TAX ALERT 24.11.2021

Зміни до законодавства України для цілей функціонування Бюро економічної безпеки

17.11.2021 Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до адміністративного та кримінального законодавства щодо запровадження діяльності Бюро економічної безпеки України». Його остаточний офіційний текст наразі ще не оприлюднено.

Згідно тексту законопроекту до другого читання, передбачається внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Серед іншого, у статті 212 Кримінального кодексу, яка визначає відповідальність за ухилення від сплати податків, пропонується збільшити розмір штрафів за умисне ухилення від сплати податків, зборів. Він складатиме від 5 675 000,00 грн до 11 350 000,00 грн (наразі 3 405 000,00 грн – 5 675 000,00 грн) у випадку, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах. У разі вчинення вказаного діяння за попередньою змовою групою осіб або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах, накладатиметься штраф від 11 350 000,00 грн до 17 025 000,00 грн (наразі 5 675 000,00 грн – 7 945 000,00 грн).

Нагадаємо, що під значним розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов’язкових платежів, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян (3 405 000,00 грн). Під великим розміром – суми податків, зборів і інших обов’язкових платежів, які в п’ять тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян (5 675 000,00 грн).

Змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення працівників Бюро економічної безпеки України (БЕБ) додано до переліку осіб, які несуть відповідальність за адміністративні правопорушення (з деякими винятками) за дисциплінарними статутами. Також, визначено відповідальність у вигляді штрафів за незаконне використання найменування та ознак належності до БЕБ, невиконання законних вимог посадових осіб БЕБ тощо.

У Кримінальному процесуальному кодексі визначається основна та додаткова підслідність БЕБ, повноваження для проведення слідчих дій тощо.

Нагадаємо, що Закон України «Про Бюро економічної безпеки України», який визначає правові основи організації та діяльності БЕБ, набрав чинності 25.03.2021.

Інформація про сплачені податки може стати відкритою

08.11.2021 у Верховній Раді України зареєстровано Законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо неможливості обмеження доступу до інформації про суми нарахованих та сплачених особою податків, в тому числі, і сплачених за межами України, податкового боргу особи».

Законопроект має на меті забезпечити відкритий доступ до інформації про суми нарахованих та сплачених особами податків як в Україні, так і закордоном, а також податкового боргу.

Наразі інформація про сплачені податки є закритою і може надаватися податковими органами третім особам тільки у межах та у спосіб, передбачений Законами України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про захист персональних даних», а також Податковим кодексом України.

У випадку прийняття Законопроекту, вказана вище інформація перестане відноситися до інформації з обмеженим доступом чи конфіденційної та стане відкритою.

Фінансовий моніторинг: надання інформації податковою про підозрілі операції

09.11.2021 у Верховній Раді України було зареєстровано Проект закону № 6301 «Про внесення змін до статті 16 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» щодо подання інформації з питань фінансового моніторингу».

Наразі стаття 16 вказаного Закону передбачає, серед іншого, обов’язок органів, що провадять діяльність у сфері запобігання та протидії, у разі виявлення підозрілих операцій повідомляти про них Державну службу фінансового моніторингу України.

Законопроект пропонує доповнити таке положення операціями, про які має повідомляти Державна податкова служба України, а саме:

• фінансові операції за результатами аналізу яких виникла підозра;
• фінансові операції, аналіз яких свідчить про їх вчинення в ході вчинення платниками податків кримінальних правопорушень, які передували легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та/або фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, або вчиненню іншого кримінального правопорушення.

Законопроектом планується покращити процес взаємодії між податковою службою та Держфінмоніторингом з метою ефективнішої протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Акциз на розчинники, що можуть бути використані для виробництва пального

09.11.2021 у Верховній Раді України зареєстровано Законопроект № 6299 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо посилення боротьби з тіньовим обігом пального».

Згідно пояснювальної записки, Законопроект має на меті забезпечити більш прозорий контроль за обігом октанопідвищуючих речовин, що використовуються при виробництві пального, та унеможливить їх ввезення на митну територію України без сплати акцизного податку.

Враховуючи вищезазначене, пропонується залучити до переліку підакцизних товарів усі розчинники, які мають октанопідвищуючі властивості.

Законопроектом зокрема вносяться наступні зміни до Податкового кодексу України:

• до підакцизних товарів включаються товари (продукція), до складу яких входить хоча б один компонент, який є підакцизним товаром (продукцією). Такі товари оподатковуються за ставкою податку 245,5 євро за 1000 літрів і їхній перелік затверджується Кабінетом Міністрів України;
• встановлення 0% акцизного податку на товари (продукцію), до складу яких входить хоча б один компонент, який є підакцизним товаром (продукцією).Це стосується операцій з реалізації  та ввезення на митну територію України суб’єктам господарювання хімічної, нафтохімічної або добувної промисловості зазначених товарів (продукції), які не використовуються для виробництва пального. Перелік таких суб’єктів господарювання затверджується Кабінетом Міністрів України. При нецільовому використанні розчинників такими суб’єктами, застосовується повна ставка акцизу (245,5 євро за 1000 літрів) та штраф 25% (при самостійному нарахуванні та сплаті штрафу) або 100 % (якщо штраф не було сплачено самостійно) від суми нарахованого акцизного податку;
• передбачається перехідний період для суб’єктів господарювання, що підпадуть під визначення платників акцизного податку після затвердження Кабінетом Міністрів України переліку товарів, до складу яких входить хоча б один компонент, який є підакцизним товаром.

Нові ставки рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України

Проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо рентної плати за користування радіочастотним спектром) було зареєстровано у Верховній Раді України 09.11.2021.

Проект передбачає індексацію фіксованих ставок рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та визначає нові ставки у розмірах мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Також, Проект вносить зміни до Податкового кодексу України з метою узгодження термінології у сфері телекомунікацій із Законом України «Про електронні комунікації», який з 01.01.2022 діятиме на зміну Закону України «Про радіочастотний ресурс України» та деяким іншим законам (зокрема, заміна терміну «радіочастотний ресурс» на «радіочастотний спектр»).

Електронна ідентифікація нерезидентів, які надають електронні послуги фізичним особам в Україні

09.11.2021 Державною податковою службою України оприлюднено Проект наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку електронної ідентифікації осіб-нерезидентів, які надають електронні послуги».

Нагадаємо, що Законом України від 03 червня 2021 року № 1525-IX (більш відомий як закон «про податок на Google») було доповнено Податковий кодекс України новими положеннями, які визначають особливості оподаткування ПДВ електронних послуг, що постачаються нерезидентами фізичним особам на митній території України. Йдеться про нерезидентів, які не мають постійного представництва в Україні.

Серед іншого, Законом встановлено, що реєструватимуться зазначені нерезиденти платниками ПДВ в Україні в електронній формі через спеціальне портальне рішення шляхом електронної ідентифікації. За допомогою портального рішення також здійснюватиметься їхня взаємодія із податковими органами.

Порядком, у свою чергу, деталізуються особливості електронної ідентифікації та функціонування спеціального портального рішення (електронного кабінету) нерезидента.

Зокрема, ним передбачено, що електронна ідентифікація нерезидента вперше здійснюється під час реєстрації його як платника ПДВ через електронний кабінет. При проходженні електронної ідентифікації необхідно надати ідентифікаційні дані нерезидента, інформацію щодо представника нерезидента, електронну адресу, сайт та доменне ім’я нерезидента.

Також Порядком визначено, що для підтвердження наданих при реєстрації відомостей, нерезидент має протягом 180 днів з дати реєстрації платником ПДВ, направити до контролюючого органу відповідний офіційний лист у паперовій або електронній формі.

Що стосується електронного кабінету нерезидента, то його ведення передбачено українською та англійською мовами.

Через електронний кабінет нерезиденту будуть доступні наступні послуги:

• подання заяви про реєстрацію платником ПДВ;
• заповнення, перевірка та подання спрощених податкових декларацій (уточнюючих розрахунків);
• подання заяви для перереєстрації у разі змін в облікових відомостях;
• подання заяви про анулювання реєстрації як платника ПДВ;
• отримання податкових повідомлень від контролюючого органу та їхнє оскарження;
• перегляд форм звітності та іншої довідкової інформації (реквізитів валютного рахунку для сплати грошового зобов’язання);
• листування з контролюючим органом тощо.

Для отримання можливості користування електронним кабінетом нерезидента його представником, дані про такого представника мають бути попередньо зазначені у заяві про реєстрацію як платника ПДВ.

Оновлено план-графік перевірок платників податків на 2021 рік

Державна податкова служба України 18.11.2021 оприлюднила на своєму офіційному сайті оновлений План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік.

Зміни торкнулися Розділів I та II Плану-графіку, які визначають перелік юридичних осіб та фінансові установи, представництва та постійні представництва нерезидентів.

Нагадаємо, що відповідно до Податкового кодексу України внесення змін до плану-графіка проведення документальних планових перевірок допускається не частіше одного разу в першому та одного разу в другому кварталі року, крім випадків коли зміни пов’язані із змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок.

У зв’язку із зазначеним, зміни могли бути внесені лише щодо найменування платника податків, якого вже було включено до плану-графіку, або у разі необхідності виправити технічні помилки.