Дайджест новин | вересень 2025

Практика корпоративного права

Інвестиційний фонд відбудови починає операційну роботу

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що Інвестиційний фонд відбудови офіційно запускає свою діяльність.

Перший внесок зробила Міжнародна фінансова корпорація розвитку США (DFC) – $75 млн – і Україна подвоїть цю суму. Таким чином стартовий капітал фонду становитиме $150 млн.

Свириденко зазначила, що на початку фонд буде зосереджений на проєктах у сфері енергетики, інфраструктури та критичних мінералів, і мета – реалізувати три такі проєкти до кінця 2026 року.

Вона також підкреслила, що фонд діятиме за принципом рівності: Україна бере на себе такі ж фінансові зобов’язання, як і американська сторона.

За її словами, це рішення відкриває шлях до інвестування у великі проєкти, створення нових виробництв, робочих місць і технологічних рішень на користь економіки й безпеки країни.

Україна робить перший крок до врегулювання обігу віртуальних активів

3 вересня 2025 року Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт № 10225‑д, який має на меті легалізувати ринок віртуальних активів та встановити правила їх оподаткування.

Згідно із законопроєктом, віртуальний актив вважається особливим цифровим об’єктом, що існує в електронному вигляді завдяки технології блокчейну. При цьому він не прирівнюється до офіційних грошей і не може використовуватись як засіб платежу в Україні.

Документ умовно ділить віртуальні активи на три групи:

• токени, прив’язані до активів;
• токени електронних грошей;
• інші віртуальні активи, які регулятор визначатиме окремо.

Що стосується податків, для громадян передбачено окреме оподаткування прибутку від операцій з віртуальними активами – як різниці між доходом від продажу та витратами на придбання. Для активів, придбаних до набрання чинності закону, планується пільгова ставка 5 % у 2026 році.

Юридичні особи матимуть нові коригування до фінансових результатів, подібні до тих, що застосовуються до операцій з цінними паперами. Перелік витрат, які можна враховувати, визначатиме Міністерство фінансів за поданням регулятора.

Кабмін змінює систему класифікації запасів корисних копалин

25 вересня уряд ухвалив постанову № 1197, яка вносить зміни до чинної класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного надрокористування.

Нові правила приводять українську систему до відповідності з міжнародним стандартом UNFC/РКООН‑2019 – тією ж системою, яку використовують у ЄС. Це означає єдині підходи до геолого‑економічної оцінки, державного обліку й класифікації залежно від рівня вивченості родовищ, їх промислового значення та готовності до освоєння.

Оновлення полегшує підготовку родовищ до аукціонів чи угод про розподіл продукції і робить українські проєкти більш зрозумілими для інвесторів.

Уряд також зазначає, що це рішення підтримує міжнародні зобов’язання України – зокрема у сфері управління критично необхідними мінералами та розвитку мінерально-сировинної бази країни.

Ці зміни – частина реформ у надрокористуванні, які мають підвищити прозорість, конкурентоспроможність і інтеграцію України в європейський простір.

Практика податкового права | TAX ALERT

Зміни щодо ставки оренди земель державної та комунальної власності: новий проєкт закону

24.09.2025 у Верховній Раді України було зареєстровано законопроєкт № 14073 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень, пов’язаних з визначенням розміру орендної плати за землю».

Зокрема, ним пропонується уточнити, що для земель державної та комунальної форми власності ставка орендної плати визначається у відсотках від нормативної грошової оцінки землі, що виражається у грошовому еквіваленті на дату укладення договору оренди.

Почали діяти зміни у порядку блокування податкових накладних та розрахунків коригування

27.09.2025 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 1048 «Про внесення змін до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», якою оновлюються умови блокування ПН та РК, про що ми писали раніше.

Нагадаємо, що постановою, зокрема, підвищуються порогові значення для ознак безумовної реєстрації ПН та РК, підвищуються порогові значення для формування позитивної податкової історії платника, а також встановлюються пільги для підприємств, що працюють у регіонах із підвищеними безпековими ризиками.

Формування переліку «білого бізнесу»: запроваджено зміни

25.09.2025 Міністерством фінансів України було прийнято наказ № 445 та наказ № 481, якими вносяться зміни до Порядку формування та оприлюднення Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.

Зокрема, передбачаються такі зміни:

• деталізовано порядок і формули розрахунку показників (рівень сплати податку на прибуток, ПДВ, ПДФО, середньомісячна зарплата тощо), із врахуванням 12 послідовних податкових місяців замість 4 кварталів;
• уточнено формулу розрахунку середньомісячної зарплати та визначення кількості найманих працівників, зокрема визначено, що зарплата по платнику має не менше 110% від середньої по галузі та регіону, за мови наявності 5 співробітників;
• передбачено можливість для платника відмовитися від оприлюднення даних у Переліку;
• уточнено порядок надання індивідуальних консультацій, зокрема для платників з переліку «білого бізнесу» ІПК надаватимуться структурними підрозділами ДПС.

Згадані накази наберуть чинності з дня їх офіційного опублікування.

Акцизне оподаткування алкогольної продукції: Верховний Суд вказав на критерій застосування ставки

Верховний Суд в межах опублікованого 22.09.2025 огляду судової практики Касаційного адміністративного суду за серпень 2025 року звернув увагу на правову позицію у сфері акцизного оподаткування.

Зокрема, 28.08.2025 Верховний Суд у постанові по справі № 580/489/23 вказав, що визначальним критерієм для застосування ставки акцизного податку є класифікація продукції згідно з кодом УКТ ЗЕД, а не її назва чи міцність на підставі державного стандарту. Зокрема, плодово-ягідні зброджені напої підлягають класифікації відповідно до коду УКТ ЗЕД 2206 00 51 00 – «Сидр і перрі (без додання спирту)».

Судова практика 

Порушення військового обліку: чи працює сплата штрафу через «Резерв+»?

У квітні 2025 року набрав чинності закон № 4316-IX, який доповнив Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 279-9. Вона запроваджує спрощений порядок розгляду справ про порушення військового обліку без участі особи — за її згодою. Стаття 279-9 КУпАП дозволяє особі, яка порушила правила військового обліку або законодавство про мобілізацію, самостійно подати відповідну заяву та погодитися на штраф без особистої присутності, якщо така особа визнає правопорушення і згодна на накладення штрафу.

Заява може бути подана особисто в письмовій формі, або через електронний кабінет «Резерв+». Після надходження заяви уповноважена посадова особа протягом трьох днів має винести постанову та накласти мінімальний штраф.

Однак, навіть за наявності механізму, реалізувати його сьогодні в повному обсязі немає можливості. Електронний кабінет наразі дозволяє подавати заяви лише щодо порушень, пов’язаних із неуточненням даних до 16 липня 2024 року. Крім того, деякі ТЦК не приймають заяви поштою та вимагають особистої явки, хоча закон дозволяє подачу заяви без участі особи.

Цікавою в цьому контексті є правова позиція Сьомого адміністративного апеляційного суду, викладена у постанові від 04 липня 2024 року в справі № 120/476/24. Суд чітко вказав, що «обов’язок «особисто повідомити» не є тотожним обов’язку «особисто прибути». Це важлива позиція, яка підтверджує правомірність дистанційної подачі заяв в письмовій чи електронній формі.

Особливу увагу слід також звернути на частину 5 статті 283 КУпАП, яка вносить додаткові вимоги до постанови про накладення штрафу, яка, окрім обов’язкових даних, повинна містити:

• дату та спосіб подання заяви;
• її зміст;
• реквізити для сплати штрафу;
• відомості про те, що постанова вважатиметься виконаною у разі сплати протягом десяти календарних днів з дня набрання такою постановою законної сили не менше ніж 50 відсотків розміру штрафу.

Верховний Суд уточнив правила визначення відповідальності за несанкціоновані операції з банківською карткою

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 2 липня 2025 року у справі № 490/7829/23 вказав, що клієнт банку не несе відповідальності за несанкціоновані операції з платіжною карткою, якщо він невідкладно повідомив банк про такі операції, а банк не довів, що клієнт своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті або незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера чи іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Сам собою факт коректного введення вихідних даних для ініціювання банківської операції не може достовірно підтверджувати вину клієнта.

У справі, що переглядалася, банк звернувся до суду з позовом до боржника про стягнення заборгованості за кредитним договором. На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що між ними укладено договір про надання банківських послуг, за умовами якого банк надав позичальнику кредит. Взятий на себе обов’язок банк виконав належним чином, водночас позичальник своїх договірних зобов’язань не дотримав, у зв’язку з чим утворилася заборгованість за вказаним договором.

Суд першої інстанції частково задовольнив позов, оскільки банк не надав достатніх доказів правомірності нарахування відсотків. Суд також врахував, що значна сума (69 342 грн) була списана через несанкціоновану операцію, проте позичальник своєчасно повідомив про це банк і правоохоронні органи. Суд задовольнив позов лише частково щодо використаних, але не повернутих коштів у сумі 4 732,86 грн.

Апеляційний суд змінив рішення, стягнувши загальну заборгованість 68 124,22 грн, зазначивши, що банк довів, що відповідач сприяв несанкціонованим операціям.

КЦС ВС погодився з доводами відповідача, що банк не довів його провину в несанкціонованому списанні коштів. Суд зазначив, що позичальник своєчасно повідомив про інцидент. За відсутності належних і допустимих доказів сумніви й припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною в таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними.

Крім того, КЦС ВС звернув увагу на те, що банк у суді апеляційної інстанції посилався на обставини та докази, існування яких заперечував у суді першої інстанції, що не відповідає засадам справедливості та добросовісності й забороні суперечливої поведінки.

У підсумку, КЦС ВС скасував рішення апеляційного суду і залишив у силі рішення суду першої інстанції.

В Україні планують впровадити екстериторіальну підсудність в окремих категоріях справ

Міністерство юстиції України спільно із Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) в рамках дослідження «Правові аспекти гнучкої територіальної юрисдикції: порівняльний та конституційний аналіз», представили бачення щодо законопроєкту про екстериторіальний розгляд в окремих категоріях справ. Суть законопроєкту полягає в автоматичному розподілі справ між судами по всій території України незалежно від місця проживання сторін, а також у широкому впровадженні онлайн-розгляду.

Так, Голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики Денис Маслов наголосив, що законодавча ініціатива має враховувати баланс між потребами судової системи та правами громадян. Зокрема, він підкреслив, що закон має бути справедливим не лише до людей, які очікують рішення, а й до тих, хто це правосуддя здійснює – суддів та працівників апарату.

Метою запланованих змін є забезпечення рівномірного навантаження між судами в різних регіонах та гарантування права кожної особи на справедливий суд. Таким чином, Мін’юст пропонує зробити це через впровадження механізму екстериторіального розгляду окремих категорій господарських та цивільних справ у режимі відеоконференції — за умови наявності електронних кабінетів сторін.

Такий підхід дозволить скоротити строки розгляду справ, забезпечить доступ до правосуддя незалежно від географії, оптимізує навантаження на судову систему та сприятиме її цифровій трансформації відповідно до європейських стандартів.

Отже, запропонована ініціатива була підтримана сторонами її обговорення, а також наголошено на доцільності її впровадження, насамперед — у межах наказного провадження.

Обмеження на операції з рахунків юридичних осіб, кінцевими бенефіціарами яких є резиденти рф при примусовому стягненні коштів є правомірними – КГС ВС

Встановлені п. 15 постанови Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (надалі — Постанова НБУ) обмеження стосуються всіх видаткових операцій за рахунками юридичних осіб, кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти рф/рб, незалежно від того, хто є ініціатором операції (клієнт чи стягувач), за винятком вичерпного переліку дозволених операцій. Такі обмеження є правомірними та обов’язковими для виконання банкаёми, в тому числі при примусовому стягненні коштів на виконання судових рішень.

До такого висновку прийшла колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 4 вересня 2025 року у справі № 910/12872/24.

Позивач звернувся до банку з позовом про визнання незаконною відмови виконати платіжні інструкції приватного виконавця та зобов’язання здійснити списання коштів з рахунку боржника. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що банк безпідставно повернув платіжні інструкції, пославшись на п. 15 Постанови НБУ, яким заборонені видаткові операції з рахунків юридичних осіб із кінцевими бенефіціарами — резидентами рф. Місцевий господарський суд задовольнив позов, апеляційний суд – відмовив в задоволенні позову.

Верховний Суд, в свою чергу, підкреслив, що тимчасові обмеження Постанови НБУ забороняють банкам здійснювати видаткові операції за рахунками юридичних осіб, кінцевими бенефіціарами яких є резиденти рф/рб, за винятком прямо визначеного переліку дозволених операцій. Оскільки боржник має кінцевих бенефіціарів – резидентів рф, а винятків для проведення видаткових операцій немає, дії банку щодо повернення платіжних інструкцій приватному виконавцю були правомірними.

Практика кримінального права 

«Кримінальна відповідальність» юридичної особи без підозрюваного: ключові бізнес-ризики

У рамках євроінтеграційного процесу та приєднання України до Організації економічного співробітництва та розвитку (далі – ОЕСР) відбулися важливі зміни в антикорупційному законодавстві, які безпосередньо впливають на бізнес-середовище.

Так, Законом від 04.12.2024 № 4111-IX доповнено розд. XIV¹ КК та розд. VI КПК України з метою запровадження додаткових інструментів протидії корупції, що відбувається із залученням посадових осіб іноземних держав та міжнародних організацій. З одного боку, виконання таким чином рекомендацій Ради ОЕСР є значним прогресом для України, проте з іншого — розширює межі відповідальності юридичних осіб і створює ризики зловживань з боку правоохоронних органів. Зокрема:

• передбачено можливість застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру лише на підставі факту вчинення суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки складу злочину за ст. 209, 369, 369² КК, навіть без доведення вини конкретної фізичної особи, що дозволяє прокурору не доводити в суді наявність усіх елементів злочину;
• згідно зі ст. 96³ КК України встановлено, що підставою для відповідальності є «незабезпечення виконання обов’язків щодо вжиття заходів із запобігання корупції». Проте за відсутності належного нормативного закріплення комплаєнс-механізмів постає питання, про які саме заходи йдеться. Без чіткого регламентування обсягу, характеру та форми такого «комплаєнс-контролю» суб’єкти підприємництва можуть бути притягнуті до відповідальності навіть у випадках відсутності прямого зв’язку між діями працівника й організацією;
• розширено перелік заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб, зокрема включено тимчасові обмеження діяльності та обмеження у користуванні правами та пільгами. Хоча нові заходи й мають назву «нефінансових», проте їхній вплив може завдати значних фінансових втрат, а то і призвести до зупинки бізнесу в цілому. Так, наприклад, обмеження на користування ліцензіями та спеціальними дозволами на користування надрами до 3 років може зупинити роботу бізнесу, що працює в регульованій сфері, та вивести компанію із певного ринку.

Більш детально про новели законодавства щодо відповідальності юридичних осіб та пов’язані з ними ризики, читайте у статті партнера GOLAW, керівника практики кримінального права, адвоката Ігоря Глушка.

Адвокати GOLAW домоглись скасування арештів майна вартістю понад 100 млн грн

У межах кримінального провадження суд арештував майно 9 підприємств, що здійснюють міжнародні автобусні перевезення до Польщі, Чехії, Німеччини, Італії та інших країн ЄС.

Арешт паралізував роботу холдингу: компанії не могли користуватися автопарком, залучати інвестиції чи кредитування, що створювало серйозні фінансові ризики.

Команда GOLAW, проаналізувавши підстави арешту, виявила та довела грубі порушення КПК. Суд погодився з аргументами адвокатів та ухвалою від 12 вересня 2025 року скасував арешт:

• корпоративних прав вартістю понад 105 млн грн;
• понад 50 транспортних засобів;
• нерухомості загальною площею понад 2 000 м².

Завдяки цьому підприємства холдингу відновили контроль над активами, продовжили міжнародні перевезення та зберегли партнерства з європейськими компаніями.

Над справою працювала команда практики кримінального права GOLAW: партнер Ігор Глушко, радниця Крістіна Кольчинська, партнерка Анжеліка Моісєєва та юристка Анастасія Шаповал.

Кримінальна відповідальність за отримання неправомірної вигоди настає незалежно від вчинення дій на користь іншої особи: позиція ККС ВС

У справі № 941/1790/20 прокурора визнано винуватим за ч. 3 ст. 368 КК України: він вимагав неправомірну вигоду за ініціювання перед судом покарання, не пов’язаного з позбавленням волі.

У касаційній скарзі сторона захисту наголошувала, що не з’ясовано питання, чи було вчинено дії в інтересах третьої особи, за які передавалась неправомірна вигода.

Водночас ККС ВС у постанові від 12.08.2025 роз’яснив, що кримінальна відповідальність за одержання неправомірної вигоди, як і за вчинення інших альтернативних діянь, визначених у диспозиції ст. 368 КК України, настає незалежно від факту вчинення або невчинення певних дій одержувачем неправомірної вигоди в інтересах іншої особи (інших осіб).

Тобто достатнім для кваліфікації дій особи за ст. 368 КК України є саме прийняття пропозиції, обіцянки, одержання неправомірної вигоди, і успішність задоволення інтересів третіх осіб, які пропонували, обіцяли, надавали неправомірну вигоду, або інших осіб, не впливає на кваліфікацію дій суб’єкта кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 КК України.

Верховний Суд роз’яснив, коли дії службової особи визнаються зловживанням владою або службовим становищем за ст. 364 КК України

У справі № 201/16143/16-к суд ухвалив виправдувальний вирок стосовно особи, обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, за нібито службове зловживання при визначенні податкових зобов’язань підприємств, оскільки встановив відсутність складу кримінального правопорушення. Апеляційний суд зазначене рішення підтримав.

Оцінюючи доводи касаційної скарги прокурора, Верховний Суд у постанові від 16.09.2025 вчергове наголосив, що зловживання владою або службовим становищем визнається злочином за наявності трьох ознак у їх сукупності:

1. використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби;
2. вчинення такого діяння з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб;
3. заподіяння такими діями істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

Відсутність однієї із зазначених ознак свідчить про відсутність складу злочину, передбаченого ст. 364 КК.

Крім того, службова особа повинна розуміти, що невчинення нею певних дій або ж, навпаки, їх вчинення призведе до отримання неправомірної вигоди нею самою або третьою особою чи задоволення інтересів третіх осіб.

Водночас колегія суддів зауважила, що з огляду на висновок Об’єднаної палати ККС ВС, викладеним в постанові від 10.02.2025 у справі № 757/11969/18-к, факт наявності або відсутності певних домовленостей чи контактних зв’язків службової особи з іншою фізичною чи юридичною особою, яка отримала неправомірну вигоду, не має кримінально-правового значення для кваліфікації дій службової особи за відповідною частиною ст. 364 КК України.

Кримінальна відповідальність за зловживання владою або службовим становищем за ст. 364 КК України настає і у тому разі, якщо службова особа діяла в інтересах третьої особи без доведення до відома такої особи відомостей про зміст і характер своїх дій.