Україна планує посилити правила для іноземних інвестицій у ключових секторах

Запроваджуючи формальні процедури перегляду угод із «стратегічними» активами, Україна прагне наблизити інвестиційно-безпекові стандарти до європейських і убезпечити ринок від недружніх поглинань в умовах воєнного часу.

Кому варто звернути увагу на це?

Перш за все, іноземним інвесторам та міжнародним компаніям, які планують набувати частки в українських бізнесах. Так само українським операторам критичної інфраструктури та їхнім юридичним і фінансовим радникам. 

Законопроєкт стосується всіх, хто бере участь у транскордонних злиттях і поглинаннях або в значних угодах з придбаннях активів у стратегічних секторах. Насамперед це енергетика, гірничодобувна промисловість, оборонні та оборонно-технологічні компанії й підрядники, а також бізнеси, що працюють із товарами подвійного призначення.

Які сектори економіки охоплюватиме скринінг?

Скринінг спрямовано на стратегічні сектори. За проєктом перевірці підлягатимуть інвестиції до компаній, що: 

• експлуатують об’єкти критичної інфраструктури (електростанції, мережі, трубопроводи, водопостачання/водовідведення, аеропорти, порти, залізничні вузли, мости, електронні комунікації та вузли зв’язку, дата-центри, державні реєстри, платіжні системи, системно важливі банки, охорона здоров’я/фармацевтика, продовольча логістика, органи державного управління та оборони тощо);
• користуються металічними рудами та неметалічними корисними копалинами, які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави;
• розробляють, виробляють, ремонтують, транспортують, утилізують або здійснюють торгівлю товарами військового призначення чи подвійного використання.

Тобто угоди, що надають іноземному інвестору суттєвий вплив/контроль (наприклад, придбання 25% чи 50% частки або активів на суму понад 10% вартості активів компанії) у бізнесі в сфері енергетики, комунальних послуг, видобутку, оборонного виробництва та суміжних індустрій, підлягатимуть скринінгу.

Як виглядає процедура скринінгу?

Передбачається створення нового державного органу (ймовірно при Міністерстві економіки), який адмініструватиме FDI-скринінг і вестиме реєстр іноземних інвесторів. Інвестор подає заявку з детальними відомостями про угоду та структуру власності. Протягом до 90 днів орган розглядає заявку та ухвалює рішення: схвалити інвестицію, схвалити з умовами або відмовити. 

У складних кейсах консультуватиме колегіальний Комітет з оцінки впливу (представники силових і розвідувальних органів, МЗС та інших відомств). Комітет аналізує документи, ідентифікує ризики, пов’язані зі змінами структури власності, та формує рекомендацію. На її основі уповноважений орган видає офіційне рішення.

Після схвалення орган буде здійснювати моніторинг виконання умов інвестиції, збиратиме та аналізуватиме дані про інвесторів і щорічно до 30 червня публікуватиме зведений звіт про результати застосування механізму.

Очевидно, що інвестиції не будуть погоджені, якщо інвестор має зв’язки з рф, перебуває під санкціями, є громадянином росії або протягом останніх двох років мав майнові інтереси в росії. Надання неправдивих чи неповних відомостей може призвести до призупинення права голосу, блокування дивідендів та визнання правочину недійсним.

Які наслідки для іноземних інвесторів?

Запровадження скринінгу означає, що під час планування значних угод в Україні іноземним інвесторам потрібно закладати в таймінг регуляторну перевірку. 

Угоди, що відповідають порогам (наприклад, придбання понад 25% участі або істотних активів) у чутливих секторах, більше не будуть «простими». Варто готувати розширений пакет документів і розраховувати на строк погодження до трьох місяців. Крім того, угоди можуть бути змінені або відхилені у разі виявлення ризиків безпеці, а недотримання вимог (наприклад, надання неправдивих даних) — санкціоноване за правилами проєкту.

Водночас формалізований процес додає прогнозованості: чіткі критерії дозволяють бізнесу краще оцінювати ризики. Мета закону: щоб іноземний капітал зміцнював оборону та відновлення України, а не створював загрозу нацбезпеці. Довгостроково наближення до практик ЄС і НАТО щодо скринінгу може зробити український ринок стабільнішим для доброчесних інвесторів.

Коли регулювання набуде чинності та чого слід очікувати далі?

Наразі ініціатива лише входить у парламентський цикл. Законопроєкт зареєстрований 22 вересня 2025 року та проходитиме розгляд у комітетах і кілька читань. У разі ухвалення очікується перехідний період для створення органу скринінгу та ухвалення підзаконних актів. За прогнозами, після прийняття закон набереться чинності через шість місяців, після чого уряд уточнить процедури та опублікує підзаконні акти та роз’яснення для інвесторів. 

Поки що іноземним інвесторам і задіяним індустріям варто стежити за оновленнями. Національний режим скринінгу — це суттєва зміна інвестиційного клімату. Компаніям, що вже працюють у ключових секторах або планують угоди, доцільно проконсультуватися з юристами й завчасно провести внутрішню перевірку на відповідність.

Висновок

Зареєстрований законопроєкт про скринінг ПІІ відображає глобальний тренд на посилену перевірку іноземної власності над критичними активами. Вимагаючи погодження інвестицій у енергетиці, видобутку, оборонних та інших галузях, Україна прагне захистити національну безпеку під час війни та в подальшому. Для інвесторів це означає більше належної обачності, але й більш чіткі правила гри. У ході законодавчого процесу зацікавленим сторонам варто уважно відстежувати новини та готуватися до більш регульованого середовища для інвестицій в Україні.