Грудневий дайджест новин

Практика корпоративного права

Зміни до законодавства щодо формування додаткового капіталу ТОВ

06.12.2024 При Комітеті з питань економічного розвитку відбулося засідання Робочої групи, яка розробляє законопроєкт щодо внесення змін до Закону № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та інших нормативних актів України. Головною метою запропонованих змін є спрощення залучення інвестицій у ТОВ шляхом створення додаткового капіталу без необхідності дотримання пропорційності внесків учасників щодо їхніх часток у статутному капіталі.

Основні положення законопроєкту передбачають:

• Можливість формування додаткового капіталу ТОВ без зміни номінальної вартості часток та без необхідності змінювати розмір статутного капіталу.
• Залучення інвестицій безпосередньо в українські юридичні особи, що усуває потребу в офшорних структурах.
• Захист засновників бізнесів від розмивання їхніх часток, відповідно до державної політики щодо захисту міноритарних акціонерів.
• Заповнення прогалин у корпоративному законодавстві та встановлення прозорих механізмів регулювання відносин між учасниками ТОВ.
• Підвищення ринкової капіталізації українських ТОВ без необхідності зміни юрисдикції, що сприятиме збільшенню інвестицій та валютних надходжень в країну.

Прийняття цього законопроєкту створить в Україні можливості, аналогічні тим, що існують у інших країнах, сприяючи зростанню інвестиційного клімату та економічного розвитку.

Зареєстровано законопроєкт щодо системи страхування воєнних ризиків

Група народних депутатів подала до Верховної Ради законопроєкт № 12372 «Про систему страхування воєнних ризиків», який спрямований на захист страхових інтересів фізичних та юридичних осіб шляхом компенсації збитків, завданих у період воєнного стану та під час відновлення після війни.

Законопроєкт вводить нові підходи до створення системи страхування воєнних ризиків та регулювання діяльності її учасників. Одним із ключових аспектів є створення Державної агенції як спеціалізованого страховика, яка буде здійснювати свою діяльність на комерційній основі під контролем держави. Агенція отримуватиме фінансування відповідно до встановлених вимог платоспроможності та виконуватиме завдання з регулювання страхових договорів, особливо в зонах підвищеного ризику.

Законопроєкт також передбачає обов’язковість страхування майна, переданого в заставу або іпотеку, а також будівельних об’єктів. Це забезпечить контроль за виконанням цих вимог та підвищить рівень фінансової безпеки учасників економіки. Крім того, встановлюються стандартизовані умови страхових продуктів та порядок їх перестрахування, що дозволить ефективно реагувати на настання страхових випадків.

Прийняття цього законопроєкту забезпечить створення ефективної системи страхування воєнних ризиків в Україні. Це сприятиме фінансовому захисту економічних суб’єктів під час воєнних дій та оперативному відновленню після завершення конфлікту, зміцнюючи загальну стабільність та економічну безпеку країни.

Заборона виведення цінних паперів іноземних емітентів з України з 1 січня 2025 року

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку ухвалила рішення про заборону виведення цінних паперів іноземних емітентів із системи депозитарного обліку, яке набуде чинності з 1 січня 2025 року на період дії воєнного стану. Це рішення було прийнято на засіданні 23 грудня та оголошене пресслужбою комісії.

Цей крок є відповіддю на вимоги Меморандуму про економічну та фінансову політику (MEFP) програми розширеного фінансування (EFF) Міжнародного валютного фонду (МВФ) і був погоджений з Національним банком України. Основною новацією законодавства є заборона списання цінних паперів іноземних емітентів із системи депозитарного обліку, за винятком випадків проведення корпоративних операцій емітента та приведення у відповідність кількості цінних паперів на рахунках Центрального депозитарію з даними міжнародних депозитарних установ.

За словами члена НКЦПФР Іраклія Барамії, це рішення стало компромісом, оскільки на порядку денному було питання повної заборони на допуск та торгівлю цінними паперами іноземних емітентів на території України. Таким чином, запроваджена заборона обмежує можливість виведення іноземних цінних паперів, водночас зберігаючи можливість їх використання у визначених випадках.

Прийняття цього рішення сприятиме стабілізації ринку цінних паперів в умовах воєнного стану, забезпечуючи більший контроль над фінансовими потоками та захист економічних інтересів України.

Нацбанк пом’якшив валютні обмеження

Національний банк України з 21 грудня знімає ряд валютних обмежень для підтримки вітчизняних виробників та поліпшення умов ведення бізнесу.

Перш за все, знято заборону на купівлю-продаж банківських металів. Тепер підприємці можуть здійснювати такі операції без фізичної поставки, використовуючи безготівкові гривні, за умови, що це обґрунтовано виробничою діяльністю, наприклад, у ювелірній галузі. Це допоможе стабілізувати роботу виробників, зменшити імпорт готових виробів та знизити виробничі витрати.
По-друге, розширено можливість купівлі валюти для операторів ядерних установок без врахування залишків іноземної валюти, отриманої до 31 жовтня 2024 року за кредитними договорами з нерезидентами. Це забезпечить безперебійність поставок ядерного палива та енергетичну безпеку України.

По-третє, НБУ уніфікував правила сплати купонів за єврооблігаціями. Українські компанії тепер можуть відшкодовувати витрати нерезидентам за купонами однаково, що сприятиме залученню нового капіталу в країну. Перекази здійснюються за рахунок власної іноземної валюти та за визначених умов.

Ці зміни внесені постановою Правління НБУ від 20 грудня 2024 року №155 та сприятимуть покращенню валютного ринку та підтримці економіки України.

Практика податкового права | TAX ALERT

1. Опубліковано закон щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні

25.12.2024 Президент України підписав Закон України від 04.12.2024 № 4113-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».

Законом вносяться зміни до Податкового кодексу України, які врегульовують питання сплати військового збору, зокрема:

• переносяться строки початку сплати військового збору ФОПами першої, другої та четвертої груп, а також платниками єдиного податку третьої групи з 01.10.2024 на 01.01.2025;
• визначається порядок сплати військового збору зазначеними вище категоріями платників податків;
• річне податкове зобов’язання з військового збору з доходів фізичних осіб, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу за 2024 рік та зазначаються в річній податковій декларації про майновий стан і доходи, визначається за ставкою військового збору – 1,5 %;
• сума доходу від операцій з майном (вартість успадкованого чи отриманого в дарунок майна), отримана платником податку після 01.12.2024 оподатковується військовим збором за ставкою 5% незалежно від зазначення таких доходів у річній податковій декларації про майновий стан і доходи за 2024 рік.

Також, змінами, внесеними цим Законом, передбачено, зокрема, наступне:

• надано можливість податковим агентам-резидентам «Дія Сіті» за місяці невідповідності вимогам законодавства щодо середньооблікової кількості працівників сплачувати ПДФО за ставкою 5% за певних умов, які ми висвітлили у нашому попередньому дайджесті податкових новин;
• врегульовано питання нарахування єдиного внеску резидентами «Дія Сіті» за місяці невідповідності вимогам законодавства щодо середньооблікової кількості працівників;
• уточнено процедуру визначення фактичної ціни реалізації видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).

Закон набере чинності 01.01.2025, за винятком норм щодо сплати військового збору, які діють уже з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 26.12.2024.

2. Оприлюднено план-графік документальних планових податкових перевірок на 2025 рік

24.12.2024 Державна податкова служба України опублікувала на своєму сайті план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2025 рік.
План-графік складається з чотирьох розділів у яких податковою службою перелічено відповідних платників податків, які підлягатимуть перевірці, а саме:

• розділ І «Документальні планові перевірки платників податків — юридичних осіб»;
• розділ ІІ «Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів»;
• розділ ІІІ «Документальні планові перевірки платників податків — фізичних осіб»;
• розділ IV «Документальні планові перевірки платників податків — юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

3. Опубліковано огляд ключових правових позицій Верховного Суду щодо оподаткування за період із 2018 року по вересень 2024 року

26.12.2024 Верховний Суд опублікував тематичний огляд правових позицій, присвячений питанням оподаткування та фінансової політики за рішеннями, внесеними до ЄДРСР за період із 2018 року до вересня 2024 року.

В аналітичному матеріалі викладені ключові правові позиції з питань оподаткування, зокрема, щодо:

• розрахунків за зовнішньоекономічними операціями;
• подання звіту про контрольовані операції;
• єдиного соціального внеску;
• акцизного податку;
• земельного податку і рентної плати;
• екологічного податку;
• реалізації компетенцій податкових органів;
• фінансової відповідальності.

Крім цього, в огляді містяться позиції Верховного Суду з таких процесуальних питань, як доступ до суду, ефективний спосіб захисту та юрисдикція спорів.

Судова практика 

Для договору, укладеного під час воєнного стану, мобілізація не є істотною зміною обставин – КГС ВС

ТОВ звернулося з позовом, у якому просило внести зміни до договору шляхом продовження строків виконання зобов’язань, збільшення строку дії договору, обґрунтовуючи вимоги тим, що обставини, якими сторони керувалися при укладенні договору, істотно змінилися з 2023 року через обставини непереборної сили (посилення ворожих атак/обстрілів, мобілізацію та ін.), а тому позивач має право на внесення змін до договору на підставі ст. 652 ЦК України та п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону «Про публічні закупівлі».

Місцевий господарський суд відмовив у задоволенні позову з огляду на те, що договір сторони уклали вже під час дії воєнного стану та запровадження мобілізаційних заходів, наслідки чого позивач мав враховувати під час підписання договору, а зазначені позивачем обставини непереборної сили, що виникли з 2023 року, існували на момент вчинення правочину. Крім того, Закон «Про публічні закупівлі» не передбачає випадків обов’язкового продовження строку дії договору, укладеного за результатами публічної закупівлі, на вимогу однієї зі сторін, у тому числі шляхом звернення до суду, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову щодо внесення змін у договір відповідно до ст. 652 ЦК та п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону «Про публічні закупівлі». Постановою апеляційного господарського суду це рішення скасоване й позов задоволений.

КГС ВС, залишаючи постановою від 10 жовтня 2024 року у справі № 910/332/24 без змін рішення суду першої інстанції та скасовуючи постанову апеляційного суду, зазначив таке.

Висновки апеляційного суду про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин ст. 652 ЦК і внесення змін у договір на підставі цієї норми при одночасному встановленні підстав для задоволення позову з огляду на існування обставин непереборної сили свідчать про неправильне застосування апеляційним судом вказаної норми матеріального права у цьому разі, оскільки за наявності форс-мажору положення ст. 652 ЦК не застосовуються.

Позивач міг і повинен був за певної обачності передбачити виникнення труднощів у виконанні договору, що пов’язані з введенням воєнного стану, зважаючи на те, що на момент укладення договору по всій території України вже було введено воєнний стан. Тому настання зазначених ним подій не може розглядатися як підстава для внесення змін в окремі пункти договору та додаток до нього у зв’язку з істотною зміною обставин, а наявність обставин непереборної сили суд першої інстанції не встановив.

КАС ВС висловився щодо неможливості судового оскарження повістки на прибуття до ТЦК та СП

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду висловив правову позицію щодо неможливості судового оскарження повістки на прибуття до ТЦК та СП.

Про це йдеться в постанові від 23 жовтня 2024 року у справі № 380/2838/24, інформує П’ятий апеляційний адміністративний суд.

КАС ВС зазначив, що приписами ч. 7 ст. 1 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» (далі – Закон № 2232-XII) передбачено, що виконання військового обов’язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об’єднані районні), міські (районні у містах, об’єднані міські) ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Приписами ч. 3 ст. 22 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що під час мобілізації громадяни зобов’язані з’явитися до військових частин або на збірні пункти у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов’язані, резервісти СБУ – за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов’язані, резервісти СЗР України – за викликом керівників відповідних підрозділів СЗР України, військовозобов’язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту – за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

КАС ВС звернув увагу, що обставини незгоди військовозобов’язаного із діями ТЦК щодо вручення йому повістки, а також незгода із відповідними наслідками, пов’язаними з його відмовою від отримання повістки, не можуть бути предметом розгляду та оцінки в порядку адміністративного судочинства. Самі ж дії відповідача щодо виготовлення та вручення позивачу повістки, яка складена на виконання законодавства з питань військового обов’язку, не свідчать про факт порушення суб’єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів позивача. При цьому доводи щодо порушення відповідачем процедури вручення повістки та передчасного/необґрунтованого обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 336 КК України, можуть бути предметом перевірки судом у межах відповідного кримінального провадження.

Таким чином, виготовлення повістки на прибуття до ТЦК та СП, яку позивач вважає сфальшованою, не є рішенням чи дією суб’єкта владних повноважень у розумінні КАС України. Повістка не може бути оскаржена в будь-якому суді, тому що цей документ є лише засобом оповіщення особи про необхідність виконати військовий обов’язок відповідно до закону. При цьому обов’язок військовозобов’язаної особи з’явитися за викликом до відповідного ТЦК та СП установлений не повісткою, а Законом № 2232-XII.

Національний банк України пом’якшує низку валютних обмежень, що підтримає роботу вітчизняних виробників та поліпшить умови ведення бізнес-діяльності в Україні

21 грудня 2024 року набув чинності черговий пакет валютних пом’якшень, спрямованих на підтримку національних виробників та поліпшення бізнес-середовища в Україні. Запроваджені постановою Національного банку України № 155 від 20 грудня 2024 року нововведення включають:

1. Розширення можливостей купівлі банківських металів.
   Юридичним особам та фізичним особам-підприємцям дозволено купувати та продавати банківські метали без фізичної поставки, використовуючи безготівкові гривні. Умовами для таких операцій є необхідність зв’язку з господарською діяльністю та здійснення підприємницької діяльності до початку повномасштабного вторгнення.
2. Дозвіл на купівлю валюти для операторів ядерних установок.
   Оператори ядерних установок отримали право купувати валюту без урахування залишків коштів на валютних рахунках, якщо ці кошти були отримані за кредитними договорами, гарантованими іноземними експортно-кредитними агентствами або державами. Це спрямовано на забезпечення безперебійних поставок ядерного палива.
3. Уточнення правил компенсації купонних платежів за єврооблігаціями.
   Внесено зміни для уніфікації підходів та забезпечення рівних можливостей українським компаніям виконувати зобов’язання за єврооблігаціями. Компаніям дозволяється переказувати кошти на користь пов’язаних іноземних юридичних осіб для компенсації купонних платежів, але лише за рахунок власних коштів, а не залучених валютних коштів.

Ці зміни доповнюють попередні пом’якшення щодо виплати дивідендів та погашення єврооблігацій, впроваджені в липні та вересні 2024 року.

Таким чином, пакет валютних послаблень спрямований на підтримку бізнесу, створення сприятливого інвестиційного клімату та стимулювання економічного зростання в Україні.

Партнери GOLAW отримали персональні визнання міжнародного рейтингу LEXOLOGY INDEX 2025

Цьогоріч рейтинг LEXOLOGY INDEX вкотре підтвердив професійний рівень роботи партнерів GOLAW, підкресливши їхній вплив на глобальну юридичну спільноту.

Керуючого партнера GOLAW Валентина Гвоздія було відзначено як одного з провідних фахівців у сфері корпоративного оподаткування. Це визнання яскраво демонструє його здатність бути на крок попереду, визначати ефективні шляхи вирішення найскладніших завдань та впевнено вести клієнтів до успіху.

Партнерка судової практики GOLAW Катерина Цвєткова увійшла до списку найкращих спеціалістів світу в сфері трудового права. Це визнання є не лише відзнакою її глибокої експертизи та високого професіоналізму, але й свідченням її вміння вирішувати складні юридичні задачі, пропонуючи клієнтам ефективні рішення, що працюють.

Рейтинг LEXOLOGY INDEX, раніше відомий як Who’s Who Legal, є одним із найавторитетніших досліджень юридичного ринку в світі. Щорічно його дослідницька команда проводить понад 25 000 інтерв’ю, аналізує більш ніж 250 000 рекомендацій та ретельно оцінює провідних юристів у різних галузях права. Саме завдяки такому масштабному підходу рейтинг заслужив довіру найбільших компаній та юридичних фірм світу.

Ці досягнення стали можливими завдяки клієнтам, чия довіра та підтримка є основою нашого розвитку. Ми вдячні за можливість бути частиною вашого успіху, разом досягати нових висот і створювати історію, яка надихає на подальші перемоги!

Практика кримінального права 

Вдосконалено механізм притягнення юридичних осіб до відповідальності за підкуп посадових осіб іноземних держав

26 грудня 2024 року набув чинності закон, який суттєво доповнив порядок застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру.
Серед основних новел цього закону доцільно виокремити:

• встановлення підстав для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру незалежно від притягнення до кримінальної відповідальності фізичної особи. Йдеться, зокрема, про встановлені фактичні обставини, що свідчать про вчинення:
  • уповноваженою особою юридичної особи, її засновником (учасником), кінцевим бенефіціарним власником або членом наглядової ради від імені та/або в інтересах юридичної особи суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ст. ст. 209, 369, 3692, стосовно службових осіб, передбачених ч. 4 ст. 18 КК України;
  • незабезпечення здійснення покладених на уповноважену особу юридичної особи законом чи установчими документами юридичної особи обов’язків щодо вжиття заходів із запобігання корупції, що призвело до вчинення від імені та/або в інтересах юридичної особи суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ст. ст. 209, 369, 3692, стосовно службових осіб, передбачених ч. 4 ст. 18 КК України та ін.;
• можливість застосування до юридичної особи додаткових (нефінансових) заходів кримінально-правового характеру, пов’язаних зі сферою діяльності, у межах якої встановлено її зв’язок із суспільно небезпечним діянням, що підпадає під ознаки ст. ст. 209, 369, 3692, вчиненого стосовно службових осіб, передбачених ч. 4 ст. 18 КК України, зокрема:
  • тимчасового обмеження діяльності юридичної особи (може полягати у забороні брати участь у публічних та оборонних закупівлях, користуватися ліцензією, приватизувати державне та комунальне майно тощо);
  • тимчасового обмеження в отриманні прав та/або переваг (може полягати у забороні одержувати будь-які пільги та активи від держави та територіальної громади, залучати, використовувати, освоювати кошти міжнародних технічних проєктів та міжнародних фінансових операцій, набувати статус резидента Дія Сіті тощо);
• запровадження штрафу як заходу кримінально-правового характеру;
• доповнення КПК України окремою главою щодо кримінального провадження щодо застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру у спеціальному порядку, яка встановлює особливості участі представника у таких провадженнях, особливості досудового розслідування, загальні положення застосування обмежень до юридичної особи.

Україна стала повноправною державою-учасницею Римського статуту Міжнародного кримінального суду

З 1 січня 2025 року Україна стала 125-ю державою-учасницею МКС, міжнародної судової установи, яка заснована для розслідування та притягнення до відповідальності осіб, яких звинувачують у вчиненні воєнних злочинів, злочинів проти людяності, геноциду та злочину агресії.
Нагадаємо, що Україна ратифікувала Римський статут та поправки до нього 21 серпня 2024 року.

Вдосконалено порядок виконання покарань у виді штрафу та громадських робіт

19 грудня 2024 року набув чинності закон, який вніс суттєві зміни до Кримінально-виконавчого кодексу України щодо механізму заміни штрафу іншим видом покарання та порядку відбування покарання у виді громадських робіт, а також оплати витрат, пов’язаних із виконанням судового рішення.
Серед новел цього закону доцільно виокремити такі:

• заміна штрафу на покарання у виді громадських робіт, виправних робіт або позбавлення волі відтепер дозволена лише у випадках, коли стягнення штрафу неможливе через відсутність у боржника майна чи коштів;
• за заявою засудженого щоденне виконання громадських робіт може бути збільшено до восьми годин на день;
• органу з питань пробації, за погодженням з органами місцевого самоврядування, надано повноваження визначати перелік об’єктів, на яких засуджені виконуватимуть громадські роботи;
• графік виходу на роботу засудженого встановлюється власником підприємства, установи, організації з урахуванням часу роботи (навчання) засудженого на основній роботі (навчанні) та режиму роботи підприємства, установи, організації за місцем відбування громадських робіт;
• до переліку обов’язків власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем відбування засудженими покарання у виді громадських робіт включено організацію транспортування засудженого до об’єкта відбування громадських робіт та у зворотному напрямку, якщо такий об’єкт розташований поза межами району, міста, селища, села, де проживає засуджений;
• відтепер засуджені до покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських чи виправних робіт, пробаційного нагляду та звільнені від відбування покарання з випробуванням оплачуватимуть витрати, пов’язані з виконанням судового рішення;
• максимальний розмір витрат, пов’язаних з виконанням судового рішення, не може перевищувати 50 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, в якому прийнято відповідне судове рішення.

Встановлено контроль за належними умовами тримання у СІЗО та в’язницях

1 січня 2025 року набув чинності закон, який вдосконалює механізм реалізації права осіб, взятих під варту, та засуджених утримуватися в належних умовах. Відтепер, за наявності підстав, зазначені особи мають право звернутися до Комісії з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах для попереднього ув’язнення та установах виконання покарання.
Крім того, встановлюється перелік заходів щодо запобігання триманню в неналежних умовах, зокрема:

• переведення до іншого жилого приміщення (камери) з належними умовами тримання;
• переведення до іншої установи виконання покарань;
• усунення причин, що роблять умови тримання неналежними, шляхом зменшення наповнюваності жилого приміщення (камери), проведення ремонту, дезінфекції, дезінсекції тощо.

Також впроваджується механізм відшкодування за неналежні умови тримання засудженого, до складових якого належать:

• скорочення строку, з якого може бути застосовано умовно-дострокове звільнення;
• заміна призначеного судом покарання більш м’яким або зняття судимості в порядку, передбаченому КК України;
• звільнення від відшкодування вартості витрат на тримання за весь строк встановленого факту тримання у неналежних умовах;
• виправлення неналежних умов утримання.

Розмір основного покарання у виді штрафу не може бути меншим за розмір отриманої засудженим неправомірної вигоди: позиція Верховного Суду

У справі № 456/789/24 особу визнано винною у сприянні незаконному переправленню військовозобов’язаного через державний кордон України (ч. 1 ст. 332 КК України) та отриманні неправомірної вигоди у розмірі 182 850 грн за вплив на прийняття рішення посадовими особами (ч. 2 ст. 369-2 КК України).
Місцевий суд призначив покарання у вигляді 3 років позбавлення волі та штрафу в розмірі 51 000 грн, звільнивши обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням. Апеляційний суд залишив це рішення без змін.

Прокурор у касаційній скарзі наголосив, що розмір штрафу, призначений за ч. 2 ст. 369-2 КК України, не відповідає вимогам ч. 2 ст. 53 КК України, оскільки є значно меншим за розмір отриманої неправомірної вигоди (182 850 грн).

У постанові від 12 листопада 2024 року Касаційний кримінальний суд задовольнив касаційну скаргу прокурора, зазначивши, що згідно з ч. 2 ст. 53 КК України розмір штрафу за злочини, де санкція передбачає штраф понад 3 000 НМДГ, не може бути меншим за майнову шкоду або отриманий неправомірний дохід. Апеляційний суд, погодившись із вироком щодо штрафу у розмірі 3 000 НМДГ (51 000 грн), проігнорував той факт, що розмір неправомірної вигоди становив 182 850 грн, чим порушив вимоги законодавства.