Відповідальність за неподання декларації та приховування статків: що нового передбачає закон?

Остання хвиля змін розпочалася із резонансного рішення Конституційного Суду України №13-р/2020 від 27.10.2020 р., яким статтю 366-1 Кримінального кодексу України було визнано такою, що не відповідає Конституції. Фактично у зв’язку з прийняттям вказаного рішення в Україні було скасовано кримінальну та адміністративну відповідальність за декларування недостовірної інформації.

Відсутність у країні кримінального переслідування за недостовірні декларації та їх несвоєчасне подання викликало обурення не лише в країні, а й в межах Європейського Союзу. Зокрема, ризиковими питаннями стали існування безвізового режиму з країнами Європейського Союзу та співпраця з Міжнародним валютним фондом. Також негативної оцінки рішенню Конституційного Суду України надала Венеціанська комісія.

За наслідками декриміналізації ст. 366-1 Кримінального кодексу України, правоохоронні органи, зокрема Національне антикорупційне бюро України, та суди змушені були закрити значну кількість кримінальних справ.

Не пройшло і декількох місяців, як Парламент повернув відповідальність за недекларування посадовцями статків до Кримінального кодексу України. Так, 04.12.2020 року було прийнято Закон України №1074-ІХ, що набрав чинності 30.12.2020 р. Останнім було запроваджено два окремих склади злочину: ст.366-2 «Декларування недостовірної інформації» та ст.366-3 «Неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування».

На відміну від ст. 366-1 Кримінального кодексу України, відповідно до закону №1074-ІХ кримінальна відповідальність настає за:

•  умисне внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації на суму від 500 до 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що каралося штрафом на суму від 2500 до 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
• умисне внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації на суму понад 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що каралося штрафом від 3000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
• умисне неподання декларації, що каралося штрафом від 2500 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Таким чином, було знижено поріг кримінальної відповідальності та віднесено відповідні кримінальні правопорушення до кримінального проступку або нетяжкого злочину.

Проте, запроваджений механізм мав низку недоліків, що стосувалися, зокрема, наступного:

• кримінальні правопорушення, передбачені ст.ст. 366-2 та 366-3 Кримінального кодексу України, підслідні Національному антикорупційному бюро України. Проте, кодекс не передбачає можливості для детективів здійснювати дізнання кримінальних проступків.
• некоректне визначення суб’єктів відповідальності, що призвело до звільнення від відповідальності осіб, що вже звільнилися, проте ще подають декларації.
• короткі строки давності притягнення до відповідальності за кримінальний проступок та нетяжкий злочин;
• відсутність відповідальності за недостовірне декларування у вигляді позбавлення волі, що є співмірною вчиненню таких кримінальних правопорушень, відповідно до висновків Венеціанської комісії.
•  

Щоб виправити зазначені вище прогалини, 29.06.2021 року Верховна Рада України прийняла закон № 1576-IX, яким було підвищено санкції за вказані правопорушення.

Відтепер умисне недостовірне декларування на суму від 500 до 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб карається, зокрема, штрафом від 3000 до 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до 2 років.

Умисне недостовірне декларування на суму понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб карається зокрема штрафом у розмірі від 4000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до 2 років, або позбавленням волі на той самий строк.

Умисне неподання декларації карається тепер також обмеженням волі на строк до 2 років або позбавленням волі строком на 1 рік.

Таким чином, кримінальні правопорушення, передбачені ст.ст. 366-2 та 366-3 Кримінального кодексу України, більше не відносяться до кримінальних проступків та можуть розслідуватися в Національному антикорупційному бюро в загальному порядку.

Також було більш точно визначено суб’єкта відповідальності.

Крім того, законом вводиться поняття «кримінальні правопорушення, пов’язані з корупцією», до яких віднесено ст. 366-2 та ст. 366-3 Кримінального кодексу України. Вчинення цих правопорушень, наряду з корупційними правопорушеннями, не передбачає можливості уникнути відповідальності, якщо особа щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду; або якщо особа примирилася з потерпілим. Крім того, їй не може бути призначено більш м’яке покарання, ніж передбачено законом; або застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Отже, зважаючи на те, що влада прийняла низку змін по відновленню кримінальної відповідальності за недостовірне декларування, змінивши форму вини, а також з врахуванням висновків Конституційного Суду України, будемо сподіватися, що вони є остаточними і не будуть викликати проблем у їх застосуванні.