TAX ALERT 30.07.2019

Оновлений план-графік податкових перевірок

В липні 2019 року ДФС знову оприлюднила оновлений план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік. Цього разу зміни торкнулись розділу І «Документальні планові перевірки платників податків – юридичних осіб» та розділу ІІ «Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів».

З актуальним планом-графіком можна ознайомитись за посиланням.

Реєстрація нерезидента в контролюючих органах при отриманні прав на нерухомість

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадало, що у разі отримання іноземною компанією або організацією чи дипломатичною місією майнових прав на нерухомість або землю в Україні, які підлягають оподаткуванню, якщо спосіб та цілі отримання цього майна не потребують створення такою компанією (організацією) відокремленого підрозділу або постійного представництва нерезидента в Україні, такий нерезидент з метою сплати податків, пов’язаних з нерухомістю, має стати на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням відповідного об’єкта додавши до податкової відповідний пакет документів.

Разом із цим, на практиці виглядає все далеко не так просто. Адже податкові зазвичай відмовляють у взятті на облік нерезидента, наполягаючи на необхідності реєстрації постійного представництва, не беручи до уваги, що нерезидент не має наміру вести господарську діяльність на території України. А отже, стати на податковий облік у більшості випадків можливо буде лише шляхом оскарження такої відмови податкової в адміністративному або судовому порядку.

Податкові наслідки отримання відшкодування за втрачений товар при перевезенні

ДФС надала роз’яснення щодо податкових наслідків зі сплати ПДВ та податку на прибуток у разі отримання платником податків від перевізника відшкодування збитків у зв’язку з втратою чистини товару при перевезенні (ІПН від 12.07.2019 № 3250/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Зокрема, ДФС зазначила, що кошти, які надходять платнику ПДВ на його банківський рахунок як відшкодування збитків за втрачену частину майна при його перевезенні, розцінюються як компенсація вартості такого майна та відповідно включаються до бази оподаткування ПДВ.

При цьому, на дату перерахування коштів на банківський рахунок платника податку (суб’єкту господарювання, якому відшкодовуються збитки) як відшкодування збитків за втрачену частину майна при його перевезенні, такий платник податків зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ за ставкою 20% та скласти і зареєструвати податкову накладну у встановлені ПКУ терміни.

Щодо податку на прибуток податківці зазначили, що положеннями ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування за операціями, пов’язаними з виплатою страхового відшкодування. Отже, такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Як уникнути подальшого зупинення реєстрації ПН/РК, якщо платника включено до переліку ризикових

Незважаючи на те, що вже є низка судових рішень, які cставлять під сумнів правомірність системи блокування податкових накладних, проблема блокування податкових накладних з різних підстав є й досі актуальною для платників податків.

Зокрема, у відповідь на звернення платника податків ГУ ДФС у Чернівецькій області надала роз’яснення щодо можливих дій у разі включення платника податків до переліку ризикових суб’єктів господарювання, з метою уникнення подальшого зупинення реєстрації ПН/РК.

Податкова зазначила, що з метою уникнення подальшого зупинення податкових накладних за п. 1.6. Критеріїв ризиковості платника податку платник має право подати звернення до контролюючого органу, на обліку якого перебуває такий платник, з проханням розгляду питання щодо виключення платника з переліку ризикових суб’єктів господарювання з наданням документів, що підтверджують реальність здійснення господарської діяльності.

Враховуючи вищевикладене, за умови виключення платника з переліку ризикових суб’єктів господарювання, дотримання підприємством зазначених вище нормативних актів, та ведення господарської діяльності у спосіб, що не суперечить іншим нормам законодавства, зупинка реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування не відбуватиметься.

Щодо «укрупнення інформації» про об’єкти оподаткування при поданні повідомлення за ф. № 20-ОПП

В підкатегорії 119.11 Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР) Державна фіскальна служба України (ДФС) надала роз’яснення щодо застосування принципу «укрупнення інформації» про об’єкти оподаткування при поданні повідомлення за ф. № 20-ОПП платником податків, який використовує у власній господарській діяльності однотипні приміщення або території, на яких розташовані ємності (власні або орендовані) для зберігання пального, які перевищують 200 куб. метрів.

Так, податківці зазначили, що при наданні повідомлення за ф. № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення надання інформації про однотипні об’єкти оподаткування, що розміщені за однією адресою. Зокрема, якщо подається інформація про ємності, які розташовані на одній території чи в одному приміщенні (акцизному складі), то у повідомленні за ф. № 20-ОПП зазначається інформація про територію або приміщення, де ці ємності розташовані, як про один об’єкт оподаткування.

Принцип укрупнення не застосовується при наданні інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, в одному повідомленні за ф. № 20-ОПП надається інформація і про земельну ділянку, і про об’єкт нежитлової нерухомості, що розташований на такій земельній ділянці).

Про вручення податкових повідомлень-рішень поштою

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області на своєму сайті нагадало, що податкові повідомлення-рішення (ППР) вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені ст. 66 ПКУ, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

Разом із цим, на важливість направлення ППР саме за місцезнаходженням (податковою адресою) платника податків також звернув увагу Верховний Суд, зазначивши, що факт отримання ППР платником податків має важливе значення, оскільки з цим моментом законодавство пов’язує відлік певних строків. Вважається, що документи належним чином вручені, якщо вони надіслані за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Під адресою платника слід розуміти його місцезнаходження або податкову адресу.

З урахуванням того, що ППР у даній справі направлялись податковою за фактичною адресою платника, а не за його місцезнаходженням, що позбавило права позивача ініціювання оскарження таких рішень контролюючого органу, суд, скасовуючи податкову вимогу, дійшов висновку, що грошові зобов’язання, визначені у ППР, не набули статусу узгоджених, що, відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПКУ, виключає право контролюючого органу надсилати податкову вимогу.

Скасування наказу про проведення перевірки в адміністративному порядку

В індивідуальній податковій консультації ДФС надала роз’яснення щодо можливості оскарження та скасування наказу про проведення документальної планової перевірки (ІПН від 05.07.2019 № 3110/6/99-99-14-03-03-15/ІПК).

ДФС зазначила, що окремого спеціального порядку для скасування наказів про призначення перевірки Податковим кодексом України (ПКУ) не передбачено. Разом із цим, платник податків може оскаржити наказ (рішення) про призначення перевірки в загальному порядку, передбаченому ст. 56 ПКУ, згідно якого у разі незгоди платник податків може оскаржити рішення контролюючого органу в адміністративному або судовому порядку.

Вважаємо за доцільне звернути увагу, що з урахуванням доволі сталої судової практики, платники податків мають ще до початку перевірки вирішити чи є наказ про проведення перевірки правомірним та прийняти рішення щодо його оскарження. Адже якщо мова йде про виїзну документальну перевірку, у разі допуску перевіряючих до перевірки, в подальшому оскарження наказу вже не буде ефективним способом захисту прав. При цьому, до вибору процедури оскарження такого наказу необхідно підходити дуже зважено, адже недопуск податківців до перевірки може мати негативні наслідки для платника податків, зокрема, адміністративний арешт майна.