Виклики, цілі та перспективи нової Державної митниці України: інтерв’ю Валентина Гвоздія з головою Державної митної служби України

Виклики, цілі та перспективи нової Держмитниці – головна тема бесіди керуючого партнера GOLAW Валентина Гвоздія з Максимом Нефьодовим – головою Державної митної служби України. Під час XVIII Форуму фінансових директорів спікери обговорили питання реорганізації митниці та головні проблеми, які необхідно вирішити найближчим часом. Пропонуємо ознайомитися з основними тезами інтерв’ю в нашому релізі.

Як буде співпрацювати податкова служба з оновленою митною службою? Які Ви бачите проблеми та переваги такої моделі?

– Оновлена митна служба вже формально починає свою діяльність, адже адміністрування митних платежів все ще здійснює Державна фіскальна служба. З цього тижня вже будуть призначені 16 виконуючих обов’язків для реєстрації регіональних структур, окремих митниць, що дозволить посилювати розвиток структури в регіонах. Щодо співпраці з податківцями – насправді, обмін даними між обома структурами завжди відбувався, проте, на достатньо низькому рівні. У цього є дуже багато причин, як об’єктивного, так і суб’єктивного характеру, адже ніхто не займався питанням інтеграції і існує суттєва внутрішня боротьба між тими, хто вважає себе митниками, та тими, хто вважаэ себе податківцями. Якщо говорити про те, що сьогодні потрібно нам від податкової та податковій від нас – це, в першу чергу, тільки обмін інформацією. Наразі ми спільно з паном Верлановим підписуємо наказ про інформаційну взаємодію і будемо тільки вчитися знаходити в отриманій інформації те, що нам потрібно, адже проблема полягає не в відсутності даних: проблема полягає втому, що нам невідомо, що робити з отриманою інформацією. Тобто ми зараз будемо вчитися аналізувати ПДВ декларацій, простежувати рух товарів, дивитися, чи має це для нас користь і так далі з практичної точки зору – не теоретичного дослідження в вакуумі або в контексті одного кримінального кейсу, а з точки зору якоїсь системної роботи.

Якщо повертатися про укрупнення, – укрупнення це тільки проміжна стадія. До вересня наступного року ми маємо перейти на єдину юридичну особу, відповідний законопроект вже схвалений урядом, зареєстрований у Верховній Раді і вже сьогодні має бути опублікований на сайті ВР. Будь ласка, ознайомлюйтесь, критикуйте, давайте якісь пропозиції. Я вважаю це надзвичайно необхідним, тому що зараз проблема не в тому, що хтось з кимось конкурує сервісно – вибачте, я в це не вірю. Люди конкурують один з одним, більш ліберальним підходом до оформлення. Крім того, кожна митниця вважає себе окремим “королівством”. У них власні підходи до класифікації, визначення вартості і так далі. Є якісь писані та неписані правила, які невідомо де і коли склалися, є певна судова практика -одна в один бік, одна в інший. Тобто це не зовсім правильна ситуація і ми хочемо сконцентрувати та централізувати багато функцій, не давати можливості гратися з виконанням та невиконанням планів, з оцінками тих чи інших товарів, з запитами чи незапитами документів, більш формальним або менш формальним підходом. Ще раз скажу: це не означає, що не можна буде оформитися у Львові , Дніпрі чи Києві. Там просто більше не буде окремих юридичних осіб.

– Ваша мета, як я зрозумів, – забезпечити єдині підходи та стандарти по всій Україні, щоб бізнес не відчував різниці при завезенні товарів через різні митниці?

– Якщо порівнювати митницю з банком, то митниця зараз працює так, якби кожен філіал був окремим банком із власними правилами, і кожен співробітник міг би оформити будь-який банківський продукт від депозиту до кредиту, до міжнародного рахунку, при чому незалежно від обсягу такої операції. Я думаю, що жоден банк не вижив би в такій ситуації. Митниця якось живе, але навряд чи так, як цього хочуть платники податків.

– Зрозуміло. Але як будь яка організація – митна служба, в першу чергу – це організація, яка складається з людей. У мене конкретне питання: де Ви плануєте набирати нових людей? Хто ці люди, який портрет нового митника? З ким ми як бізнес завтра матимемо справу? Бізнес цікавить з ким він завтра буде комунікувати, чи підніміться якість цих кадрів? Адже дуже часто в спілкуванні з представниками митниці ми наштовхуєшся на стіну нерозуміння елементарних речей. І це все впливає на швидкість бізнес-процесів, на конкурентоспроможність українського бізнесу. Ми також чули Ваші тези про те, що підняття заробітних план не вплине на ситуацію…

– По перше, хочу сказати, що сьогодні 99% оформлень йдуть через електронні системи. Звичайно є специфіка оформлення АА (ред. – митна декларація, заповнена у звичайному порядку), коли люди приходять з документами, не надаючи митниці будь-яку попередню інформацію. Чесно скажу, що ми будемо з такою практикою поступово боротися, адже для нас це досить ризикова ситуація і в більшості таких оформлень ми бачимо певну проблематику.

Якщо казати про зарплати – саме по собі підняття зарплат нічого не вирішить, звичайно, але підняття зарплат до ринкового рівня – це абсолютно необхідний крок для кадрового оновлення. По-перше, як і в будь-якій державній організації, в митниці є здорове ядро. Частина цих людей поставлена, в тому числі державою, абсолютно в дивну і неправильну екосистему, коли держава платить їм по шість тисяч гривень. Ви всі розумієте, що на шість тисяч гривень прожити не можна, і ви знаєте, що більшість українців насправді отримують ринкові зарплати в умовних конвертах. Це – ганьба, з цим треба боротися. Зрозуміло, що існує суттєва частина колективу, яка звикла жити не на одну, не дві, не двадцять тисяч доларів – таких людей треба звільнити і замінити якісно новими кадрами, але без підняття зарплат це буде абсолютна ілюзія. Буду я керівником митниці чи хтось інший – без підняття заробітних плат кадрового оновлення не буде.

Якщо хочете щоб в Одесі, , Чернівцях, Львові, Харкові була гарна митниця – приходьте на конкурси, вигравайте їх, допомагайте підтримувати нові зміни. Моє завдання як керівника Держмитслужби – це змінювати процеси, забезпечувати ресурсами, захищати від політичного чи правоохоронного тиску і так далі.

– Сьогодні заробітня плата середньостатистичного менеджера складає не менше 10 тисяч гривень. Чи заклали Ви збільшення заробітних плат працівникам митної служби в бюджет на 2020 рік? Чи можемо ми розраховувати, що ці люди будуть забезпечені і не думати про те, де взяти кошти на власну сім’ю? Тобто, до чого я веду: можна багато говорити, але треба реально розуміти, що ці люди повинні бути вмотивовані чесно працювати.

– Я роблю все, що від мене залежить, аби вибити ці кошти. Я ще раз скажу що ніякі IT-рішення, ніякі функціональні зміни самі по собі не зроблять з цих людей ефективних та сервісно-орієнтованих працівників. Але, чесно кажучи, тут дуже важливо почути голос бізнесу, який звернеться до парламенту, президента або міністра не з закликами, а саме з вимогою підняття заробітних плат до рівня ринкових. Інспектор має отримувати стільки ж, скільки і митний брокер, тому ще це дотичні професії. Чи можна цього досягти за один стрибок? Напевно, що ні. Це питання політичної довіри, адже ми не можемо просто сказати “давайте піднімемо зарплати в 3 рази”. Ми маємо показати, що ефективність зростає, заробити ще більше грошей у бюджет і так далі. Але якщо цей процес не запустити, то, звичайно, розмови про реформи завершаться просто розмовами.

– Мені приємно чути саме таку позицію. Я вважаю, що більшість бізнесу вважає так само. Майже половину доходу держбюджету від зборів та платежів забезпечує саме митниця. Якщо ця служба налічує близько 10 000 людей, я не бачу проблемою виділити два мільйони на рік, щоб ці люди жили з гідними зарплатами. Тому, це питання дуже важливе для нас. Адже коли ми говоримо про боротьбу з корупцією, ми говоримо, в першу чергу, про оплату чесної праці чесних людей. А нечесних людей треба бороти іншими інструментами…

– На жаль, два мільйони доларів на це точно не вистачить. Додатковий бюджетний запит, який нам потрібен на наступний рік – це приблизно один мільярд двісті двадцять мільйонів з нарахуваннями. Я переконаний, що митниця в нових умовах зможе зібрати принаймні в 10 разів більше.

– Ви сказали в одному інтерв’ю, що зустрілися з усіма контрабандистами. Цікаво, як Ви їх виявляєте та визначаєте?

– Я думаю, що це абсолютно не секрет. Будь яка людина, яка зайде в Гугл знайде в перших трьох посиланнях всю інформацію. Насправді, якщо говорити про контрабанду, то тут є дуже багато аспектів. По-перше, я не вірю, що ми зможемо побороти цей процес, просто бігаючи і кажучи, що ми всіх посадимо. Це не означає, що правоохоронці не мають працювати – мають, звичайно. Ми дуже розраховуємо на їх підтримку. Митниця все-таки не правоохоронний орган, і коли говорять “Нефьодов, чого ти не посадив цю погану людину” – вибачте, це питання точно не до мене. Але питання до мене – це питання попиту на такі послуги. Я зустрічався з контрабандистами аби не тільки пояснити нові правила гри і що зі мною вони не домовляться, а й для того, щоб зрозуміти, що саме штовхає попит на ці послуги оформлювачів, які завозять будь-який товар за якоюсь одною фіксованою ціною. Да, є банальна жадібність і є ціла частина людей, які вважають що ПДВ це не транзитний податок, а їхні гроші. […]

– Ви неодноразово заявляли про збільшення електронних сервісів, покращення їх якості. Як змінюватимуться процедури за допомогою електронних сервісів?

– Електронні сервіси для нас не забаганка – це фактична необхідність. Насправді, ситуація з IT на митниці далеко не найгірша серед усіх державних структур. […] IT для митниці розробляються внутрішнім посилом, і це забезпечує певний, досить пристойний рівень якості порівняно із звичайними навколо державними специфічними IT компаніями-аутсорсерами, якими укріплений майже кожний орган.

Щодо наших найбільших пріоритетів. Якщо казати про великі блоки – це розібратися і, напевно, поновити роботу автоматизованої системи аналізу та управління ризиків (ред. – АСАУР), адже вона і з технічної точки зору застаріла, і з точки зору інтелектуального наповнення, і розібратися з цією великою кількістю правил та ефективністю – цей великий виклик. Другий великий блок, над яким ми будемо працювати – це блок по портах. У нас не існує модулю морського пункту пропуску, тобто фактично це означає, що коли контейнер заходить в порт, ми не знаємо, як з ним працювати. Третій блок – імплементація вже прийнятих законів про спільний транзит та авторизовані економічні оператори. Це великий виклик, тому що це значна можливість для Вас як для чесного бізнесу отримувати кращі сервіси від митниці. Тому ми маємо своє домашнє завдання все зробити ефективно та якісно. Ми також найближчим часом плануємо запустити новий електронний орган для скарг. Я можу сказати чесно, що більшість скарг які ми отримуємо, ми можемо вирішити і ми реально їх вирішуємо. Більшість з них стосується клієнтоорієнтованості і постійного контролю якості процесів. І, нарешті, ми доробляємо сумнозвісну історію із оформленням автомобілів, адже не хочеться заходити в новий рік з тими самими проблемами, скандалами, корупційними ризиками. 

Ми працюємо над тим, щоб створити автоматизовану перевірку вартості і інтеграцію з різноманітними базами даних, аби кожна людина ще до того як вона купує попередньо використаний автомобіль, могла зайти і хоча б приблизно оцінити з чого скрадатимуться всі платежі. Роботи дуже багато, але що робити,- треба лупати скалу.