Дайджест новин | червень 2025

Практика корпоративного права

Оновлено правила перевірки КБВ і структури власності: діють нові строки й підстави для зупинення розгляду документів

Із 13 червня 2025 року набрали чинності зміни до Порядку перевірки даних про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридичної особи, затверджені наказом Мін’юсту № 1861/5. Вони уточнюють процедуру дій державного реєстратора у разі подання неповної або неналежно оформленої інформації.

Тепер, якщо структура власності надана без необхідних документів або складена з порушенням вимог, державний реєстратор має ухвалити рішення про зупинення розгляду в день отримання документів. У такому випадку зміни до Єдиного державного реєстру не вносяться, а подані матеріали повертаються заявнику.

Змінами також визначено максимальний строк, упродовж якого структура власності підлягає перевірці, – не більше 10 робочих днів. Якщо протягом цього часу виявлено невідповідності або не подано підтвердження наданої інформації, реєстратор може відмовити у внесенні змін до реєстру.

Окремо встановлено вимогу до схеми структури власності: вона має бути підписана керівником юрособи та містити всі дані про осіб з істотною участю. Уточнено, що документи, які підтверджують відомості про КБВ і структуру власності, подаються разом із заявою на державну реєстрацію.

Зазначені зміни деталізують повноваження реєстраторів і покликані посилити якість перевірки інформації, що подається до реєстру юридичних осіб.

В Україні запроваджують Онлайн-кабінет підприємця на платформі “Дія.Бізнес”

11 червня 2025 року Кабінет Міністрів ухвалив рішення про створення “Онлайн-кабінету підприємця” в межах платформи “Дія.Бізнес”. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив про це під час засідання уряду, посилаючись на Урядовий портал.

Головна мета проєкту – персоналізувати підтримку підприємців малого та середнього бізнесу, щоб надати їм релевантні програми допомоги й сприяти розвитку їхньої справи.

За інформацією Мінцифри, сервіс запроваджується в експериментальному режимі протягом двох років. Він працюватиме в межах електронної системи підтримки підприємництва за державною постановою, що регламентує весь функціонал “Онлайн-кабінету”.

Основні можливості:

• автоматизовані push-сповіщення у застосунку “Дія” з переходом до відповідного модуля на порталі;
• персоналізовані рекомендації для підприємств – за умови добровільного обміну даними через шеринг у “Дії”;
• використання знеособлених даних із реєстрів ДПС і Мін’юсту для групування бізнесів відповідно до їхніх потреб;
• збір відгуків від користувачів і моніторинг ефективності держпідтримки.

Тестування функціоналу вже завершено – наразі він проходить технічну перевірку. Після масового завантаження даних “Онлайн-кабінет” буде офіційно запущено. Адмініструватиме сервіс Офіс з розвитку підприємництва та експорту.

Парламент підтримав зміни до закону про ТОВ: дозволять створювати додатковий капітал

4 червня 2025 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №13002, яким запропоновано доповнити законодавство нормою про можливість створення додаткового капіталу у товариствах з обмеженою та додатковою відповідальністю. За законопроєкт проголосували 253 народних депутати.

Документ вносить зміни до статті 12 Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю”. Зокрема, передбачено зміну її назви на “Статутний капітал та додатковий капітал товариства”, а також доповнення положенням, яке дозволяє учасникам вносити грошові кошти, цінні папери або інше майно до товариства – без збільшення статутного капіталу. Порядок та умови такого внесення визначатимуться рішенням загальних зборів учасників.

Як зазначив секретар Комітету з питань економічного розвитку Ярослав Рущишин, чинна редакція закону не містить чіткого механізму для таких внесків, що ускладнює залучення інвестицій у межах українського законодавства.

Законопроєкт спрямований на усунення прогалин у правовому регулюванні та створення більш передбачуваних умов для фінансування діяльності товариств.

Верховна Рада вдосконалила механізм державно-приватного партнерства

19 червня 2025 року Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №7508, спрямований на вдосконалення механізму державно-приватного партнерства (ДПП). За документ проголосували 256 народних депутатів. Закон розроблений для спрощення підготовки та реалізації проєктів ДПП, зокрема у сфері відновлення інфраструктури, зруйнованої внаслідок війни, та побудови нових об’єктів у межах післявоєнної перебудови економіки.

Серед ключових змін — впровадження електронної системи закупівель для ДПП за стандартами ЄС та повноцінне запровадження проєктів, які фінансуються за рахунок бюджету без передачі ризику попиту приватному інвестору. Така модель дозволить державі реалізовувати інфраструктурні проєкти фактично «в розстрочку», що є важливим для швидкого відновлення країни.

Також спрощено процедури підготовки ДПП як на державному, так і місцевому рівнях, зокрема щодо малих проєктів вартістю до 5,3 млн євро. Закон гармонізує правила з концесійним законодавством та передбачає можливість використання зовнішньої донорської підтримки, що є актуальним для деокупованих та постраждалих регіонів.

Як зазначив Голова Комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха, цей закон формує сучасну правову рамку для розвитку ДПП і відкриває шлях до залучення приватних інвестицій у відновлення шкіл, лікарень, доріг, мостів, портів, житла, дитсадків, енергомереж і водопостачання — тобто всіх базових елементів, необхідних для нормального життя громадян.

Практика податкового права | TAX ALERT

Зареєстровано проєкт закону щодо компенсації інвестицій через податки

25.06.2025 у Верховній Раді України зареєстровано проєкт закону №13415 «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо компенсації інвестицій через податки».

Згідно пояснювальної записки, законопроєкт розроблено з метою залучення маштабних інвестицій у переробну промисловість України.

Так, пропонується надання інвесторам, яких буде включено до Реєстру інвесторів у сфері переробної промисловості, податкових та митних пільг у таких формах:

• звільнення від сплати окремих податків та зборів (а саме, ПДВ при імпорті визначеного нового обладнання з метою реалізації інвестиційного проєкту; податку на прибуток підприємств за певних умов; часткове або повне звільнення від земельного податку та орендної плати за землі державної і комунальної власності);
• звільнення від оподаткування ввізним митом нового устаткування та комплектуючих виробів до нього, що ввозяться виключно для реалізації інвестиційного проекту у сфері переробної промисловості, відповідно до Митного кодексу України.

Також пропонується, що граничний обсяг податкових та митних пільг, що можуть бути отримані інвестором, визначатиметься залежно від обсягу фактичного здійснення інвестицій в об’єкти інвестування протягом строку реалізації інвестиційного проекту у сфері переробної промисловості.

Зазначені пільги стосуватимуться юридичних осіб, зареєстрованих в Україні та які здійснюють господарську діяльність в Україні у переробній промисловості, з певними винятками.

Також законопроєктом встановлені обмеження у тому, що платник податків, включений до Реєстру інвесторів у сфері переробної промисловості, може реалізувати не більше одного інвестиційного проекту у сфері переробної промисловості.

Важливим аспектом цієї ініціативи є те, що вона працюватиме не тільки для новостворених підприємств, а і для інвестицій у вже існуючі підприємства.

Строк дії таких пільг пропонується встановити до 1 січня 2036 року.

До Верховної Ради України подано законопроєкт щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу

25.06.2025 у Верховній Раді України зареєстровано проєкт закону №13420 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу».

Законопроєктом, серед іншого, пропонується запровадити Перелік підприємств оборонно-промислового комплексу. Питаннями включення підприємств до такого реєстру займатиметься Міністерство оборони України.

Платник податку, який включений до вищезазначеного Переліку, після подання до податкового органу заяви та за його відповідності визначеним критеріям – звільнятиметься від оподаткування податком на прибуток підприємств.

Однак, відповідно до встановлених в законопроєкті умов, прибуток, звільнений від оподаткування, має спрямовуватися на розвиток діяльності платника податку, наприклад, на створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, удосконалення технологічних процесів, надання благодійної допомоги Збройним Силам України тощо.

Також, для платників податків, включених до Переліку, передбачатиметься звільнення від сплати земельного податку, податку на нерухоме майно, екологічного податку.

Строк дії таких пільгових умов пропонується встановити до 1 січня 2036 року.

ДПС України надала роз’яснення щодо застосовування РРО / ПРРО платниками податків, які здійснюють діяльність у сфері електронної комерції

Податковий орган на своєму Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР) розмістив роз’яснення щодо застосовування РРО / ПРРО платниками податків при здійсненні операцій у сфері електронної комерції.

ДПС України наголошує, що у разі, коли споживач замовив через мережу Інтернет товар (роботи, послуги), і розрахувався із застосуванням електронних платіжних засобів за допомогою платіжних сервісів — такі операції здійснюються із обов’язковим використанням продавцем РРО / ПРРО та наданням споживачу розрахункового документу встановленої форми (фіскальний касовий чек з РРО/ПРРО).

Водночас, при визначенні відносин суб’єкта господарювання з отримувачем товару слід враховувати місце здійснення розрахунків. У разі, якщо місце здійснення розрахунків визначити неможливо (наприклад: отримання споживачем комп’ютерних програм, електронних книжок, довідок, висновків, експертних оцінок тощо виключно в електронній формі), то у такому випадку застосування РРО / ПРРО є необов’язковим.

Верховний Суд висловив позицію у спорі щодо видачі розрахункових документів

Відповідно до змісту постанови від 18 червня 2025 року у справі №380/10520/24, під час проведення перевірки суб’єкта господарювання, податковим органом була встановлена не видача розрахункового документа встановленого змісту та форми (у розрахункових документах був відсутній обов’язковий реквізит — індивідуальний податковий номер платника ПДВ), внаслідок чого до платника податків були застосовані відповідні штрафні санкції.

Однак, контролюючий орган прийшов до таких висновків керуючись лише інформацією з системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій.

Верховний Суд наголосив, що доказом, який підтверджує вчинення розрахункової операції, є саме розрахунковий документ. Контролюючим органом не було встановлено обставин видачі чи не видачі такого розрахункового документа, а відомості з системи обліку даних РРО за своєю суттю є податковою інформацією та не є належним доказом податкового правопорушення, і сама по собі їх наявність не може бути підставою для притягнення платника податків до відповідальності, а може бути лише використана як підстава для подальшої перевірки певних обставин.

Судова практика 

Факт мобілізації не є поважною причиною для поновлення процесуальних строків – КАС ВС

КАС ВС у постанові від 7 квітня 2025 року у справі №260/651/24 вказав, що відповідно до статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.

При цьому, законодавством не встановлено перелік випадків, які можуть розцінюватись судом як поважні причини пропуску строків, а тому, відповідно, вирішення цього питання знаходиться у виключній компетенції суду, до якого з адміністративним позовом звертається позивач. Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За загальним правилом поважними причинами пропуску строку визнаються ті обставини, існування яких є об’єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов’язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.

Посилання позивача на одну з причин неможливості звернення до суду, що він був мобілізований, не може бути визнано поважною причиною, оскільки не містить відомостей про те, що позивач виконував бойові завдання у зоні бойових дій та про те, що особисто не перебуває в зоні постійної дислокації, а знаходився у зоні бойових дій.

Отже, КАС ВС дійшов висновку, що сам факт мобілізації, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв’язку із перебуванням на службі, не може безумовно вважатись поважною причиною для поновлення строків.

Наказ Міносвіти щодо обмежень у доступі до навчання в аспірантурі визнаний судом протиправним

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 у справі №320/37685/24 наказ Міністерства освіти і науки України від 24.06.2024 №910 “Про деякі особливості набуття та поновлення статусу здобувача освіти” (далі – Наказ №910) визнано протиправним та нечинним.

Варто нагадати, що вказаний Наказ №910 передбачає, серед іншого, тимчасово на період дії правового режиму воєнного стану в Україні призупинення прийому заяв, проведення конкурсного відбору, укладання договорів про навчання між закладом вищої освіти та вступником, та зарахування на навчання для здобуття третього рівня вищої освіти на денну або дуальну форми здобуття освіти.

Не погоджуючись з положеннями Наказу №910, позивачка звернулась до суду з адміністративним позовом до Міністерства освіти і науки України про визнання такого документу протиправним, незаконним та нечинним. Свої вимоги позивачка мотивувала відсутністю правових підстав для його прийняття. Позивачка зазначала, що відповідно до норм міжнародного та українського законодавства, вона має право здобувати освіту на платній основі за денною формою навчання у будь-якому закладі освіти, незалежно від форми власності, відтак державні органи України не мають права жодним чином обмежувати їй доступ до такої освіти.

Суд дійшов висновку, будь-які правові акти, які встановлюють умови прийому на навчання для здобуття вищої освіти у 2024 році повинні були бути прийняті і оприлюднені на сайті Міністерства освіти і науки України не пізніше 15 жовтня 2023 року. Відповідно, будь-які правові акти, які встановлюють умови прийому на навчання для здобуття вищої освіти, прийняті та опубліковані пізніше 15 жовтня 2023 року, не можуть застосовуватися для прийому на навчання для здобуття вищої освіти у 2024 році.

Також, суд зазначив, що проект оскаржуваного Наказу №910 підлягав обов’язковому громадському обговоренню, як нормативно-правовий і як регуляторний акт, а відсутність такого свідчить про те, що наказ прийнятий з порушенням наведених вимог законодавства України, а отже є протиправним.

У рішенні суд зауважив, що прийняттям оскаржуваного наказу Міністерство освіти і науки України допустило порушення принципу правової визначеності як складового елементу верховенства права, адже створило ситуацію непередбачуваності щодо врегулювання правовідносин щодо здобуття освіти у 2024 році.

В результаті розгляду справи, суд вирішив визнати протиправним та нечинним наказ Міністерства освіти і науки України від 24.06.2024 №910 “Про деякі особливості набуття та поновлення статусу здобувача освіти”.

Перебування справи на стадії досудового розслідування не є підставою для зупинення провадження в цивільній справі

Забезпечивши єдність судової практики, Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі №943/242/22 (провадження №61-17403сво24) дійшов висновку, що перебування справи на стадії досудового розслідування не є підставою для зупинення провадження в цивільній справі.

Верховний Суд визначив, що підставою для зупинення провадження у справі, зокрема, є наявність розгляду іншої справи у судовому порядку, однак не на стадії досудового розслідування.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції було встановлено, що в межах досудового розслідування кримінального провадження розслідується факт підроблення та використання підробленого документа. Згадане кримінальне провадження перебувало на стадії досудового розслідування.

Апеляційний суд вважав, що рішення у кримінальному провадженні має значення для цивільної справи, тому задовольнив клопотання позивача і зупинив провадження до ухвалення рішення у кримінальній справі, що знаходиться на стадії досудового розслідування.

Однак, касаційна інстанція не погодилася з апеляційним судом, зазначивши, що правовою підставою для зупинення провадження у цивільній справі є саме судовий розгляд іншої справи (судове провадження).

Здійснення відповідним органом досудового розслідування окремої стадії кримінального провадження — досудового розслідування, не може бути підставою для зупинення провадження у справі згідно з п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.

Верховний Суд прийшов до висновку про те, що інше тлумачення зазначеної норми може призвести до невиправданого затягування строків розгляду цивільної справи, неможливості ефективного захисту прав людини, за яким вона звернулася до суду, та порушення принципу правової визначеності.

Практика кримінального права 

Верховна Рада прийняла закон про реформу АРМА

18 червня 2025 року Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт щодо реформи діяльності АРМА.

Прийнятим законом передбачено внесення змін до Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» та до Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Змінюються правила управління арештованими активами. Збільшується вартісний поріг для передачі активів в АРМА: з 605 600 грн до 1 514 000 грн (з 200 до 500 прожиткових мінімумів).
Інакше кажучи, агентство більше не буде управляти активами дрібної вартості, а лише тими, що дійсно варті системного управління.

Також запроваджуються нові правила передачі активів. Тепер актив не передаватиметься автоматично: потрібно буде довести, що його економічну цінність реально можна зберегти під час управління. Ще до рішення суду має бути визначена його ринкова вартість та оцінена доцільність передачі. Для цього Національним агентством проводиться «ідентифікація активу».

Додатково вводиться інструмент гарантійного платежу. У разі внесення власником або володільцем активу гарантійного платежу у розмірі, визначеному ухвалою слідчого судді, суду, такий актив залишається або передається у користування власника або володільця, а Національним агентством здійснюється контроль за додержанням умов використання активу. А також, запроваджується система автоматизованого визначення управителя активами.

Верховна Рада переглянула межі відповідальності за недостовірне декларування та незаконне збагачення

18 червня 2025 року Верховна Рада ухвалила закон, який змінює порогові суми, з яких настає кримінальна відповідальність у корупційних справах. Законопроєкт № 13271-1 передбачає зміни до Кримінального кодексу та Кримінального процесуального кодексу України.
Що саме змінюється:

Декларування недостовірної інформації (ст. 366-2 ККУ):

• Тепер кримінальна відповідальність настає, якщо особа вказала неправдиві дані у декларації на суму понад 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, (далі – ПМ) (2,271 млн. грн), коли раніше законодавець відштовхувався від межі 500 ПМ (1,514 млн. грн). Якщо ж сума перевищує 2500 ПМ (7,75 млн грн), передбачене більш суворе покарання за кваліфікуючими частинами статті 366-2.

Незаконне збагачення (ст. 368-5 ККУ):

• Поріг для кримінального переслідування знижено: раніше мова йшла про активи, вартість яких перевищує 9,84 млн грн, тепер — від 9,08 млн грн.

Підслідність справ (ст. 216 КПК):

• Змінено суми, з яких починає діяти юрисдикція НАБУ та БЕБ — тепер ці органи розслідуватимуть справи, що стосуються більших обсягів активів, узгоджуючи ці положення із внесеними змінами до Кримінального кодексу України.

Верховний Суд: ігнорування показань потерпілого є істотним порушенням

5 червня 2025 року Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду скасував рішення судів попередніх інстанцій, які закрили кримінальне провадження через нібито невстановлення особи, що вчинила правопорушення, та направив справу на новий розгляд (справа № 552/6926/23).

Суди попередніх інстанцій закрили провадження, передбачене ч. 1 ст. 140 КК України (неналежне виконання професійних обов’язків медичним працівником), пославшись на закінчення строків давності та невстановлення винної особи. Водночас потерпіла у скарзі наполягала, що вказала на конкретного лікаря, а орган досудового розслідування не провів належних слідчих дій для з’ясування обставин справи.

Правова позиція ВС:

В провадженні, де потерпілий вказує на конкретну особу як на таку, що вчинила кримінальне правопорушення щодо нього, орган досудового розслідування за результатами всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження має вирішити питання про наявність чи відсутність події кримінального правопорушення, а за її встановлення – про наявність або відсутність ознак кримінального правопорушення в діянні конкретної особи, про достатність доказів для доведення винуватості конкретної особи в суді, про наявність/відсутність підстав до звільнення від кримінальної відповідальності конкретної особи.

Своєю чергою суд під час вирішення питання про закриття кримінального провадження має враховувати, чи дотримано органом досудового розслідування вимоги кримінального процесуального закону щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, що є необхідною умовою належного вирішення завдань кримінального провадження.

Рішення ВС підкреслює, що і слідство, і суд зобов’язані перевірити всі обставини справи, а не обмежуватися формальним підходом до закриття провадження.