TAX ALERT 27.11.2020

Новий проект змін до Податкового кодексу щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень

11 листопада 2020 року у Верховні Раді зареєстровано новий Законопроект № 4101-д про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень (далі – «Законопроект»). Даний Законопроект розроблено на основі вже раніше запропонованих схожих змін та рекомендовано Комітетом Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики прийняти його за основу.

Законопроектом пропонується внести доволі багато змін, серед іншого:

• відмінити мораторій на перевірки для окремих платників податків.

З дня набрання чинності Законопроектом пропонується скасувати мораторій на проведення документальних податкових перевірок та документальних перевірок щодо ЄСВ платників податків з обсягом доходу більше 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік.

Також передбачається скасування мораторію на проведення всіх фактичних перевірок.

Раніше встановлений мораторій подовжить діяти щодо документальних податкових перевірок та документальних перевірок щодо ЄСВ платників податків з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік до 01.07.2021, крім:

а) документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;

б) документальних позапланових перевірок у разі реорганізації / припинення юридичної особи або підприємницької діяльності ФОП, закриття постійного представництва, тощо;

в) документальних позапланових перевірок, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету ПДВ, за наявності підстав для перевірки, та/або з від’ємним значенням з ПДВ, яке становить більше 100 тис. гривень.

• уточнити поняття «постачання товарів».

А саме доповнити Податковий кодекс України (далі – «ПКУ») нормою про те, що не буде вважатися постачанням товарів в розумінні ПКУ випадок, коли сільськогосподарські рослини, насадження ліквідуються у зв’язку з їх знищенням, або загибеллю внаслідок дії обставин непереборної сили, або сільськогосподарські тварини ліквідуються у зв’язку з їх загибеллю, вимушеним забоєм внаслідок дії обставин непереборної сили, внаслідок чого такі рослини, насадження, тварини не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Слід зазначити, що прийняття такої зміни має нести позитивний характер для платників податків та мінімізувати виникнення податкових спорів щодо нарахування зобов’язань з ПДВ. Адже, раніше податкові органи висловлювалися про те, що у разі знищення / загибелі сільськогосподарських рослин або тварин платник податків має нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ та прирівнювали ці випадки до постачання товарів.

З урахуванням цього також пропонується внести відповідні зміни до порядку визначення бази оподаткування ПДВ у цих випадках. Так, зазначається, що контролюючий орган матиме право надіслати платнику податків запит про надання документів, що підтверджують наявність обставин, зазначених вище. Платники податків зобов’язані будуть подавати документи / інформацію, визначені в запиті. Якщо платник податків не подасть відповідні документи на запит контролюючого органу протягом 180 календарних днів з дня отримання такого запиту, то платник податку зобов’язаний буде сплатити податкові зобов’язання з ПДВ.[VS1] 

У разі ліквідації сільськогосподарських рослин, насаджень, тварин база оподаткування ПДВ визначатиметься за цінами придбання товарів/послуг, що придбані з ПДВ та використані для виробництва (вирощування) таких сільськогосподарських рослин, насаджень, тварин, та які не були включені до вартості інших товарів/послуг, операції з постачання яких підлягають оподаткуванню.

• відновити строки для розгляду скарг платників податків, надання індивідуальних податкових консультацій, надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів про надання інформації (наразі строки зупинені до завершення картину);
• розширити випадки, коли доходом нерезидента буде вважатись прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження інвестиційних активів, зазначивши, що це будь-які операції з продажу цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав.
• визначити дату постачання послуг у разі складання акту в електронній формі. А саме пропонується встановити, що для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата зазначена у самому документі як дата його складення, незалежно від дати накладення електронного  підпису.
• зменшити мінімальний розмір площі сільськогосподарських угідь та або/ земель водного фонду з двох гектарів до 1,05 гектарів для фізичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи.
• встановити, що у разі погашення у повному обсязі платниками податків протягом шести місяців з дня набрання чинності Законопроектом суми податкового боргу, що виник станом на 1 березня 2020 року і залишився несплаченим/не погашеним станом на 1 вересня 2020 року, штрафні санкції та пеня підлягають списанню у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків та з урахуванням певних винятків.
• розширити повноваження контролюючих органів щодо отримання інформації щодо банківських рахунків платників податків.

Зокрема, контролюючий орган зможе отримувати від банків та інших фінансових установ на вимогу, оформлену з метою виконання рішення суду про стягнення коштів з платника податків у рахунок погашення податкового боргу, інформацію щодо стану рахунків боржника, руху коштів та операцій на рахунках боржника за останній календарний рік з дати виникнення податкового боргу, а також інформацію щодо договорів боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

• уточнити процедуру оскарження платниками податків рішень контролюючих органів з питань зупиненням реєстрації податкових накладних.

Зокрема, в Податковому кодексі пропонується прямо визначити можливість оскарження рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Адже наразі, Постанова КМУ від 11.12.2019 № 1165 з питань зупинення реєстрації податкових накладних прямо не передбачає можливості адміністративного оскарження рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

• встановити індексацію ставок акцизного податку на алкогольні напої, екологічного податку та рентної плати.
• врегулювати питання сплати ЄСВ, частини чистого прибутку, дивідендів у разі використання платником податків єдиного рахунку.

Метою Законопроекту є забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2021 році шляхом підвищення ефективності використання економічних ресурсів країни, а також усунення недоліків чинного законодавства. Водночас, незважаючи на певні позитивні тенденції даного Законопроекту, він може спричинити негативні наслідки у вигляді додаткового тиску на бізнес у кризовий період, в тому числі, через скасування мораторію на податкові перевірки та підвищення ставок окремих податків та зборів.

Затверджено Порядок повідомлення нерезидентів про взяття на облік як платників податків

Постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 2020 року № 1054 затверджено Порядок повідомлення нерезидентів про взяття на облік як платників податків (далі – «Порядок»).

Нагадаємо, що згідно Податкового кодексу України нерезиденти, які, зокрема, здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у т. ч. постійні представництва, або до отримання нерезидентом майнових прав на нерухомість або землю в Україні, або до відкриття рахунків в банках України, зобов’язані стати на облік у контролюючому органі.

Порядок закріплює механізм повідомлення контролюючими органами нерезидентів про взяття їх на облік як платників податків.

Так, у разі взяття на облік нерезидентів як платників податків у податкових органах відповідно до поданих ними заяв та документів, таким нерезидентам не пізніше наступного робочого дня з дня взяття на облік за основним місцем обліку надсилається (видається) довідка про взяття на облік.

Якщо взяття на облік нерезидента здійснено за рішенням контролюючого органу на підставі акту перевірки, без заяви про взяття на облік та отримання заперечення до акту перевірки, нерезиденту надсилається (видається) повідомлення про взяття на облік нерезидента як платника податків за встановленою формою та у спосіб, що дає змогу встановити факт його вручення, дату вручення, а також особу, якій вручено повідомлення.

Наприклад, якщо відокремлений підрозділ нерезидента (у тому числі постійне представництво в Україні) не перебуває на обліку в податковому органі, повідомлення може бути надіслано представнику нерезидента на території України, відомості про якого зазначені в акті перевірки, за адресою такого представника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається йому під розписку.

Також Порядком визначено, що ДПС оприлюднює на власному офіційному веб-сайті дані про взяття на облік нерезидентів як платників податків не пізніше наступного робочого дня після взяття їх на облік.

Варто зазначити, що на виконання постанови КМУ від 09.10.2020 № 936 Державною податковою службою вже було оприлюднено новий набір даних «Реєстр платників податків – нерезидентів» та в подальшому буде здійснюватися його оновлення.

Дані в Реєстрі платників податків – нерезидентів включають:

1) податковий номер нерезидента;

2) найменування платника податків – нерезидента;

3) дата включення до Реєстру платника податків – нерезидента.

ДПС буде надсилати податкові вимоги в електронній формі

На сайті Державної податкової служби України оприлюднено проект наказу Міністерства фінансів України про внесення змін до Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків (далі – «Проект»).

Метою прийняття змін є приведення положень зазначеного Порядку у відповідність до податкових змін, впроваджених Законом № 466-IX. Так, Проектом наказу, зокрема, передбачається:

• оновлення вмісту відомостей податкової вимоги, зокрема про факт виникнення податкового боргу та початок стягнення податкового боргу через 30 календарних днів (раніше цей строк складав 60 днів);
• запровадження інформування платників податків про наявність податкового боргу шляхом направлення податкових вимог в електронній формі в електронному кабінеті платника;
• оновлення положень Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків та форми податкової вимоги для їх направлення платникам податків засобами електронного зв’язку в електронній формі.

Оприлюднено проект Порядку проведення перевірки діяльності нерезидента через постійне представництво в Україні без взяття на облік

На сайті Міністерства фінансів було оприлюднено проект наказу «Про затвердження Порядку проведення перевірки діяльності нерезидента через відокремлені підрозділи, у тому числі постійне представництво в Україні, без взяття на облік у контролюючому органі» (далі –  «Порядок»).

Нагадаємо, що з 2021 року контролюючі органи отримають можливість проводити документальні позапланові перевірки нерезидентів у разі отримання інформації, що свідчить про ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік. Акт за результатами такої перевірки буде підставою для взяття на облік такого нерезидента без його заяви.

Таким чином, Порядок має визначити процедуру проведення податковими органами таких перевірок нерезидентів. Зокрема, Порядком визначається:

• процедура прийняття рішення про проведення перевірки діяльності нерезидента без взяття на облік у контролюючому органі;
• джерела отримання інформації, необхідної для встановлення фактів ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво на території України;
• строки проведення перевірки;
• порядок складання акта (довідки) за результатами перевірки.

Разом з цим, запропонований проект Порядку містить низку деяких неузгоджень. Наприклад, Порядком визначено, що на підставі акта перевірки контролюючим органом може бути прийнято рішення про взяття на облік такого нерезидента в Україні без заяви нерезидента та отримання заперечення до акта перевірки. Однак, варто згадати, що згідно Податкового кодексу заперечення є невід’ємною частиною акта перевірки. Надання заперечень на акт у разі незгоди платника податків з висновками перевірки є невід’ємним правом платника податків. І лише після розгляду цих заперечень податковий орган має приймати відповідне рішення. А тому положення Порядку про те, що взяття на облік нерезидентів відбувається без отримання заперечень до акта перевірки фактично можуть призвести до порушення прав платника податків.

З огляду на це, оприлюднений проект Порядку скоріш за все підлягатиме доопрацюванню.

Оприлюднено проект Порядку перевірок іноземних компаній у зв’язку з відмовою від статусу податкового резидента України

На сайті Міністерства фінансів було оприлюднено проект наказу «Про затвердження Порядку проведення перевірки контролюючого органу у зв’язку з відмовою іноземною компанією від статусу податкового резидента України» (далі –  «Порядок»).

Нагадаємо, що з 2021 року платниками податку на прибуток в Україні вважатимуться юридичні особи, що утворені відповідно до законодавства інших країн (іноземні компанії) та мають місце ефективного управління на території України. Місцем ефективного управління вважається Україна, якщо дотримується, зокрема, одна або декілька з таких умов щодо іноземної компанії чи її видів діяльності:

а) проведення зборів виконавчого органу іноземної компанії регулярніше в Україні, ніж у будь-якій іншій країні;

б) прийняття управлінських рішень і здійснення іншої поточної (операційної) діяльності іноземної компанії її посадовими особами переважно здійснюється з України;

в) фактичне управління діяльністю іноземної компанії переважно здійснюється з України, незалежно від наявності в осіб, які здійснюють таке управління, формальних (юридичних) повноважень для такого управління.

Іноземна компанія, що отримала статус платника податку – резидента, не вважатиметься контрольованою іноземною компанією.

Разом з цим, іноземна компанія має право самостійно визнати себе податковим резидентом України, та, відповідно, відмовитися від статусу податкового резидента України на підставі поданої нею заяви.

Саме з метою впорядкування процедури проведення перевірки контролюючим органом наявності / відсутності місця ефективного управління іноземної компанії на території України у зв’язку з відмовою іноземною компанією від статусу податкового резидента України було розроблено проект Порядку. Порядком, зокрема, пропонується врегулювати:

• процедуру прийняття рішення про проведення перевірки у зв’язку з відмовою іноземною компанією від статусу податкового резидента України;
• джерела отримання інформації, необхідної для встановлення (визначення) місця ефективного управління на території України;
• строки проведення перевірки;
• порядок складення акта (довідки) про результати перевірки.

Однак, запропонований проект Порядку не містить положень щодо можливості оскарження результатів такої перевірки. А отже, якщо за результатами перевірки у зв’язку з відмовою іноземною компанією від статусу податкового резидента України буде встановлено (визначено) місце ефективного управління іноземної компанії на території України, то іноземна компанія залишатиметься резидентом України та підлягатиме оподаткуванню згідно з чинним законодавством.

Оприлюднено проект змін до Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду

На сайті Державної податкової служби України оприлюднено проект наказу про внесення змін до Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами (далі – «Проект»).

Даний Проект спрямований на приведення процедури оскарження платниками податків податкових повідомлень-рішень або інших рішень контролюючих органів під час адміністративного оскарження у відповідність до чинних положень Податкового кодексу України та Закону № 466-IX.

Серед іншого, Проектом пропонується внести, такі зміни:

• конкретизувати, що скарги на рішення територіальних органів подаються до ДПС України;
• встановити, що строк подання скарги складає 10 робочих днів, а не календарних. Та встановити можливість поновлення пропущеного строку, протягом шести місяців з дати закінчення строку для подання скарги;
• визначити порядок подання скарг нерезидентами, зокрема, на рішення контролюючих органів щодо здійснення нерезидентами діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва на території України. Такі скарги можуть бути подані до контролюючого органу, який прийняв оскаржуване рішення.

---

 [VS1]Будь ласка, перевірте логіку подання матеріалу. Можливо у другій частині речення мається на увазі Податкова, яка нараховує зобовязання, а платник податку їх сплачує? Дякую.

Малось на увазі, що платник податку має самостійно визначити і сплатити свої податкові зобов’язання. Але можна замінити тут слово.