Система валютного регулювання в Україні: тенденції розвитку у сучасних умовах.

07 лютого 2019 року в Україні введено в дію Закон України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473-VIII). До моменту прийняття Закону № 2473-VIII, питання, пов’язані з системою валютного регулювання, визначалися чималою базою доволі неузгоджених між собою нормативно-правових актів (56 актів), які, внаслідок нещодавніх законодавчих змін, втратили чинність.

Започаткуванню процесу оновлення валютної системи в Україні передувала ціла система стримувань і противаг, яка була уведена ще у 2014 році. Такі антикризові обмеження були пов’язані з наступними чинниками: по-перше, виникла нагальна необхідність підтримання національної валюти – гривні та уникнення процесу девальвації гривні відносно іноземних валют (в більшій мірі щодо «твердих валют»), а, по-друге, залишалась проблема дестабілізації вітчизняного ринку та його тривалий регрес.

Так, з вересня 2014 року було введено ліміт на продаж населенню іноземної валюти в обсязі 3 тисячі гривень на день в доларовому еквіваленті (станом на сьогодні – це дещо більше 100 доларів США), а з вересня 2016 року діяв ліміт, згідно якого одна фізична особа на добу могла отримати вже не більше 250 тисяч гривень в доларовому еквіваленті (сьогодні – це дещо більше 9000 доларів США). До квітня 2017 року обов’язковий продаж іноземної валюти в Україні становив 65% і 50% – до січня 2019 року. Поступово ці обмеження втрачали свою ефективність і актуальність та їх пом’якшення жодним чином не впливало на стан валютного ринку в Україні.

В свою чергу, було розроблено новий Закон № 2473-VIII, яким узагальнено та оновлено валютне законодавство, започатковано процес валютної лібералізації, в основу якої закладено засади глобальної валютної свободи та вільного руху капіталу, що здійснюється за умови збереження фінансової стабільності та орієнтованості на розвиток бізнесу, в більшій мірі малого та середнього.

Отже, метою цієї статті є дослідження, аналіз та висвітлення основних законодавчих змін, переваг та недоліків, пов’язаних з оновленням сфери валюти та валютних операцій, зокрема, з впровадженням глобальної валютної лібералізації та режиму вільного руху капіталу в Україні.

Ключовим завданням оновленого валютного законодавства є поступове зняття низки обмежень, які створюють найбільше додаткових перешкод для ведення зовнішньоекономічної діяльності і стримують нові іноземні інвестиції в Україну, а також покрокове зняття будь-яких валютних обмежень в залежності від темпів поліпшення макроекономічних умов в державі.

Запровадженню валютної лібералізації передує тривалий процес гармонізації та вдосконалення вітчизняного валютного і податкового законодавства, однією зі складових якого є імплементація плану дії BEPS (Base Erosion and Profit Shifting).

Основним принципом валютної лібералізації визначається забезпечення вільного руху капіталу, і головна умова введення плану протидії BEPS – бізнес веде прозору діяльність та сплачує належним чином податки, збори та інші обов’язкові платежі, в результаті чого має бути досягнуто „equal tax treatment“. За умови ж, якщо буде дозволений вільний рух капіталу, але в той же час бізнес матиме деякі податкові пільги в інших юрисдикціях, то виникне ситуація, за якої прибуток буде витікати за межі України, оскільки так просто вигідніше. Але за такого розвитку подій Україна опиниться у чорному списку „non-cooperative for tax issues“ і, логічно, що бізнес матиме негативні наслідки. Тому для України обов’язковим кроком є запровадження мінімального набору стандартів BEPS.

У 2017 році Україна долучилася до міжнародної практики запровадження Плану дії BEPS. Ми приєдналися до програми розширеного співробітництва з питань імплементації плану протидії практикам BEPS (Inclusive Framework on BEPS), тому обов’язковою умовою є запровадження мінімальний набору стандартів BEPS. Серед сфер, яких торкнуться зміни:

1. Розкриття фізичними особами-резидентами України своєї участі в іноземних компаніях, які вони контролюють, що значно позитивно вплине на зменшення кількості надмірних відрахувань. Зокрема, запроваджується валютна амністія, яка передбачає, що фізичні особи, які задекларують частки у контрольованих іноземних компаніях, будуть звільнені від застосування штрафних санкцій за порушення режиму іноземного інвестування за кордон та легалізації їхніх часток в цих компаніях.
2. Обмеження витрат на фінансові операції з пов’язаними особами, що дозволить вдосконалити послаблення процесу розмивання бази оподаткування за допомогою відрахувань за відсотками та інших фінансових платежів та буде спрямовано на запобігання розмивання бази шляхом використання процентних витрат, наприклад, шляхом використання пов’язаних сторін і третіх сторін.
3. Запобігання зловживанням у зв’язку із застосуванням договорів про уникнення подвійного оподаткування, першочерговою метою чого є неможливість застосування таких договорів з метою формування подвійного оподаткування.
4. Запобігання штучному уникненню визнання статусу постійного представництва шляхом передбачення спеціальних виключень щодо діяльності постійних представництв.
5. Удосконалення контролю за трансфертним ціноутворенням.
6. Введення правил звітності в розрізі країн для міжнародних груп компаній, що є стандартною практикою для більшості розвинених країн.

Безумовно, вказані зміни розширять можливості для ведення бізнесом повноцінної діяльності на міжнародному ринку, уникаючи виникнення колізійних питань з іноземними суб’єктами (контрагентами, інвесторами, банківськими установами). Але, звичайно, поступово, після впровадження перших шести складових Плану дій BEPS, з метою підтримання макроекономічної стабільності держави та пожвавленню її інвестиційної привабливості, виникне необхідність у впровадженні додаткових заходів щодо посилення методів протидії розмиванню податкової бази та виведенню доходів.

Таким чином, поступово підвищуватиметься прозорість ведення бізнесу в Україні та діятиме співставна мінімізація податкового навантаження, що в більшій мірі має позитивно вплинути на розвиток малого та середнього бізнесу.

Наступним кроком валютної лібералізації стала розробка «валютного пакету» від Національного банку України (далі – НБУ), що складається з 8 нормативно-правових актів та передбачає низку послаблень, спрямованих на покращення умов ведення бізнесу та підвищення рівня інвестиційного клімату в Україні. Нова система складається з кількох постанов Правління НБУ. Здебільшого, норми стосуються: запровадження нової структури валютного ринку України; оновлення порядку здійснення операцій з валютними цінностями та їх транскордонного переміщення; запровадження нових заходів захисту здійснення валютних операцій, які скасовуватимуться відповідно до швидкості процесу покращення макрофінансової ситуації в Україні; визначення порядку здійснення валютного нагляду банківськими установами; впровадження ризик-орієнтованого підходу у валютному нагляді; впровадження нового порядку продажу та переказів іноземної валюти.

Прийняття вказаних норм спрямоване на дерегуляцію інвестиційних надходжень в Україну, спрощення проведення транскордонних операцій з валютними цінностями та розширення доступу до валютних операцій.

Таким чином, поступово підвищуватиметься прозорість ведення бізнесу в Україні та співставна мінімізація податкового навантаження, в більшій мірі щодо малого та середнього бізнесу.

Серед основних послаблень, які вже з 7 лютого 2019 року вводяться «валютним пакетом»:

• вдвічі збільшується граничний строк здійснення розрахунків за експортно-імпортними контрактами – до 365 днів (раніше строк становив 180 днів);
• скасовується валютний нагляд за експортно-імпортними операціями до 150 тисяч гривень (5500 доларів США);
• скасовуються індивідуальні ліцензії на валютні операції, які будуть замінені на систему е-лімітів (до 2 мільйонів євро на рік для юридичних осіб та 1 тисяча євро для фізичних осіб);
• дозволяється вільне використання рахунків юридичних осіб за кордоном;
• повністю скасовується обмеження на дострокове погашення зовнішніх зобов’язань;
• дозволяється онлайн-купівля іноземної валюти фізичними особами (в межах ліміту купівлі готівкової валюти – до 150 гривень на день в еквіваленті;
• збільшується ліміт на перекази іноземної валюти за кордон без відкриття рахунку для фізичних осіб – з 15 до 150 гривень на рік;
• уніфіковано переміщення валютних цінностей через кордон.

Нова валютна система запроваджує перехід від системи суцільного контролю до валютного нагляду, що діє за принципом «Дозволено все, що не заборонено» або «Менше ризиків – менше уваги».

Висновки. Очевидно, що основним пріоритетом для НБУ є зняття усіх існуючих обмежень і повний перехід до режиму вільного руху капіталу, але як передбачає Дорожня карта валютної лібералізації, розроблена НБУ разом з представниками Міжнародного валютного фонду, валютні обмеження зніматимуться відповідно до темпів покращення макроекономічних умов в Україні, зокрема, в залежності від темпів зростання ВВП, інфляційних показників, фінансової стабільності та стану розвитку валютного ринку тощо), а також запровадження інших нормативно-правових актів, спрямованих на попередження небажаного відпливу капіталу з України і підвищення якості регулювання, так званого, небанківського фінансового ринку.