TAX ALERT 28.07.2020

KМУ затвердив нові постанови щодо роботи програмних РРО

Як повідомляється на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України (надалі – «КМУ»), 22 липня 2020 року уряд затвердив декілька постанов щодо внесення змін до вже діючих постанов КМУ щодо реєстраторів розрахункових операцій (надалі – «РРО») з огляду на впровадження програмних РРО (надалі – «ПРРО»).

Зокрема, такі зміни торкнулися постанови КМУ від 18 лютого 2002 року № 199, «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування». Передбачається, що ними буде визначено вимоги щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, у тому числі,  основні режими роботи ПРРО, її блокування.

Також внесено зміни до постанови КМУ від 02 березня 2016 року № 149 «Про вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для окремих сфер застосування». Ними визначаються вимоги щодо реалізації фіскальних функцій ПРРО, що застосовуються під час здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, та під час здійснення операцій з приймання готівкових коштів для подальшого переказу через програмно-технічні комплекси самообслуговування.

Крім того, відповідно до вищевказаного повідомлення, КМУ прийнято постанову, якою було затверджено:

• перелік текстилю, під час реалізації якого (крім реалізації за готівкові кошти на ринках) застосовуються РРО та/або ПРРО; 
• перелік деталей та приладдя до автотранспортних засобів, під час реалізації яких застосовуються РРО та/або ПРРО.

Така постанова набирає чинності з 01 січня 2021 року.

Нагадаємо, що поява ПРРО пов’язана із внесення змін наприкінці 2019 року до Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України і має на меті детінізацію розрахунків у сфері торгівлі та послуг.  Відповідно до інформації, оприлюдненої раніше, вже з 01 серпня 2020 року фіскальний додаток для програмного РРО буде доступний для повноцінного використання всіма бажаючими на безоплатній основі.

Зареєстровано законопроект щодо внесення змін до Податкового кодексу в частині плати за землю

22 липня 2020 року у Верховній Раді України було зареєстровано законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу в частині плати за землю» (надалі – «Законопроект»). Положення Законопроекту, зокрема, доповнюють ст. 274 Податкового кодексу, присвячену ставкам земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено.

Змінами передбачається, що плата за користування земельними ділянками, які використовуються юридичними і фізичними особами, в тому числі у разі переходу права власності на будівлі, споруди (їх частини), але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено, становитиме 3 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Також, ставка податку за земельні ділянки на землях водного фонду встановлюватиметься у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки.

Крім того, Законопроект передбачає, що будуть звільнені від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно в частині земельного податку платники єдиного податку лише  першої групи для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку) та четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва. Слід зазначити, що таке формулювання звужує коло платників єдиного податку, на яке поширюється звільнення: чинна наразі редакція Податкового кодексу передбачає його дію також для другої та третьої групи.  

Ініціатори Законопроекту стверджують, що його положення допоможуть  уникнути порушення вимог діючого законодавства в частині використання землі без правовстановлюючих документів, уникнути зменшення надходжень до місцевих бюджетів, поставити в однакові умови усіх землекористувачів земельних ділянок, а також, за рахунок розширення бази оподаткування, сприятимуть збільшенню додаткових надходжень до місцевих бюджетів, з плати за землю.

Зареєстровано законопроект щодо зменшення податкового навантаження на малий та середній бізнес

16 липня 2020 року у Верховній Раді було зареєстровано проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зниження податкового навантаження на малий та середній бізнес в Україні» (надалі – «Законопроект»). Його ініціатори наголошують, що передбачені Законопроектом нововведення є важливим для малого та середнього бізнесу, які знаходяться у скрутному економічному становищі через наслідки карантинних обмежень.

 Законопроектом пропонується впровадити прогресивне оподаткування до сплати ПДФО:

• якщо особа отримує дохід менше 5 мінімальних зарплат (до 23 615 грн.), то до неї застосовується ставка ПДФО 10 відсотків;
• якщо особа отримує дохід у розмірі від 5 до 10 мінімальних зарплат (від 23 615 грн. до 47 230 грн.), то до неї застосовується ставка у 20 відсотків;
• якщо особа отримує дохід більше 10 мінімальних зарплат (більше 47 230 грн.),то до неї застосовується ставка ПДФО 30 відсотків.

На наш погляд, такий підхід має як свої позитивні, так і негативні сторони. Він вбачається таким, що може знизити податкове навантаження на бізнес-спільноту, що виплачує нижчі доходи фізичним особам. У той же час, для суб’єктів господарювання, що виплачують вищі доходи, податкове навантаження навпаки збільшиться. Відтак, законодавцям потрібно віднайти баланс, де всі учасники малого і середнього бізнесу будуть відчувати зменшення податкового навантаження.

Законопроект також впроваджує прогресивне оподаткування щодо податку на прибуток підприємств. Так, підхід, який пропонується тимчасово, на період до 31 грудня 2021 року, встановлює ставки у 8, 16, та 27 відсотків для –мікро та малого, середнього, великого бізнесу відповідно.  

Таким чином, законопроект містить досить позитивні тенденції, але він потребує подальшого доопрацювання з метою більш повного врахування інтересів всіх категорій платників податків. 

Зареєстровано законопроект стосовно лімітів доходу для платників єдиного податку

17 липня 2020 року у Верховній Раді України зареєстровано законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо запровадження щорічного підвищення граничних обсягів доходів для застосування спрощеної системи оподаткування, відновлення права платників єдиного податку не застосовувати реєстратори розрахункових операцій, а також скасування корупційного механізму кеш-бек» (надалі – «Законопроект»). 

Зокрема, Законопроектом передбачається зміна лімітів для платників єдиного внеску, зокрема встановлюється, що граничні обсяги доходів для оподаткування для першої – третьої груп платників єдиного податку будуть визначатися в прив’язці до розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року.

Так, для першої групи ліміт доходу за календарний рік не повинен перевищувати 245 розмірів мінімальних заробітних плат (станом на сьогодні – 1 157 135 грн), для другої групи такий ліміт становитиме до 1 230 розмірів мінімальних заробітних плат (станом на сьогодні – 5 809 290 грн), а для третьої групи до 1 720 мінімальних заробітних плат (станом на сьогодні 8 123 560 грн). 

Передбачається, що таким чином Законопроект приведе спрощену систему оподаткування у відповідність до сучасних економічних реалій. Як наголошується його ініціаторами, упродовж періоду з 2015 року по 2020 року, розмір мінімальної заробітної плати поступово збільшився у 3,88 рази, що наразі становить 4 723 грн. Натомість правила, які регулюють спрощену систему оподаткування, досі базуються на показниках мінімальної заробітної плати, яка була актуальна в 2015 році. З урахуванням цього, існує потреба у збільшенні граничних показників для визначення групи платників єдиного податку станом на 2020 рік з метою мінімізації податкового тягаря для платників податків та зменшення тиску на бізнес в цілому.

ДПС інформує щодо дій у разі сплати податку на неправильний рахунок

Головне управління ДПС у Луганській області інформує щодо дій у разі сплати податку на неправильний рахунок. 

Так, якщо платник податків сплатив податкове зобов’язання на неправильний рахунок, він має право звернутися до центру обслуговування платників за місцем своєї реєстрації для проведення звірки. Якщо за результатами звірки буде виявлено відсутність платежів у інтегрованій картці платника податків, йому необхідно написати заяву на переведення коштів. До заяви додається документ, що підтверджує факт сплати податку. 

У такій заяві мають зазначатися наступні обов’язкові реквізити: 

• прізвище, ім’я, по-батькові; 
• реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер); 
• місце реєстрації; 
• номер рахунку, на який були перераховані кошти, дату; 
• сума та номер платіжного документу; 
• напрямок перерахування коштів (або на інший бюджетний рахунок, або на рахунок платника).

Разом із цим платник податків може здійснити ці дії через Електронний кабінет, подавши заяву в електронній формі через приватну частину за ідентифікатором форми F 1302001, або у довільній формі через меню «Листування з ДПС».

ДПС роз’яснила щодо особливостей звітування з ТЦУ з урахуванням останніх податкових змін

Як інформує Офіс великих платників податків Державної податкової Служби України, після дати набуття чинності більшості змін, внесених до Податкового кодексу  Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» № 466 (надалі – «Закон №466»), у платників податків виникає питання, за який перший звітний період повинна надаватись глобальна документація з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Щодо цього Офіс звертає увагу на наступне:

• Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній

Відповідно до п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПК України платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній. 

Згідно із п. 53 підрозділу 10 розділу XX ПК України норми пункту 39.4 ст. 39 ПК України щодо подання платниками податків повідомлення про участь у міжнародній групі компаній вперше застосовуються у 2021 році за 2020 рік. 

Таким чином, за 2020 рік у разі здійснення контрольованих операцій разом із звітом про контрольовані операції подається повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

• Подання глобальної документації 

Глобальна документація з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) має бути надана платником податків до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 90 календарних днів з дня отримання запиту. 

Відповідно до п. 53 підрозділу 10 розділу XX Кодексу вперше запити контролюючих органів до платників податків про подання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу) застосовуються щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році

Верховний Суд висловився щодо несплати (несвоєчасної сплати) податку з вини банку

Велика Палата Верховного Суду (надалі – «ВПВС») прийняла постанову від 01 липня 2020 року у справі № 804/4602/16, де висловила важливу правову позицію щодо відповідальності за несплату (несвоєчасну сплату) податкового зобов’язання не з вини платника податків. 

У вказаній справі йшлося про несвоєчасну сплату авансового внеску з податку на прибуток платником податків з вини обслуговуючого банку, а саме – через несвоєчасне опрацювання ним відповідного платіжного доручення на перерахування грошових коштів.

ВПВС зазначила, що за загальним правилом, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених Податковим кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу. Більше того, в силу положень Податкового кодексу, після закінчення встановлених ним строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Водночас, ВПВС звернув увагу на те, що як встановлено п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу, за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку, такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції, а також несе іншу відповідальність, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому, платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

З урахуванням цього, на думку ВПВС, платник податків звільнений від відповідальності у вигляді штрафу та/або пені за порушення строків або неповний обсяг перерахованого податкового зобов`язання у разі, якщо такі дії/або бездіяльність вчинені обслуговуючим його банком, оскільки вини та/або умислу у невчасній чи не в повному обсязі сплаті податкового зобов`язання у діях платника у цьому випадку немає.

Разом із тим ВПВС наголосила, що  звільнення платника від відповідальності за порушення строків погашення податкового зобов`язання не свідчить про звільнення від обов`язку виконати податкове зобов`язання.

Таким чином, у раз несвоєчасного або перерахування не в повному обсязі суми податкового зобов`язання з вини банку платник податків звільняється від фінансової відповідальності у вигляді штрафу та/або пені, однак, не звільняється від обов`язку сплатити в повному обсязі податкове зобов`язання.