fbpx

TAX ALERT 28.10.2021

Зміст

  1. Затверджено положення про Бюро економічної безпеки України
  2. Планується оновлення форм декларацій з місцевих податків і зборів
  3. Коли нерезидент може звернутися до податкової для отримання довідки про сплачений податок на репатріацію в Україні: роз’яснення ДПС
  4. Верховний Суд щодо відповідності некомерційного представництва ознакам постійного

Затверджено положення про Бюро економічної безпеки України

20 жовтня 2021 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України № 1068, якою затверджено Положення про Бюро економічної безпеки України, а також умови оплати праці його працівників, як один із кроків на шляху до запуску органу в роботу.

Положенням деталізовано завдання та повноваження БЕБ, організаційні питання його діяльності, зокрема, щодо повноважень директора БЕБ.

Як очікується, БЕБ має розпочати свою роботу до грудня цього року.

Нагадаємо, що правові основи діяльності БЕБ визначені Законом України «Про Бюро економічної безпеки України». До нього перейдуть повноваження Служби безпеки України та Національної поліції України в частині розслідування економічних злочинів, а також функції податкової міліції щодо здійснення оперативно-розшукової діяльності та досудового розслідування кримінальних правопорушень за фактом ухилення від сплати податків та інших, що віднесені до її підслідності.

Планується оновлення форм декларацій з місцевих податків і зборів

13 жовтня 2021 року на сайті Державної податкової служби України оприлюднені проекти наказів Міністерства фінансів України щодо оновлення форм декларацій з місцевих податків і зборів.

Зокрема, планується внести зміни до форм податкових декларацій з:

  • туристичного збору (ознайомитись з проектом наказу можливо тут),
  • збору за місця для паркування транспортних засобів (ознайомитись з проектом наказу можливо тут),
  • транспортного податку (ознайомитись з проектом наказу можливо тут),
  • плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) (ознайомитись з проектом наказу можливо тут),
  • податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (ознайомитись з проектом наказу можливо тут).

В оновлених формах декларацій планується застосовувати Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад – КАТОТТГ, який було затверджено наказом Міністерства розвитку громад та територій України на заміну Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою України.

Також декларації з туристичного збору, збору за місця для паркування транспортних засобів доповнені положеннями, якими передбачена можливість їх подання за податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації чи реорганізації платника зборів, до закінчення такого звітного періоду.

Крім того, у декларації з транспортного податку уточнюється порядок нарахування штрафної санкції у разі заниження раніше задекларованого податкового зобов’язання, що самостійно узгоджується платником. Зокрема, якщо сума недоплати визначена декларацією з відміткою «звітна», «нова звітна», то застосовується штраф у розмірі 5 %, а якщо з відміткою «уточнююча», – у розмірі 3 %.

В деклараціях з плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, передбачені місця для зазначення інформації про строк користування податковою пільгою із таких податків у звітному періоді.

Протягом 1 місяця з дати оприлюднення проектів наказів до ДПС та до Державної регуляторної служби України можуть надсилатися зауваження та пропозиції щодо них.

Коли нерезидент може звернутися до податкової для отримання довідки про сплачений податок на репатріацію в Україні: роз’яснення ДПС

Державна податкова служба України надала роз’яснення щодо звернення нерезидента до податкових органів за отриманням довідки про сплачений ним в Україні податок на репатріацію.

Так, нерезидент щороку може отримувати у податковому органі довідку українською мовою щодо сплати в Україні вказаного податку. Порядок видачі такої довідки та її форма затверджені наказом Міністерства фінансів України.

Нагадаємо, що письмове звернення нерезидента про надання довідки надсилається до податкового органу безпосередньо або через особу, яка здійснює виплату доходів на користь нерезидента, або через уповноважену особу з підтвердженням її повноважень. Звернення подається українською мовою або іноземною мовою разом з офіційним перекладом та обов’язково повинно містити відомості про джерело доходу нерезидента.

У своєму роз’ясненні ДПС, посилаючись на норми Податкового кодексу України, зазначає, що нерезидент може звернутися за отриманням довідки тільки після фактичного подання Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний звітний період (квартал, півріччя, три квартали, рік) особою, яка виплатила нерезиденту доходи з джерелом їх походження з України.

Це тому, що джерелом інформації для видачі довідки нерезиденту є дані таблиці 1 додатка ПН до податкової декларації, що заповнюється окремо по кожному нерезиденту, якому виплачуються доходи.

Верховний Суд щодо відповідності некомерційного представництва ознакам постійного

Верховний Суд у постанові по справі № 640/10685/20 висловив правову позицію щодо кваліфікації діяльності некомерційного представництва як постійного (комерційного).

Суть спору в такій справі полягала в тому, що податковим органом було донараховано представництву іноземної компанії податок на прибуток з огляду на те, що, на його думку, діяльність такого представництва відповідала ознакам постійного (комерційного) представництва.

Зокрема, податковий орган аргументував свою позицію наступним:

  • представництво зареєстровано на території України ще у 2006 році;
  • представництвом орендувались значні за площею приміщення, було придбано та взято у лізинг велику кількість автотранспорту, що вказує на фіксоване та постійне місце діяльності;
  • діяльність представництва в Україні становить значну частину діяльності нерезидента;
  • основний склад працівників представництва становлять працівники відділу логістики та маркетингу;
  • представництво надавало послуги щодо реєстрації лікарських препаратів не лише для материнської компанії, а й для інших суб`єктів господарювання нерезидентів.

У свою чергу, представництво вважало вказане донарахування протиправним. Воно стверджувало про невідповідність ознакам постійного на підставі того, що здійснює функції, пов`язані з організацією презентацій, проведенням ознайомлювальних консультацій, зустрічей, семінарів, конференцій для дослідження ринку, проведення маркетингових досліджень та інші види діяльності, що носять допоміжний та підготовчий характер відносно основних видів діяльності компанії-нерезидента та не є комерційними.

За результатами розгляду справи, суд першої інстанції прийняв доводи податкової, а суд апеляційної інстанції скасував таке рішення й визнав донарахування податку протиправним.

Верховний Суд не погодився ні з рішенням суду першої інстанції, ні з рішенням суду апеляційної інстанції та направив справу на новий розгляд.

Обґрунтовуючи свої доводи, Верховний Суд наголосив, що при вирішенні спору щодо характеру діяльності представництва, важливо враховувати:

  • наявність постійного місця діяльності нерезидента в Україні або наявність в Україні особи, яка має і зазвичай використовує повноваження щодо укладання контрактів від імені нерезидента;
  • наявність у нерезидента ділової мети в утриманні відповідного місця діяльності;
  • функціонал представництва, на підставі якого має бути визначено характер взаємовідносин між представництвом і підприємством;
  • оцінку того, наскільки виконувані представництвом функції становлять суттєву або істотну частину діяльності нерезидента;
  • визначення того, чи виконує представництво функції виключно відносно підприємства (нерезидента), чи також у відношенні інших осіб, та чи є його діяльність комерційною.

Верховний Суд зауважив, що необхідним є встановлення того, чи здійснює представництво допоміжну або підготовчу діяльність. Аби оцінити чи відповідає діяльність представництва підготовчому або допоміжному характеру, виділено такі критерії та способи її оцінки:

  • аналіз фактичної діяльності представництва шляхом перевірки внутрішніх документів, аналізу реально здійснюваних функцій;
  • аналіз кількісного та якісного складу працівників представництва, їх повноважень та обов`язків, закріплених в посадових інструкціях, трудових договорах;
  • аналіз істотності і значимості діяльності представництва: чим більшу роль відіграє діяльність представництва в загальній діяльності організації підприємства-нерезидента, тим більша вірогідність постійного представництва.

На думку Верховного Суду, в межах цієї справи судами належно не досліджено характер здійснюваної представництвом діяльності для нерезидента та її обставин.

Судами не встановлено сутність та значення виконуваних представництвом функцій для нерезидента. При цьому, на думку Верховного Суду, оцінка функцій має ґрунтуватись на принципі превалювання сутності над формою, і дозволяти оцінити, які послуги представництво надає підприємству (або навпаки); чи можна вважати, що представництво бере участь у продажі товарів (послуг) нерезидента (чи грають принципову роль, яка веде до укладання контрактів); чи існують якісь послуги (функції), які б надавались представництвом не лише підприємству, але й третім особам. Визначення того, наскільки виконувані представництвом функції становлять суттєву або істотну частину діяльності нерезидента є критично важливим з погляду підходу до розмежування допоміжної та основної діяльності. Кожний окремий випадок може відрізнятись від іншого, оскільки навіть в тому випадку, коли функції двох різних представництв є порівняно однаковими, суттєвість та істотність таких функцій для кожного з підприємств може істотно відрізнятись.

Зокрема, суди не перевірили наявність чи відсутність ділової мети до здійснення, як стверджував позивач, допоміжної діяльності оренди приміщення, використання автомобільного транспорту, а також залучення до діяльності значного обсягу персоналу.

Також, судами не досліджено справжньої сутності діяльності працівників відділу логістики, маркетингу (на підставі їх посадових інструкцій та інший документів) та загалом суті діяльності представництва. Не надано достатньо уваги аргументам сторін щодо фактичних отримувачів функціональних дій, які виконувались представництвом, в частині реєстрації представництвом лікарських засобів для інших компаній, а не тільки підприємству-нерезиденту, яке володіє представництвом.

У зв’язку з цим, касаційна скарга податкового органу була задоволена, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Олена Сулима

Олена Сулима

Старший юрист, адвокат

428

Статті на тему

LEGAL HOTLINE 02.12.2021

02 Грудня 2021 Публікації

LEGAL HOTLINE 02.12.2021

Читати
Чи має адвокат право покинути залу засідань у самий розпал процесу?

01 Грудня 2021 Публікації

Чи має адвокат право покинути залу засідань у самий розпал процесу?

Читати
TAX ALERT 24.11.2021

24 Листопада 2021 Публікації

TAX ALERT 24.11.2021

Читати
Всі публікації

Ми використовуємо файли cookies для вдосконалення роботи сайту та покращення Вашого користувацького досвіду.
Політика cookies Налаштування cookie

Будь ласка, уважно ознайомтеся з умовами політики конфіденційності та обробки персональних даних. Політика cookies.

Я даю згоду на обробку персональних даних відповідно до політики конфіденційності та обробки персональних даних

Я хочу отримувати розсилку

Ми використовуємо файли cookies для вдосконалення роботи сайту та покращення Вашого користувацького досвіду. Політика cookies Сховати налаштування