Зміни до Кримінального кодексу України за час воєнного стану: квітень

Встановлено кримінальну відповідальність за незаконне використання гуманітарної допомоги

03.04.2022 Кримінальний кодекс України доповнено статтею 201-2 (незаконне використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги).

Відповідно до ст. 201-2 Кримінального кодексу України визнано злочином умисні дії, вчинені з метою отримання прибутку, які полягають у:

• продажі товарів (предметів) гуманітарної допомоги або
• використанні благодійних пожертв, безоплатної допомоги або
• укладенні інших правочинів щодо розпорядження таким майном,

якщо загальна вартість товарів/майна перевищує 350 НМДГ.

Покаранням за зазначені вище дії є штраф від 2000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до 2 років, або обмеження волі на строк до 4 років.

В разі якщо злочин вчинено повторно або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, або у великому розмірі (загальна вартість товарів, безоплатної допомоги або грошової допомоги у 1000 і більше разів перевищує НМДГ), злочинцю загрожує позбавленням волі на строк від 3 до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна.

Якщо ж злочин вчинено під час воєнного або надзвичайного стану або організованою групою осіб, або в особливо великому розмірі (загальна вартість товарів, безоплатної допомоги або грошової допомоги у 3000 і більше разів перевищує НМДГ), покаранням буде позбавлення волі на строк від 5 до 7 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна.

Добровільна здача зброї та боєприпасів виключає кримінальну відповідальність за її незаконне носіння, зберігання, придбання

Починаючи з 03.04.2022 не підлягає кримінальній відповідальності за ст. 263 Кримінального кодексу України (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами), особа, яка добровільно здала органам влади:

• вогнепальну зброю (крім гладкоствольної мисливської), бойові припаси, вибухові речовини або вибухові пристрої,
• кинджали, фінські ножі, кастети чи іншу холодну зброю,

які перебували у такої особи без передбаченого законом дозволу.

Удосконалено положення щодо кримінальної відповідальності за несанкціоноване втручання в роботу автоматизованих та електронних комунікаційних систем

03.04.2022 набули чинності положення щодо підвищення ефективності боротьби з кіберзлочинністю, якими змінено редакції статей 361 та 361-1 Кримінального кодексу України.

У статті 361 Кримінального кодексу України змінено перелік систем та мереж, несанкціоноване втручання в роботу яких визначено злочином, а саме: інформаційні (автоматизовані), електронні комунікаційні, інформаційно-комунікаційні системи, електронні комунікаційні мережі.

На відміну від раніше діючої редакції статті, злочином вважається сам факт несанкціонованого втручання. При цьому настання наслідків (витоку, втрати, підробки, блокування інформації, спотворення процесу обробки інформації або до порушення встановленого порядку її маршрутизації) наразі є кваліфікуючою ознакою.

Зокрема, кваліфікований склад злочину утворюється у разі:

1. вчинення кримінального правопорушення повторно або за попередньою змовою групою осіб;
2. якщо вчинення кримінального правопорушення призвело до настання наслідків у вигляді витоку, втрати, підробки, блокування інформації, спотворення процесу обробки інформації або до порушення встановленого порядку її маршрутизації;
3. якщо вчинення кримінального правопорушення заподіяло значну шкоду (від 300 НМДГ) чи створили небезпеку тяжких технологічних аварій або екологічних катастроф, загибелі або масового захворювання населення чи інших тяжких наслідків;
4. у разі, якщо кримінальне правопорушення, що призвело до настання вищезазначених наслідків, вчинене під час дії воєнного стану.

Залежно від тяжкості вчинених діянь, визначених ст. 361 Кримінального кодексу України, може призначатися покарання у вигляді:

• штрафу від 1 000 до 10 000 НМДГ або
• обмеження волі на строк до 5 років або
• позбавлення волі на строк до 20 років

з або без

• позбавлення права обіймати певні посади на строк до 3 років чи
• позбавлення права займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Так, в цілому можна говорити про підвищення рівня кримінальної відповідності за ст. 361 Кримінального кодексу України.

Важливо! Не вважається несанкціонованим втручанням, що вчинено відповідно до порядку пошуку та виявлення потенційних вразливостей систем чи мереж.

Щодо статті 361-1 Кримінального кодексу України, то її було змінено з урахуванням нового переліку систем та мереж, несанкціоноване втручання в роботу яких вважається злочином. Крім того, було уточнено, що саме протиправність вчинення дій (використання, розповсюдження або збуту, а також розповсюдження або збут шкідливих програмних чи технічних засобів) є обов’язковою ознакою даного злочину.

Кримінальна відповідальність за пособництво державі-агресору

23.04.2022 року набрали чинності зміни до Кримінального кодексу України, якими кодекс було зокрема доповнено статтею 111-2 «Пособництво державі-агресору».

Так, передбачено кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 20 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років та з конфіскацією майна або без такої за умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора, вчинені громадянином України, іноземцем чи особою без громадянства, за винятком громадян держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні шляхом:

• реалізації чи підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора;
• добровільного збору, підготовки та/або передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, її збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора.

Якщо у Вас виникли питання щодо функціонування Вашого бізнесу в період воєнного стану, будь ласка, звертайтеся до спеціалістів GOLAW, і ми надамо відповіді на них.