Січневий дайджест новин

Зміст

  1. Корпоративна практика 
  2. Податкова практика | TAX ALERT
  3. Практика кримінального права

Корпоративна практика 

Введено в дію Порядок обліку часток ТОВ і ТДВ у Центральному депозитарії 

З 1 січня 2024 року товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) та товариства з додатковою відповідальністю (ТДВ) отримали можливість обліку часток в Центральному депозитарії. Це питання регулюється Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та Порядком ведення облікової системи часток.

Головним нововведенням є те, що учасники зазначених товариств мають право у будь-який момент прийняти рішення про облік часток товариства в обліковій системі часток або про припинення такого обліку. Такий варіант обліку вирішується Загальними зборами учасників добровільно як альтернативна опція і буде існувати паралельно зі звичайним відображенням розміру часток та їх власників у ЄДР. Такий облік здійснюється Центральним депозитарієм цінних паперів на підставі відповідного договору з товариством. 

Облік часток товариств в системі Центрального депозитарію має наступні переваги та можливості:

  • захист права власності;
  • зручний облік різних прав власності;
  • доступ до додаткових сервісів Центрального депозитарія (проведення загальних зборів, надсилання повідомлень про їх проведення, супутньої документації тощо);
  • можливість використання часток в якості застави (по аналогії з цінними паперами);
  • технологічність всіх операцій.

Також введено в дію Порядок проведення загальних зборів учасників товариств із застосуванням засобів електронних комунікацій через облікову систему часток, за яким товариства отримали можливість проведення загальних зборів через Облікову систему часток.

Особливості проведення загальних зборів учасників Товариства через Облікову систему часток:

  • не передбачена спільна присутність на зборах учасників самого товариства (їх представників);
  • проводяться виключно шляхом електронного голосування учасників товариства (їх представників) з використанням електронної системи Центрального депозитарію;
  • усі повідомлення щодо проведення загальних зборів, внесення змін до проекту порядку денного тощо надсилаються учасникам товариства.

Затверджено переліки товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2024 рік

Уряд затвердив переліки товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2024 рік. Відповідна постанова набрала чинності з 1 січня 2024 року.

Документом затверджено на 2024 рік:

  • обсяги квот товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню;
  • перелік контрольованих речовин (озоноруйнівних речовин та фторованих парникових газів), експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню;
  • перелік товарів та обладнання, що можуть містити контрольовані речовини (озоноруйнівні речовини та фторовані парникові гази), експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню (крім товарів та обладнання, що перевозяться у контейнерах з особистими речами);
  • перелік товарів (аграрної продукції), експорт яких підлягає ліцензуванню.

Також встановлено, що не використані у 2023 році суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності ліцензії на експорт (імпорт) товарів, визначених у постанові Кабміну “Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2023 рік”, дійсні до 1 березня 2024 р., якщо інше не передбачено відповідними міжнародними договорами України.

Набрав чинності новий Закон «Про фінансові послуги та фінансові компанії»

З 1 січня 2024 року буде введений в дію Закон України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» (надалі – Закон).

Закон надає нове визначення поняттю «фінансова установа» та встановлює новий перелік видів фінансових послуг.

Відтепер поняття «фінансова установа» визначається як юридична особа, метою створення якої є здійснення діяльності з надання фінансових послуг, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг на підставі відповідної ліцензії, виданої регулятором.

Регулятори на ринку фінансових послуг, до яких віднесено Національний банк України та НКЦПФР, мають здійснювати ведення реєстру (переліку) надавачів фінансових або супровідних послуг, інформація з якого оприлюднюється у порядку, встановленому нормативними актами відповідного регулятора (введення Державного реєстру фінансових установ припинено).

Законом передбачені такі види фінансових послуг:

  • страхування;
  • надання коштів та банківських металів у кредит;
  • залучення коштів та банківських металів, що підлягають поверненню;
  • фінансовий лізинг;
  • факторинг;
  • надання гарантій;
  • торгівля валютними цінностями;
  • фінансові платіжні послуги;
  • фінансові послуги, що надаються в межах професійної діяльності на ринках капіталу, передбаченої частиною другою статті 41 ЗУ «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки».

Також НКЦПФР звертає увагу на те, що недержавні пенсійні фонди та корпоративні інвестиційні фонди з початку січня 2024 року втратили статус фінансових установ, а діяльність, яку вони здійснюють, відтепер не відноситься до фінансових послуг.

Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт щодо стабілізації розрахунків на ринку електроенергії

Верховна Рада 10 січня 2024 року прийняла за основу проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стабілізації розрахунків на ринку електричної енергії.

Законопроектом пропонується встановити особливості оподаткування, які спрямовані на погашення  заборгованості на Оптовому ринку електричної енергії України, в порядку та на умовах визначених Законом «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилися на оптовому ринку електричної енергії». 

Також, зокрема, передбачається, що на період дії Закону України «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії» підлягає списанню податковий борг (у тому числі встановлений судовими рішеннями та реструктуризований, розстрочений, відстрочений), не сплачений станом на дату набрання чинності цим Законом. При цьому, штрафні санкції та пеня на такий податковий борг не нараховуються, а нараховані підлягають списанню.

До того ж зазначається, що законопроект не передбачає визначення нормативно-правовим актом чіткого переліку підприємств – учасників процедури погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилась на оптовому ринку електричної енергії», а також сум погашеної підтвердженої заборгованості за електричну енергію.

Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики у своєму висновку зазначає, що законопроект містить проблемні положення, які потребують додаткового обговорення та доопрацювання при підготовці законопроекту до другого читання. 

Нові особливості проведення загальних акціонерів

Відтепер акціонерні товариства (надалі «АТ») можуть проводити електронні загальні збори відповідно до Порядку скликання та проведення електронних загальних зборів акціонерів, який був введений в дію з 01 січня 2024 року.

Вимоги, пов’язані з електронним голосуванням акціонерів (їх представників), можливістю участі акціонера в обговоренні питань порядку денного за допомогою засобів авторизованої електронної системи та з іншими нормами щодо функціонування авторизованої електронної системи.

Також визначено, що АТ або корпоративні інвестиційні фонди, місцезнаходження яких розташовані на територіях України, на яких не ведуться бойові дії або які не є тимчасово окупованими рф територіями України (тимчасово окупованими територіями), відповідно до ст. 11 Закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», починаючи з 2024 року повинні проводити річні загальні збори у строки, встановлені законодавством. Це рішення набрало чинності 27.12.2023.

З 1 січня 2024 року на період дії воєнного стану загальні збори акціонерів АТ, незалежно від змісту норм статуту та інших внутрішніх документів товариства, якими регулюється порядок скликання та проведення загальних зборів, можуть бути проведені виключно одним з наступних шляхів:

  1. дистанційного проведення відповідно до Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів, затвердженого рішенням НКЦПФР;
  2. проведення загальних зборів акціонерів акціонерного товариства, в яких беруть участь акціонери – власники 100% голосуючих акцій, відповідно до вимог статті 59 Закону України «Про акціонерні товариства» (за виключенням випадків, коли місцем проведення загальних зборів є тимчасово окуповані території України або територія держави, що визнається згідно з законодавством України державою-агресором). При цьому загальна кількість акціонерів акціонерного товариства, загальні збори якого проводяться відповідно цього підпункту, не може перевищувати п’яти осіб;
  3. проведення електронних загальних зборів відповідно до Порядку скликання та проведення електронних загальних зборів акціонерів, затвердженого рішенням НКЦПФР.

Податкова практика | TAX ALERT

Пільги щодо орендної плати за земельні ділянки для учасників бойових дій: зареєстровано законопроєкт

19.01.2024 у Верховній Раді України зареєстровано Проєкт Закону № 10418 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо встановлення пільгового розміру орендної плати для земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності, наданих в оренду учасникам бойових дій».

Законопроєктом пропонується тимчасово, на період дії воєнного стану та протягом 5 років з дня його припинення або скасування для деяких категорій учасників бойових дій застосовувати окремі особливості щодо встановлення розміру річної орендної плати за користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності.

Так, розмір орендної плати передбачатиметься у договорі оренди, при цьому річна сума платежу встановлюватиметься: 

  • для сільськогосподарських угідь, нормативна грошова оцінка яких проведена – 0,1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; 
  • для сільськогосподарських угідь, нормативна грошова оцінка яких не проведена – 0,1 відсотка нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Також, окремим законопроєктом № 10417 від 19.01.2024 пропонується на час дії воєнного стану надати деяким категоріям учасників бойових дій право на оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в розмірі не більше 2,0 гектара, якщо такі особи раніше не скористалися правом на безоплатну передачу їм у власність земельних ділянок із земель державної або комунальної власності. Така передача буде здійснюватися строком на 10 років без проведення земельних торгів.

Крім того, законопроєктом № 10418 передбачається, що до плати за суборенду зазначених  земельних ділянок не застосовуватиметься положення про те, що така плата не може перевищувати орендної плати. 

Врегулювання обігу податкових векселів: опубліковано проєкт постанови

22.01.2024 на сайті Державної податкової служби України опубліковано проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, які видаються до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на алкогольні напої (крім виноматеріалів та вермутів), та до ввезення на митну територію України алкогольних напоїв в ємностях, які не є споживчою тарою, для їх розливу у споживчу тару виробником алкогольних напоїв».

Проєкт постанови розроблений з метою реалізації норм податкового законодавства щодо, зокрема, оформлення податкового векселя при ввезенні виробником на митну територію України алкогольних напоїв в ємностях, які не є споживчою тарою, для їх розливу у споживчу тару.

Зауваження та пропозиції до проєкту постанови приймаються потягом одного місяця від дати його оприлюднення.

Проєкт наказу щодо змін до форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств

24.01.2024 на сайті Державної податкової служби України опубліковано проєкт наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств».

Проєкт наказу підготовлено з метою приведення форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств у відповідність до норм податкового законодавства, що визначають особливості оподаткування банків та які набрали чинності 08.12.2023 (Закон України № 3474-ІХ від 21.11.2023).

Нагадаємо, що з 01.01.2024 для цілей оподаткування прибутку банків, скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії банку, сплати банком авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів ставка податку на прибуток становить 25 %. Разом з цим, за результатами податкового (звітного) 2023 року для зазначених цілей ставка податку на прибуток становить 50 %. 

Зауваження та пропозиції до проєкту постанови приймаються потягом одного місяця від дати його оприлюднення.

Роз’яснення щодо формування податкового кредиту з ПДВ у разі проведення ремонту авто за рахунок страхових виплат

На сайті загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу Державної податкової служби України розміщено роз’яснення щодо формування податкового кредиту з ПДВ власником автомобіля у разі проведення його ремонту за рахунок страхових виплат від страхової компанії, що виплачуються безпосередньо на рахунок виконавця ремонтних робіт.

Зазначено, що виплата страховою компанією страхових платежів не є об’єктом оподаткування ПДВ. 

Водночас, послуги з ремонту автомобіля є об’єктом оподаткування ПДВ, а тому особа, що виконує ремонт автомобіля, на дату, що сталася раніше (отримання страхового платежу або фактичного надання послуг з ремонту) визначає податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з договірної вартості ремонту та зобов’язана скласти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних («ЄРПН») податкову накладну за такою операцією.

Власник автомобіля, своєю чергою, відносить до податкового кредиту суму ПДВ за такою операцією (на підставі належним чином складеної та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної) та в тому ж звітному періоді визначає податкові зобов’язання, оскільки платіж за ремонт автомобіля був сплачений не ним, а страховою компанією.

ДПС України щодо оподаткування заборгованості у разі її прощення нерезиденту 

Державна податкова служба України надала індивідуальну податкову консультацію від 23.01.2024 № 383/ІПК/99-00-21-02-02 щодо податкових наслідків прощення резидентом України дебіторської заборгованості компанії – нерезиденту за договором щодо надання послуг з розробки програмного забезпечення та консультування в сфері ІТ.

В індивідуальній податковій консультації зазначено:

  • щодо оподаткування ПДВ: згідно норм податкового законодавства місцем постання послуг з розроблення програмного забезпечення та надання консультацій з питань інформатизації вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання. Отже, операція резидента з постачання нерезиденту (отримувачу) таких послуг не буде об’єктом оподаткування ПДВ і, відповідно, при здійсненні прощення боргу за такою операцією податкових наслідків з ПДВ не виникає;
  • щодо оподаткування доходу нерезидента з джерелом його походження з України: при здійсненні резидентом прощення дебіторської заборгованості компанії – нерезиденту, така операція оподатковується податком на прибуток з доходів нерезидента з джерелом їх походження з України виходячи з розрахунку податку у разі виплати доходу у негрошовій формі. Податок сплачується резидентом під час прощення боргу, якщо інше не передбачено положеннями міжнародного договору з країною резиденції особи, на користь якої здійснюється прощення;
  • щодо податкових наслідків з податку на прибуток для резидента України: якщо нерезидент не сплачує податок на прибуток із суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої в результаті прощення боргу за його зобов’язаннями, то платник податку-резидент України має збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму такої безповоротної фінансової допомоги.

Практика кримінального права

Посилено кримінальну відповідальність за службову недбалість.

01 грудня 2023 року набув чинності закон, яким було доповнено ст. 367 КК України кваліфікованим складом.

Відтепер службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, якщо воно спричинило загибель людини, карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.

Оновлено порядок внесення застави.

07 грудня 2023 року Кабінетом Міністрів України ухвалено постанову, якою було вдосконалено механізм внесення та підтвердження зарахування коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу. Постанова набуде чинності з 12 березня 2024 року.

У зазначеній постанові було уточнено окремі положення, зокрема щодо повноважень Верховного Суду у разі застосування застави як запобіжного заходу згідно з його рішенням.

Крім того, з моменту набуття постановою чинності, інформація щодо зарахування застави на депозитний рахунок передаватиметься Казначейством до Державної судової адміністрації (далі – ДСА) шляхом електронної інформаційної взаємодії. Структура та формати даних, що передаються та приймаються таким чином, визначатимуться  ДСА та Казначейством за погодженням з Вищим антикорупційним судом, Верховним Судом та оформлюватимуться протоколом обміну інформацією.

Змінено порядок обчислення строків досудового розслідування.

01 січня 2024 року набув чинності закон, яким встановлено нові правила обчислення строків досудового розслідування.

Відтепер строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру, а не з моменту внесення відомостей до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку ст. 615 КПК України, як було у попередній редакції ст. 219 КПК України.

Зазначене положення застосовується до всіх кримінальних проваджень, досудове розслідування або судовий розгляд яких не завершено до дня набрання чинності цим законом.

Посилено самостійність Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

01 січня 2024 року набув чинності закон, яким внесено зміни до ряду нормативних актів, які регулюють діяльність Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі – САП), зокрема до КПК України, Закону України «Про прокуратуру», а також до Закону України «Про державну таємницю».

Відтепер нормами КПК України, зокрема ст. ст. 3 та 36 КПК України, встановлюється, що керівник САП прирівнюється до керівника органу прокуратури. 

Крім того, уточнено, що керівник САП та його заступники мають право доповнити, змінити або відмовитись від апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, внесених ними, керівниками, заступниками керівників підрозділів чи прокурорами САП.

Також спір про підслідність у кримінальному провадженні, яке може належати до підслідності Національного антикорупційного бюро України, вирішують Генеральний прокурор або заступник Генерального прокурора – керівник САП.

До Закону України «Про прокуратуру» було доповнено новаціями, спрямованими на забезпечення організаційної незалежності САП, зокрема передбачено:

  • надання повноважень керівнику САП затверджувати штатний розпис, кошторис та організацію діяльності САП;
  • утворення у структурі САП підрозділів із забезпечення документообігу, режимно-секретної роботи, управління персоналом та  внутрішнього контролю;
  • процедуру конкурсного відбору для призначення на адміністративну посаду в САП та на посаду прокурорів;
  • встановлено вимоги до членів конкурсної комісії;
  • закріплення механізму підзвітності керівництва САП та проведення аудиту діяльності САП із залученням міжнародних експертів;
  • передбачення окремого фінансування САП.

Додатково у Законі України «Про державну таємницю» керівника САП було включено до переліку осіб, яким надається доступ до державної таємниці усіх ступенів секретності.

Доповнено розділ КК України про кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності в частині виокремлення окремих видів контрабанди.

01 січня 2024 року набув чинності закон, яким кримінальний процесуальний закон доповнено складами злочинів, пов’язаних з контрабандою.

Відтепер контрабанда, тобто переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю товарів та інших цінностей, поділяється на такі види залежно від предмета:

  • контрабанда культурних цінностей та зброї (ст. 201 КК України) – карається позбавленням волі на строк від 3 до 7 років;
  • контрабанда лісоматеріалів та цінних порід дерева (ст. 201-1 КК України) – карається позбавленням волі на строк від 3 до 5 років;
  • контрабанда товарів (ст. 201-3 КК України) – карається штрафом від 170 тисяч грн до 425 тисяч грн;
  • контрабанда підакцизних товарів (ст. 201-4 КК України) – карається штрафом від 340 тисяч грн до 680 тисяч грн або позбавленням волі на строк від 3 до 6 років.

Щодо кожного з перелічених складів злочинів передбачено кваліфікуючі обставини, а саме: 

  • вчинення злочину, пов’язаного з контрабандою, особою, яка була раніше судимою за контрабанду;
  • вчинення злочину, пов’язаного з контрабандою, службовою особою, за попередньою змовою, групою осіб або організованою злочинною організацією;
  • вчинення злочину, пов’язаного з контрабандою, у значному та великому розмірі.

Досудове розслідування кримінальних проваджень, пов’язаних з контрабандою культурних цінностей та зброї здійснюватиметься Службою безпеки України, а з контрабандою лісоматеріалів та цінних порід дерева, товарів та підакцизних товарів – Бюро економічної безпеки України.

Олександр Мельник

Олександр Мельник

Партнер, керівник практики корпоративного права та M&A, адвокат

Ігор Глушко

Ігор Глушко

Партнер, керівник практики кримінального права, адвокат

  • Визнання
  • The Legal 500 EMEA 2023
Анжеліка Моісєєва

Анжеліка Моісєєва

Партнерка, адвокатка

  • Визнання
  • The Legal 500 EMEA 2023
Вікторія Бубліченко

Вікторія Бубліченко

Радниця, керівниця практики податкового права, реструктуризації та врегулювання проблемної заборгованості, адвокатка

613

Статті на тему

Олександра Мельника, переобрано членом ради EUEA!

20 Лютого 2024 Новини

Олександра Мельника, переобрано членом ради EUEA!

Читати
“Мобілізаційні” законопроєкти: які зміни пропонуються?

29 Грудня 2023 Новини

“Мобілізаційні” законопроєкти: які зміни пропонуються?

Читати
Підбірка статей команди юристів GOLAW за грудень

28 Грудня 2023 Новини

Підбірка статей команди юристів GOLAW за грудень

Читати
Усі публікації

Ми використовуємо файли cookies для вдосконалення роботи сайту та покращення Вашого користувацького досвіду.
Політика cookies Налаштування cookie

Будь ласка, уважно ознайомтеся з умовами політики конфіденційності та обробки персональних даних. Політика cookies.

Я даю згоду на обробку персональних даних відповідно до політики конфіденційності та обробки персональних даних

Я хочу отримувати розсилку

Ми використовуємо файли cookies для вдосконалення роботи сайту та покращення Вашого користувацького досвіду. Політика cookies Сховати налаштування

Дякуємо за довіру!

Ми отримали ваш запит на отримання консультації. Найближчим часом наші спеціалісти зв'яжуться з вами!

На головну
Дякуємо, що підписалися на нашу розсилку!

Відтепер ви завжди будете в курсі найважливіших законодавчих змін, актуальних експертних публікацій та анонсів подій!

На головну