TAX ALERT 09.04.2021

Затверджено Порядок розгляду заяви за процедурою взаємного узгодження

26 березня 2021 року набув чинності Наказ Міністерства фінансів України від 30.12.2020 № 820, яким затверджено Порядок розгляду заяви (справи) за процедурою взаємного узгодження та вимоги до такої заяви (далі – «Порядок»).

Нагадаємо, що у 2020 році Податковий кодекс було доповнено новими положеннями, які визначили новий спосіб адміністративного оскарження дій або рішень контролюючих органів: процедуру взаємного узгодження.

Якщо особа вважає, що в результаті дії або рішення контролюючого органу України або відповідного органу влади іншої країни вона піддається чи піддаватиметься оподаткуванню, що не відповідає положенням міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування, вона може подати заяву про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження.

Таку заяву резидент або нерезидент може подати до компетентного органу до початку або після проведення податкової перевірки, зокрема, після отримання рішення щодо оскарження результатів такої податкової перевірки до ДПС України.

Крім того, Порядком передбачено, що до кола осіб, що можуть ініціювати процедуру взаємного узгодження, також відносяться:

• контролюючий орган з метою забезпечення однозначності або усунення розбіжностей у тлумаченні та/або застосуванні положень міжнародного договору;
• компетентний орган іноземної держави, з якою укладено міжнародний договір.

Контролюючим органом може бути ініційована процедура взаємного узгодження і з метою проведення консультацій щодо уникнення подвійного оподаткування у випадках, не охоплених безпосередньо положеннями міжнародного договору.

Порядком також, серед іншого, визначено:

• вимоги до заяви про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження;
• порядок розгляду справи за процедурою взаємного узгодження;
• особливості проведення процедури взаємного узгодження.

Якщо заяву буде розглянуто на користь платника податків, контролюючий орган може або повністю скасувати прийняті податкові повідомлення-рішення або направляє платнику податків нові податкові повідомлення-рішення в межах обґрунтовано визнаної суми.

В свою чергу, якщо платник податку не згоден з результатами домовленостей, досягнутих між компетентними органами за процедурою взаємного узгодження, він має право оскаржити рішення контролюючого органу в судовому порядку.

Змінено Порядок надіслання податкових-повідомлень рішень

20 березня 2021 року набув чинності Наказ Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 846, яким в новій редакції викладено Порядок надсилання (вручення) контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків (далі – «Порядок») та затверджено нові форми ППР.

Зокрема, положення Порядку приведено у відповідність до останніх змін Податкового кодексу.

Відтепер, у разі якщо податкове повідомлення-рішення приймається за результатами документальної перевірки, розпочатої після 01 січня 2021 року, та є процесуальною підставою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення, воно повинно містити:

• суму та підставу для визначення грошового зобов’язання, та посилання на норми Податкового кодексу та/або іншого закону, відповідно до яких здійснено його розрахунок;
• ·      попередження про необхідність складення та реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, або про необхідність виправлення допущених помилок;
• ·      граничні строки сплати грошового зобов’язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності та/або реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування;
• ·      попередження про наслідки невиконання податкового повідомлення-рішення в установлений строк;
• ·      граничні строки для оскарження податкового повідомлення-рішення;
• викладення стислого змісту щодо виявлених перевіркою порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства з наведенням інформації щодо: (і) обставин вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки; (іі) періоду фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення; (ііі) розрахунку суми податкового зобов’язання; (iv) надання або ненадання платником податків заперечень, письмових пояснень та додаткових документів, зокрема щодо обставин виявлених порушень, наданої платником податків інформації, яка спростовує наявність його вини, наявності пом’якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності;
• ·      посилання на акт документальної перевірки;
• ·      детальний розрахунок штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) та пені;
• ·      інформацію щодо наявності обставин, які пом’якшують, обтяжують або звільняють від фінансової відповідальності.

Податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами документальних перевірок, які були розпочаті до 01 січня 2021 року, оформлюються за правилами, що діяли до 01 січня 2021 року.

Проект закону про податкову амністію прийнято в першому читанні

30 березня 2021 року Верховною Радою України в першому читанні прийнято Законопроект № 5153 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» (далі – «Законопроект № 5153»).

З аналізом положень Законопроекту № 5153 щодо податкової амністії можна ознайомитись тут.

Оприлюднено проект нового Порядку розстрочення грошових зобов’язань платників податків

29 березня 2021 року на сайті Державної податкової служби України оприлюднено проект Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків» (далі – «Порядок»).

Згідно пояснювальної записки необхідність розробки проекту Порядку обумовлена потребою приведення нормативно-правових актів у відповідність до останніх змін внесених до Податкового кодексу України, зокрема, Законом № 466-ІХ.

Проектом запроваджується порядок розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків, визначений Податковим кодексом, який підлягає затвердженню уповноваженим на те органом – Міністерством фінансів України. Зокрема, Порядком визначаються:

• підстави для надання розстрочення (відстрочення);
• механізм ініціювання платником податків надання розстрочення (відстрочення) шляхом подання платником податків відповідної заяви;
• оформлення податковими органами результатів розгляду такої заяви;
• уповноважені податкові органи на прийняття таких рішень;
• порядок прийняття рішення та його реєстрації;
• укладення відповідного договору;
• сплата розстрочених (відстрочених) сум і нарахованих процентів та її відображення в інформаційно-телекомунікаційних системах податкових органів;
• особливості дії розстрочення (відстрочення) при переведенні платника податків до іншого податкового органу та при його реорганізації.

Роз’яснення від ДПС щодо складання ПН / РК за операціями з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції

22 березня 2021 року на сайті Державної податкової служби України опубліковано лист від 22.03.2021 № 6946/7/99-00-21-03-02-07 щодо складання податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, що складаються за операціями з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції, які з 01.03.2021 підлягають оподаткуванню за ставкою 14 % (далі – «Лист»).

Серед іншого, в Листі:

• визначено особливості складання податкових накладних та розрахунків коригування з наведенням декількох прикладів;
• зазначено, що податкова накладна із застосуванням ставки податку 14 % не може бути складена раніше 01.03.2021. Якщо до 01.03.2021 платником було отримано попередню оплату за частину товарів, що підлягають поставці, і складено відповідну податкову накладну за ставкою 20 %, а поставка всього обсягу товару відбувається після 01.03.2021, то на дату поставки повної партії товару платник податку повинен скласти другу податкову накладну з огляду на різницю між повною вартістю поставленого товару та сумою попередньої оплати, що була сплачена за його частину (оскільки це є першою подією за операцією з постачання товару, який не був оплачений авансом). Така податкова накладна складається із застосуванням ставки податку 14 %;
• зазначено, що коригування ставки податку шляхом складання розрахунку коригування не здійснюється. У разі якщо перша подія при постачанні окремих сільськогосподарських товарів відбулася до 01.03.2021, перерахунок ставки ПДВ (з 20 % на 14 %) і суми податку на дату настання другої події за такою операцією не здійснюється.

Оновлено план-графік перевірок платників податків на 2021 рік

29 березня 2021 року на сайті Державної податкової служби України було знову оприлюднено оновлений План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік. Зміни торкнулись:

• розділу І «Документальні планові перевірки платників податків – юридичних осіб»;
• розділу ІІ «Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів»;
• розділу IV «Документальні планові перевірки платників податків – юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати ПДФО, військового збору та ЄСВ».

З’явились нові електронні форми єдиної звітності

Офіс великих платників податків ДПС звернув увагу, що 23 березня в Реєстрі електронних документів на сайті ДПС з’явилися електронні формати для єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ.

Крім того, податковий орган зазначив, що вперше подавати єдину звітність роботодавці мають за І квартал 2021 року. При цьому старий звіт з ЄСВ подається за звітні періоди 2020 року та для виправлення помилок за ці періоди, а також у разі ліквідації до 28 лютого включно. В інших випадках звіт з ЄСВ вже не подається.

Рекомендації ДПС: як перевірити бізнес-партнерів на доброчесність до укладення договору

Офіс великих платників податків ДПС оприлюднив рекомендації, яким чином можливо перевірити надійність свої контрагентів, з наданням посилань на відповідні ресурси. Зокрема, рекомендується перевірити:

• дозвільні документи щодо отриманих послуг та товарів (ліценції, дозволи, тощо);
• відсутність податкового боргу;
• наявність земельної ділянки (власної чи орендованої) та нерухомого майна;
• трудовий ресурс бізнес-партнера, чи має він кваліфікований персонал для сфери надання послуг;
• чи фігурує потенційний бізнес-партнер у судових тяжбах.

Для перевірки надійності бізнес-партнера, достатньо знати його податковий номер або точну назву підприємства.

Варто зазначити, що дотримання як мінімум цих рекомендації, в подальшому може допомогти мінімізувати можливі податкові ризики, а у разі виникнення спору, довести відсутність вини та того, що при виборі контрагента платник податків належним чином дотримався принципу належної обачності.