Дайджест новин | січень 2026

Практика корпоративного права

З 16 січня 2026 року діють оновлені правила оформлення документів для іноземців

16 січня 2026 року набули чинності зміни, що спрощують процедуру оформлення документів іноземцям і особам без громадянства в Україні. Ці нововведення затверджені постановою Кабінету Міністрів № 1275 і покликані зробити порядок отримання дозволів та інших офіційних паперів більш зрозумілим і передбачуваним.

В оновлених правилах деталізовано вимоги до документів, які подаються для отримання дозволу на тимчасове або постійне проживання, а також для оформлення інших адміністративних процедур, пов’язаних зі статусом іноземців на території України. Визначено чіткі вимоги до формату документів, строків їх подання, а також перелік необхідних додатків і підтверджувальних матеріалів.

Законодавчі зміни уніфікують підходи до оформлення документів і спрямовані на уникнення неоднозначностей та помилок під час розгляду заяв. Зокрема, уточнено, які саме документи визнаються дійсними для підтвердження особи, відомостей про місце проживання, джерел доходів та іншої інформації, що є підставою для прийняття рішення компетентними органами.

Також встановлено чіткий алгоритм розгляду поданих документів, у тому числі строки, протягом яких державні органи повинні дати відповідь, а також процедури для подання додаткових матеріалів у разі необхідності.

Офіційно запущено електронну платформу “ПУЛЬС” для взаємодія держави і бізнесу

Запущено в роботу державну електронну платформу “ПУЛЬС”, яка має полегшити взаємодію між органами влади та бізнесом. Система створена для того, щоб підприємці могли в одному онлайн‑середовищі вирішувати різні питання, що раніше потребували звернень до кількох державних сервісів.

Реалізація “ПУЛЬСу” дає можливість підприємцям створювати звернення, відправляти їх у відповідні служби, відстежувати етапи розгляду в реальному часі та отримувати відповіді напряму в системі. Платформа має стати місцем, де бізнес і влада взаємодіють прозоро, з мінімальними зусиллями та швидко.

Платформа об’єднує ряд послуг і функцій, які забезпечують можливість відстежувати статус запитів, отримувати відповіді від державних органів та обмінюватися документами в електронному вигляді. Однією з ключових цілей є мінімізація паперової бюрократії та пришвидшення обробки запитів без необхідності особистих візитів до органів влади.

Уряд ухвалив нові рішення для підтримки агровиробників

Кабінет Міністрів затвердив пакет заходів, що мають посилити підтримку сільськогосподарських товаровиробників. Рішення спрямовані на розширення фінансових можливостей аграріїв та створення більш передбачуваних умов для розвитку сектору. Вони стосуються кількох ключових напрямів державної підтримки.

По‑перше, уряд передбачив зміни в порядках фінансування, що дозволяє фермерам отримувати компенсацію частини витрат на придбання техніки, добрив, засобів захисту рослин та пального. Це має знизити тиск на витратну частину виробництва й стимулювати модернізацію господарств.

По‑друге, передбачено механізми для відшкодування частини витрат на сплату відсотків за кредитами, що використовуються для розвитку сільськогосподарської діяльності. Завдяки цьому агровиробники зможуть планувати інвестиційні проєкти з меншими ризиками та витратами на обслуговування боргу.

Також уряд звернув увагу на підтримку проєктів із переробки сільськогосподарської продукції. Для цього передбачено стимулюючі заходи, які мають сприяти створенню доданої вартості та розширенню експортного потенціалу агросектору.

Окремим напрямом підтримки стало спрощення доступу до програм державної підтримки для малих і середніх фермерських господарств. Це включає зменшення адміністративних вимог при поданні документів і встановлення прозоріших правил оцінки відповідності критеріїв.

Нове рішення уряду має на меті підвищити конкурентоспроможність вітчизняних агровиробників, стимулювати розвиток сільського господарства на місцевому рівні та підтримати продовольчу безпеку України.

НБУ пом’якшив валютні правила для підтримки бізнесу й оборонної галузі

Національний банк України запровадив комплекс змін до валютного регулювання, спрямованих на підтримку бізнесу в умовах воєнного стану, з особливим фокусом на оборонно‑промисловий комплекс. Відповідні рішення (Постанова НБУ № 2; Постанова НБУ № 3; Постанова НБУ № 166) ухвалені у межах повноважень НБУ як регулятора валютного ринку.

Для підприємств оборонної галузі розширено можливості купівлі іноземної валюти. Зокрема, дозволено здійснювати валютні операції понад установлені ліміти в межах коштів, які компанії перерахували на спеціальний рахунок НБУ для підтримки Збройних сил України. Це дає змогу більш гнучко фінансувати закупівлю імпортних комплектуючих, обладнання та послуг, необхідних для виробництва продукції оборонного призначення.

Окремо НБУ запровадив “позиковий” валютний ліміт, який визначається сумою коштів в іноземній валюті, що надійшли компанії за кредитами чи позиками з‑за кордону після 1 січня 2026 року. Цей ліміт дозволяє підприємствам більш гнучко управляти залученими валютними коштами, зокрема:

• погашати “старі” зовнішні кредити та виплачувати за ними відсотки;
  
• здійснювати розрахунки за імпорт товарів, що був поставлений до 23 лютого 2021 року;
  
• повертати передоплати нерезидентам за товари, сплачені до 23 лютого 2022 року;
  
• фінансувати закордонні підрозділи; та
  
• проводити операції з репатріації дивідендів понад встановлені раніше ліміти.
  

Крім того, постанови уточнюють окремі аспекти валютного регулювання, створюючи більш прогнозовані правила для розрахунків за зовнішньоекономічними договорами і реструктуризації боргових зобов’язань.

З 1 лютого діє оновлений порядок проставлення апостиля на документах для використання за кордоном

1 лютого 2026 року набрав чинності новий порядок проставлення апостиля на офіційних документах, які призначені для використання за межами України. Відповідний порядок затверджено наказом Міністерства юстиції України № 3177/5 від 20 листопада 2025 року, а попередні правила Порядку 2015  року перестають застосовуватись.

За новими правилами апостиль ставиться з використанням програмних засобів Електронного реєстру апостилів, що дозволяє впорядкувати перевірку та фіксацію підписів, печаток і сертифікатів відкритих ключів. Відомості до цього реєстру вноситимуть Міністерство юстиції та його територіальні органи, Державна архівна служба України та суди щодо своїх посадових осіб.

Встановлено, що рішення про проставлення апостиля або відмову в його наданні має бути прийняте не пізніше трьох робочих днів з дня реєстрації заяви в Реєстрі. Новий порядок також визначає чіткі механізми прийняття документів, їх розгляду, видачі результатів та отримання інформації про проставлений апостиль.

Вартість послуги апостилювання визначається відповідно до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного року, і протягом 2026 року складає 670 гривень для фізичних осіб та 1 160 гривень для юридичних осіб.

Практика податкового права | TAX ALERT

Почали діяти податкові правила щодо операцій, повʼязаних з наданням неправомірної вигоди

З 01.01.2026 в Україні застосовуються норми Податкового кодексу України щодо виявлення та податкових наслідків операцій, пов’язаних із наданням неправомірної вигоди службовій особі, запроваджені Законом України від 04.12.2024 № 4112-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо врахування положень Рекомендацій Ради Організації економічного співробітництва та розвитку стосовно податкових заходів для подальшої боротьби з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях».

Про цей закон ми уже писали раніше. Серед його положень почали діяти норми, що стосуються, зокрема:

• нової підстави для проведення позапланової перевірки – набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо платника податків або осіб, які діяли від його імені чи в його інтересах, за кримінальні правопорушення, пов’язані з наданням неправомірної вигоди, якщо це могло призвести до зменшення об’єкта оподаткування та/або заниження податкового зобов’язання;
  
• інформування НАБУ контролюючим органом про обставини (факти), що можуть свідчити про здійснення операцій з метою надання неправомірної вигоди службовій особі іноземної держави, виявлені під час документальних перевірок платників податків;
  
• заборони зменшення об’єкту оподаткування на суму витрат в операціях, здійснених з метою надання неправомірної вигоди;
  
• можливості самостійного коригування податкових зобов’язань платником податків у разі виявлення операцій з надання неправомірної вигоди;
  
• збільшення фінансового результату до оподаткування на суму витрат, щодо яких відповідно до законодавства встановлено, що вони були здійснені з метою надання неправомірної вигоди.
  

Опубліковано ставки місцевих податків та зборів на 2026 рік

На офіційному веб-сайті ДПС було розміщено інформацію щодо ставок та податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів на 2026 рік в розрізі кожної області України та міста Києва.

Зокрема, оприлюднена інформація охоплює:

• земельний податок;
  
• податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
  
• орендну плату;
  
• єдиний податок для першої та другої груп.
  

Затверджено новий порядок проведення камеральних перевірок податкової звітності та окремої звітності фінансових агентів

13.01.2026 опубліковано наказ Державної податкової служби України «Про затвердження Загального порядку організації та проведення контролюючими органами камеральних перевірок податкової звітності та окремої звітності фінансових агентів, крім звітності з трансфертного ціноутворення» від 06.01.2026 № 4.

На підставі Наказу також втратили чинність:

• наказ Державної податкової служби України «Про затвердження Примірного порядку організації та проведення контролюючими органами камеральних (електронних) перевірок податкової звітності, крім податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб та військового збору» від 17.05.2023 № 368;
  
• наказ Державної податкової служби України «Про затвердження Примірного порядку проведення камеральної перевірки з питань оподаткування акцизним податком» від 18.08.2021 № 751;
  
• наказ Державної податкової служби України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральної перевірки податкової декларації про майновий стан і доходи» від 12.12.2022 № 895.
  

Отже, замість окремих порядків та рекомендацій, передбачених скасованими документами, застосовується Загальний порядок, що забезпечує уніфікований підхід податкових органів до проведення камеральних перевірок податкової звітності.

Зміни, передбачені Загальним порядком, включають, зокрема:

• визначення окремих аспектів проведення камеральних перевірок щодо фінансових агентів (питань своєчасного подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки за Загальним стандартом звітності (CRS) тощо);
  
• затвердження нових форм актів про результати проведення камеральної перевірки.
  

Картку платника податків можна буде оформити через Дію

08.01.2026 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 1806, якою затверджено Порядок оформлення та перевірки картки платника податків в електронній формі з використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг.

Порядок надає можливість громадянам України (зокрема, малолітнім та неповнолітнім) оформлювати картку платника податків в електронній формі за допомогою Порталу Дія. Оформлена таким чином картка платника податків матиме таку ж юридичну силу, як і та, що видається у загальному порядку, та може пред’являтися без паперового примірника.

Для її оформлення заявнику необхідно буде подати до податкового органу:

• облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР або
  
• заяву про внесення змін до Державного реєстру за формою № 5ДР.
  

Строк отримання електронної картки платника податків складає три робочих дні з моменту звернення.

У картці платника податків в електронній формі відображатимуться дані, зазначені у картці платника податків у паперовій формі, та унікальний електронний ідентифікатор (QR-код), доступний для зчитування.

Забезпечити технічну можливість оформлення та перевірки такої електронної картки платника податків планується протягом чотирьох місяців з моменту набрання Постановою чинності.

Огляд практики Верховного Суду з податкових питань за грудень 2025 року

21.01.2026 Верховний Суд опублікував огляд актуальної судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за грудень 2025 року.

У його межах висвітлено такі правові позиції у податковій сфері:

• Правомірність застосування штрафу за реалізацію необлікованого пального на АЗС без належного вимірювання залишків у резервуарах.
  У постанові від 09.12.2025 у справі № 580/4269/24 суд дійшов висновку, що, навіть попри підписання акта перевірки платником податків без зауважень, відсутність факту належного вимірювання податковим органів залишків пального під час фактичної перевірки суб’єкта господарювання, який здійснює роздрібну торгівлю пальним на АЗС, є підставою для скасування штрафу, накладеного за результатами такої перевірки.
  
• Застосування власником будівель промисловості пільги з податку на нерухоме майно, переданих своїй же юридичній особі.
  У постанові від 16.12.2025 у справі № 160/18696/23 суд підтвердив правомірність застосування фізичною особою пільги з податку на нерухоме майно щодо комплексу виробничих та адміністративно-побутових будівель, віднесених до будівель промисловості (код 125 згідно з класифікатором), що перебувають у користуванні юридичної особі, єдиним власником якої є одночасно власник цієї нерухомості.
  
• Питання звільнення від пені за несвоєчасну сплату самостійно узгодженого податкового зобов’язання з податку на прибуток у період дії воєнного стану.
  У постанові від 23.12.2025 у справі № 440/16587/23 суд виснував, що ненарахування або ж анулювання пені на підставі невиконання платником податкового обовʼязку внаслідок введення воєнного стану, здійснюється, зокрема, у разі дотримання умов щодо звільнення від відповідальності, передбачених воєнними правилами справляння податків і зборів. Відтак, звільнення від нарахування пені у такому випадку є можливим виключно за наявності рішення податкового органу про неможливість виконання податкового обов`язку.
  

Більше про податкові зміни, які діють з 2026 року, ми писали тут.

Судова практика 

Починаючи з 1 січня 2026 року в Україні застосовуються оновлені ставки судового збору

З 1 січня 2026 року в Україні зростуть ставки судового збору у зв’язку з оновленням прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 3328 грн. Відповідні зміни передбачені Законом про Державний бюджет України на 2026 рік, оскільки саме цей показник є базовою розрахунковою величиною для визначення всіх ставок судового збору в судах цивільної, господарської та адміністративної юрисдикцій.

Відтак оновлена сума прожиткового мінімуму вплине на ставки судового збору щодо оплати позовних заяв майнового та немайнового характеру, заяв у справах про банкрутство, оскарження судових рішень та подання інших процесуальних заяв.

Окрім того, також актуалізовано перелік категорій громадян, які звільняються від сплати судового збору, зокрема військовослужбовці, учасники бойових дій, особи з інвалідністю та громадяни, які постраждали від збройної агресії рф.

Подання до суду процесуальних документів з посиланням на неіснуючі постанови та правові позиції, ймовірно згенеровані ШІ, свідчить про неповагу до суду – КАС ВС

Учасники справи зобов’язані дотримуватися принципу фахового людського контролю при використанні технологій штучного інтелекту.

Посилання на неіснуючі постанови Верховного Суду може свідчити про використання учасником справи інструментів штучного інтелекту та отримання результату у формі так званих галюцинацій, що свідчить про недобросовісне користування учасником справи процесуальними правами.

Такої думки дійшов КАС ВС в ухвалі від 15 січня 2026 року у справі № 240/14153/24.

Скаржник у касаційній скарзі як на підстави для касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій послався на неврахування судами низки постанов Верховного Суду. Проте перевіркою Єдиного державного реєстру судових рішень установлено, що жодного з перерахованих судових рішень Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду не існує в реальності. Тобто зазначені в касаційній скарзі номери справ та дати ухвалення постанов є вигаданими, а посилання на сформовані висновки – неправдивими.

Верховний Суд звернув увагу, що характер наведених посилань може свідчити про використання учасником справи інструментів штучного інтелекту та, відповідно, отримання на запит результату у формі «галюцинацій».

У цьому контексті Верховний Суд наголосив, що використання ШІ для підготовки процесуальних документів саме по собі не заборонене. Проте відповідальність за достовірність інформації, викладеної у процесуальних документах, покладається виключно на учасника справи.

Водночас подання до суду процесуальних документів, згенерованих ШІ, за відсутності фахової перевірки, свідчить про неналежне виконання професійних обов’язків і недобросовісне користування учасником справи процесуальними правами, що може бути кваліфіковано як вияв неповаги до суду.

Арбітражне застереження без визначеної процедури не підлягає виконанню – КГС ВС

Арбітражне застереження, яке містить лише загальне посилання на вирішення спору в арбітражному порядку згідно із законодавством країни продавця, без зазначення конкретної арбітражної установи, її регламенту, місця проведення арбітражу чи інших процедурних питань, є таким, що не може бути виконане. За таких обставин пріоритет у розгляді спору належить саме господарському суду як органу судової влади, а не невстановленому суду країни продавця.

Такий висновок зробила колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 19.11.2025 у справі № 924/389/25.

Господарський суд закрив провадження за позовом про стягнення боргу, посилаючись на арбітражне застереження в договорі, яке передбачає вирішення спорів за законодавством країни продавця (Туреччина). Апеляційний суд скасував ухвалу суду, зазначивши, що арбітражне застереження невиконуване через відсутність конкретної арбітражної установи, місця та регламенту арбітражу. Тому пріоритет у розгляді спору належить господарському суду, а суд першої інстанції помилково застосував міжнародне приватне право замість Угоди між Україною та Туреччиною.

КГС ВС, залишаючи без змін постанову апеляційної інстанції, зазначив, що положення договору, укладеного між сторонами у справі, є арбітражним застереженням, а не пророгаційною угодою про вибір державного суду, оскільки сторони передбачили вирішення спорів у арбітражі за законодавством країни продавця. Водночас КГС ВС зазначив, що арбітражне застереження є невиконуваним, оскільки договір не містить конкретної арбітражної установи, місця проведення арбітражу, порядку формування арбітражу та арбітражного регламенту, що робить неможливим здійснення арбітражного розгляду. З огляду на це пріоритет у розгляді спору належить господарському суду, а не невстановленому арбітражному суду країни продавця.

Україна переглядає підходи до регулювання трудових відносин: ключові положення проєкту Трудового кодексу

У Верховній Раді України 15 січня 2026 року був зареєстрований законопроєкт щодо оновленого проєкту Трудового кодексу України № 14386, метою якого є дерадянізація законодавства про працю, унормування індивідуальних та колективних трудових відносин на принципах свободи, рівності, забезпечення гідної праці з імплементацією міжнародних стандартів регулювання трудових відносин у національне законодавство.

У пояснювальній записці до законопроєкту також зазначено, що чинний Кодекс законів про працю, ухвалений у 1971 році, не відповідає реаліям ринкової економіки, ґрунтується на патерналістській ролі держави та містить значну кількість застарілих і суперечливих норм. Попри численні точкові зміни, базові підходи до регулювання праці залишилися незмінними та не враховують трансформації ринку праці, розвитку гнучких форм зайнятості та нових сфер економіки.

Натомість, проєкт Трудового кодексу України передбачає перехід до моделі, що базується на балансі інтересів працівників і роботодавців, свободі договору, стабільності трудових відносин і забезпеченні гідних та безпечних умов праці.

Так, документ пропонує:

• обов’язкову письмову форму трудового договору,
  
• розширення видів строкових договорів,
  
• чітке визначення ознак трудових відносин,
  
• врегулювання праці домашніх працівників і осіб, залучених через агентства тимчасового працевлаштування.
  

Проєкт закону щодо оновлення Цивільного кодексу: ключові оновлення та зміни

У Верховній Раді України зареєстрований проєкт нового Цивільного кодексу України (№ 14394), що пропонується під назвою «Цивільний кодекс України (Кодекс права приватного)».

Метою законопроекту є рекодифікація та системне оновлення приватного (цивільного) права України шляхом ухвалення нового Цивільного кодексу України (Кодексу права приватного) як цілісного, внутрішньо узгодженого та ефективного кодифікованого акта. Проект спрямований на формування сучасної нормативної основи для регулювання приватних відносин, що також буде відповідати сучасним викликам, таким як: цифровізація, розвиток нових економічних моделей, трансформація майнового обігу, ускладнення договірних та недоговірних конструкцій, транскордонність відносин тощо.

Ключовими зміни будуть спрямовані на:

• підвищення юридичної визначеності та прогнозованості цивільних відносин;
  
• забезпечення балансу інтересів сторін та захисту слабшої сторони;
  
• уніфікацію термінології та усунення внутрішніх колізій;
  
• гармонізацію з європейськими правопорядками та міжнародними стандартами;
  
• відрадянщення законодавства та модернізацію категоріальної бази приватного права.

Практика кримінального права 

Конфіденційність спілкування з адвокатом під час обшуку: стандарти ЄСПЛ та практичний алгоритм дій

Право особи на правову допомогу включає не лише можливість викликати адвоката, але й гарантію конфіденційності будь-якої комунікації з ним, у тому числі під час обшуку. Українське законодавство закріплює недоторканність адвокатської таємниці – усних розмов, листування, електронних повідомлень. Це правило діє навіть коли адвокат ще не прибув, і клієнт звертається до нього дистанційно.

Проблемним є питання забезпечення адвокатської таємниці під час запрошення адвоката в процесі обшуку. З одного боку, слідчий має право заборонити особі залишити місце обшуку. З іншого – заборона втручання в приватне спілкування адвоката з клієнтом є однією з основних гарантій за Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Неприпустимі будь-які дії, які можуть створити можливість для сторонніх осіб почути, записати або іншим способом контролювати розмову між адвокатом і клієнтом. Ця гарантія не втрачає чинності навіть тоді, коли обшук триває, а адвокат ще не прибув, – особа має право повідомити захисника про ситуацію, поставити запитання щодо лінії поведінки або отримати базові інструкції без ризику стороннього втручання.

Слідчий зобов’язаний максимально забезпечити приватність спілкування. Вимога спілкуватися з адвокатом на гучномовці є незаконною, оскільки порушує право на захист.

Також особа має право користуватися правовою допомогою в телефонному режимі з моменту запрошення адвоката до його прибуття в будь-якій формі, якщо це не перешкоджає процесуальному порядку обшуку.

ЄСПЛ у справі Namazli v. Azerbaijan (2024) підкреслює, що спілкування між адвокатом і клієнтом захищається статтями 6 і 8 Конвенції. Конвенція про захист професії адвоката (2025) зобовʼязує держави гарантувати право конфіденційно спілкуватися «будь-якими засобами», причому навіть під час нагляду сторонні можуть лише бачити учасників, але не чути чи фіксувати зміст розмови.

Більш детально про механізми забезпечення конфіденційності спілкування адвоката і клієнта, а також практичні рекомендації щодо поведінки під час обшуку читайте у статті партнера GOLAW, керівника практики кримінального права, адвоката Ігоря Глушка.

Розгляд клопотання про обшук здійснюється за участі слідчого або прокурора і в такому разі вимагає здійснення обов’язкового фіксування за допомогою технічних засобів: позиція Обʼєднаної палати ККС ВС

Обʼєднана палата ККС ВС у постанові від 19 січня 2026 року у справі № 336/4830/22 дійшла висновку, що постановлення слідчим суддею ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи за участю слідчого або прокурора без проведення повної технічної фіксації засідання тягне за собою визнання доказів недопустимими відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 87 КПК України.

Так, згідно з ч. 4 ст. 234 КПК України клопотання про обшук розглядається у суді в день його надходження за участю слідчого або прокурора. У цьому контексті суд звернув увагу на важливість ролі сторони обвинувачення під час розгляду клопотання про обшук, яка забезпечує можливість для слідчого судді повно зʼясувати та перевірити доводи клопотання.

При цьому колегія суддів зазначила, що використання в законі формулювання «за участю» не є тотожним формулюванню «за обовʼязкової участі».

Водночас суд наголосив, що участь слідчого або прокурора під час розгляду клопотання про обшук зобовʼязує слідчого суддю відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК здійснювати такий розгляд з фіксуванням за допомогою технічних засобів. У протилежному випадку, а саме у разі незастосування технічних засобів фіксування кримінального провадження у випадках, якщо воно є обовʼязковим, відповідна процесуальна дія та отримані внаслідок її вчинення результати визнаються недійсними (ч. 6 ст. 107 КПК України).