Торгівля викидами СО2: інструмент фінансування ESG цілей та відновлення енергетичної інфраструктури

СТВ — чому це важливо

Перш ніж перейти до українських реалій запровадження системи торгівлі викидами, варто  чітко зрозуміти, що ж це таке та яким чином вона працює в ЄС. 

СТВ працює за принципом «cap and trade». Сap — це обмеження, встановлене на загальну кількість парникових газів, які можуть викидатися установками та операторами, що підпадають під дію системи. Це вуглекислий газ (CO2) від виробництва електроенергії та тепла, енергомісткі сектори промисловості, авіації, транспорту; закис азоту (N2O) з виробництва азотної, адипінової та гліоксилової кислот і гліоксалю; перфторвуглеці (ПФУ) з виробництва алюмінію. 

Обмеження зменшується щорічно відповідно до кліматичних цілей ЄС, забезпечуючи зменшення викидів з часом. Обмеження — це дозволи на викиди, де один дозвіл дає право викидати одну тонну CO2eq (еквівалент вуглекислого газу). 

Щороку компанії повинні надавати достатню кількість квот, щоб повністю врахувати свої викиди, інакше накладаються великі штрафи. У разі потреби підприємства мають змогу докуповувати квоти. Купівля-продаж квотами здійснюється на первинному або вторинному вуглецевому ринку ЄС. 

На первинному ринку дозволи можна отримати через аукціони, які проводяться від імені держави. На вторинному ринку продаються квоти від інших підприємств. Угоди на первинному та вторинному ринках точно визначають ціну CO2, яка, на відміну від податку на викиди вуглецю, не є фіксованою і визначається суто ринком. Тобто, підприємства можуть самі вирішувати, що їм вигідніше: знижувати викиди, купувати квоти або ж продавати їх у разі надлишку. 

З 2013 року СТВ принесла ЄС понад €152 млрд доходів, які надходять переважно до національних бюджетів країн-членів. Доходи використовують для підтримки інвестицій у відновлювані джерела енергії та інноваційні рішення. Продаж квот також забезпечує фонди СТВ для низьковуглецевих інновацій та енергетичного переходу, Інноваційний фонд та Фонд модернізації.

Запущена у 2005 році, СТВ ЄС працює етапами. Зараз система перебуває на четвертій фазі торгівлі (2021-2030 роки). На впровадження поточної моделі СТВ у ЄС пішло 19 років. Протягом цього довгого шляху були допущені помилки та знайдені кращі моделі задля вдосконалення системи. 

Навіть спираючись на досвід ЄС (який ми не можемо скопіювати повністю, оскільки перебуваємо на різних економічних рівнях розвитку), Україні знадобиться час, щоб побудувати свою ефективну систему СТВ. Однак, звісно, 19 років на реалізацію у нас немає, наші плани в рази амбітніші, про що поговоримо далі.

Одного СТВ вже не достатньо 

Разом з СТВ необхідно розглядати механізм CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism. Це перший у світі механізм регулювання викидів вуглецю на кордоні. 

Суть наступна: бізнес, який імпортує товари в ЄС, має звітувати про прямі викиди вуглецю від їх виробництва та оплачувати ці викиди. Збір повинен бути рівноцінним збору, який стягується з європейських компаній за механізмом СТВ. 

Таким чином, імпортери та національні виробники мають бути на рівних умовах та грати за спільними правилами. При цьому механізм CBAM передбачає знижки на збори для країн, у яких є внутрішні ціни на вуглець, податок на СО2. 

Якщо підприємство заплатило за викиди у своїй країні, то цю суму віднімають від збору за CBAM або ж узагалі можуть дозволити ввозити товари без додаткової сплати. 

До 2026 року механізм CBAM перебуватиме на перехідному періоді: імпортери мають лише звітувати щодо викидів парникових газів при виробництві продукції. Після — потрібно буде сплачувати вуглецеве мито.

Попри складні часи, Україна має продовжувати рухатись до низьковуглецевої економіки та допомагати бізнесу у впровадженні ESG-принципів. Це не лише внесок у глобальну боротьбу зі зміною клімату, а й можливість підвищити конкурентоспроможність українського бізнесу на міжнародних ринках. 

Абревіатура «ESG» включає три ключові аспекти: еnvironmental (екологія, довкілля), social (соціальна сфера) та governance (корпоративне управління), які інвестори, кредитори та інші зацікавлені сторони використовують для оцінки та вимірювання сталого розвитку та суспільного впливу інвестицій у компанію або бізнес. 

Екологічні принципи включають такі чинники, як викиди вуглецю, управління відходами, енергоефективність та збереження природних ресурсів. Відповідність компанії ESG стандартам поступово стає ключовим складником виживання та розвитку бізнесу. В майбутньому відповідність ESG принципам стане не перевагою, а необхідністю. 

Отже, СТВ — це ціла інфраструктура, яка має виникнути й в Україні. Доходи від СТВ можуть стати інструментом фінансування ESG цілей та рушійною силою для розвитку відновлюваних джерел енергії. 

Вартість впровадження відновлюваних джерел енергії знижується, а інвестиційна привабливість тільки зростає. У 2023 році загальні світові інвестиції у відновлювані джерела енергії та енергетичні мережі вперше перевищили витрати на викопне паливо. Глобальні інвестиції в технології чистої енергії зростуть до $2 трлн у 2024 році.

Що з СТВ в Україні?

Система СТВ включає два етапи:

• налаштування системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів (МЗВ);
• створення ринку торгівлі квотами на викиди на основі даних системи МЗВ.

Перший етап в Україні вже втілено, проте частково. У грудні 2019 року був ухвалений закон №377-IX від 12 грудня 2019 року «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів». Але з огляду на суттєві затримки зі схваленням підзаконних актів, запустити систему МЗВ вдалося лише наприкінці 2021 року. 

Відповідальним органом щодо налаштування системи МЗВ було визначено Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. Перші такі звіти від операторів установок планувалося отримати у 2022 році, однак через повномасштабну війну їх подання стало добровільним. Звітування стане обов’язковим для операторів установок лише через три місяці після закінчення воєнного стану. Відповідно зібрати дані зараз вкрай важко.

Позиція уряду України доволі оптимістична: національна система торгівлі викидами в пілотному режимі має запрацювати у 2025 році. Цьогоріч повноцінно запустять систему моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів. Міндовкілля дооцифровує останній важливий її елемент — це подання звітності операторами установок. Отож, бізнесу залишається вірити, тримати руку на пульсі та, звісно, готуватись до нововведень.

Прогресом для України з питань екології стало отримання минулого року статусу спостерігача в Севільському процесі. Після повноцінного приєднання до ЄС, Україна отримає «право голосу» у Севільському процесі.

Довідка

Севільський процес

Започаткований Єврокомісією для оновлення екологічних норм та зменшення промислових викидів в повітря, воду та ґрунт. У рамках Севільського процесу представники влади та бізнесу працюють над переглядом найкращих доступних технологій та методів управління. Мають можливість обмінюватися досвідом і передовою практикою імплементації 75 директиви ЄС, вивчати процедури складання НДТМ та впровадження інтегрованого довкільного дозволу, що позитивно впливає  на національну політику у сфері запобігання та контролю промислового забруднення у воєнний час та «зеленого» повоєнного розвитку. 

Також у 2024 році в Україні має завершитися процес закріплення співпраці зі Швейцарією та Японією в рамках статті 6 Паризької Угоди щодо викупу українських надлишкових квот цими країнами. Це стане додатковим джерелом «зелених» інвестицій для відбудови країни.

Чого слід очікувати?

При впровадженні СТВ потрібно усвідомлювати важливі питання.

Розподілення квот. Згідно з директивою №2003/87/ЄС квоти на викиди можуть розподілятися або безплатно, або шляхом продажу на аукціонах. Уряд повинен усвідомлювати економічний стан країни та важкі умови ведення бізнесу в умовах війни. 

Для України використання безплатних квот дуже важливе. У зворотному випадку ми не лише не досягнемо прогресу, а «вб’ємо» середній бізнес та спричинимо «витік вуглецю» (перенесення діяльності в інші країни).

Продаж квот. Після розподілу безплатних квот варто перейти до продажу квот на аукціонах. В ЄС аукціони проводяться на базі European Energy Exchange (EEX). За державами залишається право проводити аукціони окремо. 

Задля мінімізації корупційних факторів Україні доцільно розглянути варіант з проведенням аукціонів і торгів на європейській біржі.

Використання доходів. Європейська практика надає свободу ухвалення рішень про використання надходжень від торгівлі квотами, враховуючи їх кліматичну спрямованість. 

В Україні необхідне чітке регламентування доходів — відбудова країни на базі «зеленого» енергетичного переходу.

Побудувати ефективну систему СТВ в Україні не легко, але важливо. Викиди CO2, пов’язані з військовими діями, становлять понад 150 млн т, наша промисловість втратила понад 30 великих підприємств. З кожним днем цифри тільки ростуть. 

Тоді як в ЄС викиди вдалося знизити на 15,5% у 2023 році порівняно з рівнем 2022 року, згідно з даними держав-членів ЄС на 2 квітня 2024 року. Найважливішим драйвером рекордного скорочення викидів СТВ в ЄС став енергетичний сектор — завдяки збільшенню виробництва електроенергії з відновлюваних джерел замість вугілля та газу.

СТВ відносно новий, але привабливий та величезний ринок, який може слугувати нашим порятунком. Разом з досягненням кліматичних цілей у країні, у нас є чудова можливість за прикладом ЄС акумулювати кошти для розвитку «зеленої» енергетики та пришвидшити перехід бізнесу до ESG-стандартів. 

Необхідно вже сьогодні бути дуже активними в екологічному експертному середовищі, щоб підготувати якісну законодавчу базу, яка б дозволила успішно запустити реформу. За «зеленою» енергетикою та новітніми технологіями майбутнє, яке до того ж у наших руках.

Якщо вам потрібна юридична консультація, заповніть форму нижче для її замовлення.