Дайджест новин | жовтень 2025

Практика корпоративного права 

Уряд ухвалив механізм компенсацій і страхування воєнних ризиків для бізнесу 

24 жовтня 2025 року на засіданні Кабінет Міністрів України було затверджено постанову, яка створює новий державний механізм підтримки підприємств у разі пошкодження або руйнування майна внаслідок воєнних дій. Механізм складається з двох ключових компонентів – прямої компенсації для бізнесу у прифронтових регіонах та часткового покриття страхових премій бізнесу по всій території України. 

Для підприємств, що працюють у зонах підвищеного ризику (зокрема в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях), передбачено компенсацію витрат на відновлення або заміну майна до 10 мільйонів гривень. Якщо бізнес вже отримував допомогу з державного чи місцевого бюджету – розмір компенсації буде зменшено на відповідну суму. 

Паралельно по всій країні вводиться підтримка через страхування: підприємства укладають договір страхування від воєнних ризиків, сплачують страхову премію, після чого держава компенсує частину цієї премії (в межах до 1 мільйона гривень на рік) з метою зниження тарифу, в деяких випадках – до 1% від страхової суми. 

Цей крок покликаний підвищити стійкість українського бізнесу в умовах війни, створити більш передбачувані умови для відновлення та інвестування, а також увійти до державної політики підтримки виробництва й забезпечення безпеки економічної інфраструктури. 

Уряд затвердив порядок обмеження доступу до даних про підприємства ОПК 

4 жовтня 2025 року набрала чинності постанова № 1257, ухвалена Кабінет Міністрів України 03.10.2025, яка установлює правила тимчасового обмеження доступу до інформації про підприємства, установи та організації обороннопромислового комплексу. 

Згідно з постановою, підприємства, що визнані критично важливими для економіки чи оборони, можуть звернутись до Міністерство оборони України із заявою в електронній формі про обмеження доступу до даних у публічних електронних реєстрах – у тому числі щодо інформації про ідентифікаційний код, перелік реєстрів і постачальників інформаційних ресурсів. 

Міністерство має упродовж трьох робочих днів після отримання заяви надіслати в електронній формі постачальнику комунікаційних послуг доручення забезпечити обмеження доступу до зазначеної інформації. Відновлення публікації таких даних можливе виключно за умов, передбачених в порядку. 

Ця зміна впроваджується з метою посилення захисту виробничих потужностей оборонної промисловості в умовах воєнного стану та недоступності критичних даних для сторонніх – особливо тих, які могли б бути використані для диверсій або атак. 

Уряд відкрив доступ виробникам до технологій Міністерство оборони України – важливий крок для оборонної галузі 

13 жовтня 2025 року Кабінет Міністрів ухвалив постанову, яка запроваджує експериментальний механізм передачі технологій, розроблених у системі Міністерства оборони, у серійне виробництво. 

Завдяки новому підходу виробники отримують право втілювати державні розробки у виготовлення військової техніки за чіткими умовами й критеріями, водночас технології залишаються у власності держави. 

Міністр оборони наголосив: рішення дає змогу пришвидшити масштабування перевірених зразків, розширити номенклатуру озброєнь і залучити міжнародних партнерів до вдосконалення технологій. 

Запущений механізм передбачає участь українських підприємств, які мають оборонні контракти, або є критично важливими для Збройних Сил, або включені до реєстру виконавців державних замовлень. 

Новий режим також створює умови для прозорих закупівель і державного контролю якості, що підтримує модернізацію промисловості та зміцнення обороноздатності країни. 

Запрацює “банк для банків”: ухвалено закон про нову форму інвестування 

8 жовтня 2025 року Верховна Рада ухвалила в другому читанні законопроєкт № 11238 “Про Національну установу розвитку”. Цим документом створюється інституція – “банк банків”, яка залучатиме кошти міжнародних донорів та приватних інвесторів і спрямовуватиме їх через партнерські банки у реальний сектор – особливо підтримуючи малий і середній бізнес, релоковані підприємства, проєкти з високим рівнем ризику та відбудову. 

Закон передбачає реорганізацію існуючого Фонду розвитку підприємництва, на базі якого заснується Національна установа розвитку. Нові фінансові інструменти включають кредитні та портфельні гарантії, пільгові кредитні лінії, факторинг та інші інструменти ризикового фінансування через комерційні банки. 

Інституція працюватиме за прикладом зарубіжних development banks, не конкуруючи з банківським ринком, а заповнюючи його прогалини. Таким чином держава бере на себе частину ризиків і допомагає доступу бізнесу до фінансування в критичних напрямах економіки та відбудови. 

Практика податкового права | TAX ALERT 

Планується розширення переліку податків для надрокористувачів та оновлення класифікації деревини у податковому законодавстві 

23.10.2025 Міністерство фінансів України оприлюднило проєкт закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення окремих положень законодавства». 

Зокрема, законопроєктом передбачається доповнення переліку податків, які сплачуються під час виконання угод про розподіл продукції для видобування корисних копалин, крім вуглеводневої сировини, екологічним податком та платою за землю. 

Також пропонується зміна класифікації дров’яної деревини: 

• з «дров’яна деревина, яка використовується для технологічних потреб» на «деревина дров’яна промислового використання»; 

• з «дров’яна деревина, яка непридатна для промислової переробки (дрова паливні)» на «деревина дров’яна непромислового використання». 

Для державних банків планується підвищення податку на прибуток до 40% 

20.10.2025 у Верховній Раді України було зареєстровано законопроєкт № 14097-1 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році». 

Зокрема, проєкт закону передбачає що: 

• на 2026 рік для державних банків встановлюється підвищена ставка податку на прибуток підприємств у розмірі 40%; 

• нарахування та сплата податку за попередні звітні періоди 2026 року (квартал, півріччя, три квартали) за базовою ставкою, що діяла до набрання чинності Законом № 4015-ІХ, не вважається порушенням правил нарахування та сплати податку; 

• за результатами 2026 року державні банки не зменшують фінансовий результат до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. 

Згаданий законопроєкт є альтернативним до іншого проєкту щодо підвищення податку на прибуток для банків, про який ми писали раніше. 

Зміни у порядку нарахування єдиного податку для земель у зонах бойових дій 

22.10.2025 У Верховній Раді України було зареєстровано законопроєкт № 14142 «Про внесення змін до статті 292-1 Податкового кодексу України щодо уточнення порядку надання податкової пільги за земельні ділянки, що підпадають під статус потенційно забруднених вибухонебезпечними предметами». 

Зокрема, проєктом закону запропоновано уточнити, що відсутність обстеження земельних ділянок, забруднених вибухонебезпечними предметами чи потенційно небезпечних через можливе забруднення, які розташовані на територіях бойових дій або тимчасово окупованих російською федерацією, а також невнесення даних про такі ділянки до Державного земельного кадастру не вважається підставою для нарахування єдиного податку платникам четвертої групи. 

Планується оновлення форми декларації з транспортного податку 

16.10.2025 на вебпорталі Державної податкової служби України було оприлюднено проєкт наказу Міністерства фінансів України «Про внесення змін до форми Податкової декларації з транспортного податку». 

Нова форма звітного документу, яка пропонується до запровадження, передбачає можливість декларування пільг, встановленими органами місцевого самоврядування. 

Пропонується змінити порядок обміну електронними документами з контролюючими органами 

17.10.2025 на вебпорталі Державної податкової служби України було оприлюднено проєкт наказу Міністерства фінансів України «Про внесення змін до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами». 

Зокрема, документом передбачаються такі зміни: 

• фізичні особи автоматично вважаються субʼєктом електронного документообігу та мають право подавати електронні документи до контролюючих органів виключно з використанням кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису та печатки (за наявності). Таке запровадження не стосується самозайнятих осіб, для яких згідно з податковим законодавством встановлено обов’язок подання звітності та інших електронних документів засобами електронного зв’язку в електронній формі; 

• керівник або самозайнята особа, зобов’язані подавати звітність в електронній формі, мають підписувати такі документи власним кваліфікованим електронним підписом, сертифікат якого попередньо подано до контролюючого органу разом із першим електронним документом або повідомленням про надання інформації щодо цього підпису; 

• для надання права підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису, керівник та самозайнята особа повідомляє про таких осіб контролюючий орган, на обліку в якому перебуває автор електронного документа, шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису в електронному вигляді. 

Підготовлено зміни до законодавства з бухгалтерського обліку 

22.10.2025 Міністерство фінансів України оприлюднило проєкт наказу «Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку», а саме: 

• Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, затвердженої наказом Мінфіну від 30.11.1999 № 291. 

Зокрема, згідно зі змінами, що вносяться до згаданого нормативно-правого акту, підприємства отримують право самостійно створювати додаткові рахунки третього порядку у межах субрахунків (другого порядку) синтетичних рахунків (першого порядку) для обліку активів, які постраждали внаслідок збройної агресії рф – пошкоджені, знищені, викрадені або контроль над якими втрачено. Такі рахунки можуть відображати відповідні активи, нарахований знос (амортизацію), а також розрахунки із завданих збитків і втрат, до прийняття рішення про їх списання відповідно до законодавчо встановленого порядку. 

У складі позабалансового рахунку 07 «Списані активи» введено новий субрахунок 073 «Невідшкодовані втрати від шкоди та збитків, завданих внаслідок збройної агресії Російської Федерації». 

На субрахунку 073 буде змога відображати інформацію про суми збитків, спричинених внаслідок збройної агресії рф, оцінка яких проведена (визначено розмір) у встановленому законодавством порядку для цілей подальшого відшкодування. Суми збитків на субрахунку 073 зменшуватимуть після отримання рішення про відшкодування коштів з одночасним відображенням дебіторської заборгованості та доходів в сумі, що належить до відшкодування. 

• Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Мінфіну від 27.04.2000 № 92. 

Зокрема, змінами уточнюється, що у примітках до фінансової звітності також наводиться первісна (переоцінена) вартість основних засобів щодо яких переглянули строк корисного використання та ліквідаційну вартість з метою їх подальшого використання (експлуатації). 

• Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом Мінфіну від 02.09.2014 № 879. 

Змінами, що вносяться до Положення, визначено, що суцільна інвентаризація охоплює всі активи та зобов’язання підприємства незалежно від їхнього розташування. До неї включаються предмети, передані у прокат або оренду, а також ті, що перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, ремонті, у запасі чи резерві, незалежно від технічного стану. 

Окрім цього, інвентаризації підлягають активи і зобов’язання, відображені на позабалансових рахунках. Зокрема, це цінності, які тимчасово перебувають у користуванні, розпорядженні або на зберіганні підприємства, хоча й не належать йому та умовні активи і зобов’язання – непередбачені активи та зобов’язання. 

До обов’язкової перевірки входять також бланки суворої звітності та інші активи. 

Судова практика  

Прийнято закон, яким дозволяється бронювати чоловіків, які не стоять на обліку або перебувають у розшуку ТЦК 

Народні депутати 9 жовтня ухвалили закон, який передбачає можливість бронювання військовозобов’язаних чоловіків, які не стоять на військовому обліку або перебувають у розшуку ТЦК (законопроєкт № 13335). 

Згідно із законопроєктом бронюванню можуть підлягати навіть ті працівники критично важливих підприємств і підприємств оборонно-промислового комплексу, хто:  

• не перебуває на військовому обліку; 

• має відсутні або неправильно оформлені військово-облікові документи; 

• не уточнив свої персональні дані в ТЦК; 

• перебуває в розшуку за порушення правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. 

Бронювати таких працівників можна на 45 календарних днів з дня укладення трудового договору незалежно від кількості вже заброньованих осіб на підприємстві. При цьому таке бронювання надається лише один раз на рік і не звільняє від відповідальності за порушення правил військового обліку. 

Разом з тим слід враховувати, що наразі у відкритому доступі поширюється інформація про те, що перед остаточним голосуванням із законопроєкту була виключена згадка про критично важливі підприємства. Тобто є ймовірність, що в фінальній редакції йдеться про можливість бронювання за новими правилами лише тих військовозобов’язаних, які працюють на підприємствах оборонної сфери. 

Втім зміст остаточної редакції документа можна буде проаналізувати лише після його підписання Президентом України та офіційного оприлюднення. 

Поновлення строків звернення до суду у трудових спорах: що передбачає законопроєкт 

У Верховній Раді зареєстрований законопроєкт № 14146 «Про внесення зміни до статті 234 Кодексу законів про працю України щодо поновлення судом строків, пропущених з поважних причин». 

Метою законопроєкту є ефективний захист трудових прав працівників та можливість відновлення строків звернення до суду у випадках змін в організації виробництва і праці, таких як ліквідація підприємства. 

Проєктом закону пропонується доповнити статтю 234 КЗпП новою частиною другою, якою скасування ліквідації підприємства після звільнення працівника за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП визнається поважною причиною пропуску строку звернення до суду. 

Відтак, запропонована норма дозволяє працівнику відновити строки звернення до суду, у випадках, коли працівник пропустив їх через зміни в організації виробництва та праці, такі як ліквідація підприємства. 

Очікується, що ухвалення законопроєкту підвищить ефективність захисту трудових прав і сприятиме справедливому вирішенню спорів у випадках скасування ліквідації підприємств. 

Для перетину державного кордону України в умовах воєнного стану військовозобов’язаний на паспортному контролі має надати не тільки паспорт, але й документи, які підтверджують звільнення від призову під час мобілізації – КАС ВС 

Для перетину державного кордону України під час воєнного стану військовозобов’язаний громадянин України, близький родич якого загинув під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф, повинен надати на паспортному контролі, зокрема, відповідні підтверджуючі документи, такі як військовий квиток з відміткою про звільнення від призову під час мобілізації або довідку від ТЦК про звільнення від призову під час мобілізації. 

Такий висновок зробив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 11 серпня 2025 року в межах справи № 640/21967/22. 

У справі позивач оскаржив відмову Державної прикордонної служби України у перетині кордону та тимчасове обмеження виїзду у зв’язку з відсутністю документів, що підтверджують підставу для виїзду. Він посилався на загибель батька-військовослужбовця, тому відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову. 

Суд першої інстанції частково позов задовольнив. Апеляційний суд це рішення скасував і відмовив у позові, вказавши, що позивач не надав документів про відстрочку або звільнення від призову та військово-облікових документів, тому відмова у перетині кордону є обґрунтованою. 

КАС ВС залишив касаційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції – без змін. 

Верховний Суд вказав, що для виїзду за кордон позивач мав надати документ, який підтверджує, що він не підлягає призову на військову службу під час мобілізації з огляду на те, що його батько загинув під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф у Донецькій та Луганській областях. 

Це може бути або військовий квиток військовозобов’язаного з відповідною відміткою як один з основних документів, який підтверджує належність до військового обов’язку (чи тимчасове посвідчення), або ж засвідчена довідка районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, що документально підтвердить належність до категорії громадян України, щодо яких не застосовуються обмеження у праві виїзду за межі території України. 

Документів, які підтверджують право на перетин державного кордону України в умовах дії правового режиму воєнного стану, позивач не надав ні під час перетину державного кордону України, ні під час розгляду справи в суді. 

Парламент планує спростити підтвердження повноважень сторін у господарських судах 

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт № 14157 «Про внесення змін до статті 56 Господарського процесуального кодексу України щодо підтвердження повноважень особи, через яку юридична особа діє у суді». 

Мета ініціативи — вдосконалити порядок підтвердження повноважень представника юридичної особи у господарському процесі. 

Проєктом пропонується доповнити ч. 3 ст. 56 ГПК України нормою, за якою відомості про керівника або іншу уповноважену особу, внесені до ЄДР, визнаються офіційним і достатнім підтвердженням повноважень діяти від імені юридичної особи в суді на засадах самопредставництва. 

У разі ухвалення законопроєкту судам не потрібно буде вимагати від юридичних осіб додаткові документи (копії статутів, наказів, протоколів про призначення) для участі в процесі. Це зменшить бюрократичні процедури, прискорить розгляд справ та уніфікує судову практику. 

Кредитори з держави-агресора не можуть задовольняти свої вимоги у справах про банкрутство – КГС ВС 

Грошові вимоги кредиторів до боржника у справі про його банкрутство, заявлені з метою виведення активів з-під санкцій та з порушенням введеного постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2022 року № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією російської федерації» мораторію, не підлягають визнанню. 

Такого висновку дійшла колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 17.06.2025 року у справі № 909/130/24. 

Господарський суд відкрив провадження у справі про банкрутство ТОВ на підставі заяв ініціюючих кредиторів. У попередньому засіданні встановлено, що ТОВ є особою, пов’язаною з державою-агресором, на нього поширюється Постанова № 187, у т.ч. підп. 2 п. 1 щодо заборон щодо відчуження майна, прав участі, прав вимоги тощо. 

Грошові вимоги ініціюючих кредиторів не підлягають визнанню, оскільки ґрунтуються на нікчемних правочинах і є наслідком узгоджених з боржником дій з метою виведення через процедуру банкрутства майна або коштів на користь бенефіціарних власників боржника — громадян рф, в обхід санкцій та з порушенням мораторію Постанови № 187. 

Тому за відсутності вимог інших кредиторів і доказів неплатоспроможності боржника господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, закрив провадження в цій справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 90 КУзПБ. 

КГС ВС погодився із закриттям провадження. З моменту запровадження мораторію Постанови № 187 визначені нею кредитори зазнають обмежень у реалізації права вимоги, у тому числі через суд. Мораторій встановлює спеціальний правовий режим, впливає на перебіг зобов’язань, але їх не припиняє. 

Положення Постанови № 187 у поєднанні з КУзПБ виключають визнання грошових вимог кредиторів, які прямо або опосередковано пов’язані з державою-агресором та вчинили умисні дії. 

Таким чином, незважаючи на формальні підстави для звернення із заявою про банкрутство ТОВ, встановлені судами обставини недобросовісних дій, спрямованих на уникнення обмежень Постанови № 187, унеможливлюють визнання грошових вимог таких суб’єктів за правилами КУзПБ. 

Практика кримінального права  

Надмірна тривалість кримінального провадження є самостійною підставою для відшкодування моральної шкоди: позиція Верховного Суду 

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17 вересня 2025 року у справі № 461/6351/23 визнав право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним кримінальним переслідуванням. 

Кримінальне провадження тривало понад 10 років і було закрите постановою прокурора у зв’язку з відсутністю події кримінального правопорушення. 

Верховний Суд встановив, що така тривалість кримінального провадження щодо позивача поза розумним сумнівом призвела до його моральних страждань, зумовлених невизначеністю спірних правовідносин, необхідністю відвідування органів досудового розслідування та неможливістю здійснювати звичайну щоденну діяльність. Це є підставою для відшкодування йому моральної шкоди у розмірі та порядку, встановленому Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду». 

Більше того, суд наголосив, що у справах щодо відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, необхідно виходити із презумпції спричинення моральної шкоди позивачу відповідачем та обов’язку саме відповідача спростувати таку презумпцію. 

Медіа не мають права згадувати ім’я підозрюваного чи обвинуваченого: позиція Верховного Суду 

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 10 вересня 2025 року у справі № 757/19417/23 роз’яснив, що використання імені особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, можливе лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду, незалежно від публічного статусу такої особи або суспільного інтересу до інформації. 

Суд вказав, що з метою поновлення порушеного немайнового права на ім’я, яке передбачає відновлення можливості фізичній особі вільно, на власний розсуд визначати свою поведінку у сфері приватного життя, враховуючи спосіб його порушення через мережу інтернет та наслідки, що їх спричинило це порушення, позивач має право вимагати від відповідача припинити дії з використанням його імені, що порушили його особисте немайнове право, шляхом видалення з публікації посилання на власне ім’я. 

Водночас суд звернув увагу на ч. 7 ст. 296 ЦК України, якою передбачено можливість використання початкової літери прізвища фізичної особи у засобах масової інформації, літературних творах, і це не є порушенням її права. 

Юристка GOLAW розповіла про особливості арешту спільного майна подружжя у кримінальному провадженні 

Юристка практики кримінального права GOLAW підготувала відео, у якому коротко роз’яснила, чи може бути арештоване майно дружини або чоловіка, який не є підозрюваним у кримінальному провадженні, а також особливості застосування арешту до спільної сумісної власності подружжя. Більш детально дізнайтеся про це з відео за посиланням.