Дайджест новин | лютий 2026

Судова практика

1. Правила обчислення боргів відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України будуть переглянуті 

Верховний Суд передав на розгляд Другої судової палати Касаційного цивільного суду справу № 751/4086/24 щодо стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних за порушення грошового зобов’язання. 

Головне питання, яке потребує розгляду Верховним Судом, полягає в тому, чи слід враховувати періоди дефляції (коли індекс інфляції менший за 100 %) при обчисленні інфляційних втрат за ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України за весь період прострочення. 

Колегія суддів вважає за потрібне ініціювати відступ від попередніх правових висновків Верховного Суду, де стверджувалось, що за період дефляції нарахування інфляційних втрат не здійснюється, а відповідні місяці фактично ігноруються під час розрахунку. 

Однак, Друга судова палата зазначає, що за змістом ст. 625 ЦК України інфляційні втрати мають розраховуватися не за окремі інтервали часу, а за весь період прострочення. Виключення місяців із дефляцією (індексом менше ніж 1,0) є помилковим, оскільки це порушує послідовність розрахунку, призводить до штучного завищення суми боргу та надання кредитору необґрунтованої переваги. 

Якщо Друга судова палата КЦС ВС відступить від попереднього підходу, суми інфляційних втрат у багатьох справах зменшаться, оскільки місяці дефляції «з’їдатимуть» частину нарахувань. Кредиторам у поточних справах варто вже зараз готувати альтернативні розрахунки за обома методиками — щоб не опинитись у ситуації, коли суд застосує новий підхід, а розрахунок не готовий. Боржникам та їхнім представникам це рішення дає аргумент для перегляду вже поданих розрахунків інфляційних втрат і можливість клопотати про зменшення стягуваних сум. Юристам, які ведуть справи зі значними сумами прострочення, слід відстежити остаточну постанову Другої палати та оперативно адаптувати шаблони розрахунків. 

2. Невиконання судового рішення про стягнення шкоди з держави-агресора не створює підстав для відшкодування такої шкоди державою Україна – КЦС ВС 

Відсутність спеціального законодавчого механізму виконання рішень у справах за участю держави-агресора не породжує законних очікувань на відшкодування шкоди від держави Україна та не перешкоджає особам, постраждалим від збройної агресії російської федерації, звернутися до міжнародного Реєстру збитків для України. Особа не може перекладати відповідальність за шкоду, заподіяну агресією, з країни-агресора на Україну за відсутності фактичних і правових підстав. 

Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 січня 2026 року у справі № 553/88/25. 

У справі, що переглядалася, позивач звернувся до суду з позовом до Держави Україна в особі Міністерства юстиції України і Державної казначейської служби України про відшкодування майнової та моральної шкоди. 

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням прав позивача у зв’язку з тривалою бездіяльністю Міністерства юстиції України під час виконання судового рішення про стягнення з російської федерації відшкодування моральної шкоди у розмірі 1 млн грн, а також неініціюванням змін до законодавства щодо виконання таких рішень на території України, унаслідок чого позивач вимагав відшкодування Державою Україна майнової шкоди у розмірі 1 млн грн та 100 млн грн моральної шкоди. 

Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили в задоволенні позову, виходячи з відсутності в матеріалах справи доказів того, що органи державної виконавчої служби безпідставно не виконували судове рішення. 

КЦС ВС погодився з висновками судів попередніх інстанцій, та зазначив, що факт невиконання судового рішення, яким на користь позивача присуджено певну суму стягнення з держави-агресора за агресію проти України, не доводить факту заподіяння позивачу майнової шкоди. 

КЦС ВС також зазначив, що відсутність національних механізмів виконання на території України судових рішень, постановлених національними судами проти країни-агресора, не перешкоджає особам, постраждалим від збройної агресії російської федерації, звернутися до міжнародного Реєстру збитків для України. 

3. Профспілка може вимагати розірвання трудового договору з керівником для захисту колективних інтересів працівників – ВП ВС 

Якщо на підприємстві діє декілька первинних профспілкових організацій, кожна з них, незалежно від членства у спільному представницькому органі та участі в укладенні колективного договору, має право самостійно звертатися до власника або уповноваженого ним органу з вимогою про розірвання трудового договору (контракту) з керівником підприємства в порядку ст. 45 КЗпП України. 

Вимога профспілки має бути обґрунтованою, містити вказівку на конкретні факти порушення керівником законодавства про працю та стосуватися захисту колективних інтересів працівників підприємства. 

Така вимога є виключним заходом, що використовується у випадках порушень законодавства про працю з боку керівника, який водночас є найманим працівником підприємства та має відповідні гарантії на працю. 

Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 січня 2026 року у справі № 359/8573/20 щодо скасування рішення профспілкового комітету про розірвання трудового договору з виконувачем обов’язків директора ДП. 

Водночас у цій справі Велика Палата Верховного Суду відступила від попередніх висновків Верховного Суду (зокрема, викладених у постанові від 11 грудня 2019 року у справі № 266/4331/17), за якими первинна профспілкова організація, що не брала участі у формуванні спільного представницького органу та/або в укладенні (погодженні, підписанні) колективного договору, не набувала права ініціювати вимогу про розірвання трудового договору з керівником, а також за якими така вимога не поширювалася на особу, яка перебуває у статусі виконувача обов’язків керівника. Натомість Велика Палата сформулювала підхід, що чинне законодавство (ст. 45, 247 КЗпП України; ст. 33, 38 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності») не пов’язує можливість реалізації цього права з підписанням колективного договору або членством у спільному представницькому органі, а поняття «керівник підприємства» охоплює також виконувача обов’язків керівника; необхідність відступу обґрунтована потребою узгодити підхід із чинною редакцією зазначених норм та принципом рівності й автономності профспілок, на який Велика Палата послалася, зокрема, через конституційні положення та позицію Конституційного Суду України щодо того, що участь профспілки в укладенні колективного договору не визначає обсяг її повноважень. 

4. Право оскаржити окрему ухвалу має особа, на чиї права чи інтереси впливає така ухвала – ВП ВС 

Сам факт участі особи у справі та наділення її статусом учасника справи не надає їй автоматичного права на оскарження окремої ухвали, постановленої судом під час розгляду справи. Правом на оскарження окремої ухвали в апеляційному або касаційному порядку наділені ті особи (учасники справи або особи, які не брали участі у справі), для яких окрема ухвала породжує юридично значущі наслідки та безпосередньо впливає або може вплинути на їхні права, свободи та/або інтереси, тобто їх стосується. 

Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 січня 2026 року у справі № 490/10876/23. 

За обставинами справи позивачка звернулася до суду з позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи про адміністративне правопорушення. Суд першої інстанції ухвалив рішення про відмову в позові і одночасно постановив окрему ухвалу щодо адвоката, який представляв інтереси позивача. 

Позивачка не погодилася з окремою ухвалою та оскаржила її до суду апеляційної інстанції. Відкривши спочатку апеляційне провадження у справі, апеляційний суд надалі дійшов висновку про наявність підстав для його закриття. Мотивував таке рішення тим, що оскаржувана окрема ухвала стосується безпосередньо адвоката позивача, тому саме він має право на її оскарження, що узгоджується з приписами ч. 7 ст. 249 КАС України. 

Розглядаючи цю справу, Велика Палата ВС звернула увагу, що окрема ухвала є особливим видом судового рішення, яке хоча й постановлене під час судового розгляду конкретної справи, але безпосередньо не стосується вирішення судового спору в ній та не впливає на кінцевий результат його вирішення. У такій ситуації окрема ухвала впливає на суспільні відносини автономно від судового рішення, яким вирішено спір, і не завжди стосується прав, обов’язків чи інтересів учасників цього спору. 

Велика Палата ВС, проаналізувавши зміст оскаржуваної окремої ухвали, зауважила, що вона стосується оцінки дій, вчинених представником позивача, і будь-яким чином не стосувалася прав, свобод та інтересів позивача для права на її оскарження. 

Практика корпоративного права та M&A

1. Парламент удосконалив конкурентні умови для розвитку відновлюваної енергетики 

Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт № 13219, спрямований на підвищення привабливості та прозорості умов для розвитку сектору відновлюваних джерел енергії. Нові норми мають створити рівні можливості для учасників ринку та стимулювати інвестиції в “чисту” енергетику. 

Серед ключових змін, що запроваджено законопроєктом, – перехід від контрактів на різницю (CfD) до механізму “чистої” ринкової премії (FiP) для переможців аукціонів у сфері відновлюваної енергетики. Така модель забезпечує більшу прозорість у формуванні доходів і спрощує для бізнесу довгострокове фінансове планування. 

Дію механізму “зелених” аукціонів продовжено до 31 грудня 2034 року – замість попередньо встановленої кінцевої дати 31 грудня 2029 року. Це розширює період планування для інвесторів і відкриває можливості для реалізації нових проєктних циклів у галузі відновлюваної енергетики. 

Законопроєкт також передбачає зменшення фінансового тиску на учасників “зелених” аукціонів: розмір банківської гарантії скорочується з 15 до 10 євро за кіловат встановленої потужності, а у випадку затримки будівництва — з 30 до 10 євро. Це знижує поріг входу на ринок для невеликих і нових компаній. 

З метою стимулювання конкуренції законопроєкт передбачає гнучкіший підхід до розподілу квот: мінімальну частку виробників у розрізі окремих технологій (сонячної, вітрової, біоенергетики та інших) знижено з 10 % до 5 %. Це розширює коло потенційних учасників аукціонів і заохочує змагальність між різними типами генерації. 

Закон також інтегрує сучасні енергозберігаючі рішення та наближає ринок до європейських стандартів. Зокрема, вдосконалено механізм гарантій походження електроенергії відповідно до вимог ЄС – це матиме важливе значення для міжнародних покупців та укладання експортних контрактів. Додатково передбачено можливість включення систем накопичення енергії (BESS) до механізму cable-pooling, що створює нові перспективи для розвитку ринку зберігання електроенергії в Україні. 

Прийняття цього законопроєкту формує оновлені умови для пожвавлення інвестиційної активності у секторі відновлюваних джерел енергії та закладає підґрунтя для проведення нових аукціонів і реалізації відповідних проєктів в Україні. 

2. Уряд вніс зміни до порядку обміну посвідок на тимчасове проживання для іноземців 

Кабінет Міністрів ухвалив постанову № 141, яке змінює правила обміну посвідок на тимчасове проживання для іноземців, які перебувають в Україні. Постановою врегульовано питання обміну посвідок на тимчасове проживання для іноземців та осіб без громадянства, строк обміну яких настав після 24 лютого 2022 року – з початку дії воєнного стану в Україні. Відповідна постанова набирає чинності через три місяці з дня її опублікування, тобто з 07 травня 2026 року. 

Документом визначено часовий проміжок, упродовж якого іноземні громадяни та особи без громадянства, що мають законні підстави перебувати в Україні, можуть обміняти посвідки, строк дії яких закінчився або які підлягають обміну. Обмін має бути здійснений протягом трьох місяців із дня набрання чинності постановою. 

Через повномасштабне вторгнення чимало іноземців не встигли вчасно оновити свої документи. При цьому частина з них досі перебуває на території України, попри те що їхні посвідки формально вже недійсні.  

Виконання цього рішення дозволить запровадити чіткі й зрозумілі процедури обміну документів, зміцнити контроль у сфері протидії нелегальній міграції та впорядкувати правовий статус іноземців і осіб без громадянства, які на законних підставах проживають в Україні. 

3. 1 лютого 2026 року почали діяти нові вимоги до структури власності професійних учасників ринків капіталу 

1 лютого 2026 року набрало чинності рішення НКЦПФР від 14 листопада 2025 року № 09/21/3187/К03, яким затверджено нове Положення про структуру власності юридичних осіб та порядок погодження істотної участі у професійних учасниках ринків капіталу та організованих товарних ринків. 

Документ запроваджує уніфіковані вимоги до структури власності для двох категорій компаній – тих, що звертаються за погодженням істотної участі, і тих, що отримують або вже мають ліцензію на провадження професійної діяльності. 

Положення визначає вимоги до прозорості структури власності та її розкриття, а також критерії ділової репутації юридичних осіб, які подають документи для отримання ліцензії або вже здійснюють ліцензовану діяльність, і фізичних та юридичних осіб, які мають істотну участь або планують її набути чи збільшити. 

Окремо встановлено процедуру та умови отримання погодження НКЦПФР на набуття або збільшення істотної участі у професійному учаснику. Також уточнено, що чинні ліцензійні умови застосовуються лише в частині, яка не суперечить новому Положенню. 

Професійні учасники ринків капіталу та організованих товарних ринків зобов’язані протягом одного року з 1 лютого 2026 року привести свою структуру власності у відповідність до встановлених вимог. 

4. В Україні спростили документообіг: підпис замовника на актах наданих послуг став необов’язковим 

Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт № 14023, яким спрощується документообіг між виконавцями та їх клієнтами. 

За новими правилами, замовнику більше не потрібно підписувати акт приймання-передачі, щоб підтвердити факт отримання послуги або виконаної роботи. Це стосується як договорів на надання послуг, так і інших угод, де раніше вимога підпису могла призводити до затримок або ускладнень у взаємодії сторін. 

Документ уточнює, що підтвердження факту надання послуги чи виконання роботи може здійснюватися іншими способами, передбаченими законодавством або окремими угодами між сторонами, без обов’язкового підпису замовника на самому акті. Проте для цього в письмовому договорі із замовником має бути прямо передбачена така можливість. 

Таке рішення має на меті зменшити адміністративне навантаження, прискорити документообіг і зробити взаємодію учасників ринку більш зручною та ефективною, особливо у випадках, коли підпис замовника не впливає на підтвердження факту виконання зобов’язань. 

Практика податкового права, реструктуризації та врегулювання проблемної заборгованості

1. Пропонується ряд змін у податковій сфері

06.02.2026 у Верховній Раді України було зареєстровано проєкт закону № 15012 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення сталості податкового законодавства на період воєнного стану в Україні».

Зокрема, законопроєкт передбачає:

• встановлення мораторію на зміну елементів податків та зборів на період дії воєнного стану та протягом року з дня його завершення чи скасування. 

Такими елементами є об’єкт оподаткування, платники податку, база оподаткування, ставка податку, порядок обчислення податку, податковий період, строк та порядок сплати податку, строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку;

• визначення, що платник податків вважається невинуватим у вчиненні податкового правопорушення, поки його вина не буде доведена в порядку, встановленому законом.

Разом з тим передбачається можливість застосовування певних обмежувальних заходів до такого платника податків лише у обсязі необхідному для попередження вчинення незаконних дій чи уникнення відповідальності;

• встановлення нового податкового правопорушення контролюючих органів – необґрунтоване та непропорційне цілям перевірки перешкоджання господарській діяльності платника податків посадовими особами контролюючого органу під час проведення фактичної перевірки;
• скасування щомісячних авансових внесків для ФОП за місця роздрібної торгівлі пальним;
• позбавлення ФОП І, ІІ та ІV груп, а також платників єдиного податку ІІІ групи статусу платників військового збору;
• встановлення єдиної ставки військового збору у розмірі 1,5 відсотка від об’єкту оподаткування.

2. Планується оновлення правил оподаткування витрат на відновлення після бойових дій

06.02.2026 у Верховній Раді України було зареєстровано проєкт закону № 15011 «Про внесення змін до підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України щодо підтримки підприємств, виробничі потужності яких були пошкоджені або знищені внаслідок бойових дій».

Законопроєктом пропонується встановити, що на період дії воєнного стану в Україні платники податку на прибуток підприємств матимуть право зменшити свій фінансовий результат до оподаткування на суму документально підтверджених витрат на відновлення виробничих потужностей, пошкоджених або знищених внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.

Зменшення фінансового результату може бути здійснене на суму, що не перевищує 50 відсотків прибутку платника податків із джерелом походження з України та за її межами.

Таке право, як пропонується, належатиме:

• платникам податку на прибуток підприємств, податкова адреса яких знаходиться у Чернігівській, Запорізькій, Полтавській, Сумській, Харківській, Херсонській або Донецькій областях;
• електроенергетичним підприємствам;
• резидентам Дефенс Сіті.

Проєктом закону також встановлено, що порядок документального підтвердження відповідних витрат на відновлення виробничих потужностей буде визначатися Кабінетом Міністрів України. 

3. На 2026 рік пропонується зменшити максимальні розміри єдиного податку

06.02.2026 у Верховній Раді України було зареєстровано проєкт закону № 15010 «Про внесення змін до підрозділу 8 розділу ХХ Податкового кодексу України щодо підтримки платників єдиного податку на період економічного спаду».

Як виняток на 2026 рік, пропонується встановити фіксовані ставки єдиного податку:

• для першої групи – не більше 5 % прожиткового мінімуму (наразі – 10 %); 
• для другої групи – не більше 10 % мінімальної заробітної плати (наразі – 20 %);
• для третьої групи за І та ІІ квартали 2026 року – 0 % (наразі – 3 % та 5 % в залежності від сплати ПДВ);
• для четвертої групи щодо сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту – із понижувальним коефіцієнтом 0,5 від чинних ставок (чинна ставка – 6,33).

4. «Вільна гривня»: планується створення нового податкового режиму

06.02.2026 у Верховній Раді України було зареєстровано проєкт закону № 15009 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження спеціального фіскального режиму «Вільна гривня».

Зокрема, законопроєктом передбачається створення добровільної системи податкової участі для фізичних та юридичних осіб (резидентів та нерезидентів). 

«Вільна гривня» передбачає відкриття спеціального банківського рахунку та стягнення фіксованого внеску із залишку коштів на цьому рахунку станом на останній день кожного календарного місяця. Внаслідок відповідного списання вважатиметься, що платник податків у режимі «Вільна гривня» виконав обов’язки зі сплати податку на прибуток підприємств, ПДФО, ПДВ та військового збору. Операції за межами режиму «Вільної гривні» оподатковуватимуться за загальними правилами.

Заплановано, що протягом перших трьох років «Вільна гривня» працюватиме в пілотному режимі та буде доступна лише для платників податків, податкова адреса яких знаходиться на території міста Києва.

Ставка фіскального внеску встановлюватиметься Кабінетом Міністрів України від 1 до 3 відсотків бази нарахування, а після успішного закінчення пілотного режиму – законом України.

Також пропонується, що у разі знятті готівкових коштів зі спеціального рахунку або перерахування коштів зі спеціального рахунку на особистий рахунок фізичної особи, який не є спеціальним рахунком у межах режиму «Вільна гривня», стягуватиметься вихідна сплата, розмір якої також встановлюватиметься Кабінетом Міністрів України, а після успішного закінчення пілотного режиму – законом України.

З метою організації управління, координації дій, представництва інтересів платників та формування пропозицій щодо вдосконалення системи «Вільна гривня» створюватиметься саморегулююча організація, заснована учасниками спеціального податкового режиму.

5. Оновлено форму декларації про майновий стан і доходи та інструкції з її заповнення

06.02.2026 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України «Про внесення змін до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» від 05.01.2026 № 2.

Декларацію, а саме належний до неї додаток Ф3, що містить перелік осіб, яким при сплаті орендної плати за житло дозволяється застосовувати податкову знижку, було доповнено учасниками бойових дій та особами з інвалідністю внаслідок війни. Відповідні зміни також було внесено і до інструкції із заповнення згаданого звітного документу. 

Нагадаємо, що віднедавна податкову знижку з ПДФО можна застосувати до суми фактично сплаченої орендної плати за житло не лише платникам податку зі статусом внутрішньо переміщеної особи, а й учасникам бойових дій та особам з інвалідністю внаслідок війни. Про такі законодавчі зміни ми детальніше писали тут.

6. Верховний Суд підтвердив правомірність відмови у реєстрації податкових накладних за відсутності пояснень платника податків

02.02.2026 надано у загальний доступ постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30.01.2026 у справі № 260/224/24.

У постанові, зокрема, судом досліджувалось питання законності відмови податкового органу у реєстрації податкової накладної на підставі ненадання платником податків додаткових пояснень та копій документів на запит податкового органу у межах процедури зупинення реєстрації податкової накладної.

Платник податків вважав, що відмова була прийнята з формальних причин та наголошував, що подання додаткових пояснень є його правом, а не обов`язком, а тому їх неподання не може автоматично призводити до відмови в реєстрації податкової накладної за умови подання первинного пакета документів, достатнього для підтвердження фактичного здійснення господарської операції.

Попри це, Верховний Суд виснував, що відмова в реєстрації податкової накладної у випадку ненадання або часткового надання платником податку витребуваних пояснень і документів є не проявом надмірного формалізму з боку податкового органу, а наслідком невиконання платником податку встановленого законом процесуального обов`язку, що, у свою чергу, унеможливлює реалізацію податковим органом покладеної на нього функції оцінки достатності та належності поданих матеріалів.

Таким чином, ненадання платником податку додаткових пояснень та документів, прямо витребуваних податковим органом у межах процедури зупинення реєстрації податкової накладної, є самостійною та достатньою підставою для прийняття рішення про відмову в її реєстрації, за умови дотримання податковим органом вимог законодавства щодо змісту та форми відповідного повідомлення.

7. Запроваджено нові правила до оформлення первинних документів 

27.02.2026 Закон України № 4775-ІХ «Про внесення змін до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (раніше законопроєкт № 14023 від 08.09.2025) був переданий на підпис Президенту України. 

Раніше ми писали про проєкт згаданого нормативно-правового акту. На момент його реєстрації у парламенті він, зокрема, передбачав можливість зазначати в первинних документах, що підтверджують надання послуги, оплаченої в безготівковій формі, інформацію про посаду, прізвище та підпис особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність оформлення постачання послуг, лише зі сторони виконавця.  

Наразі ж, опісля його опрацювання, Закон запроваджує можливість оформлення відповідних документів щодо послуг, робіт та найму (оренди) без зазначення у них прізвища та підпису відповідальної за здійснення господарської операції зі сторони замовника або наймача (орендаря).  

Такий формат фіксації господарських операцій можливий за умови, що: 

• він передбачений письмовим договором між сторонами; 
• первинний документ містить інформацію про дату (строк) надання послуг, виконання робіт, найму (оренди), а у бухгалтерському обліку відповідні дії відображено в межах вказаного періоду.  

Згадане запровадження не поширюється на вимоги до документування операцій: 

• оплата за які здійснюється за рахунок публічних коштів;  
• здійснених на виконання договорів найму (оренди) державного або комунального майна, договорів будівельного підряду, проєктно-вишукувальних робіт; договорів про пожертву, благодійну або гуманітарну допомогу. 

8. Плануються зміни у правилах трансфертного ціноутворення 

24.02.2026 Міністерство фінансів України опублікувало проєкт закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подальшого удосконалення правил трансфертного ціноутворення». 

Зокрема, законопроєктом передбачається:  

• оновлення вартісних критеріїв визнання операцій контрольованими (зокрема, обрахування обсягу господарських операцій платника податків за цінами, що відповідають принципу «витягнутої руки»); 
• розширення застосування принципу «витягнутої руки» на ряд операцій (наприклад, на господарські операції із збитковими підприємствами та суб’єктами, що користуються преференційними (пільговими) режимами оподаткування, або ж на господарські операції між постійним представництвом нерезидента та його пов’язаними особами або іншими постійними представництвами в Україні чи за її межами); 
• зміна правил щодо ланцюгу (серії) господарських операцій між платником податків та нерезидентом (наприклад, запровадження поняття «комплексної домовленості»); 
• запровадження скороченої документації з трансфертного ціноутворення, зокрема для платників із річним доходом до 150 мільйонів гривень, а також встановлення, що для контрольованих операцій обсягом до 10 мільйонів гривень подача документації здійснюється на запит податкового органу; 
• уточнення алгоритму ідентифікації та визначення фактичних умов контрольованих операцій для проведення аналізу зіставності; 
• уточнення застосування методів трансфертного ціноутворення, зокрема методів ціни перепродажу, «витрати плюс», чистого прибутку та розподілення прибутку; 
• уточнення концепції DEMPE-аналізу (аналіз операцій з нематеріальними активами з урахуванням функцій розвитку, вдосконалення, підтримки, захисту та використання нематеріальних активів та розподіл прибутку відповідно до виконаних функцій); 
• запровадження оновленої моделі штрафів у сфері трансфертного ціноутворення (наприклад, для платників, що демонструють недобросовісну поведінку застосовуються підвищені штрафи); 
• уточнення положень щодо спростовних презумпцій при виборі методу та джерел інформації;  
• розширення поняття «дивіденди» (наприклад, включення до цього поняття платежів, що здійснюються інститутами спільного інвестування або іноземними утвореннями без статусу юридичної особи на користь їхніх засновників, акціонерів, учасників у звʼязку з розподілом прибутку); 
• додання визначення поняття «нематеріальні цінності» для цілей положень Податкового кодексу України, що врегульовують правила трансфертного ціноутворення. 

9. Заплановано зміни у сфері запобігання ухиленню від оподаткування 

24.02.2026 Міністерство фінансів України опублікувало проєкт закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації правил протидії практикам ухилення від сплати податків, які мають безпосередній вплив на функціонування внутрішнього ринку Європейського Союзу та України, відповідно до Директиви Ради (ЄС) 2016/1164/ЄС від 12 липня 2016 року». 

Зокрема, законопроєктом передбачається: 

• запровадження нових понять  (зокрема, «боргові зобов’язання за запозиченнями», «витрати, пов’язані із залученням  фінансування альтернативними способами», «операції запозичення», «податкове зловживання», «безпосередній економічний ефект», «відкладений економічний ефект», а також уточнення поняття «розумна економічна причина»); 
• встановлення правила обмеження врахування надмірних витрат на запозичення у частині, що перевищує 30% визначеного показника прибутковості; 
• можливість перенесення неврахованої частини надмірних витрат на майбутні податкові періоди; 
• запровадження оподаткування приросту капіталу при трансфері активів або зміні податкової резиденції юридичних осіб;  
• встановлення обмеження щодо застосування податкових пільг у випадках, коли право на їх використання виникає внаслідок здійснення операцій, що мають ознаки податкового зловживання (за умови, що без таких операцій право на відповідну пільгу у платника податків було б відсутнє); 
• визначення особливостей коригування фінансового результату за операціями, що мають ознаки штучності або не відповідають критеріям розумної економічної причини; 
• запровадження категорії «гібридні розбіжності», а також суміжних категорій, зокрема, «гібридний суб’єкт», «подвійне врахування витрат», «невизнання доходу».  

10. Контрольовані операції: запропоновано зміни до процедур узгоджень ціноутворення 

20.02.2026 Міністерство фінансів України повторно оприлюднило проєкт закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення процедури взаємного узгодження, процедури попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях», про який ми писали раніше.  

Опісля доопрацювання раніше опублікованої редакції законопроєкту, окрім технічних уточнень, було внесено ряд змін, зокрема:  

• передбачено, що порядок попереднього узгодження ціноутворення, який затверджується Кабінетом Міністрів України, має визначати процедуру перевірки дотримання умов договору про попереднє узгодження, відповідності фактичних обставин критичним припущенням, а також містити підстави для визнання такого договору нікчемним;  
• оновлено перелік результатів розгляду справи за процедурою взаємного узгодження: прийняття рішення компетентним органом України в односторонньому порядку, досягнення домовленості між компетентними органами України та іноземної юрисдикції, недосягнення домовленості між компетентними органами за результатами процедури взаємного узгодження. 

11. Зміни в оподаткуванні доходів від надання житла в оренду 

13.02.2026 у Верховній Раді України було зареєстровано проєкт закону № 15031 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів фізичних осіб від надання в оренду об’єктів житлової нерухомості або їх частини». 

Зокрема, законопроєктом пропонується знизити ставку податку на доходи фізичних осіб з 18% до 5% для доходів від надання в оренду об’єктів житлової нерухомості або їх частини. 

Також передбачається, що у період з 01.04.2026 до 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, такі доходи не включатимуться до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. 

12. Запропоновано підвищення штрафів за фінансові правопорушення у державному секторі 

24.02.2026 у Верховній Раді України було зареєстровано проєкт закону № 15043 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення законодавства з фінансових питань».  

Зокрема, законопроєктом пропонується:  

• збільшити строк притягнення до адміністративної відповідальності за порушення фінансового законодавства у державному секторі, передбаченого статтею 164-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до 1 року;  
• встановити штрафи за такі порушення у розмірі від 850 до 1190 грн, а за повторне вчинення протягом року – від 1020 до 1360 грн. 

13. Запроваджено інформування податкових органів про інтернет-ресурси для продажу підакцизної продукції 

25.02.2026 набрав чинності Наказ Міністерства фінансів України від 14.01.2026 № 34 «Про затвердження Порядку подання ліцензіатами, які здійснюють продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння шляхом електронної торгівлі (з використанням засобів дистанційного зв’язку або через інтернет-магазини), інформації про адреси вебсайтів, на яких здійснюється пропонування до продажу відповідних товарів (продукції)». 

Зокрема, відповідні субʼєкти господарювання повинні повідомляти податкові органи про:  

• адреси вебсайтів; 
• URL-адреси; 
• доменні імена; 
• IP-адреси; 
• мобільні додатки; 
• інші мережеві адреси, через які здійснюється пропонування до продажу зазначеної продукції в мережі Інтернет. 

14. Застосування коефіцієнту для обрахування акцизу  

Державна податкова служба України повідомила, що з 01.04.2026 сума акцизного податку на сигарети не може бути меншою за мінімальне податкове зобов’язання, помножене на коефіцієнт 1,1. 

Застосування такого коефіцієнта пов’язане з тим, що у 2025 році частка акцизного податку у середньозваженій роздрібній ціні сигарет становила 58,8%, що є нижчим за встановлений Податковим кодексом України поріг у 60%. У такому випадку до мінімального податкового зобов’язання застосовується коефіцієнт 1,1. 

15. Огляд практики Верховного Суду з податкових питань за січень 2026 року 

26.02.2026 Верховний Суд опублікував огляд актуальної судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за січень 2026 року. 

У його межах висвітлено такі правові позиції у податковій сфері: 

• Санкції можуть визнаватися форс-мажором за умови підтвердження такого факту сертифікатом торгово-промислової палати. У постанові від 16.01.2026 у справі № 420/17341/22 суд розглядав питання правомірності нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності платником, до якого були застосовані персональні санкції. Платник зазначав, що такі обмеження, які фактично унеможливлюють виконання економічних та фінансових зобов’язань, мають розцінюватися як обставина непереборної сили і, відповідно, призводити до зупинення нарахування пені. Однак суд дійшов висновку, що таке зупинення можливе лише у разі визнання факту накладення персональних санкцій форс-мажорною обставиною, підтвердженою сертифікатом відповідної торгово-промислової палати. 
• Питання оподаткування ПДВ в ході реорганізації юридичної особи. У постанові від 22.01.2026 у справі № 280/10715/23 суд дійшов висновку, що операції з передачі майна за розподільчим балансом під час реорганізації юридичної особи шляхом виділу не є постачанням товарів в розумінні норм Податкового кодексу України та не підлягають оподаткуванню ПДВ, якщо реорганізація має розумну економічну причину (ділову мету), спрямовану на отримання економічного ефекту (покращення ліквідності, платоспроможності, фінансових показників). Обов’язок доказування відсутності ділової мети та використання активів поза господарською діяльністю в такому випадку покладається саме на податковий орган.  
• Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна містити чіткий перелік запитуваних документів. У постанові від 29.01.2026 у справі № 160/29956/24 суд визнав неправомірною відмову в реєстрації податкових накладних, оскільки податковий орган у квитанції про зупинення не зазначив конкретного переліку документів, який платник податків мав надати для прийняття рішення щодо їх реєстрації. Відтак, останній на власний розсуд надав пояснення та документи, що на його думку були достатні для підтвердження реальності та правомірності операцій.