Кримінальна відповідальність за співпрацю з РФ

Що таке «колабораціонізм»?

Наразі, чинне законодавство не містить визначення поняття «колаборація», «колабораціонізм», «колабораційна діяльність».

В лексичному значенні слова «колабораціонізм» (від фр. “сollaboration” — «співробітництво») визначають як співпрацю населення або громадян держави з ворогом в інтересах ворога-загарбника на шкоду самій державі чи її союзників і участь у переслідуванні патріотів країни, громадянином якої є колаборант.

Які колабораційні діяння визнаються злочинними в Україні?

Колабораційна діяльність може мати різні форми. За змістом ст. 111-1 Кримінального кодексу України, законодавець визначає як злочин, зокрема, наступні діяння:

• публічне заперечення громадянином України здійснення збройної агресії проти України, встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України, або публічні заклики до підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора, до співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями та/або окупаційною адміністрацією держави-агресора, до невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території України. Публічними вважаються перелічені заклики та заперечення, здійснені зокрема у мережі Інтернет чи ЗМІ;
• здійснення громадянином України пропаганди держави-агресора у закладах освіти, здійснення дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти;
• передача матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора;
• провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором та незаконними органами влади;
• організація та проведення заходів політичного характеру/інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором, спрямованих на підтримку держави-агресора та/або на уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України;
• добровільне зайняття громадянином України посади у незаконних органах влади, незаконних судових або правоохоронних органах, добровільна участь у незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях;
• участь в організації та проведенні незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території, або публічні заклики до проведення таких незаконних виборів та/або референдумів;
• надання незаконним збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань України.

Хто може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за колабораціонізм?

Згідно ст. 111-1 КК України кримінальну відповідальність за здійснення колабораційної діяльності можуть нести фізичні особи, громадяни України.

Окрім того, у разі вчинення колабораційних діянь уповноваженою особою від імені юридичної особи, до останньої можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру, в тому числі ліквідація.

Профільні закони, що стосуються діяльності політичних партій, громадських об’єднань, релігійних та благодійних організацій, профспілок, також було доповнено можливістю  заборони їх функціонування, якщо їхніх уповноважених осіб було засуджено за колабораціонізм.

Яке покарання передбачено за співпрацю з державою-агресором?

В залежності від вчиненого діяння покаранням може виступати штраф, виправні роботи, арешт, позбавлення волі. Майже у всіх випадках санкція статті передбачає позбавлення права обіймати  певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років як основне чи додаткове покарання.

Якщо колабораційні дії чи рішення осіб, передбачених частинами 5-7 ст. 111-1 Кримінального кодексу України, призвели до загибелі людей, або настання інших тяжких наслідків (шкода у розмірі 1 240 500 і більше), вони караються позбавленням волі на строк 15 років або довічним позбавленням волі, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років та з конфіскацією майна, або без такої.

На що звернути увагу бізнесу?

Частиною 4 ст. 111-1 Кримінального кодексу України колабораційну діяльність визначено серед іншого як «провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором».

Зважаючи на те, що законодавець не визначив переліку суб’єктів, що конкретно вважаються представниками держави-агресора, вважаємо за необхідне трактувати цю норму у широкому значенні.

Таким чином, заборонено здійснення суб’єктам господарювання, які зареєстровані в Україні, будь-якої господарської діяльності у співпраці з окупаційною владою та будь-якими резидентами держави-агресора.

Так, у разі відмови фізичних осіб-підприємців, юридичних осіб, представництв іноземних компаній від розірвання та/або припинення господарських відносин з країною-агресором, щодо них може бути розпочато кримінальне провадження та притягнуто до кримінальної відповідальності, або вжито заходів кримінально-правового характеру.