Квітневий дайджест новин 2025

Практика корпоративного права

Президент підписав євроінтеграційний закон, який докорінно оновлює правила роботи на ринку пасажирських і вантажних автоперевезень

17 квітня 2025 року Президент України підписав Закон № 4337-IX, що вносить зміни до Закону «Про автомобільний транспорт» з метою гармонізації українського законодавства з вимогами ЄС. Документ був офіційно оприлюднений 19 квітня 2025 року.

Нове законодавство імплементує ключові положення Регламенту (ЄС) № 1071/2009 і покликане створити спільний транспортний простір з Європейським Союзом. Внаслідок цього українські перевізники отримають доступ до єдиного європейського ринку за умов дотримання уніфікованих стандартів, а також зможуть конкурувати на рівних з компаніями-резидентами держав-членів ЄС.

Закон запроваджує три базові критерії, яких мають дотримуватися ліцензіати:

• Бездоганна ділова репутація – відсутність серйозних порушень законодавства або рішень суду, що набули законної сили.
• Фінансова спроможність – підтверджена банківською гарантією чи страховим забезпеченням для початку і ведення діяльності.
• Професійна компетентність – наявність кваліфікованих транспортних менеджерів у штаті.

Єдині вимоги поширюються як на міжнародні вантажні та пасажирські перевезення, так і на внутрішні маршрути та транспортування небезпечних вантажів.

Більшість норм набуде чинності через рік після офіційного опублікування, що дає перевізникам час адаптувати бізнес-процеси й підтвердити відповідність новим стандартам; окремі положення щодо процедурних питань почали діяти вже з дня публікації. Уряд очікує, що впровадження прозорих критеріїв підвищить безпеку перевезень, стимулює конкуренцію та зміцнить позиції України на європейських транспортних коридорах.

Кабмін спростив правила державної підтримки значних інвестиційних проєктів

21 квітня 2025 року Кабінет Міністрів України переглянув порядок державної підтримки проєктів зі значними інвестиціями та усунув одну з ключових перепон, яка затримувала запуск нових ініціатив. Відтепер бізнес може почати вкладати кошти у проєкт раніше, ніж подасть заявку на держпідтримку, – обмеження у 18 місяців між першою інвестицією та зверненням до уряду скасовано.

Раніше інвесторам доводилося «заморожувати» плани, щоб не втратити право на пільги. Тепер попередні вливання капіталу не зараховуватимуться до мінімальних €12 млн «значних інвестицій», тож компанії можуть паралельно запускати будівництво чи модернізацію й готувати документи на підтримку. Це рішення покликане скоротити час реалізації проєктів і пришвидшити відновлення економіки.

Щоб отримати державні стимули (компенсацію до 30 % витрат), інвестор має укласти угоду з урядом і реалізувати проєкт протягом п’яти років. Кошти повинні бути спрямовані у пріоритетні галузі – переробну промисловість, логістику, видобуток, медицину й охорону здоров’я, освіту, культуру, туризм, спорт, IT та суміжні сфери.

«Це приклад того, як співпраця держави та бізнесу створює реальні умови для економічного зростання. Ми маємо розвивати виробництво, залучати інвестиції в реальний сектор і підтримувати експорт продукції з високою доданою вартістю», – підкреслив заступник міністра економіки Віталій Кіндратів, коментуючи рішення уряду.

У контексті післявоєнного відновлення спрощення правил для великих інвесторів має стати потужним сигналом міжнародним та українським компаніям: держава готова гнучко адаптувати законодавство, щоб пришвидшити приплив капіталу та розвиток стратегічних секторів економіки.

Перестав діяти ліміт у 150 тис. грн на місячні «карткові» перекази між фізичними особами

1 квітня 2025 року завершився піврічний тимчасовий обмежувальний період, установлених Правлінням Національного банку України лімітом у 150 000 грн на місяць для переказів «з картки на картку» (P2P/C2C). Згідно з постановою НБУ № 102 від 27 липня 2024 року, обмеження діяло з 1 жовтня 2024 року до 31 березня 2025 року і не було продовжене, відтак з квітня банки знову можуть проводити перекази без зазначеного верхнього порогу.

Нагадаємо, що ліміт стосувався сукупних вихідних переказів у національній валюті з усіх рахунків клієнта в одному банку на рахунки інших фізичних осіб за реквізитами платіжних карток. Мета обмеження полягала у зниженні ризиків відтоку капіталу та мінімізації схем ухилення від валютного контролю під час воєнного стану.

Водночас навіть у період дії постанови № 102 вона не поширювалася на:

• перекази між власними рахунками клієнта в межах одного банку;
• операції за реквізитами IBAN;
• рахунки волонтерів, які відповідали спеціальним критеріям НБУ;
• фізосіб із підтвердженими щомісячними доходами, що перевищували встановлений поріг;
• перекази на рахунки юридичних осіб.

Скасування ліміту означає, що з 1 квітня усі ці винятки втратили актуальність, адже обмеження більше не застосовується.

Нацбанк підкреслює, що інші валютні та платіжні обмеження, запроваджені з міркувань фінансової стабільності, залишаються чинними. Банкам також рекомендується й надалі використовувати ризик-орієнтований підхід і проводити належну перевірку операцій клієнтів, щоб запобігти відмиванню коштів та фінансуванню тероризму.

Кабмін запровадив новий механізм захисту землевласників і унормував адмінпроцедуру у земельній сфері

8 квітня 2025 року Кабінет Міністрів ухвалив постанову № 394 «Деякі питання захисту інтересів власників земельних ділянок та застосування адміністративної процедури у сфері земельних відносин», підготовлену Держгеокадастром; документ набрав чинності 11 квітня 2025 року.

Постанова відкриває можливість безоплатно передавати в електронному вигляді до Державного фонду документації із землеустрою матеріали, розроблені й затверджені до 2013 р., навіть якщо на них немає кваліфікованого електронного підпису інженера-землевпорядника. Подати таку документацію тепер можуть не лише особи, зазначені на титульній сторінці, а й власники (спадкоємці, правонаступники), користувачі нерухомості та органи влади, що передавали ділянку у власність чи користування.

Очікується, що нові правила наповнять державний фонд «історичними» матеріалами, спростять визначення меж ділянок та допоможуть урегульовувати спірні питання щодо їх правового статусу.

На період воєнного стану матеріали фонду надаватимуться без координат поворотних точок і не будуть оприлюднюватися на сайті Держгеокадастру з міркувань безпеки.

Крім того, постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову КМУ від 4 березня 2004 р. № 266 (типовий договір на проект землеустрою), а низку інших актів приведено у відповідність до законів № 3993-IX та № 4017-IX, ухвалених восени 2024 р.

Практика податкового права | TAX ALERT

Новий законопроєкт щодо оподаткування віртуальних активів в Україні

24.04.2025 у Верховній Раді України було зареєстровано проєкт закону № 10225-д «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні».

Ним, серед іншого, запропоновані наступні новели оподаткування операцій з віртуальними активами («ВА»), як очікується, з 01.01.2026:

1. Платники податку на прибуток підприємств окремо визначатимуть загальний фінансовий результат від операцій з ВА із урахуванням, зокрема, відповідних різниць для коригування фінансового результату щодо таких операцій.
   Так, якщо за результатами звітного періоду буде отримано позитивний загальний фінансовий результат від операцій з продажу або іншого відчуження ВА (прибуток), його сума збільшуватиме фінансовий результат до оподаткування звітного періоду платника податку.
   
2. До складу загального річного оподатковуваного доходу платників ПДФО включатиметься позитивне значення загального фінансового результату від операцій з ВА (прибуток) за наслідками такого звітного року.
   Передбачається, що платники ПДФО самостійно вестимуть облік фінансового результату від операцій з ВА, окремо від інших доходів і витрат.
   Прибуток від операцій з ВА оподатковуватиметься ПДФО за ставкою 18 %, а також підлягатиме обкладенню військовим збором за ставкою 5 %.
   Водночас, не підлягатимуть оподаткуванню та не включатимуться до загального річного оподатковуваного доходу:

• доходи від операцій з обміну ВА на інші ВА;
• дохід, отриманий платником податку протягом звітного року від продажу або іншого відчуження ВА, якщо сума такого доходу не перевищує розміру 1 мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року;
• вартість ВА, отриманих внаслідок їх емісії (створення) або безоплатного отримання платником податку від їх емітентів або оферентів та/або отримані платником податків від їх емітентів або оферентів ВА виключно в обмін на його персональні дані.
  Також, передбачається, що доходи платника, отримані у 2026 році від операцій з продажу (відчуження) в обмін на валютні цінності ВА, що придбані ним до набрання чинності вищевказаним законом, підлягатимуть оподаткуванню ПДФО за ставкою 5 % (замість 18 %).

3. Не вважатимуться об’єктом оподаткування ПДВ операції з:

• випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління, продажу, обміну або іншого відчуження ВА, погашення ВА (за винятком деяких операцій);
• надання послуг, пов’язаних з оборотом ВА, що надаються постачальником цих послуг (з деякими винятками).

4. Не зможуть бути платниками єдиного податку:

• 1 – 3 груп – суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють операції з ВА, а також постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА;
• 4 групи – суб’єкти господарювання, які здійснюють операції з ВА.

5. Постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА, що надають послуги на користь резидентів України (фізичних та юридичних осіб), будуть зобов’язані:

• подати заяву про взяття їх на облік у податкових органах протягом 60 днів після початку надання послуг на користь резидентів України (за винятком тих, які до 31.12.2025 надавали такі послуги, – вони будуть зобов’язані стати на облік до 01.07.2026);
• щороку до 31 січня подавати до податкових органів звіт про операції з ВА, звітним періодом вважатиметься попередній календарний рік.
  Законопроєктом також передбачені штрафні санкції за неподання постачальником послуг, пов’язаних з оборотом ВА, заяви про взяття його на облік, а також за неподання / несвоєчасне подання / подання з некоректними даними звіту про операції з ВА.
  При цьому, пропонується перехідний пільговий період для застосування деяких з них – з 01.01.2026 по 31.12.2029 окремі штрафи будуть застосовуватись у зменшеному розмірі.

Міжнародний автоматичний обмін інформацією про доходи на цифрових платформах: зареєстровано законопроєкт

30.04.2025 у Верховній Раді України було зареєстровано проєкт закону № 13232 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи».

Раніше, версія такого законопроєкту вже була оприлюднена на офіційному веб-сайті Міністерства фінансів України. Її загальний огляд ми наводили тут.

Зазначимо, що, на відміну від неї, зареєстрована наразі редакція передбачає, що оподаткування ПДФО доходів фізичної особи-підзвітного продавця від здійснення нею звітної діяльності через цифрові платформи буде можливим за ставкою 5 %, окрім іншого, за умови, якщо:

• обсяг річного доходу від здійснення нею звітної діяльності не перевищуватиме 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року (наразі – це близько 6,7 мільйонів гривень). Натомість, першопочатковою версією законопроєкту пропонувалось граничним обсягом річного доходу від здійснення звітної діяльності для застосування зниженої ставки встановити 5 мільйонів гривень;
• особа має поточний рахунок в банку України для розрахунків під час здійснення звітної діяльності та повідомляє підзвітного оператора платформи про його реквізити. Водночас, якщо фізична особа-підзвітний продавець протягом звітного періоду (календарного року) здійснила не більше трьох продажів товарів через платформу на загальну суму, що не перевищує гривневий еквівалент 2 000 євро за календарний рік за офіційним курсом Національного банку України на 1 січня звітного року, така особа матиме право не відкривати поточний рахунок у банку для здійснення звітної діяльності, а використовувати наявні поточні рахунки в банку, відкриті для власних потреб. При цьому така особа буде зобов’язана повідомити про номер (реквізити) такого рахунку підзвітного оператора платформи або кваліфікованого оператора платформи. В той час як першопочатковою версією законопроєкту, обов’язковою умовою для застосування зниженої ставки податку встановлювалася наявність поточного рахунку в банку України для розрахунків під час здійснення звітної діяльності (у всіх випадках).

Також, актуальною версією законопроєкту передбачається, що податковим агентом фізичної особи-підзвітного продавця щодо доходів від звітної діяльності може бути не лише підзвітний оператор цифрової платформи, який нараховуватиме, виплачуватиме дохід, а також кваліфікований оператор платформи, який вчинятиме такі дії на користь підзвітного продавця (за умови, що останній є резидентом України).

Оновлено перелік платників податків, що входять до «Клубу білого бізнесу»

18.04.2025 Державна податкова служба України оприлюднила оновлений перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства станом на березень 2025 року.
Детальніше про особливості податкового адміністрування, які передбачені для платників податків на період їх включення до Переліку, ми розповідали тут.
Згідно з поточною версією Переліку, до нього включено 8 199 платників податків.
Нагадаємо, що формування та затвердження Переліку здійснюється ДПС України щоквартально, не пізніше останнього робочого дня березня, травня, серпня та листопада.

Верховний Суд про статус бенефіціарного власника доходу для пільгової ставки податку на доходи нерезидентів

У постанові від 17.04.2025 у справі № 160/18691/23 Верховним Судом здійснювалася оцінка, чи були кіпрські компанії, яким виплачено дивіденди українським підприємством, бенефіціарними отримувачами такого доходу та, відповідно, чи були підстави для застосовування в Україні зниженої ставки податку на доходи нерезидентів згідно міжнародної угоди про уникнення подвійного оподаткування. Питання бенефіціарності виникло у зв’язку із тим, що кіпрські компанії далі надавали дивіденди своїм засновникам-нерезидентам.

У ході розгляду справи українське підприємство, в обґрунтування правомірності використання ним пільгової ставки наголошувало на тому, що зазначені кіпрські компанії є бенефіціарними власниками дивідендів, оскільки вони інвестували в придбання акцій компанії суму у розмірі 100 000 євро, не мали жодних обмежень щодо подальшого перерахування отриманого доходу іншому нерезиденту та самостійного визначення подальшої економічної долі такого доходу.

Натомість, контролюючий орган дотримувався позиції, що зазначені компанії є лише проміжними агентами, які здійснюють транзит фінансових потоків. Відтак, застосування зниженої ставки податку на доходи нерезидентів було протиправним.

Суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що позовні вимоги компанії підлягають задоволенню, а податкове повідомлення-рішення – скасуванню, серед іншого, з урахуванням тієї обставини, що термін, протягом якого отримані кошти знаходились у розпорядженні кіпрських компаній, складав не менше 6–12 місяців, тобто – тривалий час. На думку судів, це свідчило на користь спростування доводів про транзитний характер руху коштів.

Однак, Верховний Суд встановив, що такі висновки судів попередніх інстанцій є помилковими, оскільки:

• жодним нормативно-правовим актом України, застосовною міжнародною угодою про уникнення подвійного оподаткування не передбачено такого критерію для встановлення наявності чи відсутності транзитного руху коштів, як тривалість знаходження цих коштів на рахунках компаній. Має значення лише фактичний рух коштів;
  
• фактичні обставини справи, встановлені судами, дають підстави для висновку, що кіпрські компанії, яким виплачувались дивіденди, не є бенефіціарними отримувачами доходу та кінцевими отримувачами грошових коштів, а є лише проміжними агентами, які здійснювали транзит грошових коштів у вигляді дивідендів.
  

Тому українським підприємством було безпідставно застосовано пільгову ставку податку на доходи нерезидента.

Така позиція у сукупності з іншими обставинами справи та висновками Верховного Суду була покладена в основу скасування рішень судів попередніх інстанцій та задоволення касаційної скарги податкового органу.

Судова практика 

Типові помилки при бронюванні працівників

Протягом останнього року процедура бронювання працівників в Україні неодноразово змінювалася, що створило додаткові труднощі для бізнесу. Одним із ключових оновлень стало бронювання через портал «Дія». Проте навіть після впровадження нової системи багато підприємств стикаються з труднощами.

Поширеною проблемою є недоступність послуги бронювання в «Дії» навіть для критично важливих підприємств. Це відбувається тому, що такі підприємства ще не внесені до Єдиного переліку органів та організацій, які мають право бронювати військовозобов’язаних працівників. Щоб вирішити цю проблему, підприємству потрібно звернутися до органу, який визнав його критично важливим, і подати клопотання про внесення до цього Переліку.

Ще одна поширена помилка — спроба забронювати працівників, які не відповідають вимогам Порядку №76. У такому випадку бронювання неможливе. Важливо звернути увагу, що з грудня 2024 року для бронювання введено ще одну умову: працівник має отримувати зарплату не менше ніж 2,5 розміри мінімальної заробітної плати (приблизно 20 000 грн щомісяця). Якщо цей критерій не виконано, бронювання буде скасовано.

Крім того, роботодавці часто стикаються з проблемами некоректних даних у «Дії»: можуть відображатися вже звільнені працівники або не бути вказані нові. Причина в тому, що інформація надходить із Реєстру та Пенсійного фонду України. Щоб виправити неточності, потрібно актуалізувати дані через портал електронних послуг ПФУ, повідомляючи про прийняття, звільнення або зміни в трудових відносинах.

Безпідставне поновлення строку на апеляцію може призвести до скасування рішення

Апеляційний суд, коли поновлює строк на подання апеляції, повинен чітко пояснити, чому причини пропуску є поважними. Просто вказати, що “причини поважні”, без конкретних аргументів — недостатньо і це порушує право на справедливий судовий розгляд, яке гарантує стаття 6 Конвенції про захист прав людини.

Таку позицію висловив Касаційний господарський суд у справі № 908/2948/23 про визнання фізичної особи неплатоспроможною.

У цій справі суд першої інстанції відкрив провадження і почав реструктуризацію боргів. Апеляційний суд скасував ухвалу через недостатні докази наявності боргу, а строк на апеляцію поновив без детального пояснення, просто погодившись із аргументами про “поважні причини”.

Касаційний суд наголосив: якщо строк поновлено без належного обґрунтування, це саме по собі є підставою для скасування як ухвали про відкриття апеляційного провадження, так і самого рішення апеляційного суду.

Розлучення з іноземцем: куди подавати позов?

Верховний Суд у постанові від 07.04.2025 у справі № 757/10360/23-ц пояснив, куди подавати позов про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем.

Позов можна подати за місцем реєстрації або проживання особи, яка звертається до суду, якщо у нього/неї на утриманні є малолітні чи неповнолітні діти або якщо він/вона не може виїхати до місця проживання іншого з подружжя з поважних причин. Також за домовленістю сторін справу можна розглядати за місцем проживання одного з них.

Якщо місце проживання відповідача невідоме або він живе за кордоном, позов подають за місцем знаходження його майна або за останньою відомою адресою в Україні.

Якщо обидві сторони проживають за межами України, тоді підсудність справи визначає Верховний Суд.

Набув чинності закон про захист прав добросовісних набувачів майна

9 квітня 2025 року набув чинності Закон України № 4292-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу щодо посилення захисту прав добросовісного набувача».

Відтепер майно не можна витребувати через суд, якщо з моменту державної реєстрації права власності минуло більше 10 років.

Однак це правило не діє, якщо майно на момент вибуття з державної чи комунальної власності було:

• об’єктом критичної інфраструктури;
• об’єктом державної власності стратегічного значення;
• об’єктом або землею оборони;
• об’єктом природно-заповідного фонду (за умови наявності відповідних документів);
• гідротехнічною спорудою (за наявності підтверджень);
• пам’яткою культурної спадщини, що не підлягала приватизації.

Якщо суд задовольняє позов про витребування майна на користь держави чи громади, одночасно вирішується питання про компенсацію вартості майна добросовісному набувачу. Для цього держава або громада має заздалегідь внести суму компенсації на депозитний рахунок суду.

Нові правила мають зворотну дію: вони застосовуються також до справ, де на момент набрання чинності законом суд ще не ухвалив рішення про витребування майна, а також до майна, право власності на яке зареєстроване до цієї дати.

Закон про захист прав за рішенням ЄСПЛ підписано

7 квітня 2025 року Президент України підписав закон, який дозволяє переглядати судові рішення за рішеннями Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), навіть якщо пройшло більше десяти років.

Закон вносить зміни до Господарського процесуального кодексу України, аналогічні зміни також планують внести до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України.

Тепер, якщо ЄСПЛ визнав порушення прав людини, можна поновити строк для перегляду справи в Україні, навіть через тривалий час.

Практика кримінального права 

Удосконалено механізм забезпечення заходів безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві

16 квітня 2025 року Верховна Рада України ухвалила закон, який посилює захист осіб, які мають право на забезпечення безпеки у кримінальному провадженні, зокрема свідків, заявників, потерпілих та засуджених, які співпрацюють зі слідством.

Серед основних новацій варто виокремити такі:

• в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов’язаний визначити слідчий ізолятор, у якому буде утримуватися підозрюваний;
• встановлення строку для застосування заходів безпеки – від 1 місяця до 5 років (для засуджених осіб до 2 місяців);
• встановлення додаткових заходів забезпечення безпеки засуджених осіб;
• уточнення процедури переведення осіб, які потребують захисту, з слідчих ізоляторів або установ виконання покарань до місць зі спеціальним режимом тримання на строк до 30 діб.

Наразі вказаний закон очікує підпису Президента України.

Досудове розслідування у випадках зникнення осіб за особливих обставин: прийнято за основу законопроєкт

29 квітня 2025 року Верховна Рада України прийняла за основу законопроєкт, який оптимізує здійснення досудового розслідування у випадках зникнення осіб в умовах війни, зокрема на тимчасово окупованих територіях та районах активних бойових дій.

Зокрема, в умовах воєнного стану прокурор матиме право своєю вмотивованою постановою визначити місце проведення досудового розслідування кримінальних проваджень щодо убивств, насильницьких зникнень та воєнних злочинів, якщо вони пов’язані зі зникненням осіб безвісти за особливих обставин, зокрема у зв’язку із збройним конфліктом, воєнними діями чи тимчасовою окупацією частини території України.

У цьому разі досудове розслідування може проводитися за місцем проживання (перебування) заявника, потерпілого, які є близькими родичами та членами сім’ї.

Пропонується, що прокурор зберігатиме зазначені повноваження як під час дії воєнного стану, так і впродовж наступних 3 років після його припинення чи скасування в Україні.

У яких випадках Ваше майно можуть арештувати?

У новому відео юристка практики кримінального права GOLAW розповідає, коли та яке майно може бути арештоване у рамках кримінальних проваджень. Переглянути відео можна за посиланням.