Захист іноземного бізнесу від незаконних дій державних органів та підприємств в умовах воєнного стану: виклики та юридичні інструменти

Сприятливість поточного інвестиційного клімату України для іноземного бізнесу 

Попри триваючі воєнні дії, Україна залишається привабливим інвестиційним полем для іноземного бізнесу. У країні продовжують працювати численні транснаціональні компанії, які ще до початку вторгнення мали виробничу або торговельну присутність. Водночас з’являються й нові гравці, які приймають стратегічне рішення інвестувати в українську економіку вже в умовах воєнного стану.

Так, до прикладу, відповідно до інформації, розміщеної на сайті UkraineInvest, протягом 2024 року в Україні зареєстровано 1109 нових іноземних компаній. При цьому найбільша кількість інвесторів припала на американські, турецькі та польські компанії. 

Також відповідно до інформації з відкритих джерел, британська компанія Unilever будує виробничий завод в Київській області з інвестиціями в понад 20 млн євро, а швейцарська компанія Nestlé нещодавно побудувала нову фабрику на Волині, вклавши приблизно 50 млн доларів США. 

Окремої уваги заслуговує й залученість американського бізнесу, присутність якого невпинно укріплюється в Україні. Зокрема, НАЕК «Енергоатом» 26 грудня 2023 року уклала договір вартістю 437,5 млн доларів з Westinghouse Electric Company LLC щодо закупівлі обладнання для впровадження ядерної установки АР1000 для Хмельницької АЕС. Угоду про співпрацю в цьому напрямку сторони підписали ще в 2021 році, проте на новий рівень співпраці сторони перейшли саме під час війни.

Більше того, 30 квітня 2025 року Україна та США підписали Угоду про створення Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови, покликаного залучати приватні капітали із США для відбудови та модернізації української економіки, забезпечити фінансування критично важливих проєктів у сфері розробки корисних копалин, сприяти впровадженню інновацій, технологічному розвитку та відновленню, а також покращувати інвестиційний клімат України. 

За даними масмедіа, одним із перших потенційних учасників цього фонду є інвестиційна компанія TechMet, яка виявила зацікавленість у фінансуванні проєкту з видобутку літію на території Кіровоградської області — критично важливого ресурсу для розвитку акумуляторних технологій та «зеленої» енергетики.

Крім цього, активізувалося інвестування з боку американських компаній у сферу інновацій та стартапів. Так, вже під час повномасштабного вторгнення було створено технологічну платформу Pravo Venture, яка з’єднує акредитованих інвесторів США з українськими стартапами. Наразі платформа працює з такими стартапами як Mosqitter та Promin Aerospace.

Таким чином, попри воєнний стан іноземні компанії продовжують інвестувати в Україну. Більше того, продовжують розвиватися привабливі проєкти, які допомагають залучати іноземні інвестиції. 

Ключові виклики в умовах воєнного стану

Попри все, позитивна динаміка інвестиційної активності ще не гарантує повного захисту іноземного бізнесу від незаконних дій з боку державних органів та підприємств, особливо в умовах воєнного стану. 

Так, ризик необґрунтованого використання потужностей підприємств разом з ризиком відчуження майна для потреб держави сьогодні є серйозною перешкодою для ведення бізнесу в Україні. Відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» військове командування та військові адміністрації в умовах воєнного стану мають право, серед іншого, використовувати потужності та трудові ресурси підприємств, установ і організацій усіх форм власності, а також примусово відчужувати майно, що перебуває в приватній власності, для потреб оборони. 

З іншого боку, валютні обмеження, запроваджені Постановою Національного банку України № 18 від 24 лютого 2022 року, значно ускладнюють проведення міжнародних валютних операцій. Зокрема, обмеження транскордонних переказів валютних цінностей з України, встановлення граничних строків для розрахунків за експортно-імпортними операціями (180 днів), а також підвищені вимоги фінансового моніторингу зменшують фінансову гнучкість іноземних компаній. Це негативно впливає на планування та управління ліквідністю, особливо для бізнесу, інтегрованого в міжнародні ланцюги постачання.

Водночас варто зазначити, що валютне регулювання в Україні є динамічним і постійно змінюється відповідно до поточної економічної ситуації та потреб фінансової стабільності. Зокрема, Національний банк України постійно поступово вводить певні послаблення, наприклад, розширює перелік дозволених валютних операцій, послаблює обмеження на переказ коштів за кордон або пом’якшує вимоги до імпортних розрахунків. Ці зміни відкривають можливості для часткового відновлення міжнародної платіжної діяльності.

Окрім цього, ще одним актуальним викликом для іноземного бізнесу в Україні є дефіцит робочої сили, зумовлений насамперед відповідними мобілізаційними заходами. Втім, хоча Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» й передбачає можливість призову значної частини чоловічого населення, на практиці багато підприємств пристосувалися до нових умов, знаходячи ефективні способи збереження виробничих потужностей і кваліфікованих кадрів. Так, порядок бронювання працівників, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 76 від 27 січня 2023 року, надає реальні інструменти для бронювання ключових фахівців, що сприяє стабільній роботі та розвитку бізнесу в умовах воєнного стану. 

Не менш вагомою проблемою є неналежне виконання державними органами та підприємствами своїх договірних або законодавчо встановлених зобов’язань. Посилаючись на форс-мажорні обставини, у тому числі спричинені війною, деякі з них фактично намагаються уникнути відповідальності або відтермінувати виконання зобов’язань на невизначений строк. Зокрема, певні складнощі спостерігаються в сфері діяльності Державного підприємства «Гарантований покупець», яке має об’єктивні виклики зі своєчасним розрахунком з виробниками електроенергії з відновлюваних джерел за вже відпущену електроенергію. Проте національні суди все ж таки стають на бік виробників електроенергії та зобов’язують Державне підприємство «Гарантований покупець» провести повний розрахунок з продавцями. 

Як наслідок, попри всі виклики, з якими стикається як іноземний, так і український бізнес в умовах воєнного стану, компанії все ж змогли адаптуватися до нових реалій та специфіки ведення діяльності в незвичних умовах.

Судовий та арбітражний захист прав та інтересів 

Попри умови воєнного стану, судова система України продовжує стабільно функціонувати в більшості регіонів країни. Це забезпечує іноземним компаніям можливість у передбачених законом випадках звертатися до національних судів або комерційних арбітражів для захисту своїх прав та законних інтересів. 

Важливим для іноземних компаній є те, що адміністративні суди в Україні продовжують активно захищати бізнес від неправомірних дій державних органів. До таких спорів, зокрема, належать податкові спори: оскарження податкових повідомлень-рішень, донарахування грошових зобов’язань або блокування податкових накладних. Іноземні інвестори можуть бути впевнені, що мають реальні правові механізми для відстоювання своїх інтересів та захисту від надмірного адміністративного тиску. 

Своєю чергою господарські суди забезпечують ефективний захист у справах, що виникають у межах договірних та інших майнових правовідносин між суб’єктами господарювання, зокрема між іноземними компаніями та державними підприємствами. Найбільш поширеними є спори щодо невиконання або неналежного виконання зобов’язань за договорами поставки, підряду, оренди, надання послуг тощо. Важливим є й те, що господарські суди розглядають справи про банкрутство, що дозволяє іноземним компаніям реалізовувати свої вимоги в межах ліквідаційної процедури, заявляти кредиторські вимоги, а також ініціювати відповідні процесуальні дії з метою захисту своїх майнових інтересів у разі фінансової неспроможності контрагента.

Водночас варто враховувати, що в регіонах, наближених до зон активних бойових дій, діяльність судів може бути частково обмеженою. Зокрема, частина судів функціонує виключно через електронний документообіг, а саме через підсистему «Електронний суд». Натомість у західних і центральних областях, а також безпосередньо в Києві судові органи продовжують функціонувати в стабільному режимі. Відповідно, незалежно від строків розгляду справ механізми судового й арбітражного захисту залишаються доступними для іноземного бізнесу та здатними забезпечити реальне відновлення порушених прав, що є особливо важливим у складних умовах воєнного часу.

Альтернативні юридичні інструменти захисту прав та інтересів

Окрім судового або арбітражного порядку іноземний бізнес в Україні може використовувати низку альтернативних юридичних інструментів захисту своїх прав та законних інтересів. Досудовий порядок вирішення відповідних спорів стає особливо важливим в умовах воєнного стану, коли швидке реагування на порушення прав має вирішальне значення.

З 15 грудня 2023 року в Україні діє Закон України «Про адміністративну процедуру», який уперше системно врегулював порядок здійснення зовнішньо-управлінської діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та інших суб’єктів, що ухвалюють адміністративні акти. Він гарантує зацікавленим особам, у тому числі іноземним компаніям, право бути залученими до розгляду відповідної адміністративної справи: висловлювати свої аргументи, подавати документи, знайомитися з матеріалами та, у разі незгоди, оскаржувати рішення певного органу в досудовому порядку.

На практиці це означає, що перед зверненням до суду іноземний бізнес може вимагати перегляду рішення чи дії органу державної влади безпосередньо в цьому органі або у вищому за рівнем. Наприклад, рішення територіального органу Державної податкової служби може бути оскаржене до центрального органу, тобто безпосередньо до Державної податкової служби України. 

Паралельно з цим, у випадку спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності, іноземні компанії також можуть використовувати досудове врегулювання як ефективний інструмент реагування на порушення з боку контрагентів, зокрема, державних підприємств. Вказаний підхід дозволяє досягти прийнятного результату без звернення до господарського суду або арбітражу. 

У деяких випадках навіть сам факт подання позову до господарського суду стимулює іншу сторону до діалогу, що дає змогу врегулювати спір мирним шляхом ще до ухвалення судового рішення.

Чинне законодавство України також передбачає можливість медіації — добровільного врегулювання спору за участі нейтрального посередника. Закон України «Про медіацію» від 15 грудня 2021 року дозволяє вирішувати конфлікти без звернення до суду, що може бути корисним у випадках, коли іноземна компанія прагне уникнути публічності. 

Практичні рекомендації

Як результат, функціонування іноземного бізнесу в Україні під час воєнного стану вимагає не лише стратегічної далекоглядності, але й гнучкості в управлінні ризиками. Нижче наведено ключові практичні поради для іноземних компаній, які можуть допомогти зменшити юридичні ризики та забезпечити ефективний захист прав та інтересів в Україні.

• Перед реалізацією інвестиційного проєкту доцільно здійснити всебічну правову перевірку, яка враховує не лише звичайні корпоративні, податкові ризики тощо, але й специфічні ризики воєнного стану, зокрема можливість відчуження майна підприємства для потреб оборони або використання ресурсів підприємства військовим командуванням чи адміністраціями.
• Інвестиційні або зовнішньо-економічні договори мають передбачати чітко виписані положення щодо форс-мажорних обставин, змін у законодавстві, механізмів захисту бізнесу та інвестицій, можливості арбітражного вирішення спорів тощо. Така передбачливість мінімізує ймовірність одностороннього перегляду зобов’язань або втрати контролю над активами.
• Ретельна фіксація кожного етапу комунікації з представниками державних органів та підприємств є необхідною умовою успішного правового захисту. У разі судового розгляду ці документи становитимуть ключову доказову базу.
• У разі виникнення спору з органами державної влади або державними підприємствами не завжди варто відразу звертатися до суду. У деяких випадках доцільно спочатку спробувати скористатися інструментами досудового врегулювання спору, що може дозволити суттєво зекономити час та фінансові ресурси. 
• У випадку, якщо досудова процедура не дала результату, необхідно своєчасно звертатися до суду. Особливо важливо не зволікати з поданням позовних заяв, строк подання яких, за загальним правилом, хоч і становить три роки, але залежно від обставин конкретної справи може бути й меншим — шість або навіть менше місяців.
• У складних умовах воєнного стану іноземному бізнесу вкрай важливо користуватися послугами досвідчених юридичних радників. Співпраця з фахівцями, які глибоко орієнтуються в українському правовому полі, судовій практиці та процедурних аспектах, дозволяє значно знизити юридичні ризики, забезпечити належний захист прав та інтересів, а також сприяє успішному веденню бізнесу незалежно від формату або масштабу присутності на українському ринку.