TAX ALERT 27.08.2019

Кабінет Міністрів передав ДПС функції з адміністрування податків

За повідомленням Міністерства фінансів України, 21 серпня 2019 року Кабінет Міністрів України (далі – КМУ) своїм розпорядженням передав Державній податковій службі України (далі – ДПС України) функції з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС України.

Таким чином, здійснення заходів з утворення ДПС України та забезпечення здійснення ДПС України повноважень і виконання функцій, визначених Положенням про ДПС України, завершене.

Нагадуємо, що Державна фіскальна служба України припинить своє функціонування після того, як Державна митна служба України завершить процес формування, відповідним рішенням КМУ.

Нацбанк НЕ планує обмежувати фізичних осіб-підприємців у використанні власних коштів

13 серпня 2019 року Національний банк України (далі – Нацбанк) повідомив про підготовку проекту внесення змін до пункту 14 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків (далі – Інструкція), яким планувалося заборонити використання поточних рахунків ФОПів та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність для здійснення операцій, пов’язаних із власними потребами.

Проте, вже 16 серпня 2019 року Нацбанк спростував вказану вище інформацію і запевнив, що не планує вводити обмеження на використання коштів з банківських рахунків фізичними особами-підприємцями.

Спростування ґрунтується на тому, що діючі вимоги Інструкції вже і так передбачають, що фізична особа, яка здійснює підприємницьку/незалежну професійну діяльність, має відкрити у банку окремі рахунки – для здійснення підприємницької/незалежної професійної діяльності та для власних потреб – і може витрачати кошти з підприємницького рахунку лише для здійснення підприємницької діяльності.

Окрім цього, Нацбанк зазначає, що така норма не забороняє фізичній особі-підприємцю після сплати всіх податків та зборів перерахувати кошти з поточного рахунку, відкритого для здійснення підприємницької/незалежної професійної діяльності, на поточний рахунок, відкритий цій особі для власних потреб.

Варто зауважити, що остаточна версія змін до Інструкції буде ухвалена за підсумками громадського обговорення з урахуванням пропозицій і зауважень, які приймаються до 12 вересня 2019 року на поштову та електронну адресу Нацбанку.

Україна та Сінгапур підписали Протокол про внесення змін до Угоди про уникнення подвійного оподаткування

16 серпня 2019 року Міністром фінансів України було підписано Протокол про внесення змін до Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Сінгапур про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і капітал.

Документом передбачена нова редакція статті стосовно обміну інформацією без застережень щодо вимог національного податкового інтересу чи банківської таємниці. За твердженням представників Міністерства Фінансів України, такі зміни дозволять покращити співпрацю між податковими органами України та Республіки Сінгапур.

Окрім цього, угода гарантує підприємцям обох країн, що прибутки, одержані від підприємницької діяльності на території другої країни, а також з джерел у цій країні у вигляді дивідендів, процентів, роялті, не підлягатимуть подвійному оподаткуванню.

Угода також гарантує, що підприємці однієї держави будуть оподатковуватись в іншій державі на таких самих умовах.

Затверджено узагальнюючу податкову консультацію по ТЦУ для нерезидентів

Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України повідомляє, що 16 серпня 2019 року Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) затвердило Узагальнюючу податкову консультацію щодо деяких питань застосування правил трансфертного ціноутворення представництвами нерезидентів в Україні.

Документ надає відповіді на два питання:

1) Чи зобов’язане представництво нерезидента, яке здійснює виключно допоміжну та підготовчу діяльність для такого нерезидента, подавати звіт про контрольовані операції у разі, якщо суми коштів, отриманих від нерезидента на утримання представництва або призначені для перерахування ним на користь резидентів за надані послуги (виконані роботи) для нерезидента, перевищують 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за податковий (звітний) рік?

Відповідь: операції представництва нерезидента, яке не відповідає ознакам постійного, та які здійснювались виключно у межах діяльності, яка має підготовчий або допоміжний характер для такого нерезидента, не визнаються контрольованими для цілей статті 39 Податкового кодексу України. Отже, подавати щодо них звіт про контрольовані операції такому представництву не потрібно.

2) Чи враховуються при визначенні вартісного критерію обсягу господарських операцій для цілей застосування трансфертного ціноутворення суми коштів, отриманих від нерезидента на утримання постійного представництва (виплата заробітної плати працівникам тощо), сплати податків і зборів або призначені для перерахування ним на користь резидентів за надані послуги (виконані роботи) для нерезидента?

Відповідь: оскільки кошти, отримані від нерезидента на утримання постійного представництва або призначені для перерахування ним на користь резидентів за надані послуги (виконані роботи) для нерезидента, є господарськими операціями для цілей трансфертного ціноутворення, то вони відповідно до підпункту 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 39 Податкового кодексу України в повному обсязі враховуються при визначенні вартісного критерію обсягу господарських операцій для цілей застосування трансфертного ціноутворення.

Нагадуємо, що узагальнюючі податкові консультації є інструментом, що дозволяє суттєво скоротити підстави для адміністративних та судових спорів між платниками податків та контролюючими органами, оскільки усуває можливість неоднозначного трактування окремих норм податкового законодавства.

Позиція Верховного Суду: позовна вимога покупця про зобов’язання продавця здійснити реєстрацію податкової накладної не є належним способом захисту

Велика Палата Верховного Суду (далі – Велика Палата ВС) у постанові від 05 червня 2019 року у справі №908/1568/18 дійшла висновку, що позовна вимога покупця про зобов’язання продавця здійснити реєстрацію податкової накладної не є належним способом захисту.

Обставини справи свідчать про те, що товариство з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) звернулося до господарського суду з позовом до публічного акціонерного товариства (далі – ПАТ) про зобов’язання останнього скласти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від господарських операцій за договором про постачання електричної енергії, станом на дату отримання від позивача коштів.

Позовні вимоги були мотивовані тим, що ТОВ не може віднести суму податку на додану вартість (далі – ПДВ) до складу податкового кредиту з огляду на невиконання ПАТ вимог Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо складення податкових накладних та здійснення їх реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розглянувши справу Велика Палата ВС дійшла висновку, що позовна вимога покупця про зобов’язання продавця здійснити реєстрацію податкових накладних не є способом захисту у господарських правовідносинах, і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції.

Натомість суд вказав, що належним способом захисту для позивача може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення контрагентом за договором обов’язку щодо складення та реєстрації податкових накладних

Деякі роз’яснення ДФС України стосовно оподаткування доходів нерезидентів

У серпні 2019 року Державна фіскальна служба України (далі – ДФС України) надала кілька роз’яснень стосовно оподаткування доходів нерезидентів, зокрема:

1. в ІПК №3771/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 13 серпня 2019 року податківці прийшли до висновку, що оскільки Європейський банк реконструкції та розвитку є міжнародною фінансовою організацією, яка користується статусом, привілеями та імунітетом на території країни-члена організації, що звільняється від сплати прямих податків, то грошові кошти у вигляді процентів за кредитним договором, які сплачуються на користь Європейського банку реконструкції та розвитку, не підлягають оподаткуванню податком на прибуток в Україні, у тому числі податком на доходи нерезидента;
2. в ІПК № 3778/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 14 серпня 2019 року податківці пояснили, що у разі якщо прибуток від операцій з цінними паперами отримується резидентом договірної держави, що виступає в якості посередника-номінального утримувача доходів від операцій з цінними паперами для перерахування їх іншим нерезидентам-фактичним власникам доходу від таких операцій, то резидент при виплаті прибутку за операціями з цінними паперами такому посереднику не має підстав для застосування преференцій чинних міжнародних договорів з країнами резиденції бенефіціарних (фактичних) отримувачів (власників) такого прибутку.

ДФС України надала роз’яснення щодо вимог законодавства з ліцензування місць зберігання пального

16 серпня 2019 року прес-служба Державної фіскальної служби України повідомила, що зберігання пального в паливних баках транспортних засобів/технічному обладнанні/пристроях не потребує отримання ліцензії.

Відповідно до роз’яснень податківців, у разі здійснення суб’єктами господарювання всіх форм власності діяльності із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик на території (місці), де розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користуванні, йому необхідно буде отримувати ліцензію на право зберігання пального, крім випадків, передбачених Законом №481, коли така ліцензія не отримується.

До суб’єктів господарювання не застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу, передбачена статтею 17 Закону №481 у разі зберігання пального до 31 грудня 2019 року без наявності відповідної ліцензії.

Зберігання пального в паливних баках транспортних засобів/технічному обладнанні/пристроях не потребує отримання ліцензії на право зберігання пального, оскільки дані резервуари не являються нерухомим майном та не мають чіткої прив’язки до місця (території) згідно з Законом №481.

Оптимізовано порядок здійснення касових операцій банків

20 серпня 2019 Національний банк України (далі – НБУ) повідомив про оптимізацію порядку здійснення касових операцій банків. Зокрема, постановою Правління Національного банку України №107 від 15 серпня 2019:

1. виключено з касових документів реквізит «Код банку»;
2. скасовано «картку зі зразками підписів» клієнтів при обслуговуванні банком їхнього рахунку;
3. передбачено здавання банками готівки національної валюти на договірних умовах для обов’язкового подальшого її вивезення уповноваженими банками/банками (філіями, відділеннями) до НБУ, включно з обов’язковим вивезенням не придатних до обігу банкнот і монет до Національного банку або передавання не придатних до обігу банкнот і монет уповноваженим банкам, іншим банкам (філіям, відділенням);
4. визначено, що банк має задовольняти потреби своїх клієнтів у готівці насамперед за рахунок власних надходжень та перерозподілу готівки у власній мережі, а в разі її недостатності – придбання її в уповноважених банках, інших банках та отримання підкріплення готівкою в НБУ;
5. запроваджено контроль НБУ за якістю придатних до обігу банкнот гривні банку (філії, відділення), відсортованих автоматизованим способом на власному обладнанні для автоматизованого оброблення банкнот;
6. змінено порядок зберігання розмінних монет у сховищах банків та визначення відповідальних осіб таких сховищ;
7. встановлено єдині характеристики пакувальних матеріалів для банкнот нового номіналу.

Документ набирає чинності з 01 вересня 2019 року, проте норма щодо виключення реквізиту «Код банку» з касових документів набирає чинності з 01 листопада 2019 року, а норма щодо пакувальних матеріалів для банкнот нового номіналу – з 25 жовтня 2019 року.