Червневий дайджест новин

Практика корпоративного права

Вклади до ТОВ без дотримання пропорційності їх розміру – на розгляді Комітету ВРУ

20 червня у Комітеті з питань економічного розвитку відбулися слухання на тему: “Залучення інвестицій (у формі додаткових вкладів) у капітал товариств”. Протягом слухань було обговорено питання можливості внесення змін до ЗУ № 2275 “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю” та ЗУ № 755-IV“Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань”, які передбачатимуть можливість та чіткі механізми для залучення додаткових вкладів до ТОВ без необхідності дотримання пропорційності процентного розміру часток з розмірами вкладів, виражених у грошовій формі, як вклад до статутного капіталу ТОВ.

За результатом слухань було прийнято рішення напрацювати пропозиції щодо вдосконалення законодавства, які згодом будуть винесені на затвердження Комітетом.

Планують поступово скасувати мораторій на стягнення майна держпідприємств

7 червня надано висновок Комітету з питань економічного розвитку про розгляд законопроєкту № 11139 “Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення ефективності управління державним майном, вдосконалення механізму реалізації арештованого майна та наближення правових стандартів в Україні до європейських стандартів”.

Законопроєкт передбачає скасування мораторію на примусову реалізацію майна підприємств, де державна частка перевищує 25 %. Це сприятиме відновленню економічних зв’язків між приватними та державними компаніями, а також захистить права останніх. Скасування мораторію передбачає поступовий процес, який дозволить протягом трьох років після прийняття закону зняти обмеження на стягнення боргів з державних підприємств, де державна частка становить 50 % і більше.

Важливо відзначити, що ці зміни не стосуватимуться підприємств оборонно-промислового комплексу.

Уряд збільшить фінансування декарбонізації та енергоефективної трансформації

21 червня на засіданні КМУ був затверджений Порядок використання коштів державного фонду декарбонізації та енергоефективної трансформації. Про це повідомив постійний представник Уряду у ВРУ Тарас Мельничук. Зазначений документ визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за бюджетною програмою “Державний фонд декарбонізації та енергоефективної трансформації”.

Згідно з порядком бюджетні кошти спрямовуються на:

  • фінансове забезпечення заходів та державних цільових програм у сфері енергоефективності, збільшення використання відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, а також скорочення обсягу викидів вуглецю;
  • фінансове забезпечення компенсації, відшкодування, здешевлення зобов’язань фізичних та юридичних осіб за кредитними договорами, укладеними для здійснення енергоефективних заходів, впровадження енергосервісу, збільшення використання відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива і скорочення обсягу викидів вуглецю;
  • виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, отриманими державою для реалізації інвестиційних проєктів у зазначеній сфері.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання КМУ зазначив, що мова йде про додаткову програму енергоефективності та посилення стійкості енергосистеми України на суму 759 млн грн.

За програмою “Доступні кредити 5-7-9%” тепер можна придбати газові генераційні установки

КМУ розширив можливості державної програми “Доступні кредити 5-7-9%”. Тепер її коштом підприємці зможуть придбати та встановити електрогенераційні установки, які працюють на газу. Відповідну постанову Уряд ухвалив на засіданні 18 червня 2024 року. Програма надає підприємцям можливість отримати пільговий кредит на будівництво та улаштування газотурбінних, газопоршневих та біогазових генераційних установок.

Максимальна сума кредиту становить до 150 млн грн, а строк кредитування – до 10 років. Також програма дозволяє використовувати кредитні кошти на придбання сонячних та вітрових електростанцій, а також обладнання для накопичення електричної енергії. Нагадаємо, що раніше програма “Доступні кредити 5-7-9 %” була переорієнтована на інвестиційні цілі.

Порогове значення кредитної заборгованості становить 80 тис. грн – НБУ

Відповідно до рішення Правління НБУ від 21 червня 2024 року № 225-рш. з 1 липня 2024 року порогове значення кредитної заборгованості, інформація про яку надається Нацбанком з Кредитного реєстру НБУ, становитиме 80 000 грн.

НБУ уточнив процедуру перевірок торгівців валютними цінностями в період воєнного стану

Постановою Правління НБУ від 18 червня 2024 року № 68 “Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 165” було уточнено особливості регулювання та нагляду за здійсненням діяльності з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі в період дії воєнного стану.

Зокрема, постанова встановлює наступне:

  • обов’язок представників установи надати на запит інспекційної групи протягом конкретного періоду часу копії фрагментів даних відеоархіву або письмові аргументовані пояснення щодо обставин, які унеможливлюють надання таких копій;
  • обов’язок представників інспекційної групи встановити підстави та порядок складання акта про відмову структурних/відокремлених підрозділів установи в проведенні позапланової перевірки замість акта про недопущення/акта про перешкоджання, що затверджений постановою Правління НБУ від 30.06.2020 № 90;
  • обов’язок представників інспекційної групи та структурних/відокремлених підрозділів установи тимчасово зупиняти заплановані перевірки при оповіщенні сигналу “Повітряна тривога!” та поновлювати їх протягом 30 хвилин після сигналу “Відбій повітряної тривоги!”, враховуючи розклад роботи структурного/відокремленого підрозділу установи.

Директору ТОВ планують надати можливість звільнення за власним бажанням – без загальних зборів

У ВРУ зареєстровано законопроєкт № 11371, що передбачає внесення змін до ЗУ № 2275-VIII “Про товариства з обмеженою відповідальністю” та ЗУ № 755-IV “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань”. Законопроєкт передбачає запровадження процедури звільнення директора товариства за власним бажанням без рішення загальних зборів у випадку відсутності кворуму або неможливості припинення повноважень за рішенням загальних зборів.

Також визначається порядок державної реєстрації змін, що включає: подання попередження про звільнення, повідомлення учасників товариства про скликання загальних зборів, протоколу про відсутність кворуму та обґрунтування неможливості припинення повноважень. Ці зміни спрямовані на забезпечення реалізації права директора на звільнення за власним бажанням.

Практика податкового права | TAX ALERT

Звільнення від штрафів контролюючих осіб КІК, особливості ПДВ при застосуванні режиму експортного забезпечення: закон набрав чинності

01.07.2024 набрав чинності Закон України від 09.05.2024 № 3706-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану» (законопроєкт № 10168-2).

Законом передбачається, серед іншого, наступне:

  • встановлюються окремі особливості регулювання в частині ПДВ щодо операцій з експорту деяких товарів (зокрема, певні види зернових, олійних культур), до яких застосовується режим експортного забезпечення, право на запровадження якого надається Кабінету Міністрів України;
  • з 01.01.2022 та протягом дії воєнного стану й 6 місяців після його припинення до платників податків не застосовуються:
    • штрафні санкції за неподання/несвоєчасне подання звіту про КІК; невідображення у звіті про КІК відомостей щодо наявних КІК/неповного обсягу інформації щодо КІК; неповідомлення контролюючого органу про набуття/відчуження частки в КІК, про початок/припинення здійснення фактичного контролю за іноземною компанією;
    • адміністративна, кримінальна відповідальність за порушення, пов’язані із застосуванням норм про КІК.

Детальніше про прийняття цього закону ми розповідали тут.

Прийнято закон щодо запровадження особливостей адміністрування добросовісних платників податків

18.06.2024 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (законопроєкт № 11084).

Згідно тексту закону, підписаного Головою Верховної Ради України, ним передбачається встановлення певних особливостей адміністрування податків, зборів, платежів для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства на період дії воєнного стану та по 31 грудня року, в якому він буде припинений.

Державна податкова служба України («ДПС України») забезпечуватиме не пізніше останнього робочого дня березня, травня, серпня та листопада формування та затвердження переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства («Перелік»), до яких належатимуть платники, які відповідатимуть певним вимогам та критеріям.

Для зазначених платників податків встановлюються такі особливості податкового адміністрування на період їх включення до Переліку:

  • контролюючими органами не розпочинаються фактичні перевірки з окремих питань та документальні позапланові перевірки з окремих підстав;
  • строк проведення камеральної та документальної перевірок платника податку щодо бюджетного відшкодування ПДВ становить 5 та 10 робочих днів відповідно;
  • індивідуальні податкові консультації надаються виключно ДПС України протягом 15 календарних днів за днем отримання звернення без можливості продовження строку його розгляду;
  • закріплення за платником податків посадової особи територіального органу ДПС України відповідальної за взаємодію з ним (комплаєнс-менеджера);
  • отримання платником податків на свій запит у 5-денний строк відомостей про наявну у контролюючого органу податкову інформацію, яка може свідчити про податкові ризики, а також консультацій щодо їх усунення.

Наразі закон направлений на підпис Президенту України.

Звільнення операцій з імпорту товарів для енергетичної інфраструктури від оподаткування ПДВ та митом: зареєстровано законопроєкти

17.06.2024 у Верховній Раді України зареєстровані:

  • законопроєкт № 11343 «Про внесення зміни до підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України»;
  • законопроєкт № 11344 «Про внесення зміни до розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України».

Ними пропонується на період дії воєнного стану, але не довше ніж до 01.06.2025:

  • звільнити від оподаткування ПДВ та ввізним митом операції з імпорту певного обладнання для енергетичної інфраструктури;
  • звільнити від оподаткування ПДВ операції з імпорту товарів, що здійснюються за договорами купівлі-продажу, у яких стороною є Секретаріат Енергетичного Співтовариства, укладеними між постачальниками товарів/послуг та суб’єктами господарювання, що мають ліцензії на виробництво, передачу, розподіл електричної енергії та транспортування, розподіл і постачання природного газу.

Також, 25.06.2024 зареєстровані альтернативні законопроєкти № 11343-1 та № 11344-1, якими пропонується встановити наведене вище звільнення від оподаткування ПДВ та ввізним митом до 31.12.2025 та звільнити від оподаткування ввізним митом товари, закуплені за договорами купівлі-продажу з Секретаріатом Енергетичного Співтовариства.

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України щодо розгляду скарг платників податків в режимі відеоконференції

16.06.2024 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 13.06.2024 № 703 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165».

У зазначеній постанові йдеться про деталі реалізації права платника податків, який подав скаргу на рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, про неврахування таблиці даних, про відповідність критеріям ризиковості, брати участь у розгляді матеріалів такої скарги в режимі відеоконференції.

Для цього платнику податку не пізніше ніж за 5 календарних днів до дати розгляду надсилатиметься повідомлення щодо участі в режимі відеоконференції із зазначенням дати, часу розгляду та відповідного посилання для підключення з використанням електронного кабінету.

Під час підключення до відеоконференції платник податку має зазначити в імені користувача виключно податковий номер або серію (за наявності) та номер паспорта, найменування юридичної особи, прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця.

Якщо платник податку не забезпечив підключення до відеоконференції у визначені в повідомленні дату та час або його неможливо ідентифікувати відповідно до наведеного способу ідентифікації, скарга розглядається без його участі.

Також, якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді скарги, то вона розглядається протягом 30 календарних днів з дня, що настає за днем її отримання, а якщо платник податків не виявив такого бажання – то протягом 10 календарних днів.

ДПС України оновила план-графік проведення документальних планових перевірок на 2024 рік

28.06.2024 на сайті Державної податкової служби України опубліковано оновлений план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2024 рік.

Згідно поточної версії зазнали змін Розділи І та ІІ плану-графіку.

Нагадаємо, з 01.12.2023 по 31.12.2024 внесення змін до плану-графіка може здійснюватися щомісячно з урахуванням обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), наявності/відсутності безпечних умов для проведення перевірок.

Оновлений план-графік оприлюднюється не пізніше останнього числа місяця, в якому було затверджено такий оновлений план-графік.

При цьому, з 01.12.2023 по 31.12.2024 включно до плану-графіку проведення документальних планових перевірок можуть бути включені тільки певні платники податків (які здійснюють діяльність у сфері виробництва/реалізації підакцизної продукції, у сфері грального бізнесу, надають фінансові, платіжні послуги; нерезиденти, які здійснюють діяльність через відокремлені підрозділи/постійні представництва, та/або відокремлені підрозділи, постійні представництва нерезидента, які відповідають певним критеріям; інші платники податків, які на основі показників за підсумками 2021 року, відповідають певним критеріям).

Судова практика

Військово-обліковий документ відтепер можливо сформувати у Резерв+ та отримати в ЦНАП

З 18 червня військовозобов’язані, призовники та резервісти можуть сформувати військово-обліковий документ з QR-кодом через застосунок Резерв+.

Крім того, з 25 червня реалізовано можливість безоплатно отримати військово-обліковий документ з QR-кодом у ЦНАПах при уточненні персональних даних.

Документ сформується, якщо в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів є вся необхідна інформація про заявника. Такий документ дійсний 1 рік з моменту формування.

У військово-обліковому документі містяться наступні відомості:

  • персональні дані заявника;
  • окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів;
  • відомості про військово-лікарську комісію (ВЛК);
  • військове звання і військову спеціальність;
  • інформація про військовий облік.

Нові правила військового обліку для українців за кордоном

Постановою Кабміну від 7 червня 2024 р. № 675 внесено зміни до правил військового обліку для українців за кордоном.

Постановою передбачено, що громадяни України, які були зняті з військового обліку у зв’язку з вибуттям за межі України на строк більше трьох місяців, зобов’язані протягом 30 днів з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 563 (постанова набрала чинності 18 травня) стати на військовий облік одним з таких способів:

  • прибуття особисто до ТЦК та СП;
  • шляхом подання заяви про взяття на військовий облік у довільній формі разом із відомостями, визначеними додатком 4 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, та копії першої сторінки паспорта громадянина України для виїзду за кордон до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, яким такого громадянина України знято з військового обліку, через закордонну дипломатичну установу України.

Заява подається громадянином України закордонній дипломатичній установі України особисто разом із паспортом громадянина України для виїзду за кордон, який після прийняття заяви повертається громадянину України, або засобами поштового зв’язку разом з копією першої сторінки паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Кабмін продовжив строки відстрочок від призову на військову службу на підставі бронювання ще на два місяці

Кабмін вніс зміни до постанови № 516 від 7 травня 2024 року, передбачивши автоматичне продовження строків дії відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації, наданих у зв’язку з бронюванням, які не закінчилися на день прийняття постанови, на три місяці (замість одного).

Зміни встановлені постановою Кабміну № 642 від 4 червня 2024 року, яка набула чинності 6 червня 2024 року.

Кабмін вніс зміни до процедури бронювання

8 червня 2024 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 05 червня 2024 р. № 650 «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану», якою внесено зміни до процедури бронювання.

Постановою затверджено Порядок бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, а також викладено в новій редакції Порядок бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану.

Серед основних змін:

  • можливість подання списку військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання, не лише в паперовій та/або електронній формі, але і засобами Порталу Дія (після технічної реалізації);
  • обов’язок керівників підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, підтвердити, що працівниками, які пропонуються до бронювання, уточнені дані щодо перебування на військовому обліку відповідно до вимог нового мобілізаційного закону;
  • надання права органу, що прийняв рішення про визнання підприємств, установ та організацій критично важливими, у разі наявності сумніву щодо інформації, поданої підприємством, установою та організацією, або відповідності облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам, запросити документальне підтвердження відповідної інформації;
  • здійснення бронювання працівників, незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності;
  • збільшення строку дії відстрочки для заброньованих працівників до 12 місяців замість 6 місяців;
  • розширення підстав для анулювання відстрочки, наданої на підставі бронювання, тощо.

Практика кримінального права 

Перезавантаження Бюро економічної безпеки України: ухвалено закон

20 червня 2024 року Верховна Рада України прийняла закон, який вдосконалює порядок відбору й переатестації кадрового складу Бюро економічної безпеки України (надалі – БЕБ). Основні новації зазначеного закону переважно стосуються:

  • формування та функціонування конкурсної комісії з відбору Директора БЕБ, кадрових й дисциплінарних комісій, а також Ради громадського контролю;
  • утворення підрозділу внутрішнього контролю та підрозділу з питань запобігання корупції;
  • порядку та періодичності проведення зовнішнього незалежного оцінювання (аудиту) ефективності роботи.

Крім того, відтепер винятково детективи БЕБ та НАБУ уповноважені порушувати питання про проведення перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та осіб, які займаються підприємницькою діяльністю або іншими видами господарської діяльності індивідуально, та брати участь в їх проведенні.

Конституційний Суд України визнав конституційною норму КПК України щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваних та обвинувачених у вчиненні під час воєнного стану злочинів проти основ національної безпеки, злочинів, повʼязаних з тероризмом та злочинів проти міжнародного правопорядку

19 червня 2024 року Конституційний Суд України (надалі – КСУ) ухвалив рішення у справі за конституційними скаргами Бичкова С.А. та Бая А.А. щодо конституційності ч. 6 ст. 176 КПК України, якою встановлено, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 КК України, за наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На думку скаржників, зазначена стаття фактично встановлює презумпцію, за якою наявність підозри у вчиненні окремих злочинів обумовлює виключну необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без права на застосування іншого запобіжного заходу.

КСУ, ухвалюючи рішення про відповідність ч. 6 ст. 176 КПК України Конституції, зазначив, що за цією нормою застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залежить не лише від тяжкості злочину, у якому її підозрюють або обвинувачують, а й від наявності ризиків, що їх визначено ст. 177 КПК України.

Виходячи зі змісту приписів ст. 3, 8, ч.ч. 1,2 ст. 29, ч. 1 ст. 55, ч. 1 ст. 62, ч. 1 ст. 64 Конституції України, КСУ вважає, що під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за ч. 6 ст. 176 КПК України є можливість, за певних підстав та обставин, визначених ст. ст. 177, 178 КПК України, застосувати заставу як більш м’який запобіжний захід. Отже, за ч. 6 ст. 176 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не визначено як безальтернативний винятковий запобіжний захід.

Ухвала слідчого судді про повне або часткове скасування арешту майна чи про відмову у скасування арешту майна не підлягає апеляційному оскарженню: позиція Верховного Суду

У справі № 712/191/23 скаржник, звертаючись з касаційною скаргою, стверджував, що ухвала слідчого судді про скасування арешту майна або про відмову у такому скасуванні призводить до таких же правових наслідків, як і ухвала про арешт майна. У звʼязку з цим п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України у взаємозв’язку зі статтями 170, 173, 174 КПК України передбачають право на апеляційне оскарження також і ухвали про скасування або про відмову в скасуванні арешту майна.

Водночас Об’єднана палата Кримінального Касаційного суду (далі – ОП ККС) у постанові від 20 травня 2024 року вкотре наголосила, що перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному порядку, визначено у ст. 309 КПК України. Натомість ухвали слідчого судді про відмову в скасуванні арешту майна, постановлені в порядку ст. 174 КПК, до цього списку не відносяться.

При цьому відмова у скасуванні арешту майна не позбавляє особу права звернутися до суду з повторним клопотанням про скасування арешту майна як на досудовому розслідуванні, так і під час судового провадження.

Також ОП ККС у цьому контексті визнала необґрунтованими позиції колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постановах від 23 січня 2024 року в справі № 569/19829/21, провадження № 51-1344 км 22, та від 15 лютого 2024 року в справі № 154/2859/18, провадження № 51-4545 км 23.

Новини GOLAW

Перемога GOLAW для всього ринку альтернативної енергетики

GOLAW успішно представила інтереси виробника у справі проти ДП «Гарантований покупець»

Суть кейсу: ДП «Гарантований покупець» (далі також – Гарпок) не в повному обсязі розраховувався з виробниками за «зеленим» тарифом за поставлену електроенергію. Гарпок посилався на обмеження розрахунків під час дії воєнного стану, встановлені наказом № 206 Міненерго.

У зв’язку з неоднозначною судовою практикою одну із подібних справ було передано на розгляд Об’єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду.

Гарпок переконував суд у тому, що правовідносини з виробниками до введення воєнного стану і під час дії воєнного стану мають різний правовий характер та регулювання. Зокрема, Гарпок наполягав на тому, що має право не в повному обсязі розраховуватись із виробниками, оскільки наказ № 206 Міненерго нібито змінює порядок розрахунків з виробниками альтернативної енергетики як в частині авансових платежів, так і в частині остаточних розрахунків в особливий період.

В результаті розгляду справи Об’єднана палата Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду підтримала позицію адвокатів GOLAW та залишила рішення судів попередніх інстанцій без змін, цим самим підтвердивши зобов’язання Гарпок щодо сплати в повному обсязі основної заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат.

Дане рішення є надзвичайно важливим для всіх виробників за «зеленим» тарифом, перед якими має заборгованість Гарпок.

В роботі над проєктом взяла участь команда адвокатів судової практики GOLAW: партнерка Катерина Манойленко, партнерка Катерина Цвєткова, старша юристка Анастасія Клян, юрист Ігор Селівакін.

Юристи GOLAW взяли участь у щорічному заході EGAP в Празі

Чеська експортно-кредитна компанія EGAP провела щорічний захід, який зібрав провідні фінансові установи Чехії, а також експортерів та імпортерів, що здійснюють активну торгівлю між Чехією та Україною. Юристи GOLAW традиційно взяли участь у партнерському заході.

“Відбудова України буде найбільшим проєктом 21 століття. І ми там будемо,” – наголосив голова правління EGAP Девід Гавлічек.

Він нагадав, що минулого літа страхова компанія вже запустила Фонд «Україна», який покриває страхування чеського експорту в Україну. «Ми підтримали більше десятка бізнес-кейсів на 300 мільйонів крон. З них 50 мільйонів вже погашено. Ми допомагаємо Україні та чеським експортерам», – додав Гавлічек.

Основна частина страхування стосується фінансування угод в аграрному секторі, зокрема, придбання сільськогосподарської техніки українськими аграріями в чеських виробників за кредитні кошти, які надаються чеськими фінансовими установами. Ці кредити застраховані EGAP і підтримують українську економіку через страхування експорту.

Девід Гавлічек зазначив, що Фонд «Україна» дозволяє багаторазово використовувати можливості кредитування, тому ще залишається достатньо місць для прийому нових заявок на страхування.

Нагадуємо, що GOLAW більше 15 років надає правову підтримку EGAP в Україні.

GOLAW бере участь у підписанні меморандуму про підтримку української економіки провідними експортно-кредитними агенціями

На конференції Ukraine Recovery Conference-2024, яка відбулася 11-12 червня у Берліні, провідні експортно-кредитні агенції (ЕКА) дванадцяти країн світу підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо співпраці на підтримку України. Цей документ є вираженням солідарності та спільного бачення подальшої економічної співпраці, яка допоможе запустити українську економіку.

Метою рамкової угоди про співпрацю є активізація двосторонньої торгівлі та інвестицій в Україну. Цей крок є надзвичайно важливим, адже він розблокує експортне фінансування та відкриє українським позичальникам доступ до європейського ринку, оскільки ЕКА надають страхове покриття військових та економічних ризиків, пов’язаних з веденням бізнесу в Україні. Це дозволить страхувати великі проєкти шляхом синдикатів страховиків.

Першими підписантами Меморандуму стали Atradius Dutch State Business (Нідерланди), EDC (Канада), EGAP (Чехія), EKN (Швеція), Euler Hermes (Німеччина), EIFO (Данія), Finnvera (Фінляндія), KUKE (Польща), PricewaterhouseCoopers (Німеччина), NEXI (Японія), SACE (Італія), UKEF (Великобританія) та US-EXIM (США).

Співпрацюючі ЕКА також закликають інші країни приєднатися до сильної коаліції фінансових установ та таким чином підтримати Україну.

GOLAW більше 15 років ефективно працює з провідними європейськими ЕКА, надаючи їм юридичну підтримку як на стадії андеррайтингу, так і на стадії реструктуризації заборгованості та проблемної заборгованості.

Участь GOLAW у Щорічних Загальних Зборах UNIC

31 травня відбулись Щорічні Загальні Збори Учасників, організовані Всеукраїнською Мережею Доброчесності та Комплаєнсу (UNIC). Темою заходу стала безпека доброчесного бізнесу під час відновлення як пріоритет стійкої європейської держави.

Представники бізнесу, урядовці та міжнародні партнери обговорили ефективні механізми, що сприяють євроінтеграції та захищеності українського бізнесу, а також необхідні зміни в законодавстві для стимулювання доброчесної роботи приватного та державного секторів, поширення культури нульової толерантності до корупції та підвищення безпеки бізнесу, зацікавленого у відновленні та відбудові.

Під час заходу Рада Бізнес Омбудсмана представила Декларацію розсудливого та справедливого адміністрування, а Антоніна Прудко, Голова Секретаріату UNIC, презентувала звіт діяльності спільноти за 2023 рік та план роботи на 2024 рік.

«Відкритий діалог бізнесу, держави та міжнародних представників є надзвичайно важливим у прагненні України рухатись назустріч європейським стандартам. Він закладає основу для впровадження законодавчих ініціатив для розвитку культури доброчесності. Захист та стійкість українського бізнесу, який працює в турбулентних умовах, є ключовими для відновлення країни та її міжнародних відносин», — зазначила пані Прудко.

Спікери заходу також наголосили на важливості прозорого та доброчесного бізнесу в процесі відбудови України. Заступник постійного представника UNDP в Україні Христофорос Політіс підкреслив: «Дотримуючись етичних стандартів у бізнесі, Україна зміцнює свою економіку, протидіє корупції та підкреслює свою відданість європейським цінностям та принципам».

Голова НАЗК Віктор Павлущик розповів про роботу НАЗК у напрямку розробки концепту комплаєнс моніторингу, що може мінімізувати негативні наслідки для бізнесу. «Україна може стати прикладом для інших, розробляючи власний якісний продукт для нас і для країн, які хочуть використовувати наші найкращі практики», — зазначив експерт.

Катерина Манойленко

Катерина Манойленко

Партнерка, керівниця судової практики, адвокатка

  • Визнання
  • The Legal 500 EMEA 2023
  • Who's Who Legal 2022 - 2024
Катерина Цвєткова

Катерина Цвєткова

Партнерка судової практики, адвокатка

  • Визнання
  • The Legal 500 EMEA 2023
  • Who's Who Legal 2022 - 2024
Ігор Глушко

Ігор Глушко

Партнер, керівник практики кримінального права, адвокат

  • Визнання
  • The Legal 500 EMEA 2023
Олександр Мельник

Олександр Мельник

Партнер, керівник практики корпоративного права та M&A, адвокат

Анжеліка Моісєєва

Анжеліка Моісєєва

Партнерка, адвокатка

  • Визнання
  • The Legal 500 EMEA 2023
Крістіна Кольчинська

Крістіна Кольчинська

Радниця, адвокатка

Вікторія Бубліченко

Вікторія Бубліченко

Партнерка, керівниця практики податкового права, реструктуризації та врегулювання проблемної заборгованості, адвокатка

1082

Статті на тему

TAX ALERT 1.07.2024 | Дайджест головних податкових новин

17 Липня 2024 Публікації

TAX ALERT 1.07.2024 | Дайджест головних податкових новин

Читати
Локалізація виробництва в Україні

15 Липня 2024 Публікації

Локалізація виробництва в Україні

Читати
В українську модель лобіювання закладено ризики правової невизначеності для громадських обʼєднань

11 Липня 2024 Публікації

В українську модель лобіювання закладено ризики правової невизначеності для гром...

Читати
Усі публікації

Ми використовуємо файли cookies для вдосконалення роботи сайту та покращення Вашого користувацького досвіду.
Політика cookies Налаштування cookie

Будь ласка, уважно ознайомтеся з умовами політики конфіденційності та обробки персональних даних. Політика cookies.

Я даю згоду на обробку персональних даних відповідно до політики конфіденційності та обробки персональних даних

Я хочу отримувати розсилку

Ми використовуємо файли cookies для вдосконалення роботи сайту та покращення Вашого користувацького досвіду. Політика cookies Сховати налаштування

Дякуємо за довіру!

Ми отримали ваш запит на отримання консультації. Найближчим часом наші спеціалісти зв'яжуться з вами!

На головну
Дякуємо, що підписалися на нашу розсилку!

Відтепер ви завжди будете в курсі найважливіших законодавчих змін, актуальних експертних публікацій та анонсів подій!

На головну