fbpx

TAX ALERT 26.08.2020

Зміст

  1. Набрав чинності податковий закон, спрямований на підтримку кіновиробництва України
  2. Зареєстровано законопроекти щодо стимулювання розвитку ІТ-індустрії в Україні
  3. Зареєстровано законопроект щодо змін у веденні обліку доходів фізичних осіб-підприємців на спрощеній системі
  4. ДПС про податкові наслідки уцінки
  5. ДПС оприлюднила нові інформаційні листи для платників податків
  6. Верховний Суд висловився стосовно вичерпності переліку витрат ФОП
  7. Верховний Суд надав роз’яснення щодо умов нарахування та сплати ЄСВ структурними відокремленими підрозділами
  8. ДПС інформує про створення окремої інформаційної сторінки щодо FATCA

Набрав чинності податковий закон, спрямований на підтримку кіновиробництва України

12 серпня 2020 року опубліковано Закон № 821-ІХ від 21 липня 2020 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки та підвищення міжнародної конкурентоспроможності галузі відео- та кіновиробництва», який набрав чинності наступного дня після його опублікування (надалі – «Закон»). 

Закон удосконалює умови надання послуг з виробництва кіно- та відеоматеріалів на замовлення нерезидентів та зменшує податковий тягар в контексті відповідних операцій. Так, вносяться зміни та доповнення до ст. 186 Податкового кодексу, з огляду на які не оподатковуватимуться ПДВ в Україні операції з експорту нерезидентам послуг з виробництва та компонування відео-, кіно, анімаційних (мультиплікаційних) фільмів, телевізійних програм, рекламних роликів, фоторекламних матеріалів, комп’ютерної графіки.

Крім того, Закон встановлює, що субсидії для повернення частини кваліфікованих витрат, передбачених Законом «Про державну підтримку кінематографії в Україні», не є доходом нерезидента джерелом походження з України для цілей оподаткування. 

Зареєстровано законопроекти щодо стимулювання розвитку ІТ-індустрії в Україні

12 серпня 2020 року у Верховній Раді було зареєстровано законопроект «Про заходи щодо стимулювання розвитку ІТ-індустрії в Україні» (надалі – «Законопроект-1»), а також законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України (щодо заходів стимулювання розвитку індустрії інформаційних технологій в Україні)» (надалі – «Законопроект-2»). Відповідні законопроекти у комплексі мають на меті підвищення конкурентоспроможності та привабливості для іноземних та вітчизняних інвесторів ІТ-індустрії та споживачів ІТ-послуг.

Що стосується Законопроекту–1, то його положення встановлюють основні засади, на яких повинне ґрунтуватися функціонування сучасного ІТ-бізнесу. Зокрема передбачено, що для суб’єктів ІТ-індустрії:

  1. повинен бути встановлений особливий режим оподаткування суб’єктів ІТ-індустрії відповідно до податкового законодавства;
  2. повинен бути встановлений особливий режим оподаткування працівників ІТ-індустрії щодо їх доходів у вигляді заробітної плати та прирівняних до неї платежів відповідно до податкового законодавства;
  3. надається можливість укладання контрактів для цілей оформлення трудових відносин.  

Передбачається, що право на застосування пільг матимуть ІТ-компанії (суб’єкти ІТ-індустрії), що відповідатимуть, передбаченим Законопроектом-1 вимогам, та будуть включені до спеціального реєстру.

Що стосується вимог, то вони складаються з наступного:

  • юридична особа відповідно до її установчих документів та відомостей про юридичну особу повинна здійснювати виключно види діяльності ІТ-індустрії;
  • розмір середньомісячної заробітної плати працівників ІТ-індустрії має бути не меншим за еквівалент 1 500 євро за офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України станом на 1 січня календарного року;
  • витрати юридичної особи на оплату праці працівників ІТ-індустрії в загальній структурі її витрат мають бути не меншими, ніж  70 відсотків; 
  • розмір експортної виручки юридичної особи від здійснення видів діяльності ІТ-індустрії має становити не менше, ніж 70 відсотків від її загального доходу від здійснення господарської діяльності;
  • відсутність обставин, передбачених Законопроектом-1, які виключають можливість вважатися суб’єктом ІТ-індустрії.

У свою чергу Законопроект-2, регулює виключно питання оподаткування суб’єктів ІТ-індустрії.

  • Зміни, що стосуються ПДФО та єдиного соціального внеску

Відповідно до Законопроекту-2, оподаткування заробітної плати та прирівняних до неї платежів працівників ІТ-індустрії передбачається за ставкою 5 % ПДФО та за ставкою 5 % єдиного соціального внеску (за умови, якщо сума єдиного внеску буде не меншою за подвійний розмір мінімального страхового внеску).

  • Зміни, що стосуються податку на прибуток

Законопроектом-2 пропонується встановити окремі правила оподаткування податком на прибуток доходу суб’єктів ІТ-індустрії від здійснення діяльності в індустрії інформаційних технологій.

Зокрема, він визначає лімітований перелік операцій, які можуть підпадати під об’єкт оподаткування податком на прибуток. Серед таких операцій у тому числі, але не виключно:

  • деякі виплати дивідендів на користь неплатника податку у грошовій формі та/або відмінній від грошової формі; 
  • виплати процентів, комісій, інших винагород, відшкодувань, штрафів, пені, що пов’язані із залученням та/або використанням коштів, на користь неплатників податку, в тому числі нерезидентів, що зареєстровані у «низькоподаткових» державах; 
  • виплата роялті неплатнику податку понад запропонований Законопроектом-2 ліміт нерезиденту, зареєстрованому у «низькоподатковій» державі, або такому, який не підлягає оподаткуванню стосовно роялті в державі, резидентом якої він є, та у інших випадках;
  • деякі випадки передачі майна неплатнику податку без висування вимог щодо компенсації його вартості, в тому числі безоплатно надане майно (роботи, послуги);
  • виплата фінансової допомоги неплатнику податку, якщо така фінансова допомога не підлягає поверненню, пов’язаній фізичній особі – неплатнику податку або пов’язаній особі – нерезиденту незалежно від наявності умови про повернення, пов’язаній юридичній особі-неплатнику податку чи непов’язаній особі, якщо фінансова допомога залишається неповернутою протягом 12 календарних місяців;
  • виплати, що здійснюється у грошовій формі та/або відмінній від грошової формі у зв’язку з придбанням майна (робіт, послуг) у неплатника податку, що перебуває на спрощеній системі оподаткування.

Законопроектом-2 також пропонується встановити звітний період для суб’єктів ІТ-індустрії 1 календарний рік. Що стосується ставки оподаткування, то передбачається застосування загальної ставки у розмірі 18 %.

Зареєстровано законопроект щодо змін у веденні обліку доходів фізичних осіб-підприємців на спрощеній системі

18 серпня 2020 року зареєстровано законопроект  «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо спрощення обліку доходів фізичних осіб-підприємців» № 3993-IX (надалі – «Законопроект»). 

Відомо, що не так давно було прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» (надалі – «Закон»),  яким передбачається скасування ведення Книги обліку доходів для платників єдиного податку з I по III  групи з 01 січня 2021 року. На заміну, Законом передбачено ведення обліку у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів. 

У свою чергу, Законопроект має на меті зберегти для деяких із зазначених категорій платників податків можливість ведення обліку у Книзі обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів, як альтернативний варіант вищевказаному обліку у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Законопроектом, зокрема, передбачається:

  • збереження змін згідно із Законом щодо ведення обліку ФОП на спрощеній системі у довільній формі шляхом помісячного відображення доходів та витрат;
  • платники єдиного податку I і II груп та платники єдиного податку III групи, які не є платниками ПДВ, вестимуть облік у Книзі обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів, або у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів;
  • ФОП – платники єдиного податку III групи, які є платниками ПДВ, вестимуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення доходів та витрат;
  • відсутність Книги обліку доходів, а також її ведення з порушенням встановленого порядку може бути підставою для притягнення платника податків до відповідальності виключно в разі, якщо такий платник податків зареєстрував Книгу обліку доходів у встановленому порядку (для Книги обліку доходів у паперовому вигляді).

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його прийняття дозволить зняти соціальну напругу з ФОП, які ведуть Книгу обліку доходів та не хочуть витрачати додаткові кошти на бухгалтерський супровід, який буде необхідний у разі запровадження нового механізму формування та підтвердження показників податкової звітності.

ДПС про податкові наслідки уцінки

В індивідуальній податковій консультації № 3208/ІПК/99-00-05-05-02-06 від 5 серпня 2020 року Державна податкова служба України роз’яснила податкові наслідки з ПДВ та податку на прибуток щодо уцінки запасів. 

  • Роз’яснення стосовно ПДВ

Податковий орган зазначив, що сама операція з уцінки майна не є об’єктом ПДВ для цілей  Податкового кодексу, оскільки при її здійсненні не відбувається постачання товарів. У той же час він наголосив, що при постачанні вже уцінених товарів, якщо такі товари є самостійно виготовленими, такі операції оподатковуються ПДВ і базою для його нарахування є договірна вартість, яка не може бути нижче звичайних цін.

  • Роз’яснення стосовно податку на прибуток

Основне питання, яке аналізувалося податковим органом – чи містить Податковий кодекс податкові різниці на суму уцінки запасів, що можуть впливати на фінансовий результат до оподаткування. Державною податковою службою України вказано, що таких різниць Податковий кодекс не передбачає. З урахуванням цього, такі операції повинні відображатися у фінансовій звітності відповідно до правил бухгалтерського обліку.

ДПС оприлюднила нові інформаційні листи для платників податків

10 серпня 2020 року на офіційному сайті Державної податкової служби України було оприлюднено нові інформаційні листи, а саме:

  1. інформаційний лист № 14, в якому йдеться про зміни щодо ПДВ та про нові коди УКТ ЗЕД відповідно до нового Закону України «Про Митний тариф України» (надалі – «Інформаційний лист № 14»); 
  2. Інформаційний лист № 15 про сплату частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку за Законом України № 466 (надалі – «Інформаційний лист № 15»).

Що стосується Інформаційного листа № 14, то в ньому аналізуються основні зміни до вже чинного нового Закону України «Про митний тариф України» та зазначається, що українська система класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності приводиться у відповідність до сучасної редакції гармонізованої системи опису і кодування товарів Всесвітньої митної організації. В листі виокремлено, зокрема, наступне:

  • особливості складання податкової накладної та розрахунку коригування до неї з урахуванням оновленого Митного тарифу України; 
  • на які коди УКТ ЗЕД посилатися для цілей звільнення від оподаткування ПДВ для ввезення та постачання електромобілів з урахуванням оновленого Митного тарифу України.значаэться

У свою чергу, Інформаційний лист № 15 стосується аналізу останніх податкових змін стосовно сплати частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку. Зокрема, висвітлено повноваження контролюючих органів щодо адміністрування сплати частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку, розкрито питання подання звітності до контролюючих органів платниками частини чистого прибутку (доходу) та платниками дивідендів на державну частку, звітних періодів, які визначені Податковим кодексом для подання розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку та ін.

Верховний Суд висловився стосовно вичерпності переліку витрат ФОП

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду висловився стосовно вичерпності переліку сум витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів для цілей оподаткування доходів ФОП на загальній системі.

Як випливає із матеріалів справи, між ФОП та аудиторською фірмою було укладено договір про надання послуг, за якою остання зобов’язувалася надавати ФОП послуги, а ФОП зобов’язувалася сплачувати фіксовану плату за них. За результатами надання послуг сторони складали відповідні акти, і ФОП відносив витрати на аудиторські послуги до складу своїх витрат за 2015 рік. 

Верховний Суд зазначив, що  положення ст. 177 Податкового кодексу визначають вичерпний перелік витрат, які можуть бути віднесені до фінансової звітності ФОП, у зв`язку з чим ФОП не мав законодавчих підстав включати до витрат суми за аудиторські послуги. Очевидно, такого висновку Верховний Суд дійшов з огляду на те, що зазначений перелік не передбачає такі витрати як витрати на аудиторські послуги, і такі витрати не можуть підпадати під інші витрати, пов’язані із господарською діяльністю ФОП для цілей ст. 177 Податкового кодексу.

Верховний Суд надав роз’яснення щодо умов нарахування та сплати ЄСВ структурними відокремленими підрозділами

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у своїй постанові наголосив, що нарахування і сплата ЄСВ здійснюється тими відокремленими структурними підрозділами підприємств (установи, організації), які мають окремий баланс та ведуть розрахунки із застрахованими особами, з якими перебувають у трудових відносинах.

Суть судової справи полягала у тому, що державним підприємством через його відокремлений підрозділ було сплачено ЄСВ, що підтверджувалося копіями платіжних доручень. Проте, сплачені відокремленим підрозділом кошти не було зараховано податковим органом та не було внесено в картку особового рахунку державного підприємства, у зв`язку з чим у останнього виник податковий борг.

Суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що сплата коштів від платника через відокремлений підрозділ може здійснюватися від імені та за дорученням державного підприємства, у тому числі щодо платежів. З урахуванням цього, державне підприємство виконало обов`язок по сплаті ЄСВ шляхом перерахування коштів платіжними дорученнями на відповідний рахунок, де платником вказано один з підрозділів, який представляє державне підприємство та виступає від його імені.

У свою чергу, Верховний Суд зазначив наступне.

Згідно із п.1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

За правилами пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 63.2 статті 63 Податкового кодексу, взяттю на облік або реєстрації в органах державної податкової служби підлягають всі платники податків. Взяття на облік в органах державної податкової служби юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов`язку щодо сплати того або іншого податку та збору.

З урахуванням, зокрема, вищенаведених положень Верховний Суд дійшов висновку, що нарахування і сплата (перерахування) єдиного соціального внеску здійснюється тими відокремленими структурними підрозділами підприємства, установи, організації, які мають окремий баланс, самостійно ведуть розрахунки із застрахованим особами, з якими перебувають у трудових правовідносинах. При цьому, суди попередніх інстанцій не з’ясували, чи має відокремлений підрозділ окремий баланс та чи здійснювалася оплата ЄСВ щодо застрахованих осіб, які безпосередньо перебувають з ним у трудових правовідносинах та щодо яких він витупає податковим агентом

ДПС інформує про створення окремої інформаційної сторінки щодо FATCA

Державна податкова служба України інформує про створення окремого банера «FATCA», який розміщений на офіційному сайті Державної податкової служби України. 

Основною метою банера є інформування банків та небанківських установ (фінансових агентів) стосовно питань надання звітності про підзвітні рахунки, на виконання Закону України від 29 жовтня 2019 року № 229-IX «Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA)». Також, за допомогою банера можна ознайомитись з нормативно-правовими актами щодо FATCA, інструкцією користувача МСОД та відповідями на питання.

Нагадаємо, що 29 жовтня 2019 року ратифікована та 18 листопада 2019 року набрала чинності Угода між Україною та Сполученими Штатами Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA). Метою угоди є посилення контролю за платниками податків Сполучених Штатів Америки та недопущення ухилення ними від сплати податків.

Ірина Кальницька

Ірина Кальницька

Партнер, керівник практики податкового права, практики реструктуризації та врегулювання проблемної заборгованості, адвокат

  • Визнання та досягнення
  • Best Lawyers, Ukraine 2020
  • The Legal 500 EMEA 2020
  • Who’s Who Legal 2020
  • Ukrainian Law firms. A Handbook for Foreign Clients 2020
  • 50 провідних юридичних фірм України

Статті на тему

LEGAL HOTLINE 15.04.2021

15 Квітня 2021 Публікації

LEGAL HOTLINE 15.04.2021

Читати
Топ помилок учасників приватизації: як не треба робити

14 Квітня 2021 Публікації

Топ помилок учасників приватизації: як не треба робити

Читати
Чи потрібна іноземному інвестору українська компанія для участі у приватизації?

09 Квітня 2021 Публікації

Чи потрібна іноземному інвестору українська компанія для участі у приватизації?

Читати
Всі публікації

Ми використовуємо файли cookies для вдосконалення роботи сайту та покращення Вашого користувацького досвіду.
Політика cookies Налаштування cookie

Будь ласка, уважно ознайомтеся з умовами політики конфіденційності та обробки персональних даних. Політика cookies.

Я даю згоду на обробку персональних даних відповідно до політики конфіденційності та обробки персональних даних

Я хочу отримувати розсилку

Ми використовуємо файли cookies для вдосконалення роботи сайту та покращення Вашого користувацького досвіду. Політика cookies Сховати налаштування