Банкрутство в період дії воєнного стану: що встановлено новими законами

Цього року Верховна Рада України ухвалила два закони, які впроваджують низку нововведень у процедурі банкрутства. Зміни у Кодексі України з процедур банкрутства (далі – КУзПБ) були зумовлені насамперед викликами воєнного стану в Україні, а також необхідністю адаптації законодавства України до стандартів ЄС.

Зокрема 15 квітня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 2971-IX (далі – Закон № 2971-IX). Крім того, 29 липня 2023 року почали діяти зміни до КУзПБ, впроваджені законом про «військові банкрутства» – Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань провадження та застосування процедур банкрутства у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 2911-IX).

Нижче докладно розглянемо  зазначені зміни, які вже активно застосовують на практиці.

Застосування процедур банкрутства в період воєнного стану

Закон № 2911-IX встановлює такі тимчасові положення, які діятимуть на період воєнного стану в Україні та протягом шести місяців із дня його припинення або скасування:

• право на проведення зборів та комітету кредиторів дистанційно: у режимі відеоконференції і за допомогою опитування;
• звільнення арбітражного керуючого від дисциплінарної відповідальності за невиконання обов’язків, передбачених КУзПБ, якщо їх виконання є неможливим у зв’язку з веденням бойових дій у районах за місцезнаходженням боржника, кредитора, майна боржника, офісу або за місцем проживання чи перебування арбітражного керуючого;
• право суду продовжити окремі процесуальні строки: проведення попереднього засідання суду, звернення у межах провадження у справі про банкрутство про визнання недійсними правочинів, вчинених боржником, дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, оголошення про проведення першого, повторного та/або другого повторного аукціону, виконання плану санації чи реструктуризації боргів боржника, процедури розпорядження майном, ліквідації, реструктуризації боргів боржника та погашення боргів боржника;
• зупинення нарахування відсотків на зобов’язання боржника перед кредиторами, що реструктуризовані згідно з планом санації чи планом реструктуризації боргів боржника. Штрафні санкції за невиконання боржником таких зобов’язань не нараховують;
• можливість відкриття провадження у справі про банкрутство боржника без здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду;
• проведення обов’язкової оцінки шкоди та/або збитків, завданих боржнику внаслідок збройної агресії проти України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
• незастосування солідарної відповідальності до органів управління боржника відповідно до ч. 6 ст. 34 КУзПБ, якщо боржник не звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство внаслідок збройної агресії проти України, зокрема і через перебування єдиного майнового комплексу боржника на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих рф територіях;
• відмова суду у відкритті провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора: якщо боржник до проведення підготовчого засідання доведе, що його внесли до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів), та має чинний контракт із державними замовниками у сфері оборони, або вимоги кредитора не задоволено внаслідок збройної агресії проти України, зокрема через перебування єдиного майнового комплексу боржника на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих рф територіях.

Доповнення переліку повноважень розпорядника майна у процедурі банкрутства

Закон № 2911-IX встановлює також окремі правила, які діятимуть на постійній основі. Серед них, зокрема, нові повноваження розпорядника майна.

Закон передбачає, що під час процедури розпорядження майном боржник зобов’язаний забезпечити розпоряднику майна можливість безпосереднього доступу до інформації, що зберігається у базах даних, які використовуються посадовими особами боржника для ведення бухгалтерського, податкового та управлінського обліку, а також для формування бухгалтерської, статистичної та податкової звітності, та/або забезпечити можливість розпоряднику майна ознайомитися з такою інформацією в інший спосіб із можливістю друкувати та/або копіювати необхідні документи.

Зміни в переліку ухвал, які підлягають касаційному оскарженню

КУзПБ встановлено загальне правило, відповідно до якого в касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами перегляду судових рішень, крім визначених законом винятків.

Нові зміни розширюють перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку.

Зокрема, тепер можуть бути оскаржені в суді касаційної інстанції:

• ухвали попереднього засідання;
• ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання;
• постанови про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника;
• рішення, ухвалені за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду (далі – КГС ВС) в ухвалі від 14 червня 2023 року у cправі № 910/4685/20 вказав, що наведений перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню окремо, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (яких немає у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.

Процесуальні наслідки зміни боржником місцезнаходження або місця проживання після подання заяви про банкрутство

Закон № 2971-IX доповнив КУзПБ положенням, яке визначає, що зміна боржником зареєстрованого місцезнаходження або місця проживання після подання кредитором або боржником заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не впливає на зміну територіальної підсудності справи.

Вказане положення узгоджується з раніше висловленою позицією КГС ВС у постанові від 03 лютого 2021 року у справі № 917/1759/19.

Зазначимо, що відповідні зміни допоможуть усунути зловживання недобросовісних боржників щодо штучної зміни територіальної підсудності справи про банкрутство.

Можливість розгляду заяв у справі про банкрутство за правилами спрощеного позовного провадження

Згідно з положеннями КУзПБ господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, у межах цієї справи вирішує всі спори, стороною в яких є боржник.

З метою дотримання розумних строків розгляду справ про банкрутство відтепер заяви (позовні заяви) у спорах, стороною в яких є боржник, розглядають у межах справи про банкрутство за правилами спрощеного позовного провадження.

Однак позивач має право в позовній заяві заявити мотивоване клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Якщо за результатами розгляду такого клопотання позивача суд дійде висновку про необхідність розгляду справи в порядку загального позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Порядок і строки пересилання матеріалів справи до судів апеляційної та касаційної інстанцій

Одним із механізмів, спрямованих на оптимізацію строків розгляду справ про банкрутство, стало також врегулювання порядку і строків пересилання матеріалів справи до судів вищих інстанцій у разі оскарження судових рішень під час розгляду справи у суді першої інстанції.

Відтепер до апеляційного або касаційного суду направляють матеріали справи у частині, яка витребовується ухвалою суду. При цьому суд, який розглядає апеляційну чи касаційну скаргу, може за власною ініціативою витребувати справу про банкрутство в повному обсязі. Однак у суді першої інстанції повинні залишатись належним чином засвідчені копії справи або частини справи для подальшого здійснення провадження у справі про банкрутство.

Водночас матеріали справи про банкрутство, які стосуються заяви (позову) у спорах, стороною в яких є боржник, повинні направлятися господарським судом до апеляційного чи касаційного суду в повному обсязі. Однак і в цьому випадку належним способом засвідчені копії справи залишаються в господарському суді для подальшого здійснення провадження у справі про банкрутство.

Процесуальні наслідки у разі подання двох чи більше заяв кредиторів про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника

Відтепер КУзПБ передбачає, що у разі подання двох чи більше заяв кредиторів про відкриття провадження у справі про банкрутство, господарський суд призначає заяви до розгляду в одному судовому засіданні, за результатами якого за заявою, що подана першою, у разі її відповідності вимогам КУзПБ, відкриває провадження у справі про банкрутство. Інші заяви господарський суд залишає без розгляду.

Водночас залишення заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство без розгляду з вищевказаних підстав не перешкоджає зверненню такого кредитора як конкурсного із заявою з грошовими вимогами до боржника.

Нові суб’єкти, щодо яких можливе застосування субсидіарної відповідальності за зобов’язаннями боржника

Інститут субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства почав активно застосовуватись на практиці з 2018 року. Основна мета – притягнення осіб, винних у доведенні боржника до банкрутства, до додаткової (субсидіарної) відповідальності з метою задоволення вимог кредиторів.

До моменту внесення змін Законом № 2971-IX КУзПБ окреслював коло осіб, на яких може бути покладена субсидіарна відповідальність за зобов’язаннями боржника у разі недостатності його майна, у такий спосіб: засновники (учасники, акціонери) або інші особи, зокрема і керівник боржника, які мають право давати обов’язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим способом визначати його дії.

Відтепер до КУзПБ додано ще одну категорію осіб, щодо яких можливе застосування субсидіарної відповідальності за зобов’язаннями боржника. Зокрема це особи, які вчинили, погодили правочини або вчинили майнові дії, визначені статтею 42 КзПБ, які в подальшому визнані недійсними або спростовані за рішенням суду.

До вказаних осіб може бути застосована субсидіарна відповідальність у межах суми завданих боржнику такими майновими діями збитків.

Мирова угода як підстава закриття провадження у справі про банкрутство

Закон № 2971-IX доповнює КУзПБ також новою підставою для закриття провадження у справі про банкрутство – укладення мирової угоди між боржником та кредиторами відповідно до статті 192 Господарського процесуального кодексу України.

КУзПБ передбачає, що у вказаному випадку провадження може бути закрите на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство як до, так і після визнання боржника банкрутом.

Процедура санації після визнання боржника банкрутом

Одна із важливих новел Закону № 2971-IX – можливість ухвалення судом рішення про введення процедури санації і після визнання боржника банкрутом.

Зокрема, КУзПБ визначає, що за клопотанням зборів кредиторів або ліквідатора господарський суд може ухвалити рішення про введення процедури санації і після визнання боржника банкрутом, за умови наявності схваленого зборами кредиторів плану санації.

Передбачено, що рішення зборів кредиторів про звернення до господарського суду з клопотанням про введення процедури санації і призначення керуючого санацією приймається зборами кредиторів у порядку, визначеному для схвалення плану санації.

У разі, якщо суд відмовить у введенні процедури санації та затвердженні плану санації стосовно боржника, продовжується процедура ліквідації. Водночас відмова суду не перешкоджає повторному зверненню з відповідним клопотанням.

Можливість поновлення провадження у справі про банкрутство в разі виявлення майна банкрута

З метою вирішення у майбутньому проблеми банкрутства підприємств, майно яких є наразі на тимчасово окупованій території України, у КУзПБ впроваджено положення, яке передбачає можливість поновлення провадження у справі про банкрутство.

Так, відповідно до нових змін ліквідатор, який не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, може окремо зазначити такі майнові активи у ліквідаційному балансі та подати до господарського суду баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

У разі, якщо після закриття провадження у справі буде виявлено майно банкрута, достатнє для покриття витрат, пов’язаних з провадженням у справі, суд за клопотанням учасника справи може поновити провадження у справі.

Якщо провадження у справі про банкрутство не було поновлено, таке майно банкрута за рішенням господарського суду переходить у власність відповідної територіальної громади або у державну власність, за умови, що боржник є державним підприємством або господарським товариством, у статутному капіталі якого більше 50 % акцій (часток) належать державі.

Автоматизована система «Банкрутство та неплатоспроможність»

Закон № 2971-IX передбачає впровадження автоматизованої системи «Банкрутство та неплатоспроможність», яка об’єднає в собі бази даних, що зберігатимуть відомості про перебіг провадження у справі про банкрутство та фінансово-економічні показники боржника. До складу цієї системи також буде входити Єдиний реєстр боржників та Електронний кабінет арбітражного керуючого.

Наказом Міністерства юстиції України «Про внесення змін до деяких наказів Міністерства юстиції України щодо впровадження автоматизованої системи «Банкрутство та неплатоспроможність» від 13 листопада 2023 р. № 3918/5 впровадження автоматизованої системи відтерміновано до 01 червня 2024 року.

Підсумовуючи вищезазначене, наведені зміни в законодавстві, що набрали чинності у 2023 році, усувають протиріччя між чинними положеннями Кодексу України з процедур банкрутства, забезпечують єдиний підхід у їх розумінні та сприяють спрощенню й автоматизації процедури банкрутства.