходу права власності);
• визначення потенційно зіставних операцій (внутрішні та зовнішні зіставні);
• визначення та внесення коригувань для забезпечення зіставності.

ДПС України рекомендує застосовувати Порядки з метою самостійного коригування податкових зобов’язань за результатами перегляду ціни контрольованої операції.

В презентаційних матеріалах наведено основні вимоги застосування методів трансфертного ціноутворення щодо сировинних товарів, особливості та умови для проведення коригувань й послідовність дій, визначену в Порядках.

Велика Палата Верховного Суду висловилась про відповідальність держави за шкоду внаслідок нереєстрації податкової накладної

Велика Палата Верховного Суду («ВП ВС») у своїй постанові у справі № 925/556/21 відступила від окремих попередніх правових позицій щодо питання відшкодування державою збитків внаслідок незаконних рішень, дій, бездіяльності податкових органів, що завадили своєчасній реєстрації податкових накладних.

У межах вищевказаної справи розглядався позов компанії-постачальника до податкового органу про стягнення з державного бюджету збитків. Позов було мотивовано тим, що внаслідок протиправної поведінки цього органу, який заблокував реєстрацію оформленої позивачем податкової накладної, позивач допустив порушення умов укладеного з компанією договору поставки щодо своєчасної реєстрації податкових накладних, у зв’язку із чим був змушений сплатити на користь такого контрагента-покупця штраф за цим договором і вважає його своїми збитками.

При цьому, позивачем також було пройдено процедуру судового оскарження блокування податкової накладної в адміністративних судах, яка завершилася на користь компанії – за його наслідками податковим органом було зареєстровано відповідну податкову накладну датою її подання на реєстрацію.

У контексті такого спору ВП ВС виснувала наступне:

З 1 січня 2015 року покупець не може за загальним правилом включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої продавцем у ЄРПН податкової накладної, а передбачене податковим законодавством звернення зі скаргою на продавця є лише підставою для проведення податковим органом документальної перевірки продавця для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань з податку. 

З урахуванням цього, ВП ВС відступила від висновків КАС ВС про те, що законодавець передбачив спосіб, у який покупець може реалізувати право на податковий кредит незалежно від виконання продавцем обов’язку зареєструвати податкову накладну, а також вказав, що звернення платника податку – покупця із заявою про проведення документальної позапланової виїзної перевірки продавця є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, без отримання податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН.

Оскільки саме від продавця, який має визначений законом обов’язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, залежить одержання покупцем права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, то він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.

Якщо ж перешкодою для вчинення продавцем дій, необхідних для реєстрації податкової накладної у ЄРПН, було незаконне рішення, дія чи бездіяльність податкового органу, то держава може бути притягнута до відповідальності перед постачальником за спричинену цим шкоду, зокрема, в результаті притягнення продавця до відповідальності його контрагентом.

При цьому, ВП ВС також констатувала, що оскарження рішення, дії або бездіяльності податкового органу як таке, що спрямоване на відновлення суб’єктивного права чи законного інтересу, і вимога про відшкодування шкоди, завданої втратою цього права чи інтересу, є зверненням до конкуруючих способів захисту, одночасно надати які суд не може.

Так, ВП ВС врахувала, що згідно з обставинами цієї судової справи право покупця на податковий кредит було відновлено за наслідками успішного судового оскарження позивачем в межах адміністративного судочинства рішення податкового органу щодо блокування податкової накладної. Тому, на думку Суду, немає підстав для висновку про існування причинно-наслідкового зв’язку (як одного з ключових елементів для цілей стягнення збитків) між витратами позивача по сплаті штрафу за договором поставки та протиправним рішенням податкового органу щодо блокування, адже позивач домігся усунення наслідків цього рішення.

Якщо платник податків перебуває у процедурі банкрутства, спори щодо стягнення пені з податкової за несвоєчасне відшкодування ПДВ розглядатимуть адміністративні суди: нова позиція Великої Палати Верховного Суду

13.04.2023 Велика Палата Верховного Суду («ВП ВС») прийняла постанову у справі № 320/12137/20, у якій виснувала щодо наступного: у судах якої юрисдикції належить розглядати вимоги платника податків про стягнення з податкового органу пені за прострочення здійснення йому бюджетного відшкодування ПДВ, супутніх інфляційних втрат, річних процентів, якщо стосовно такого платника податків здійснюється процедура банкрутства.

ВП ВС вказала, що таке прострочення напряму не пов’язане зі справою про банкрутство. Фактично спірні правовідносини у справі, що розглядається, виникли у межах публічно-правового спору у сфері бюджетного відшкодування ПДВ, тобто заборгованості держави щодо відшкодування платнику переплати з ПДВ, переведеного в площину процедурного врегулювання, встановлену законодавством. 

Тобто, вимоги платника податку про стягнення з податкового органу вищезгаданих пені, інфляційних втрат, річних процентів за характером і змістом відносин пов’язані саме з наявністю заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ, що унормовано приписами Податкового Кодексу України. Наведене свідчить про публічно-правовий характер такого спору, а тому цей спір підлягає розгляду саме за правилами адміністративного судочинства.

Такою позицією ВП ВС відступила від правового висновку згідно з постановою від 21 вересня 2021 року у справі № 905/2030/19, яка виходила із того, що з прийняттям Кодексу України з процедур банкрутства законодавець змінив правила визначення юрисдикції спорів (пов’язаних із податковими зобов’язаннями, податковим боргом) неплатоспроможної особи, сконцентрувавши розгляд усіх майнових та ряду немайнових вимог у межах однієї судової процедури банкрутства в судах господарської юрисдикції задля повного та комплексного вирішення усіх правових проблем неплатоспроможної особи, яка може бути визнана банкрутом (ліквідована) за наслідком такої процедури, що матиме наслідком закриття (припинення) провадження з розгляду спорів у всіх інших юрисдикційних органах з вимогами до неї.