Дайджест новин | листопад 2025

Практика корпоративного права

Ухвалено законопроєкт щодо імплементації норм ЄС у сфері відновлюваної енергетики

Україна робить черговий крок до гармонізації свого енергетичного законодавства з правом Європейського Союзу. Кабінет Міністрів України схвалив законопроєкт, який оновлює правові правила у сфері відновлюваної енергетики та забезпечує адаптацію українських норм до європейських стандартів.

Документ інтегрує у національне законодавство європейські підходи до визначення термінів у сфері ВДЕ, оновлює методику розрахунку частки “зеленої” енергії в загальному енергобалансі та визначає порядок формування національної цілі з ВДЕ. Окремий блок змін присвячений створенню та діяльності спільнот відновлюваної енергії – нового учасника енергоринку, який має отримати правові умови для розвитку локальних проєктів.

Законопроєкт також передбачає впровадження європейських принципів щодо дозвільних процедур для проєктів ВДЕ: спрощення, скорочення строків, а також визначення спеціальних зон для швидшого розгортання об’єктів зеленої генерації, систем зберігання енергії та мережевої інфраструктури.

Окремо закладено механізми статистичних трансферів між Україною та країнами-членами ЄС, а також можливість реалізації спільних проєктів і схем підтримки відновлюваної енергетики.

Прийняті норми мають посилити інтеграцію України до європейського енергетичного простору та створити більш прогнозовані умови для інвесторів у сфері ВДЕ.

Кабінет Міністрів України затвердив програму розвитку виробництва біометану до 2035 року

27 листопада 2025 року Уряд оприлюднив проєкт постанови “Про затвердження Програми розвитку виробництва біометану на період до 2035 року”.

Головна мета – забезпечити сталість розвитку біометанової галузі як частини енергетичної та екологічної трансформації країни, підвищити енергетичну незалежність та зменшити викиди парникових газів відповідно до міжнародних зобов’язань та планів співпраці з ЄС.

Програма передбачає:

• трансформацію аграрних і побутових відходів (сільськогосподарські рештки, гній тощо) у біометан;
• поступове нарощування виробництва: від поточних обсягів до понад 1 млрд куб. м на рік до 2030 року та до близько 2,1 млрд куб. м на рік – до 2035 року; та
• модернізацію існуючих біогазових установок, будівництво нових заводів, запуск систем сертифікації біометану, спрощення нормативно-правової бази та інтеграцію в європейські енергетичні ринки.

Реалізація програми повинна забезпечити зменшення залежності від імпорту природного газу, надати Україні можливість експортувати біометан, а також стимулювати розвиток агросектору через утилізацію відходів.

НКЦПФР затвердила нові вимоги до структури власності та ділової репутації учасників ринку капіталу

14 листопада 2025 року НКЦПФР ухвалила нове Положення, яке встановлює оновлені правила щодо структури власності, розкриття власників і перевірки ділової репутації для юридичних та фізичних осіб, які бажають отримати або вже мають ліцензію, або планують придбати/збільшити істотну участь у професійних учасниках ринку капіталу чи організованих товарних ринках.

Положення встановлює нові правила, які охоплюють такі аспекти:

• вимоги до формування та прозорості структури власності, а також критерії оцінки ділової репутації компаній, що звертаються по ліцензію, уже ліцензованих суб’єктів та осіб – як юридичних, так і фізичних – які володіють істотною участю або планують її отримати чи збільшити;
• порядок та підстави, за якими НКЦПФР погоджує набуття або розширення істотної участі у професійному учаснику ринку, включно з процедурними вимогами до заявників; та
• уточнення щодо застосування ліцензійних умов: вони діють у тій частині, яка узгоджується з новими положеннями й не суперечить їм.

Юридичним особам, які вже діють як професійні учасники ринку, надано річний термін з моменту набрання чинності (з 1 лютого 2026 року) для приведення своєї структури власності у відповідність новим вимогам.

Мета таких змін – підвищити прозорість ринків капіталу в Україні, зменшити ризики фіктивного володіння або сумнівної репутації, а також підвищити довіру інвесторів та стабільність фінансової системи.

З 1 січня 2026 року запрацює нова система видів економічної діяльності для бізнесу в Україні

Розпочинається підготовка до переходу на новий класифікатор видів економічної діяльності NACE 2.1-UA замість чинного КВЕД-2010.

Цей крок має синхронізувати українську статистичну звітність із європейськими стандартами, підвищити точність обліку й актуалізувати класифікацію під сучасну економіку.

Для бізнесів передбачено перехідний період упродовж 2026 року – у цей час підприємства та фізичні особи-підприємці можуть ознайомитися з відповідністю між старими та новими кодами, а також змінити свої реєстраційні дані, якщо KВЕД має кілька нових кодів або не має прямого відповідника.

Для багатьох компаній зміни відбудуться автоматично, якщо старий код має однозначну відповідність у новій класифікації.

Якщо ж діяльність підприємства перекласифікували – тобто старий код розділено на кілька нових або змінено групування – знадобиться самостійно внести зміни до реєстру.

Ця реформа є частиною євроінтеграційного курсу України, що має спростити співпрацю з партнерами з-за кордону, полегшити статистичний облік і підвищити прозорість бізнес-активності.

Бізнесу дозволили формувати власні групи протиповітряної оборони

19 листопада 2025 року Кабінет Міністрів України погодив ініціативу Міністерство оборони України і затвердив порядок, за яким підприємства незалежно від форми власності можуть створювати власні групи протиповітряної оборони.

Ця ініціатива передбачає, що такі приватні ППО-групи працюватимуть спільно з державними силами оборони – під контролем військового командування.

До участі в проєкті допускаються підприємства критичної інфраструктури – енергетики, зв’язку, транспорту тощо – а також інші компанії, які мають відповідні ресурси і здатні забезпечити безпеку.

Рішення має на меті посилити систему захисту об’єктів стратегічного значення, підвищити обороноздатність країни й забезпечити додатковий рівень захисту на тлі зростаючих загроз.

Кабінет Міністрів України пропонує єдиний дозвіл на проживання та роботу для іноземців в Україні

Уряд зареєстрував у парламенті законопроєкт № 14211, який передбачає спрощення процедур для іноземців та осіб без громадянства: замість окремих дозволів на проживання і працевлаштування планується запровадити єдиний дозвіл, що одночасно дає право тимчасово проживати та працювати в Україні.

Законопроєкт також передбачає створення державного онлайн-порталу працевлаштування іноземців, де роботодавці оприлюднюватимуть вакансії, а іноземці зможуть подавати заявки на дозвіл дистанційно.

За новими правилами, після отримання єдиного дозволу особа матиме право в’їхати до України, оформити візу і після в’їзду – подати документи для отримання посвідки на тимчасове проживання.

Очікується, що ці зміни значно спростять працевлаштування іноземців, зменшать бюрократію та створять більш зручні умови для роботодавців і потенційних працівників з-за кордону.

Практика податкового права | TAX ALERT

Планується запровадження електронної простежуваності тютюнової сировини

25.11.2025 у Верховній Раді України було зареєстровано проєкт закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо підвищення ефективності контролю за виробництвом та обігом тютюнової сировини».

Зокрема, законопроєктом передбачається:

• розширення функціоналу електронної системи еАкциз («Система») на тютюнову сировину щодо формування електронних марок акцизного податку для одиниць пакування тютюнової сировини, обліку руху тютюнової сировини;
• запровадження обовʼязкового маркування тютюнової сировини електронними марками акцизного податку;
• розширення кола економічних операторів у сфері обігу тютюнової сировини (субʼєкти господарювання, які здійснюють імпорт, зберігання, перевезення тютюнової сировини, а також виробництво як самої сировини, так і тютюнових виробів із її використанням);
• створення Єдиного реєстру виробників тютюнової сировини («Реєстр»);
• посилення вимог до суб’єктів господарювання, що здійснюють вирощування тютюну та первинну обробку тютюнової сировини;
• запровадження єдиних правил обліку тютюнової сировини на всіх етапах виробництва, переміщення, зберігання та використання (у кілограмах за фактичною вологістю та у кілограмах, приведених до вологості 18%);
• запровадження системи дистанційного контролю переміщення тютюнової сировини;
• встановлення пріоритетного використання тютюнової сировини українського походження та розмежування товарного та побутового вирощування тютюну;
• удосконалення механізму податкового контролю та відповідальності (зокрема, передбачається використання даних Реєстру та Системи для проведення камеральних перевірок, здійснення контролю повноти обсягів тютюнової сировини та тютюнових виробів, зіставлення обсягів вирощеної та використаної тютюнової сировини у виробництві тютюнових виробів з обсягами легальної продукції, встановлення відповідальності за порушення правил маркування, обліку, зберігання, перевезення та використання тютюнової сировини).
  

Запропоновано зміни до процедур взаємного узгодження та попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях

20.11.2025 Міністерство фінансів України опублікувало проєкт закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення процедури взаємного узгодження, процедури попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях».

Зокрема, законопроєктом передбачаються такі зміни щодо процедури взаємного узгодження:

• структурування дій ДПС під час процедури взаємного узгодження, а також уточнення прав платника (включаючи право відмовитися від досягнутих домовленостей);
• оновлення підстав для відмови у розгляді справи (зокрема, виключення підстави, пов’язаної з незавершеним оскарженням);
• визначення можливих результатів узгодження;
• закріплення обов’язковості виконання визнаних платником домовленостей;
• встановлення порядку застосування процедури взаємного узгодження у взаємодії з судовим оскарженням.

Також, проєкт закону передбачає такі запровадження щодо процедури попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях:

• виключити можливість укладення договору, що має односторонній характер, між платником податків та ДПС;
• надати можливість укладати двосторонні та багатосторонні договори на підставі узгодженої позиції ДПС та компетентних органів іноземних юрисдикцій;
• визначити поняття «критичних припущень», що мають бути погоджені між ДПС, іноземними компетентними органами та платником податків;
• врегулювати процедуру аналізу звіту про виконання договору про попереднє узгодження ціноутворення;
• надати ДПС право опитувати уповноважених осіб / працівників платника податків щодо виконання договору та відповідності фактичних обставин критичним припущенням;
• визначити підстави для позапланової документальної перевірки у випадку припинення чи нікчемності договору або отримання інформації про його невиконання;
• установити строки, зокрема для подання великими платниками податків заяви про укладення договору;
• дозволити за згодою сторін поширювати умови договору також на попередні податкові періоди.

Запланована ратифікація Угоди між Україною та Словаччиною про технічну та фінансову співпрацю

21.11.2025 у Верховній Раді України було зареєстровано проєкт закону «Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Словацької Республіки про технічне та фінансове співробітництво».

Метою цієї Угоди є підтримка та спрощення програм / проєктів, які реалізуються в Україні та фінансуються повністю або частково за рахунок Словаччини.

Зокрема, Угода передбачає, що усі ввезення товарів в Україну та постачання товарів в Україні, що здійснюються з метою реалізації програм / проєктів в рамках відповідного міжнародного договору, звільняються від будь-яких податків, мита, зборів та інших платежів.

Також згаданим документом встановлюється, що товари, необхідні для виконання програм / проєктів у рамках Угоди, можуть бути ввезені на митну територію України та вивезені після завершення робіт без сплати мита, податків та інших зборів, що мають аналогічну силу, зокрема митних платежів. У разі відчуження цих товарів на митній території України, вони підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України, якщо вони не будуть продані іншим особам, які самі мають право на звільнення від мит, податків і зборів.

Судова практика 

Підписано закон, яким дозволяється бронювати чоловіків, які не стоять на військовому обліку або перебувають у розшуку ТЦК

31 жовтня Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо організації трудових відносин в умовах воєнного стану», яким запроваджуються нові підходи до бронювання окремих військовозобов’язаних працівників (законопроєкт № 13335). Відповідний закон набере чинності 4 грудня цього року.

Закон передбачає можливість бронювання військовозобов’язаних працівників, які:

• не перебувають на військовому обліку;
• мають відсутні або неправильно оформлені військово-облікові документи;
• не уточнили свої персональні дані в ТЦК;
• перебувають в розшуку за порушення правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Важливо, що проєкт закону передбачав поширення його дії в тому числі на усі критично важливі підприємства. Однак, у фінальній редакції закону йдеться про можливість бронювання військовозобов’язаних з порушеннями військового обліку лише тих, які працюють на підприємствах, що є критично важливими для:

• забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань;
• функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період у сфері оборонно-промислового комплексу.

Таким чином, бронювання за новими правилами не поширюється на всі критично важливі підприємства без винятку, а лише на ті, що відповідають визначеним критеріям значущості для обороноздатності держави.

Десятиденний строк для оскарження дій виконавця обчислюється у календарних днях – КЦС ВС

Під час оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця застосовується десятиденний строк у календарних днях, визначений Цивільним процесуальним кодексом, а не строк у робочих днях, передбачений Законом «Про виконавче провадження». Крім того, якщо заявник не подає клопотання про поновлення пропущеного строку та не доводить поважності причин його пропуску, скарга підлягає залишенню без розгляду.

До такого правового висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 1 жовтня 2025 року у справі № 497/2150/24.

КЦС ВС також підкреслив, що за правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 920/149/18, норми Закону «Про виконавче провадження» мають загальний характер, тоді як положення процесуальних кодексів є спеціальними. Отже, строк на оскарження дій чи бездіяльності державного виконавця підлягає обчисленню в календарних, а не в робочих днях.

Запроваджено порядок компенсації збитків підприємствам: коли запрацюють зміни?

29 листопада 2025 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 1541, якою затверджено Порядок надання часткової компенсації вартості майна суб’єктів господарювання, пошкодженого або знищеного внаслідок збройної агресії Російської Федерації, а також Порядок компенсації частини страхових премій за договорами страхування від воєнних ризиків.

Попри набуття чинності, застосування положень постанови розпочнеться з 1 січня 2026 року. Із цієї дати бізнес зможе подавати заявки на отримання передбачених компенсацій.

Документ встановлює:

• механізм відшкодування збитків за пошкоджене або знищене майно, розташоване у регіонах підвищеного ризику (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Сумська, Харківська, Херсонська, Чернігівська області, крім тимчасово окупованих територій);
• порядок часткової компенсації страхових премій для суб’єктів господарювання, що застрахували своє майно від воєнних ризиків на території України (з винятком тимчасово окупованих територій).

Відповідно до Порядку, передбачено такі основні умови:

• подати заявку можуть лише суб’єкти господарювання, які не перебувають у процедурі банкрутства, не мають податкового боргу та не підпадають під дію санкцій;
• максимальний розмір компенсації: до 10 млн грн — за пошкодження або знищення майна; до 1 млн грн на рік — за страховими преміями;
• участь у програмах компенсації є добровільною та передбачає сплату внесків: 0,5% від потенційного збитку — для компенсації вартості майна, 5000 грн за кожен договір — для компенсації страхових премій;
• визначення прямого збитку здійснюється суб’єктом оціночної діяльності відповідно до затверджених методик;
• подання заяви є одночасно й приєднанням до договору про відступлення державі права вимоги до Російської Федерації щодо відшкодування збитків за знищений об’єкт нерухомого майна.

Для участі в програмі компенсації вартості майна суб’єкт господарювання має подати заяву і необхідний пакет документів до ПрАТ «Експортно-кредитне агентство». Заяви подаються окремо щодо кожного об’єкта після внесення такого майна до Державного реєстру пошкодженого та знищеного майна.

Для компенсації страхових премій заява подається як страховику, так і Агентству.

Строк розгляду заяв становить до 30 календарних днів, із можливістю продовження ще на 30 днів.

З 1 січня 2026 року набудуть чинності зміни до Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно

Кабмін уніс зміни до Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і до Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції.

Відповідна урядова постанова від 26 листопада 2025 року № 1534 набере чинності з 1 січня 2026 року.

Зміни спрямовані на приведення підзаконних актів у відповідність до законів «Про адміністративну процедуру» та «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству».

Серед ключових новацій:

• можливість прийняття держреєстратором рішення про залишення заяви без руху за наявності підстав, передбачених законом;
• забезпечення розгляду скарг не лише на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації, а й на дії, проведені в автоматичному режимі, на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Мін’юсту, а також повідомлень державних реєстраторів про виявлені ними факти використання їх ідентифікаторів доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно чи Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань іншими особами;
• закріплюється створення комісій з розгляду скарг з урахуванням Примірного положення про комісію з розгляду скарг, затвердженого урядовою постановою від 28.04.2023 № 420;
• окреслено забезпечення участі в розгляді скарги у сфері державної реєстрації скаржника, державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації у строки та в порядку, визначені Законом «Про адміністративну процедуру»;
• документ встановлює, що у разі скасування судом рішення Мін’юсту чи його територіального органу:
  • прийнятого за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, новий розгляд такої скарги не проводиться, якщо інше не передбачено відповідним рішенням суду;
  • про задоволення скарги у сфері державної реєстрації, що мало наслідком внесення відомостей до реєстрів, Мін’юст чи його територіальний орган у встановленому законодавством порядку вносить відповідні відомості та/або вчиняє реєстраційні дії в реєстрах тощо.

Залишення позову без розгляду не зупиняє та не перериває строк звернення до суду – ВП ВС

Залишення позову без розгляду не зупиняє та не перериває процесуальний строк звернення до суду. Повторне подання позову можливе лише в межах установленого строку або за наявності поважних причин його пропуску, підтверджених належними доказами.

Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 жовтня 2025 у справі № 990/376/24.

Велика Палата ВС підтвердила, що судове провадження, що закінчилося залишенням позову без розгляду, не перериває і не зупиняє встановленого ч. 1 ст. 122 КАС України 6-місячного строку звернення до суду. Суд має оцінювати причини залишення позову без розгляду та наступну процесуальну поведінку учасника справи у контексті об’єктивних перешкод, що унеможливили своєчасне повторне звернення.

Також ВП ВС підкреслила, що суд може повернутися до оцінки поважності причин пропуску строку вже після відкриття провадження, якщо згодом з’ясується, що попередній висновок був передчасним. У такому разі суд має право залишити позов без розгляду відповідно до ч. 4 ст. 123 КАС України.