Як стягнути шкоду у кримінальному провадженні, пов’язаному з ДТП?

Зміст

  1. Які вимоги до змісту цивільного позову у цій категорії справ?
  2. У матеріалах кримінального провадження містяться докази, що потерпілій особі було завдано шкоду внаслідок ДТП. Наприклад, у висновку судово-медичного експерта зазначено, що він отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості. Чи необхідно додатково обґрунтовувати цивільний позов? 
  3. Як визначається розмір майнової та моральної шкоди, що підлягає стягненню?
  4. Чи має право суд зменшити розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню?
  5. Цивільно-правова відповідальність підозрюваного/обвинуваченого як водія наземного транспортного засобу підлягає обов’язковому страхуванню. Чи необхідна участь страхової компанії як співвідповідача у кримінальному провадженні при розгляді цивільного позову?

Цивільний позов за умови правильного обґрунтування може бути дієвим механізмом для відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої неправомірними діями засудженого. 

Водночас він має специфіку залежно від кримінального правопорушення, факт вчинення якого становить предмет досудового розслідування або судового розгляду. 

У цій статті пропонуємо розглянути особливості складення та аргументування цивільного позову у кримінальних справах, що стосуються порушень правил безпеки дорожнього руху.

Які вимоги до змісту цивільного позову у цій категорії справ?

Вимоги до цивільного позову у кримінальному судочинстві не менш формальні, ніж в цивільному. Проте загалом форма і зміст цивільного позову у кримінальному провадженні щодо вчинення будь-якого кримінального правопорушення не відрізняється від позовних заяв, які пред’являються у порядку цивільного судочинства.

Отже, цивільний позов повинен містити усі необхідні елементи, визначені ст. 175 ЦПК України.

У матеріалах кримінального провадження містяться докази, що потерпілій особі було завдано шкоду внаслідок ДТП. Наприклад, у висновку судово-медичного експерта зазначено, що він отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості. Чи необхідно додатково обґрунтовувати цивільний позов? 

Досить часто цивільні позови подаються без належних доказів, які б обґрунтовували вимоги потерпілих щодо відшкодування шкоди. Проте жодна шкода не є очевидною для суду.

Саме наявність шкоди потерпілому у вигляді щонайменше тілесних ушкоджень середньої тяжкості зумовлює кваліфікацію порушення правил дорожнього руху як кримінального, а не адміністративного, правопорушення.

Водночас необхідно розрізняти заподіяну шкоду як обставину, що впливає на кваліфікацію кримінального правопорушення, та відшкодування шкоди як спосіб захисту цивільних прав та інтересів. 

Матеріали кримінального провадження, які долучаються до судової справи, спрямовані на доведення прокурором наявності складу злочину та вини особи у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України, а не розміру майнової та моральної шкоди, завданої потерпілому. 

У зв’язку з цим, розмір шкоди доводиться потерпілим самостійно, і не охоплюється межами державного обвинувачення. 

Крім того, абстрактно посилатися на матеріали кримінального провадження недоцільно ще й тому, що вони можуть містити суперечливі по змісту докази. 

Тому долучати до цивільного позову підтвердження оплати медичних послуг та перебування потерпілого на стаціонарному чи амбулаторному лікуванні, витрати медичних препаратів, оплати ремонту транспортного засобу тощо необхідно. Саме на підставі цих доказів суд зможе оцінити обґрунтованість вимог потерпілого у разі ухвалення обвинувального вироку.

Також необхідно врахувати, що згадані та інші докази мають бути відкриті сторонам кримінального провадження у порядку ст. 290 КПК України.

Як визначається розмір майнової та моральної шкоди, що підлягає стягненню?

Розмір шкоди не може визначатися абстрактно та повинен відображати реально понесені потерпілим втрати майнового чи немайнового характеру внаслідок ДТП та бути достатнім для відновлення його порушених прав.

Якщо розмір майнової шкоди можливо точно оцінити з урахуванням документів, які підтверджують, наприклад, лікування, реабілітацію, витрати на медикаменти тощо, то розмір моральної шкоди у цивільному позові потерпілий оцінює на власний розсуд.

Водночас потерпілий зобов’язаний зазначити в позові, у чому полягає моральна шкода, якими критеріями він керувався, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це може бути підтверджено.

При цьому остаточно визначає розмір моральної шкоди, яка була заподіяна потерпілому, винятково суд. Так, у постанові ВС від 03.10.2019 у справі №709/1173/17, постанові ВС від 23.03.2022 у справі № 127/35822/21, постанові ВС від 31.01.2023 у справі № 535/171/20 та інших зазначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає з урахуванням:

  • характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав потерпілий, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо);
  • стану здоров’я потерпілого; 
  • тяжкості вимушених змін у його життєвих і виробничих відносинах; 
  • ступеня зниження престижу, ділової репутації, часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості. 

Отже, якщо потерпілий посилається на втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, кожну з них необхідно довести

Наприклад, при обґрунтуванні цивільного позову потерпілий посилається на неможливість повернутися до активного способу життя протягом тривалого часу. Водночас на підтвердження цього факту необхідно надати докази, що потерпілий справді до події ДТП вів такий спосіб життя. Це стосується і потреби додаткових медичних обстежень та лікування через травми, отримані в результаті ДТП, якщо потерпілий так аргументує завдану моральну шкоду.

Чи має право суд зменшити розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню?

Як вже зазначалося, встановлення розумного розміру відшкодування моральної шкоди є прерогативою суду, тому зменшення позовних вимог цілком можливе. 

Важливо зауважити, що суд може зменшити розмір відшкодування моральної шкоди не лише через необґрунтованість вимог, а й в окремих випадках через неналежну поведінку потерпілого.

Так, у постанові ВС від 02.06.2021 у справі № 175/4256/18 з урахуванням норми ч. 2 ст. 1193 ЦК України суд вказав, що якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого розмір відшкодування підлягає зменшенню. 

У справах, пов’язаних з ДТП, зменшення відбувається зазвичай через порушення потерпілою особою правил дорожнього руху, які можуть бути окремими адміністративними правопорушеннями.

Наприклад, у справі № 175/4256/18 потерпіла особа перетинала дорогу на забороняючий сигнал світлофора, чим частково спричинила ДТП, а у справі № 709/1173/17 потерпіла, перебуваючи на пасажирському сидінні в момент ДТП, була не пристебнута ременями безпеки, що сприяло її травмуванню. 

Цивільно-правова відповідальність підозрюваного/обвинуваченого як водія наземного транспортного засобу підлягає обов’язковому страхуванню. Чи необхідна участь страхової компанії як співвідповідача у кримінальному провадженні при розгляді цивільного позову?

Відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, зокрема встановлення відповідальність страховика в межах максимальних страхових сум, регулюється Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Натомість щодо участі страхової компанії (страховика) у кримінальному провадженні як співвідповідача є ґрунтовна судова практика Верховного Суду. 

У постанові ВС від 10.12.2019 у справі № 199/6524/18 суд вказує на належне коло співвідповідачів у цій категорії справ. 

Так, якщо позовні вимоги пред’явлено не до всіх належних відповідачів, зокрема, їх не пред’явлено до страховика, суд позбавлений можливості давати оцінку обґрунтованості таких позовних вимог, визначати розмір сум, які підлягають відшкодуванню внаслідок ДТП, та здійснювати їх розподіл між страховиком і винуватцем ДТП у межах страхових сум. 

Якщо позовні вимоги не пред’явлено також і до страхової компанії, суд буде змушений відмовити у задоволенні позовних вимог та роз’яснити потерпілому та його представнику право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Крім того, необхідно взяти до уваги постанову Великої Палати ВС від 04.07.2018 року у справі №755/18006/15-ц. 

Суд зазначив, що у випадках, коли деліктні відносини, тобто такі, що виникають у зв’язку з завданням шкоди, поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди.

При цьому обсяг відповідальності страхової компанії обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди та сумою страхового відшкодування.

Також варто звернути увагу на постанову ВС від 27.07.2021 у справі № 431/1397/20. Тут суд визнав, що рішення суду про стягнення із засудженого моральної шкоди в повному розмірі без урахування відповідальності страховика, визначеної договором страхування та посвідченої відповідним полісом, суперечить вимогам Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Крім того, у цій справі ВС ухвалив рішення про зменшення розміру моральної шкоди, враховуючи те, що потерпіла відмовилася від відшкодування страховою компанією моральної шкоди на суму, яку необхідно було б стягнути зі страховика.

Отже, у цій категорії кримінальних справ при розгляді цивільного позову участь страхової компанії обвинуваченого необхідна.

Таким чином, при поданні цивільного позову у кримінальних провадження, пов’язаних з порушенням правил дорожнього руху, необхідно врахувати, що тягар доведення будь-якої шкоди лежить саме на потерпілому. Крім того, від участі страхової компанії як співвідповідача часто залежить задоволення позовних вимог у повному розмірі.

Першоджерело – ЛІГА:ЗАКОН

Більше статей, судових позицій та практичних порад щодо кримінального права в Україні знаходьте на сайті

Крістіна Кольчинська

Крістіна Кольчинська

Радниця, адвокатка

Практики | Сектори

2082

Статті на тему

TAX ALERT 17.04.2024 | Дайджест головних податкових новин

17 Квітня 2024 Публікації

TAX ALERT 17.04.2024 | Дайджест головних податкових новин

Читати
ONLINE-ЛЕКЦІЯ. Звільнення в умовах війни: практичні аспекти 🔴 відеозапис вебінару

17 Квітня 2024 Публікації

ONLINE-ЛЕКЦІЯ. Звільнення в умовах війни: практичні аспекти 🔴 відеозапис вебінар...

Читати
Зміни у сфері мобілізації та військового обліку

10 Квітня 2024 Публікації

Зміни у сфері мобілізації та військового обліку

Читати
Усі публікації

Ми використовуємо файли cookies для вдосконалення роботи сайту та покращення Вашого користувацького досвіду.
Політика cookies Налаштування cookie

Будь ласка, уважно ознайомтеся з умовами політики конфіденційності та обробки персональних даних. Політика cookies.

Я даю згоду на обробку персональних даних відповідно до політики конфіденційності та обробки персональних даних

Я хочу отримувати розсилку

Ми використовуємо файли cookies для вдосконалення роботи сайту та покращення Вашого користувацького досвіду. Політика cookies Сховати налаштування

Дякуємо за довіру!

Ми отримали ваш запит на отримання консультації. Найближчим часом наші спеціалісти зв'яжуться з вами!

На головну
Дякуємо, що підписалися на нашу розсилку!

Відтепер ви завжди будете в курсі найважливіших законодавчих змін, актуальних експертних публікацій та анонсів подій!

На головну