Велика Палата Верховного Суду про нереальність господарських операцій: правовий висновок

Зміст

  1. Позиція Великої Палати
  2. Суть спору

Велика Палата Верховного Суду нещодавно прийняла постанову від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19 (Постанова), яка може сприяти захисту законних інтересів платників податків у спорах з податковою щодо нереальності господарських операцій.

Позиція Великої Палати

Велика Палата у Постанові відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 01.12.2015 у справі № 826/15034/14 (№ 21-3788а15) про те, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, у зв`язку із чим господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Великою Палатою, зокрема, було зазначено, що «формулювання Верховного Суду України – «статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю»  не ґрунтується на чинних нормах матеріального права, оскільки статус у юридичному розумінні – це перелік прав та обов`язків певного суб`єкта…Суб`єкт господарювання з ознаками фіктивності є правосуб`єктним, незважаючи на дефекти при його створенні чи мету діяльності».

По суті, Велика Палата не тільки привела у відповідність до чинних норм законодавства судову практику, адже статтю 205 Кримінального кодексу України (КК України), на якій базувалася попередня позиція щодо статусу фіктивності підприємства, наразі виключено з КК України, але ще й вказала на помилковість думки про безумовні негативні податкові наслідки для контрагентів таких підприємств: «Стаття 205 КК України охоплювала лише дефекти створення / придбання юридичної особи і вказувала на мету діяльності – прикриття незаконної діяльності. Однак ця норма не вказувала на наслідки такої діяльності для третіх осіб – тих, які мали (свідомо чи несвідомо) господарські відносини з підприємством, створеним з метою прикриття незаконної діяльності».

Враховуючи попередню неоднозначну судову практику вирішення податкових спорів, пов’язаних з аналізом реальності господарських операцій та фактичності їх здійснення, вказана правова позиція Великої Палати забезпечує наступні практичні переваги для платника податків в подібних спорах:

  • Підтверджує, що за недоліки в діяльності контрагента добросовісний платник податків не може нести податкову відповідальність, а також операції з таким контрагентом не можуть автоматично визнаватися нереальними.

Сумлінний платник податків, який не вносив недостовірні дані до первинного документа, не може нести за це будь-які наслідки. Тобто, якщо контрагентом, який є стороною в кримінальному провадженні щодо несплати податків, було, наприклад, сформовано акт наданих послуг тощо, то добросовісний платник, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати негативних наслідків, якщо у такого платника мав місце, зокрема, реальний рух відповідних активів.

  • Адміністративний суд при розгляді податкового спору має оцінювати наявність вироку чи ухвали за результатами розгляду кримінального провадження, разом із наданими первинними документами та обставинами щодо наявності первинних документів, правильності їх оформлення, можливості виконання (здійснення) спірних господарських операцій, їх зв`язку з господарською діяльністю позивача в адміністративній справі та можливого використання придбаного товару (робіт, послуг) у подальшій діяльності.
  • У випадку заперечення посадовими особами контрагента платника податків своєї участі у господарсько-фінансовій діяльності контрагента, а операція платника податку з таким контрагентом носить реальний характер, суд має врахувати передусім факт здійснення господарської операції, а не наявність будь-яких свідчень, наприклад у кримінальному проваджені.

Суть спору

Позивач звернувся до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДПС, у якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, якими позивачу збільшено суми грошового зобов`язання зі сплати податку на додану вартість (ПДВ) та суми грошового зобов`язання зі сплати податку на прибуток, посилаючись на факт відсутності реального вчинення господарських операцій.

  • Судом першої інстанції було відмовлено в задоволенні позову, мотивуючи це не доведенням позивачем фактичного здійснення господарських операцій. Також, суд першої інстанції врахував інформацію, отриману податковим органом при здійсненні досудового розслідування у кримінальному провадженні (за фактом ухилення від сплати податків службовими особами позивача), а саме – інформацію з протоколів допиту, у яких посадові особи контрагентів позивача заперечували свою участь у фінансово-господарській діяльності цих підприємств, підписання податкової та іншої звітності.
  • Суд апеляційної інстанції скасував рішення першої інстанції та ухвалив нове, яким задовольнив позов повністю. При чому, суд апеляційної інстанції послався на правову позицію Верховного Суду в постанові від 06.11.2018 у справі № 822/551/18 та зазначив, що до винесення вироку у кримінальному провадженні протокол допиту особи під час досудового розслідування не може вважатися належним доказом в адміністративному судочинстві. Також, судом було враховано, що згідно ч. 4 ст. 95 Кримінального процесуального кодексу України, суд може обґрунтувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу; суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
  • Велика Палата Верховного Суду підтримала висновки апеляційного суду, зокрема, щодо того, що порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом не впливають на права та обов’язки іншого платника. Також, як зазначалося вище, нею було врегульовано питання щодо розповсюдження статусу фіктивного підприємства контрагента на діяльність добропорядного платника податків.

Юридична фірма GOLAW надає послуги з представництва інтересів клієнтів при адміністративному або судовому оскарженні рішень податкових органів пов’язаних, зокрема, із встановленням нереальності господарських операцій.

Вікторія Бубліченко

Вікторія Бубліченко

Керівник практики податкового права, реструктуризації та врегулювання проблемної заборгованості, адвокат

167

Статті на тему

Можливості для бізнесу у Німеччині

14 Вересня 2022 Публікації

Можливості для бізнесу у Німеччині

Читати
Пропонується звільнити від сплати військового збору осіб, нерухомість яких знищена або пошкоджена внаслідок війни

05 Вересня 2022 Публікації

Пропонується звільнити від сплати військового збору осіб, нерухомість яких знище...

Читати
Пропонується встановити порядок оподатковування операцій з об’єктами нерухомого майна, які будуть споруджені у майбутньому

30 Серпня 2022 Публікації

Пропонується встановити порядок оподатковування операцій з об’єктами нерухомого ...

Читати
Всі публікації

Ми використовуємо файли cookies для вдосконалення роботи сайту та покращення Вашого користувацького досвіду.
Політика cookies Налаштування cookie

Будь ласка, уважно ознайомтеся з умовами політики конфіденційності та обробки персональних даних. Політика cookies.

Я даю згоду на обробку персональних даних відповідно до політики конфіденційності та обробки персональних даних

Я хочу отримувати розсилку

Ми використовуємо файли cookies для вдосконалення роботи сайту та покращення Вашого користувацького досвіду. Політика cookies Сховати налаштування