Конфіденційність спілкування з адвокатом під час обшуку: стандарти ЄСПЛ і практичний алгоритм дій

Конфіденційність спілкування з адвокатом під час обшуку: від національного законодавства до сучасних європейських стандартів 

Право особи на отримання правової допомоги включає не лише можливість викликати адвоката, але й гарантію того, що будь-яка комунікація з ним, у тому числі під час проведення обшуку, залишається конфіденційною. Українське законодавство прямо закріплює недоторканність адвокатської таємниці. Відповідно до ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» забороняється втручання в приватне спілкування адвоката з клієнтом. Це стосується як усних розмов, так і листування, нотаток, електронних повідомлень. Це правило поширюється також на ситуації, коли адвокат ще не прибув на місце слідчої дії й клієнт змушений звертатися до нього дистанційно.  

Проблемним є питання забезпечення адвокатської таємниці під час запрошення особою адвоката в процесі обшуку. 

З одного боку, слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце обшуку до його закінчення та вчиняти будь-які дії, що заважають проведенню обшуку. За таких обставин особа залишається під певним контролем правоохоронців. З іншого боку, заборона втручання в приватне спілкування адвоката з клієнтом є однією з основних гарантій адвокатської діяльності, визначених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Неприпустимі будь-які дії, які можуть створити можливість для сторонніх осіб почути, записати або іншим способом контролювати розмову між адвокатом і клієнтом. Ця гарантія не втрачає чинності навіть тоді, коли обшук триває, а адвокат ще не прибув, — особа має право повідомити захисника про ситуацію, поставити запитання щодо лінії поведінки або отримати базові інструкції без ризику стороннього втручання. 

На думку автора, при наданні можливості особі запросити адвоката слідчий чи прокурор в залежності від обставин проведення обшуку зобов’язаний максимально забезпечити приватність такого спілкування адвоката з клієнтом. Вимога слідчого чи прокурора під час запрошення адвоката по телефону спілкуватися на гучномовці, як доволі часто трапляється на практиці, є незаконною, оскільки порушує право особи на захист. 

Особа, яка є учасником обшуку, має право користуватися правовою допомогою адвоката або представника. Законодавство, яке регулює проведення обушку, не деталізує порядок отримання такої допомоги, крім права особи запросити захисника чи обов’язкової участі захисника під час обшуку особи.  

Наприклад, чи має право особа користуватися правовою допомогою в телефонному режимі з моменту запрошення адвоката до його прибуття? На думку автора — так. Особа має право на правову допомогу в повному обсязі в будь-якій формі, за умови, що це не суперечить та не створює перешкоди процесуальному порядку проведення обшуку. 

Особливого значення в цьому контексті набуває правова позиція Конституційного Суду України, який у рішенні від 30 вересня 2009 року підкреслив, що право на правову допомогу є багатовимірним і охоплює широкий спектр форм: від консультацій та роз’яснень до безпосереднього захисту від обвинувачення. Вибір форми правової допомоги належить самій особі, а держава зобов’язана створити умови для її реального отримання.  

Більше того, гарантування цього права випливає не лише з Конституції України, але й з міжнародних зобов’язань держави. 

Ні Хартія основоположних прав Європейського Союзу, ні Європейська конвенція з прав людини не містять окремої статті, присвяченої виключно праву на конфіденційне спілкування з адвокатом. Проте це право невід’ємно випливає з гарантій справедливого судового розгляду (статті 47 і 48 Хартії та стаття 6 ЄКПЛ) і вважається одним із ключових елементів ефективного захисту. Європейський суд з прав людини послідовно розглядає конфіденційність відносин між клієнтом і захисником як невід’ємну складову права на справедливий процес, постійно уточнюючи межі допустимого втручання держави в цю сферу у своїй практиці. 

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях послідовно підкреслює, зокрема, у справі Namazli v. Azerbaijan (2024) що: 

• адвокати відіграють центральну роль у здійсненні правосуддя та забезпеченні справедливого судового розгляду; 
• спілкування між адвокатом і клієнтом є привілейованим і захищається як статтею 6 (право на справедливий суд), так і статтею 8 Конвенції (право на повагу до приватного життя та кореспонденції); 
• будь-яке втручання держави в це спілкування допустиме лише за наявності переконливих підстав, чіткої законодавчої бази й дієвих гарантій проти свавілля. 

Будь-яка особа, яка бажає проконсультуватися з адвокатом, повинна мати можливість зробити це за умов, що сприяють повноцінному та безперешкодному обговоренню. Ця позиція ЄСПЛ відображена, зокрема, у рішенні Суду по справі  Campbell v. the United Kingdom (1992).

Ці вимоги набули більш чіткого закріплення в Конвенції про захист професії адвоката, ухваленій Радою Європи 12 березня 2025 року. Згідно з частиною 3 статті 6 цієї Конвенції та Пояснювального звіту до неї держави-учасниці зобов’язані гарантувати адвокатам право конфіденційно спілкуватися з клієнтами «будь-якими засобами та в будь-якій формі», а також проводити особисті («віч-на-віч») зустрічі за умов, коли ніхто зі сторонніх не може почути чи іншим чином отримати доступ до змісту розмови. Навіть під час нагляду за зустріччю адвоката з клієнтом, позбавленим волі, або в умовах слідчої дії особи, що здійснюють нагляд, можуть лише бачити учасників, але не мають права чути чи фіксувати зміст спілкування.  

Таким чином, навіть до ратифікації Україною цієї Конвенції її положення вже відображають сучасний європейський консенсус. На моє переконання, у найближчому майбутньому ЄСПЛ неодмінно враховуватиме це при оцінці справ про втручання в конфіденційність спілкування з адвокатом, у тому числі під час проведення обшуків. Після ратифікації відповідні норми стануть безпосередньо застосовним джерелом права та обов’язковими для всіх слідчих, прокурорів і судів.    

2. Практичні рекомендації для клієнта під час обшуку й особистого обшуку 

1. Заздалегідь зберігайте контакт адвоката, якого можна оперативно повідомити про обшук та запросити до участі в слідчій дії.
2. Одразу заявіть про намір долучити свого адвоката. Повідомте слідчому чи прокурору його контактні дані й вимагайте допустити адвоката до обшуку. Наполягайте на внесенні цієї заяви до протоколу. 
3. Підкресліть конфіденційний характер документів і листування. Усе, що стосується вашого спілкування з адвокатом (паперові матеріали, електронні листи, месенджери), слід прямо позначати як таке, що охоплюється адвокатською таємницею. Вимагайте фіксації в протоколі будь-яких випадків їх огляду, копіювання або вилучення. 
4. Утримуйтесь від будь-яких необов’язкових розмов із представниками правоохоронних органів. Усе, що особа повідомляє слідчому чи прокурору поза межами чітких процесуальних відповідей, може бути використано проти неї в подальшому. Тому варто відповідати лише на ті запитання, які прямо стосуються проведення самого обшуку, і робити це максимально стисло або взагалі відмовитися відповідати на будь-які запитання без участі адвоката. Так само важливо зберігати спокій та врівноваженість. Поведінка особи нерідко впливає на дії правоохоронців, а зайва емоційність може бути неправильно трактована. 
5. Стежте за межами обшуку. Перевірте, що зазначено в ухвалі суду: адреса, приміщення, перелік речей і документів. Вихід слідчих за ці межі має бути відображений у ваших зауваженнях до протоколу. 
6. Уважно фіксуйте хід особистого обшуку. Якщо вас обшукують, зверніть увагу на: 

• стать особи, яка проводить обшук та понятих; 
• фіксацію відповідних дій у протоколі обшуку; 
• повний опис усіх вилучених предметів; 
• наявність відеозапису (якщо особистий обшук відбувається в межах обшуку приміщення). 

7. Вносьте зауваження до протоколу. Навіть якщо ви не можете перешкодити діям слідчих у момент обшуку, ваші фіксовані зауваження з посиланням на конкретні порушення стануть важливим інструментом захисту в майбутньому.