Травневий дайджест новин

Практика корпоративного права

НБУ значно послабив валютні обмеження

03 травня 2024 року Постановою Національного Банку України №56 затверджено найбільший пакет пом’якшень для операцій з використанням іноземної валюти з початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну.

З 13 травня 2024 року для українського бізнесу буде розблоковано можливість виплачувати дивіденди на користь нерезидентів в розмірі 1 мільйону євро щомісяця.

Оскільки зазначена Постанова відновила можливість купувати іноземну валюту та переказувати її нерезидентам для оплати будь-яких товарів та послуг, свою актуальність втратила Постанова Кабінету Міністрів України №153 «Про окремі питання щодо забезпечення здійснення імпорту» від 24.02.2022 року.

Також тепер забезпечено можливість обслуговувати позики отримані українським бізнесом від нерезидентів. Розблоковано купівлю валюти для сплати процентів нарахованих за користування коштами, в межах 1 мільйону євро за квартал та 12% річних.

Окрім цього:

• Розблоковано перекази за договорами лізингу та оренди (раніше дозволялось лише оплати лізингу та оренди транспортних засобів);
• Пом’якшено обмеження щодо переказу коштів представництвами на користь материнських компаній;
• Для кредитів отриманих раніше, строк користування перед можливістю сплати процентів зменшено з 3 років до 1 року.

Зміни внесені постановою набули чинності з 13 травня 2024 року.

Україна починає прийом заявок на страхування інвесторів від воєнних і політичних ризиків.

Експортно-кредитне агентство України (надалі «ЕКА») починає приймати заявки на страхування інвестицій від воєнних та політичних ризиків, що було передбачено Законом від 22.11.2023 № 3497-IX «Про внесення змін до Закону України «Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності» щодо страхування інвестицій в Україні від воєнних ризиків», який набув чинності з 1 січня 2024 року. 

ЕКА пропонує два види страхових продуктів: страхування прямих інвестицій для інвесторів та страхування інвестиційних кредитів для банків. Страхування від воєнних ризиків охоплює воєнні конфлікти, насильницькі зміни уряду, терористичні акти, диверсії, окупацію та анексію. 

НКЦПФР скасувала будь-яку сертифікацію фахівців.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (надалі «НКЦПФР») керуючись новим законодавством, повністю скасовує свої нормативні акти про сертифікацію фахівців.  Відтепер працівникам всіх професійних учасників ринків капіталу не потрібен сертифікат як для отримання ліцензії, так і для провадження професійної діяльності, не лише під час дії військового стану, а й після його закінчення. 

Планують затвердити Правила складання та подання заявки на торговельну марку та на міжнародну реєстрацію торговельної марки.

Міністерство економіки України розробило проєкт наказу, який встановлює правила подання заявок на торговельні марки та їх міжнародну реєстрацію, а також процедуру експертизи цих заявок. Цей документ призначений для регулювання процесів, пов’язаних з охороною торговельних марок, і виконання Національним органом інтелектуальної власності функцій, передбачених Мадридською угодою та її Протоколом. Наказ визначає критерії для торговельних марок, умови їх правової охорони, вимоги до заявок та їх реєстрації, порядок проведення експертизи, а також процедури оскарження та міжнародної реєстрації. Проєкт також передбачає електронний формат подання документів і вимоги до електронного підпису. Попередній наказ від 1995 року визнається таким, що втратив чинність.

Практика податкового права | TAX ALERT

Пропонується збільшити ставки акцизного податку на пальне: зареєстровано законопроєкт

28.05.2024 у Верховній Раді України зареєстрований законопроєкт № 11256-1 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо адаптації положень законодавства Європейського Союзу в частині акцизного податку на пальне».

Законопроєктом пропонується збільшити ставки акцизного податку на пальне та встановити п’ятиетапне підвищення таких ставок, починаючи з 01.10.2024 та до 1 січня третього року, наступного після року вступу України до Європейського Союзу. 

Також, передбачається встановлення окремих особливостей оподаткування акцизним податком важких дистилятів, біодизелю, скрапленого газу, бутану та ізобутану.

Законопроєкт щодо уточнення порядку визначення орендної плати за землю

24.05.2024 у Верховній Раді України зареєстрований законопроєкт № 11287 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо уточнення деяких положень, пов’язаних з визначенням розміру орендної плати за землю».

Законопроєктом пропонується уточнити, що розмір орендної плати за оренду земельних ділянок встановлюється у договорі оренди та обчислюється у відсотках від нормативної грошової оцінки землі, що виражений у грошовому еквіваленті на дату укладення договору оренди.

Нагадаємо, що  чинним законодавством передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди за згодою сторін. Проте вимога щодо обчислення такого розміру у відсотках у прив’язці до нормативної грошової оцінки відсутня.

Подання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків через портал Дія: опублікований проєкт наказу

Державною податковою службою України 28.05.2024 опублікований проєкт наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків».

Зазначене положення пропонується доповнити, зокрема, нормою про те, що:

• фізична особа під час отримання публічних (електронних публічних) та інших послуг може подавати до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, інформаційні системи яких підключені до Порталу Дія, дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків засобами Порталу Дія;

• фізична особа може подавати електронні копії відомостей із Державного реєстру, зокрема про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, які наявні в Державному реєстрі, сформовані з використанням засобів Порталу Дія.

ДПС України оновила план-графік проведення документальних планових перевірок на 2024 рік

24.05.2024 на сайті Державної податкової служби України опубліковано оновлений план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2024 рік.

Згідно поточної версії зазнали змін Розділи І та ІІ плану-графіку.

Нагадаємо, з 01.12.2023 по 31.12.2024 внесення змін до плану-графіка може здійснюватися щомісячно з урахуванням обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), наявності/відсутності безпечних умов для проведення перевірок.

Оновлений план-графік оприлюднюється не пізніше останнього числа місяця, в якому було затверджено такий оновлений план-графік.

При цьому, з 01.12.2023 по 31.12.2024 включно до плану-графіку проведення документальних планових перевірок на 2023 та 2024 роки можуть бути включені виключно певні платники податків (які здійснюють діяльність у сфері виробництва/реалізації підакцизної продукції, у сфері грального бізнесу, надають фінансові, платіжні послуги; нерезиденти, які здійснюють діяльність через відокремлені підрозділи/постійні представництва, та/або відокремлені підрозділи, постійні представництва нерезидента, які відповідають певним критеріям; інші платники податків, які на основі показників за підсумками 2021 року, відповідають певним критеріям).

Дії суб’єкта господарювання у разі неможливості відновлення первинних документів: роз’яснення ДПС України

На сайті загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу Державної податкової служби України («ДПС України») розміщено роз’яснення щодо дій суб’єктів господарювання, офіси яких зруйновані та відповідно їх архіви, первинні документи протягом трьох місяців неможливо відновити.

ДПС України зазначено, якщо платник податків, за загальним правилом, подав контролюючому органу повідомлення про втрату, пошкодження або дострокове знищення документів у 5-денний строк з дня такої події, то строки проведення відповідних податкових перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки, але на строк не більше ніж 120 днів.

У разі не відновлення документів, вважається, що такі документи були відсутні у платника податків на час складення звітності або виконання вимог митного, валютного та іншого законодавства.

Однак, для платників податків, які провадили діяльність на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих територіях і не можуть пред’явити первинні документи, застосовуються спеціальні правила. Такі платники податків подають до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення та/або втрату первинних документів. 

У разі прийняття контролюючими органами рішення про застосування зазначеного спеціального правила за результатами розгляду повідомлення, такі платники не підлягають перевірці контролюючим органом щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.

Також, юридичні особи повинні провести інвентаризацію станом на 01 число місяця, що настає за місяцем, у якому зникли перешкоди доступу до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, та відобразити результати інвентаризації в бухгалтерському обліку відповідного звітного періоду.

Практика трудового права

Кабінет Міністрів України вніс зміни до порядку бронювання військовозобов’язаних

Постановами від 08 травня № 520  та 14 травня 2024 року № 555 Кабінет Міністрів України вніс зміни до Порядку бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану від 27 січня 2023 р. N 76.

Постановами передбачені наступні зміни:

• відтепер Міноборони здійснюватиме погодження списків військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації. Раніше такі повноваження здійснював Генштаб Збройних Сил України;
• уточнено порядок бронювання працівників підприємств, установ і організацій, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб військових формувань, утворених відповідно до законів України, а також працівників окремих підприємств, установ і організації, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. 

Судова практика 

Набув чинності Закон щодо посилення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію

19 травня 2024 року набув чинності Закон, яким «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Закон збільшує розміри штрафів, які передбачені статтями 210 та 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відтепер за порушення правил військового обліку в особливий період передбачено штраф в розмірі від 1000 до 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (станом на 2024 рік це складає від 17 000 до 25 500 грн.).

За порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період для громадян передбачено штраф в розмірі від 1000 до 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (станом на 2024 рік це складає від 17 000 до 25 500 грн.), а для посадових осіб – від 2000 до 3500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (станом на 2024 рік це складає від 34 000 до 59 500 грн.).

Уряд затвердив нову форму військового квитка та порядок його оформлення

Постановою Кабінету Міністрів України  від 16 травня 2024 року № 559 затверджено:

• Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов’язаних та резервістів;
• форму військово-облікового документа.

Постанова № 559 набула чинності 18 травня 2024 року. Установлено, що військово-облікові документи, оформлені до набрання чинності цією постановою, вважаються дійсними на всій території України до видачі військово-облікового документа нового зразка.

Кабінет Міністрів України затвердив Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Постановою від 16 травня 2024 року № 560 Кабмін затвердив Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Цим Порядком визначено, серед іншого:

• порядок оповіщення військовозобов’язаних та резервістів, їх прибуття до ТЦК та СП;
• процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов’язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи;
• порядок надання військовозобов’язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення;
• організацію медичного огляду військовозобов’язаних та резервістів та ін.

Практика кримінального права 

Внесено зміни до норм КПК України щодо складу суду під час розгляду справи у суді першої інстанції

16.05.2024 набув чинності закон, яким встановлено, що відтепер розгляд кримінального провадження у ВАКС здійснюватиметься суддею одноособово. 

Водночас судовий розгляд, що розпочався до набрання чинності зазначеним законом і проводиться в суді першої інстанції колегіально судом у складі трьох суддів, продовжується та завершується колегіальним складом суду.

Крім того, встановлюються додаткові випадки обов’язкового колегіального розгляду кримінальної справи у місцевих судах. Так, кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого щодо злочинів, у вчиненні яких обвинувачується: 

• Президент України, повноваження якого припинено;
• народний депутат України;
• Прем’єр-міністр України;
• член Кабінету Міністрів України;
• Генеральний прокурор, заступник Генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
• Голова Служби безпеки України;
• Директор Державного бюро розслідувань; 
• Директор Національного антикорупційного бюро України;
• Голова Національного агентства з питань запобігання корупції;
• Голова Антимонопольного комітету України;
• Уповноважений Верховної Ради України з прав людини; 
• Голова та судді Конституційного Суду України; 
• Голова Верховного Суду, голови вищих спеціалізованих судів;
• Голова Вищої ради правосуддя та ін.

Запроваджено умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для участі осіб в обороні країни, захисті її незалежності та територіальної цілісності

19.05.2024 набув чинності закон, яким встановлено, що під час проведення мобілізації та/або дії воєнного стану до осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, судом може бути застосовано умовно-дострокове звільнення для проходження ними військової служби за контрактом.

Водночас умовно-дострокове звільнення від відбування покарання не застосовується до осіб, засуджених за вчинення:

• злочинів проти основ національної безпеки України;
• умисного вбивства двох або більше осіб, або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного зі зґвалтуванням або сексуальним насильством;
• особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень;
• кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості особи (ст. ст. 152-156^{– 1} КК України);
• кримінальних правопорушень, пов’язаних з тероризмом (ст. ст. 258-258^-6 КК України); 
• порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо вони спричинили загибель кількох осіб (ч. 4 ст. 286^-1. КК України);
• посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця (ст. 348 КК України);
• кримінального правопорушення особами, які згідно з пп. 1 п. 3 примітки до ст. 368 КК України займали особливо відповідальне становище.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом може бути застосовано судом, якщо засуджений виявив бажання проходити військову службу за контрактом та відповідає вимогам проходження військової служби за контрактом, визначеним статтею 21 5 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”.

Також КК України було доповнено складом злочину, пов’язаним з ухиленням від прийняття на військову службу за контрактом особою, яку під час проведення мобілізації та/або дії воєнного стану звільнено умовно-достроково від відбування покарання для проходження військової служби.

Вдосконалено функціонування інституту службових осіб, відповідальних за перебування та забезпечення дотримання прав затриманих

19.04.2024 набув чинності закон, яким встановлено, що в органі, до складу якого входить підрозділ органу досудового розслідування, мають бути призначені одна або декілька службових осіб, відповідальних за перебування та забезпечення дотримання прав затриманих.

При цьому зазначеним законом визначено, що відповідальними за перебування та забезпечення дотримання прав затриманих не можуть бути слідчі, дізнавачі, керівники органів досудового розслідування, керівники органів дізнання, інші співробітники підрозділу органу досудового розслідування та оперативних підрозділів.

• Серед новацій щодо статусу службової особи, відповідальної за перебування та забезпечення дотримання прав затриманих варто відзначити, що відтепер зазначена службова особа зобов’язана:  
• роз’яснити затриманому підстави його затримання, права й обов’язки;
• здійснити опитування щодо обставин затримання, застосування уповноваженою службовою особою заходів примусу, проведення особистого обшуку та вилучення майна, повідомлення затриманого про підстави затримання та його права, повідомлення третіх осіб про факт затримання, стан здоров’я затриманого;
• у разі виявлення порушень дотримання прав затриманої особи, фактів катування, жорстокого або нелюдського ставлення до неї негайно вжити заходів щодо їх припинення та доповісти про такі факти керівнику органу, до складу якого входить підрозділ органу досудового розслідування, і письмово повідомити прокурора.

Притягнення до кримінальної відповідальності членів колегіального органу за ст. 368 КК України: позиція Верховного Суду

Кримінальний касаційний суд у складі Верховного Суду (далі – ВС) у постанові від 23.04.2024 у справі № 726/776/17 роз’яснив, за яких умов члени колегіального органу можуть бути субʼєктами злочину, передбаченого ст. 368 КК України.

Суть кримінального провадження зводиться до того, що особа як завідувач сектору розслідування, аналізу та обліку аварій та виробничого травматизму Управління Держпраці у Чернівецькій області та голова комісії з проведення спеціального розслідування отримав неправомірну вигоду за підписання та видачу позитивного висновку комісії з проведення спеціального розслідування нещасного випадку смерті директора ДП «Берегометське лісомисливське господарство» та визнання його таким, що пов`язаний із виробництвом. 

Суд першої інстанції ухвалив вирок, визнавши особу винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 368 КК України. Суд апеляційної інстанції залишив вирок без змін.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, засуджений подав касаційну скаргу, яку серед іншого мотивував тим, що у нього як голови комісії по спеціальних розслідуваннях були відсутні повноваження самостійно ухвалювати рішення. Крім того, на його думку, суди не звернули увагу на постанову ВС у справі № 243/1573/17, згідно з якою кваліфікація дій за ст. 368 КК України виключається, якщо прийняття рішення є компетенцією колегіального органу.

ВС, аналізуючи доводи скаржника, зазначив, що дії особи, яка є членом колегіального органу можуть кваліфікуватися за ст. 368 КК України й у тих випадках, якщо розв’язання питання, за яке передавалася неправомірна вигода, ухвалюється цим колегіальним органом спільним рішенням за результатами голосування. До того ж немає значення яке рішення було ухвалене таким колегіальним органом (таке яке цікавило надавача неправомірної вигоди або ж навпаки, тобто позитивне чи негативне), оскільки кримінальна відповідальність у ст. 368 КК України встановлена за конкретні діяння, серед яких є й одержання неправомірної вигоди, без конкретизації успішності досягнення бажаного результату надавачем неправомірної вигоди. 

Крім того, Суд вказав, що посилання сторони захисту на постанову ВС від 13.01.2021 у справі № 243/1573/17 є нерелевантним, оскільки у вказаній справі мова йшла про відсутність повноважень у заступника міського голови на визначення комунального майна, яке підлягає приватизації.

Отже, члени колегіального органу, які отримують неправомірну вигоду за прийняття рішень, вчинення дій, що входять до компетенції такого органу, є суб`єктами відповідних корупційних правопорушень.