Травневий дайджест новин 2025

Практика корпоративного права

Набув чинності Закон про ратифікацію Угоди щодо створення Інвестиційного фонду відбудови

23 травня 2025 року набув чинності Закон України № 4417-IX “Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови”.

Документ ратифікує міжнародну угоду, яка відкриває шлях до формування спеціального інструменту фінансування – Інвестиційного фонду відбудови для підтримки швидкого та масштабного відновлення України після збройної агресії Росії. Угода передбачає створення правової основи для залучення коштів держав-донорів, міжнародних організацій та приватних інвесторів через структурований механізм співфінансування.

Фонд покликаний забезпечити довгострокове інвестування у ключові сфери відбудови – інфраструктуру, житловий фонд, медицину, енергетику, логістику, підтримку малого та середнього бізнесу, цифрову трансформацію.

Очікується, що завдяки функціонуванню фонду Україна отримає доступ до гнучких фінансових ресурсів на пільгових умовах, що підвищить ефективність проєктів відновлення та сприятиме економічній стабілізації.

Уряд підкреслює, що ратифікація Угоди є важливим кроком у зміцненні фінансової архітектури відбудови та довіри міжнародної спільноти до довгострокових інвестицій в Україну.

Кабмін схвалив законопроєкт про скасування 63 застарілих вимог держрегулювання для бізнесу

21 травня 2025 року Кабінет Міністрів України схвалив законопроєкт, розроблений Міністерством економіки, який передбачає скасування 63 дублюючих та неактуальних вимог державного регулювання до бізнесу.

Документ також пропонує скасувати адміністративну відповідальність за порушення норм, які вже втратили чинність.

За словами першого віцепрем’єр-міністра – міністра економіки Юлії Свириденко, реалізація цього законопроєкту дозволить бізнесу зекономити близько 400 млн грн на рік.

Законопроєкт охоплює регуляторні інструменти в таких сферах:

• агропромисловий комплекс, лісове та мисливське господарство, рибальство, охорона тваринного світу – 23 інструменти;
  
• охорона води та повітря – 18 інструментів;
  
• енергетика, альтернативне паливо, будівництво, вибухові матеріали – 8 інструментів;
  
• зовнішньоекономічна діяльність, інвестиції, інновації, культура, освіта – 12 інструментів;
  
• охорона здоров’я – 2 інструменти.
  

Серед прикладів скасованих вимог:

• погодження меж зон санітарної охорони водних об’єктів – економія для бізнесу 15,5 млн грн;
  
• дозвіл на будівництво меліоративних систем – економія 62,9 млн грн;
  
• погодження з Держпраці спеціальних дозволів на користування надрами для підземних вод – економія 15,4 млн грн;
  
• свідоцтво про державну реєстрацію технологічного парку – економія 105,2 млн грн;
  
• дозвіл на зайняття народною медициною (цілительством) – економія понад 100 тис. грн.
  

Законопроєкт буде передано на розгляд Верховної Ради. Його ухвалення та підписання Президентом дозволить зменшити адміністративний тиск на бізнес та сприятиме економічному розвитку країни.

НБУ пом’якшив валютні обмеження для бізнесу, але посилив контроль за виведенням капіталу

З 10 травня 2025 року набули чинності нові зміни від Нацбанку, ухвалені Постановою № 53. Мета – з одного боку, підтримати бізнес та залучити інвестиції, з іншого – не допустити непродуктивного відтоку валюти за кордон.

Що змінилося:

• Інвестиційні гроші – поза лімітами. Тепер компанії зможуть проводити окремі валютні операції без обмежень, якщо доведуть, що залучили іноземні інвестиції після 12 травня 2025 року. Це стосується, наприклад, розрахунків за старі контракти, повернення передоплат нерезидентам або погашення зовнішніх кредитів, отриманих до червня 2023 року.
  
• Фінансування своїх представництв за кордоном. Дозволили перераховувати до 1 млн євро на рік для утримання закордонних підрозділів українських компаній. Якщо раніше в 2021 році вже були такі витрати – їх також можна повторити.
  
• Витрати на суди – без обмежень. Бізнес може купувати валюту і переказувати її за кордон, щоб покрити судові та арбітражні витрати у спорах з іноземними контрагентами.
  
• Картки для компаній. Збільшили ліміти на корпоративні картки: 17 500 грн – на зняття готівки, 150 000 грн – на оплату товарів і послуг за кордоном.
  

Але є і посилення.

Нацбанк посилив контроль за картковими операціями: переглянув MCC-коди, які раніше використовували для обходу обмежень. Банки мають уважно перевіряти такі операції.

У підсумку: НБУ намагається знайти баланс між підтримкою бізнесу та фінансовою стабільністю. Тепер компанії мають більше можливостей, але разом із тим – і чіткіші правила гри.

З 31 травня 2025 року відновлюються стандартні строки для дій у сфері інтелектуальної власності

31 травня 2025 року набирає чинності Закон України № 4362-IX, який скасовує дію Закону № 2174-IX, що під час воєнного стану зупиняв строки для вчинення дій, пов’язаних з охороною прав інтелектуальної власності.

Що змінюється:

• Строки, які були зупинені під час дії Закону № 2174-IX, поновлюються з урахуванням часу, що минув до їх зупинення, але не менше ніж на 75 днів.
  
• Річні збори за підтримання чинності майнових прав інтелектуальної власності (винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин) та збори за продовження строку дії свідоцтв на торговельні марки, строк сплати яких настав під час дії Закону № 2174-IX і які не були сплачені до 31 травня 2025 року, вважаються сплаченими вчасно, якщо їх буде сплачено протягом 75 днів з дня набрання чинності Законом № 4362-IX, тобто до 14 серпня 2025 року включно.
  

Ці зміни спрямовані на повернення до звичайного режиму охорони прав інтелектуальної власності та забезпечення правової визначеності для власників таких прав.

Практика податкового права | TAX ALERT

У Верховній Раді України зареєстровано два проєкта законів, якими від сплати ПДВ звільняються товари для потреб безпеки і оборони

До Верховної Ради України надійшли законопроєкт №13306 та законопроєкт №13310.

Законопроєктом №13306 пропонується внести зміни до перехідних положень Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування ПДВ волокна оптичного, джгутів волоконно-оптичних та інших кабелів волоконно-оптичні, котушок з волоконно-оптичним кабелем, та створення сприятливих умов розроблення та виробництва безпілотних систем, які використовують оптичний кабель для управління та передачі відеосигналу, що класифікуються у товарних підкатегоріях 9001 10 90 10, 9001 10 90 90 згідно з УКТ ЗЕД, необхідних для оборони України.

У свою чергу, Законопроектом №13310 пропонується внести аналогічні зміни щодо звільнення від оподаткування ПДВ операцій з ввезення на митну територію України військових кораблів, катерів, безпілотних морських систем та їх складових, що класифікуються у товарній позиції 8906 згідно з УКТ ЗЕД, за умови їх постачання силам оборони України.

ДПС України надано роз’яснення щодо правил розрахунку акцизного податку з урахуванням гарантованого податкового зобов’язання

В інформаційному листі № 3/2025, оприлюдненому 20.05.2025, ДПС України розглянуло новації, передбачені Законом України від 09.10.2024 № 4014-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування акцизним податком спирту етилового та біоетанолу», який введений в дію 01.04.2025.

Для виробників спирту етилового та біоетанолу запроваджується обов’язок визначати податкові зобов’язання з акцизного податку з урахуванням гарантованого податкового зобов’язання (далі – «ГПЗ»).

У вказаному листі надається визначення ГПЗ та формула його обчислення, а також роз’яснюється низка питань, пов’язаних зі звітністю по акцизному податку, враховуючи ГПЗ.

Податкова служба надала відповідь, чи можуть банки примусово списати кошти з рахунків платників, які мають податковий борг

Відповідно до інформації із Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу ДПС, банки можуть списати кошти з рахунків платників податків, які мають податковий борг, на підставі платіжної інструкції на примусове списання (стягнення) коштів, ініційованої податковим органом або органом державної виконавчої служби.

Таке списання коштів може відбуватись як за рішенням суду, на підставі відповідного позову органів ДПС, так і безпосередньо за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду.

Слід зауважити, відповідними нормами ПКУ передбачено, що керівник контролюючого органу може прийняти зазначене рішення лише за певних умов, а саме: податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов’язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях та якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності непогашеного зобов’язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково або надміру сплачених ним грошових зобов’язань, та/або бюджетного відшкодування ПДВ.

Хочемо зауважити, що як у випадку звернення податкового органу до суду із позовом про стягнення коштів з рахунків у банках, так і при винесенні керівником рішення про стягнення коштів, слід ретельно оцінити правомірність цих дій, оскільки у певних випадках цілком можливо домогтися відмови у задоволенні позову податкової служби про стягнення коштів або скасувати таке рішення керівника контролюючого органу в судовому порядку.

Велика Палата Верховного Суду сформувала висновок щодо підсудності спорів за позовами податкових органів про визнання недійсними правочинів

Так, у постанові від 08.05.2025 у справі № 420/12471/22 Велика Палата Верховного Суду (далі – «ВП ВС») дійшла висновку, що справи за позовами контролюючого органу про визнання недійсними правочинів, укладених підприємствами, які не здійснювали господарської діяльності, що встановлено вироком суду, та застосування визначених законом наслідків їх недійсності, підлягають розгляду адміністративними судами за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

За обставинами справи, керівника одного з ТОВ, який підписував відповідні правочини від імені юридичної особи, вироком суду визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення за статтею “Підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб – підприємців”.

Вирішуючи спір, ВП ВС наголосила, що статус фіктивного, нелегального підприємства є несумісним зі здійсненням легальної господарської діяльності. Отже, між суб’єктами господарювання відсутня господарська діяльність.

Тому, правовідносини в цій справі виникли виключно в публічно-правовій площині.