Основні законодавчі зміни, або чим ще запам’ятався 2021 рік?

В цьому році нарешті офіційно запрацювали три підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистема відеоконференцзв’язку. Запуск ЄСІТС відкладався понад 2 роки.

Електронний кабінет (офіційна електронна адреса) надає змогу користувачам працювати з усіма актуальними сервісами ЄСІТС. За допомогою електронного кабінету користувачі зможуть дізнаватись інформацію щодо судової справи, інформацію про місце, дату, час розгляду справи та результату її розгляду. При цьому законодавство зазначає, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб’єкти господарювання державного та комунального секторів економіки мають зареєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов’язковому порядку.

Електронний суд надає змогу учасникам судового процесу, зокрема, направляти копії електронних документів іншим учасникам, сплачувати судовий збір у режимі онлайн, подавати процесуальні документи до суду, а також отримувати судові рішення,

Підсистема відеоконференцзв’язку дозволяє учасникам судового процесу брати участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів та свого Електронного кабінету, або в приміщенні іншого суду за допомогою технічних засобів суду.

Також віднедавна у судів з’явився обов’язок зупинення цивільного, господарського та адміністративного провадження у справі у випадку звернення обох сторін з клопотанням про зупинення провадження у справі у зв’язку з проведенням медіації. Така новела у процесуальному законодавстві обумовлена набранням чинності Закону України «Про медіацію».

Як Ви думаєте, в Україні працює медіація?

Хоча медіація в Україні не найпопулярніший спосіб альтернативного вирішення спорів, проте така процедура фактично існує та використовується в Україні давно. В цьому році нарешті медіація була закріплена на законодавчому рівні.

Медіація – це позасудова добровільна, конфіденційна, структурована процедура, під час якої сторони за допомогою медіатора намагаються запобігти виникненню або врегулювати конфлікт шляхом переговорів.

Основні особливості цієї процедури полягають в тому, що для проведення медіації необхідна взаємна згода всіх сторін спору. Медіація неможлива за відсутності волевиявлення всіх учасників конфлікту та не може зачіпати права та інтереси третіх осіб. Важливою особливістю є добровільність, яка наділяє кожну зі сторін можливістю у будь-який момент припинити медіацію та звернутися до суду за вирішенням спору. Участь у процедурі незалежного та неупередженого медіатора також відіграє не останню роль у процесі медіації. Цікаво і те, що медіатор не може надавати жодних рекомендацій чи консультацій по суті спору, а сторони самостійно приймають рішення щодо врегулювання конфлікту.

При цьому, на медіацію не поширюються засади гласності, як під час судового розгляду. Процедура є конфіденційною та непублічною.

Суспільство вже звикло, що судова реформа в нашій країні стала якимось перманентним явищем. Яка ситуація була із судовою реформою у 2021 році?

Найбільших змін наразі зазнає Вища рада правосуддя, яка переживає процес перезапуску та формування нового складу. З цією метою, нова редакція Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачила створення Етичної ради. Етична рада повинна здійснювати перевірку кандидатів на посади членів ВРП за критеріями професійної етики та доброчесності, а також проводити одноразові перевірки на відповідність цим самим критеріям членів чинного складу ВРП.

Перший склад Етичної ради при Вищій раді правосуддя вже сформований. До нього увійшли троє осіб із числа суддів, запропонованих Радою суддів України та троє міжнародних експертів, делегованих міжнародними організаціями, які надають Україні допомогу у сфері судової реформи та протидії корупції. На початку грудня вже навіть відбулось перше засідання Етичної ради, в ході якого було затверджено два перші розділи регламенту роботи Етичної ради та обрано керівництво. Очікується, що оцінювання кандидатів на посади та діючих членів Вищої ради правосуддя на відповідність критеріям професійної етики та доброчесності розпочнеться найближчим часом. Однак, це зовсім не означає, що оновлений склад ВРП сформується швидко.

Які наслідки довгого процесу перезапуску ВРП?

ВРП – один із найпотужніших елементів судової системи України. Від її роботи залежить діяльність інших органів. Так, приміром, саме Вища рада правосуддя уповноважена призначати 16 членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, які, в свою чергу, займаються добором суддів. До речі, більше двох тисяч суддівських посад вже майже два роки вакантні. І ця цифра з кожним днем зростає, оскільки судді йдуть у відставку, звільнюються. Проте заповнити зараз вакантні посади відповідними кандидатами неможливо через несформовану протягом останніх двох років ВККС України. Все це призводить до надзвичайного перевантаження суддів та судової системи в цілому і, як наслідок, обмеження доступу громадян до правосуддя.

Крім того, не слід забувати, що ВРП зараз не розглядає дисциплінарні скарги у зв’язку із набранням чинності Закону України № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» від 14 липня 2021 року.

Тобто утворюється ситуація, коли скарги просто накопичуються, але провадження по ним не здійснюється.

Чи було зрушено з місця процес формування складу ВККС України?

У цьому році вже призначено перший склад конкурсної комісії, що обиратиме членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. До складу конкурсної комісії увійшло троє осіб із числа міжнародних експертів, запропонованих міжнародними та іноземними організаціями, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції та троє осіб із числа українських суддів.

Безперечно, юридична спільнота очікує на якомога найшвидше відновлення роботи ВККС України, оскільки формування складу Комісії дозволить стабілізувати роботу судової системи та зняти надмірне навантаження з суддів.

Які ще важливі, на Вашу думку, зміни відбулись у законодавстві в 2021 році?

Рік, що минає, приніс серйозні законодавчі зміни, зупинюся на декількох найяскравіших.

Дуже бурхливу реакцію викликав закон, яким запроваджено обов’язкову реструктуризацію іпотечних кредитів фізичних осіб в іноземній валюті, заборгованість за якими виникла до 1 січня 2014 року та існує дотепер.

Сутність реструктуризації фактично полягає у зменшенні суми заборгованості шляхом її перерахунку в національну валюту за зниженим курсом. При цьому, підставою для проведення реструктуризації є відповідна заява боржника.

Також, після 19 років мораторію в цьому році нарешті було проведено земельну реформу. Перш за все, скасовано мораторій на продаж сільськогосподарської землі. Уже з цього літа громадяни України вільно купують сільськогосподарські земельні ділянки, однак не більше 100 гектарів в одні руки. Розрахунок за таку землю здійснюється винятково у безготівковій формі та з перевіркою походження коштів.

Наразі з метою виключення корупційних ризиків продаж несільгосподарських земельних ділянок державної чи комунальної власності та набуття прав користування ними, наприклад, права оренди, здійснюються на конкурентних засадах (на земельних торгах) у формі електронного аукціону. В той же час, продаж земельних ділянок, що перебувають у приватній власності, та передача їх у користування можуть здійснюватися на земельних торгах виключно з ініціативи власників землі.

Наразі в процесі реалізації знаходяться наступні ключові завдання земельної реформи:

• передача земель сільськогосподарського призначення з державної у комунальну власність територіальних громад;
• перехід повноважень з управління землями на локальний рівень;
• інвентаризація земель, їх оцифрування, внесення відомостей про них до Державного земельного кадастру;
• спрощення процедур оформлення земельних ділянок;
• забезпечення публічності інформації про землю та ресурси;
• розробка програм фінансування для підтримки малих та середніх фермерів;
• протидія рейдерству та ін.

Крім того, в цьому році в Україні почав діяти закон, який надає можливість фізичним особам легалізувати свої активи (нерухомість, валюту, цінні папери тощо), які були одержані за рахунок тіньових (неоподаткованих) доходів. Натомість держава гарантує звільнення від відповідальності за ухилення від сплати податків за законом. Однак до осіб, які набули активи злочинним шляхом, звільнення від відповідальності не застосовується.

Відповідне декларування є добровільним, одноразовим та може бути здійснене лише щодо тих активів, які були отримані до 01 січня 2021 року. Пропоновані законом ставки оподаткування є значно нижчими, ніж передбачені чинним податковим законодавством. Так, наприклад, щодо активів, розміщених в Україні та в українських банках, встановлена ставка 5 %, а тих, що розміщені за кордоном – 9 %. Найменша ставка у 2,5 % стосується тих, хто має облігації внутрішньої державної позики, придбані у період з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року.

У 2021 році у національному законодавстві також були здійснені важливі кроки, спрямовані на запровадження режиму paperless, а саме введено електронні лікарняні, електронні трудові книжки та врегульовано процедуру надання електронних публічних послуг.

Крім того, вперше на законодавчому рівні врегульовано колекторську діяльність. Це зумовлено, насамперед, тим, що відсутність правових меж діяльності колекторів та контролю за їх діяльністю часто дозволяла їм використовувати неправомірні, нецивілізовані методи повернення боргів.

Законодавство запровадило чіткі правила поведінки як для кредиторів, так і для колекторів під час врегулювання проблемної заборгованості. Обов’язковою умовою здійснення колекторської діяльності є включення до реєстру колекторських компаній, який ведеться Національним банком України.

Чи цього року вносилися до законодавства зміни, пов’язані з карантином?

Звісно карантин вніс свої корективи майже у всі сфери нашого сьогодення. Приміром, під час карантину, а особливо під час локдауну, багато працівників стикнулися з необхідністю працювати дистанційно, однак така можливість не була закріплена на законодавчому рівні.

У зв’язку з цим вперше за всю історію трудового законодавства України до чинного Кодексу законів про працю внесені поняття «дистанційна робота» та «надомна робота». Також на законодавчому рівні врегульовано гнучкий режим робочого часу. Важливо і те, що під час дії карантину роботодавець має право в односторонньому порядку встановити обов’язковий для працівників режим дистанційної або надомної роботи.

Висновки та Ваші прогнози на наступний рік:

Як бачимо, 2021 рік виявився напрочуд щедрим на законодавчі зміни та деякі питання нарешті були врегульовані на належному рівні. Це, звичайно, є позитивним. Щодо судової реформи, то я, як адвокат, який майже щодня захищає інтереси клієнтів в українських судах, дуже сподіваюсь, що настане той час, коли нескінченне реформування судової системи нарешті завершиться. Коли незалежні українські судді зможуть виконувати свої повноваження в незалежних українських судах, створюючи таке судочинство, яке буде максимально гарантувати право кожної особи на судовий захист.