Законопроект щодо строків досудового розслідування під час воєнного стану: чи виправдовує мета засоби?

Метою запропонованих до КПК України змін є: по-перше, виключити обчислення строків досудового розслідування воєнних злочинів та злочинів геноциду; по-друге, удосконалити порядок обчислення строків досудового розслідування по зареєстрованих під час воєнного стану так званих «фактових справах» (підозру у яких допоки нікому не повідомлено).

Незважаючи на те, що питання є досить актуальними та дійсно потребують вирішення, редакція запропонованих норм викликає значне занепокоєння. 

Пропоную розібратися, які ризики несе в собі законопроект в редакції, прийнятій в першому читанні. 

Ризик зловживання об’єднанням кримінальних проваджень

Як ми знаємо, законодавством, зокрема ст. 219 КПК України, встановлено обмеження, які виключають можливість розслідування злочинів вічність. За загальним правилом, строк з початку досудового розслідування до повідомлення особі про підозру не повинен перевищувати: 12 місяців щодо нетяжких злочинів та 18 місяців щодо тяжких та особливо тяжких злочинів.

Законопроектом запропоновано не обчислювати зазначений строк досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, передбачених статтями 437-439 та частиною 1 статті 442 КК України. Це правило хочуть запровадити не лише під час воєнного стану, але й у мирний час. 

На перший погляд, ініціатива є правильною, адже ми всі хочемо, щоб у правоохоронців було достатньо часу для притягнення до відповідальності всіх воєнних злочинців. При цьому є один нюанс. Законотворець пропонує також не застосовувати ці обмеження в разі об’єднання кримінальних проваджень, якщо хоча б в одному із них досудове розслідування здійснюється щодо перелічених вище злочинів.

Це дає процесуальну можливість для зловживання правоохоронцями. Зокрема, для того, щоб затягнути строки розслідування по будь-якій «фактовій» справі, можливо буде об’єднати її в одне провадження зі справою щодо воєнного злочину. Це автоматично розповсюджуватиме правило щодо відсутності обмежень по загальним строкам на розслідування злочину, що може бути навіть не пов’язаний з воєнним. Таким чином, створюються передумови для необмеженого затягування досудового розслідування не пов’язаних із війною злочинів у мирний час. 

Створюються нерівні умови для розслідування

Законопроектом встановлюється єдиний строк досудового розслідування для всіх кримінальних правопорушень, зареєстрованих після початку воєнного стану і до дати його припинення – 30 місяців.

При цьому, не беруться до уваги умови розслідування. Як от те, чи проводиться розслідування в районі ведення бойових дій чи в західних регіонах України, де нічого не заважає правоохоронцям ефективно та вчасно виконувати свою роботу.

Окрім того, відсутня диференціація строків розслідування зважаючи на тяжкість правопорушення. Тобто, як нетяжкі, так і особливо тяжкі злочини можуть розслідуватися 30 місяців, що аж ніяк не відповідає загальним засадам кримінального провадження, зокрема розумності строків. 

Окрім того, встановленням загального 30-ти місячного строку створюються умови для затягування досудового розслідування. Адже по нетяжким злочинам на території України, де відсутні активні бойові дії та немає жодних перепон для досудового розслідування, докази достатні для повідомлення особі про підозру можуть бути зібрані у звичайному режимі за 12 місяців. При цьому, існує велика ймовірність, що маючи можливість «відкласти справу у довгий ящик» правоохоронці будуть користуватися цією нагодою. 

Виникає більше питань аніж відповідей

Вордінг проекту статті, що встановлює 30-ти місячний строк досудового розслідування під час воєнного стану, не дає відповіді на наступне питання: як повинен обчислюватися строк досудового розслідування по справах, які були розпочаті під час воєнного стану, однак не були завершені на момент його припинення (якщо 30-ти місячний строк на цей момент не скінчився, а загальні строки досудового розслідування уже сплили)?

Друге питання стосується змін, що пропонуються до перехідних положень КПК України. Так, правило щодо особливостей обчислення строків під час воєнного стану повинно мати зворотну дію в часі. Зокрема, граничний 30-денний строк досудового розслідування повинен застосовуватися до всіх кримінальних проваджень, відкритих після введення воєнного стану і до набрання чинності цим законом. А що тоді робити із вже закритими справами, рішення по яким було прийняте у зв’язку із закінчення загальних строків досудового розслідування після 24.02.2022 року? 

Висновок

Питання притягнення до відповідальності воєнних злочинців однозначно є важливим та потребує запропонованих законопроектом змін. Зважаючи на складність цих розслідувань та важливість збору доказів для їх передачі у міжнародні судові інстанції, що може зайняти не встановлену кількість часу, виключення обмежень щодо строків досудового розслідування до повідомлення особі про підозру видається слушним кроком.

Щодо другого питання, що намагається врегулювати законопроект, то запропоноване формулювання вимагає уточнення та доопрацювання. Є декілька завдань, що їх повинен врахувати законотворець, встановлюючи особливості обчислення строків досудового розслідування під час воєнного стану. По-перше, це нівелювати можливість невиправданого затягування розслідувань, на хід яких не впливає воєнний стан в країні. По-друге, уникнути плутанини та неврегульованих ситуацій, що їх наразі створює вордінг законопроекту. 

Більше статей, судових позицій та практичних порад щодо кримінального права в Україні знаходьте на сайті 👇