Квітневий дайджест новин

Зміст

  1. Практика корпоративного права
  2. Практика податкового права | Tax Alert
  3. Судова практика
  4. Практика кримінального права
  5. Новини GOLAW

Практика корпоративного права

Оновлено положення про форму та зміст структури власності

02.04.2024 року Міністерством фінансів України було прийнято наказ № 161 який вносить зміни спрямовані на вдосконалення механізмів відображення структури власності юридичних осіб у Єдиному державному реєстрі (ЄДР).

Згідно з новими положеннями, юридичні особи зобов’язані подавати до ЄДР інформацію про свою структуру власності в електронній формі, що дозволить автоматизовану перевірку даних про кінцевих бенефіціарних власників. Наказом встановлено вимоги до форми та змісту структури власності, а також до документів, які мають додаватися до неї.

Структура власності повинна відображати інформацію про всіх осіб, які прямо чи опосередковано володіють юридичною особою, а також про тих, хто може мати значний вплив на її діяльність. Також встановлено необхідність вказувати розмір частки власності кожної особи у відповідному ланцюзі володіння.

Наказ вступає в силу через 90 днів після скасування воєнного стану в Україні і на момент підготовки цього матеріалу офіційно не був опублікований.

Впроваджена нова облікова система часток товариств

Відтепер товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю та їх учасники можуть перевести облік часток з ЄДР до облікової системи часток Національного депозитарію України, повідомляє Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Метою такого обліку є фіксація фактів набуття і припинення прав на частки, обмеження прав на частки та, захист права власності на частку від його несанкціонованої втрати. 

Одна особа зможе об’єднати свої права власності на цінні папери та частку в товаристві в одній депозитарній установі та скористатися додатковими сервісами, які пропонує Центральний депозитарій. Наприклад, електронні збори учасників, що є актуальним в сучасних умовах. Крім того, використання рахунків умовного зберігання (ескроу) для гарантування виконання зобов’язань за операціями з відчуження часток підвищить гарантії кредиторів, права та вимоги яких забезпечуються заставою прав на частку товариства, і надасть можливості розширити застосування такого виду забезпечення.

Видалення відомостей про керівника юридичої особи – нова можливість ЄДР

Міністерство юстиції у листі від 21.03.2024 надало роз’яснення щодо процедури виключення відомостей про керівника юридичної особи з ЄДР. 

Відтепер, за наявності судового рішення про припинення трудових або цивільно-правових відносин, реалізовано технічну можливість видалення відомостей про керівника юридичної особи з ЄДР у зв’язку з припиненням їхніх трудових чи цивільно-правових відносин на підставі рішення суду. 

Нова процедура дозволить державному реєстратору відобразити в ЄДР актуальні відомості про керівника юридичної особи, зокрема, шляхом проставлення відмітки про його відсутність та зазначення підстав його виключення.

Розширено можливості страхування інвестицій в Україні

09.04.2024 року Кабмін затвердив перелік воєнних і політичних ризиків, а також встановив Умови та порядок страхування ризиків для діяльності Експортно-кредитного агентства (ЕКА). 

Відповідно до переліку воєнні ризики охоплюють військові конфлікти, масові заворушення, насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, тероризм та окупацію. Політичні ризики включають примусове відчуження майна, незаконне анулювання ліцензій, та невиконання або відмова від виконання державою зобов’язань, визначених законодавством. 

Розширення можливостей страхування вищенаведених ризиків має на меті залучення інвестицій в економіку України під час війни. Нова постанова спрямована на вдосконалення правового регулювання у цій сфері, дозволяючи ЕКА страхувати та перестраховувати інвестиційні кредити та прямі інвестиції від воєнних та політичних ризиків.

Оновлено порядок обміну електронними документами з контролюючими органами

18.03.2024 року Міністерством фінансів України затверджено наказ № 133 який вносить зміни до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами. Наказ набирає чинності з 1 травня.

Зокрема, уточнено, що електронний документ, створений з декількома електронними підписами чи печатками, вважається завершеним після накладання останнього підпису чи печатки. Автоматизована перевірка електронного документа включає підтвердження дійсності підписів та печаток, а також перевірку їх обов’язковості та послідовності накладання.

Керівникам для передачі електронних документів до контролюючого органу необхідно використовувати особистий ключ з кваліфікованим сертифікатом, наданим до контролюючого органу.

Практика податкового права | Tax Alert

Запровадження особливостей податкового адміністрування добросовісних платників податків: прийнято за основу законопроєкт

24.04.2024 Верховною Радою України прийнято за основу законопроєкт № 11084 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства».

Законопроєктом пропонується встановити на період воєнного стану та до 31 грудня року, в якому його буде припинено або скасовано, певні особливості податкового адміністрування для окремих платників податків, які мають високий рівень добровільного дотримання податкового законодавства. Детальніше про це ми розповідали тут.

Наразі законопроєкт готується до другого читання. Тому, говорити про остаточні зміни щодо порядку адміністрування добросовісних платників податків можливо буде після прийняття цього законопроєкту в цілому.

Зареєстровано законопроєкт про ратифікацію Конвенції між Україною та Японією про усунення подвійного оподаткування 

24.04.2024 у Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт № 0258 «Про ратифікацію Конвенції між Урядом України та Урядом Японії про усунення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи та запобігання податковим ухиленням і уникненням та Протоколу до неї».

Конвенція про усунення подвійного оподаткування між Україною та Японією поширюватиме свою дію на:

  • податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб (для України), 
  • податок на доходи, корпоративний податок, спеціальний прибутковий податок на реконструкцію, місцевий корпоративний податок, місцеві податки на проживання (для Японії).

Після прийняття цього законопроєкту та завершення усіх процедур щодо набрання чинності зазначеної Конвенції резиденти держав України та Японії, серед іншого, матимуть пільгові умови оподаткування відповідно до умов Конвенції (наприклад, у вигляді знижених ставок оподаткування для окремих пасивних доходів), зможуть застосовувати особливості при справлянні визначених Конвенцією податків та усувати подвійне оподаткування, компетентні органи обох держав обмінюватимуться податковою інформацією.

Інформаційний лист ДПС щодо окремих питань застосування правил про контрольовані іноземні компанії

Державною податковою службою України («ДПС») 17.04.2024 опублікований інформаційний лист № 3/2024 стосовно окремих питань запроваджених правил про контрольовані іноземні компанії («КІК»).

В інформаційному листі висвітлені, зокрема, наступні роз’яснення: 

  • якщо одна фізична (юридична) особа визначила себе контролюючою особою КІК у розмірі 100 %, то саме на цю особу покладаються зобов’язання щодо оподаткування прибутку КІК. Отже, іншій фізичній (юридичній) особі, яка є співвласником КІК, не потрібно визначати себе контролюючою особою; 
  • якщо на дату подання звіту про КІК фізична особа, яка є її контролюючою особою, визначила себе резидентом іншої країни, проте у звітному періоді такої КІК ця особа була резидентом України, то вона все одно зобов’язана подавати звіт про КІК за такий звітний період;
  • викладено уточнення щодо порядку розрахунку ефективної ставки податку на прибуток для цілей застосування норми щодо звільнення від оподаткування прибутку КІК;
  • якщо у фізичної особи відсутні податкові зобов’язання, які б мали бути задекларовані у декларації про майновий стан і доходи, то її все одно необхідно подавати у разі наявності у особи обов’язку подати звіт про КІК. Адже він подається разом із податковою декларацією;
  • у випадку, якщо прибуток КІК звільняється від оподаткування, то у звіті про КІК все одно має бути відображена вся інформація, визначена нормами податкового законодавства, зокрема, про суми прибутку КІК, що були фактично виплачені на користь контролюючої особи, перелік операцій КІК із нерезидентами – пов’язаними особами, тощо; 
  • уточнено, що контролююча особа зобов’язана засобами електронного зв’язку в електронній формі разом зі звітом про КІК подати копії фінансової звітності КІК, завірені відповідно до вимог національного стандарту до оформлення документів. Тобто, особа, яка є підписантом такої фінансової звітності, проставляє відмітку про засвідчення її копії.

Також, зазначено, що норми законодавства не передбачають переклад українською мовою фінансової звітності, складеної іноземною мовою, та її апостилювання й нотаріальне засвідчення.

Роз’яснення щодо особливостей оподаткування окремих операцій резидентів Дія Сіті: інформаційний лист ДПС

Державною податковою службою України («ДПС») 19.04.2024 опублікований інформаційний лист № 4/2024 (частина ІІ), у якому роз’яснено ряд питань, що стосуються порядку оподаткування окремих операцій резидентів Дія Сіті податком на прибуток, податком на додану вартість, податком на доходи фізичних осіб, а також нарахування та сплати єдиного соціального внеску.

Нагадаємо, що попередньо ДПС вже був опублікований інформаційний лист № 1/2024, у якому також розкривалися питання щодо особливостей оподаткування резидентів Дія Сіті, подання та заповнення ними звітності.

Опублікований огляд судової практики Верховного Суду за березень 2024 року

16.04.2024 опубліковано огляд судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за березень 2024 року.

В огляді, серед іншого, зазначається про:

  • постанову, у якій Верховний Суд сформував висновок щодо кваліфікації дій фізичної особи як систематичної підприємницької діяльності. 

Так, в ході податкової перевірки ФОП – платника єдиного податку 2 групи – встановлено здійснення нею додаткової діяльності, яка мала ознаки підприємницької. Зокрема, особою було здійснено 23 продажі нерухомого майна протягом календарного року на суму, що перевищила 1 млн грн, та у договорах не було вказано її статус як підприємця. 

Особа, своєю чергою, стверджувала, що продаж нерухомості здійснювався нею як фізичною особою, а не як ФОП.

Однак, Верховний Суд підтримав позицію податкового органу та зазначив, що вказані дії особи з продажу нерухомого майна необхідно кваліфікувати як систематичну підприємницьку діяльність, навіть якщо в договорах не вказано статус як підприємця, адже така діяльність спрямована на отримання прибутку;

  • постанову, у якій Верховний Суд сформулював правовий висновок про те, що камеральна перевірка податкової звітності стосується усієї податкової звітності суцільним порядком і під час неї можуть бути перевірені усі показники податкової звітності на предмет арифметичного, методологічного, логічного зв`язку, узгодженості показників поточного періоду, їх зіставлення з показниками попередніх періодів. 

При цьому, така перевірка проводиться в межах 30 календарних днів за останнім днем граничного строку подання податкової звітності (а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання).

Однак, в ході розгляду податкового спору встановлено, що податковим органом була здійснена камеральна перевірка показників податкової звітності за минулі роки (2015, 2016 роки), результатом чого стало невизнання деяких з них, що вплинуло на об`єкт оподаткування податком на прибуток у податковій декларації за звітний рік (2017 рік) шляхом його збільшення.

Верховний Суд зазначив, що податковий орган провів камеральну перевірку податкової звітності за минулі роки поза межами встановленого законодавством строку, тому таке порушення є істотним, призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків. 

Судова практика

Верховна Рада України прийняла закон щодо встановлення додаткових підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця

25 квітня Верховна Рада України ухвалила Закон про внесення змін до Кодексу законів про працю України (далі також – КЗпП України) щодо встановлення додаткових підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця. Наразі Закон готується на підпис Президенту України.

Законом роботодавцю надано право розірвати трудовий договір у разі:

  • набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім звільнення від відбування покарання з випробуванням) за вчинення злочину проти основ національної безпеки України;
  • невиконання працівником правил поведінки на підприємстві, в установі, організації, зокрема: 1) надання працівниками інформації щодо наявних у них зв’язків з фізичними особами, місце постійного проживання (перебування, реєстрації) яких знаходиться на території держави-агресора або тимчасово окупованій території України; 2) порушення працівниками зобов’язання про нерозголошення інформації з обмеженим доступом.

Верховна Рада України прийняла закон про правонаступництво у трудових відносинах

25 квітня, Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо правонаступництва у трудових відносинах». Наразі Закон готується на підпис Президенту України.

Законом передбачено, що у разі відчуження (наприклад, продажу) бізнесу трудові відносини працівників продовжуються із новим власником. Права і обов’язки за трудовими договорами, що існували між працівниками і попереднім власником, переходять до нового власника.

Про зміни істотних умов праці, спричинених відчуженням суб’єкта господарювання, працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Практика кримінального права

Чи враховується період з моменту ухвалення рішення про закриття кримінального провадження до моменту його скасування прокурором у т. зв. «фактових справах»: позиція ВС змінилася

У постанові від 01 квітня 2024 року у справі № 178/50/20 Об’єднана палата Кримінального касаційного суду у складі Верховного суду (далі – ОП ККС ВС) відступила від позиції, викладеної у постанові Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 03 квітня 2023 року у справі № 367/1335/21. 

Так, у постанові від 03 квітня 2023 року Верховний суд встановив, що в разі скасування прокурором, який здійснює процесуальне керівництво, в порядку ч. 6 ст. 284 КПК України або прокурорами вищого рівня під час реалізації повноважень, передбачених ч. 6 ст. 36 КПК України, постанови про закриття кримінального провадження, у якому жодній особі не було повідомлено про підозру, час між винесенням постанови про закриття та її скасуванням не включається у строки досудового розслідування за умови, якщо постанова про скасування постанови про закриття кримінального провадження винесена уповноваженим прокурором та у строки, встановлені КПК України. 

Проте відтепер, судячи з тексту останнього рішення ОП ККС ВС, зазначені умови не ставляться.

Так, суть кримінального провадження полягає у тому, що особу було визнано винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, засуджений стверджував, що кримінальне провадження проти нього було закрито постановою слідчого 29 вересня 2018 року. Через майже 10 місяців, 09 липня 2019 року, заступник керівника місцевої прокуратури скасував зазначене рішення. Таким чином, на думку засудженого, строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні закінчився 05 червня 2019 року, тому всі слідчі (розшукові) дії, вчинені після цієї дати, у тому числі й повідомлення про підозру, є незаконними.

ОП ККС ВС, розглянувши касаційну скаргу, наголосила, що закриття кримінального провадження – це форма закінчення досудового розслідування, яка є заключним етапом розслідування, на якому, прокурор, слідчий чи дізнавач, підбивають підсумок провадженню, аналізують й оцінюють сукупність зібраних доказів і на цій основі формулюють у постанові висновок про неможливість подальшого провадження через наявність передбачених законом обставин. При цьому закриття кримінального провадження як одна із форм закінчення досудового розслідування зумовлює припинення перебігу строків досудового розслідування.

Фактично, з цього моменту, припиняється кримінальне переслідування, оскільки унеможливлюється подальше проведення слідчих (розшукових) дій та збирання доказів, припиняються повноваження щодо постановлення процесуальних рішень і вчинення процесуальних дій суб`єктами досудового розслідування, закінчується функція судового контролю за дотриманням прав та інтересів осіб під час досудового розслідування. 

Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована. Таким чином, врахування строків досудового розслідування у закритому кримінальному провадженні в той час, коли КПК України не передбачає вчинення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень, суперечить вимогам ст. 2 КПК України.

Отже, у разі скасування прокурором постанови слідчого, дізнавача чи прокурора про закриття кримінального провадження, у якому жодній особі не було повідомлено про підозру, у зв`язку з її незаконністю та необґрунтованістю, період з моменту винесення постанови про закриття кримінального провадження до моменту її скасування не включається до строку досудового розслідування.

Як впливає на строки досудового розслідування повернення обвинувального акта прокурору: позиція ОП ККС ВС

У постанові від 15 квітня 2014 року у справі № 753/25892/21 Об’єднана палата Кримінального касаційного суду у складі Верховного суду (далі – ОП ККС ВС) роз’яснила, чи відновлює перебіг строків досудового розслідування повернення прокурору обвинувального акта.

Суть кримінального провадження полягає у тому, що суд першої інстанції закрив справу на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України. Апеляційний суд зазначене рішення залишив без змін. 

Прокурор, аргументуючи касаційну скаргу, стверджував, що суди попередніх інстанцій зробили хибний висновок, що на час звернення прокурора зі зміненим обвинувальним актом до суду закінчились строки досудового розслідування. У зв’язку з цим, висновки суду про законність закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК помилкові. 

Так, на думку прокурора, після першого направлення обвинувального акта до суду в межах строку, визначеного у ст. 219 КПК, перебіг строку досудового розслідування припинився, оскільки досудове розслідування вже було закінчено і після цього зазначений строк не має обраховуватись незалежно від того скільки разів суд повертав прокурору обвинувальний акт. Крім цього, період між поверненням обвинувального акта і направленням до суду нового обвинувального акта не входить до строку досудового розслідування.

Водночас ОП ККС ВС встановила, що повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору у зв`язку з тим, що вони не відповідають вимогам КПК, не відновлює досудове розслідування.

Сторона обвинувачення після постановлення судом ухвали про повернення прокурору обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру і до звернення до суду з обвинувальним актом чи клопотанням, які приведено у відповідність до вимог КПК, має право виконати лише ту сукупність процесуальних дій, які є необхідними для приведення цього акта чи клопотання у відповідність до вимог КПК та забезпечення виконання ухвали суду.

Якщо сторона обвинувачення після повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру проводила слідчі (розшукові) дії, негласні слідчі (розшукові) дії та/або приймала процесуальні рішення, які не є необхідними для приведення цього акта чи клопотання у відповідність до вимог КПК та забезпечення виконання ухвали суду, то отримані у кримінальному провадженні за результатами здійснення таких дій докази повинні визнаватись недопустимими, як отримані після закінчення досудового розслідування.

Як повинні виконуватися вироки, якщо за одним особі було призначено реальне покарання, а за іншим – звільнено від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України: ОП ККС ВС

У постанові від 01 квітня 2024 року у справі № 183/6854/20 Об’єднана палата Кримінального касаційного суду у складі Верховного суду (далі – ОП ККС ВС) роз’яснила особливості застосування ч. 4 ст. 70 КК України при призначенні покарання за сукупністю кримінальних правопорушень.

Суть кримінального провадження полягає у тому, що вироком місцевого суду від 16 березня 2023 року особі було призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна. Крім того, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України суд шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком іншого місцевого суду від 07 травня 2021 року, більш суворим, визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна. Відповідно до ст. 75 КК України особу було звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, установлено іспитовий строк 2 роки та покладено обов`язки згідно зі ст. 76 КК України.

Вирішуючи по суті касаційну скаргу прокурор, ОП ККС ВС вказала, що, призначаючи покарання за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, суд не вправі змінювати покарання, призначене попереднім (першим) вироком за окремий злочин. Він також не повинен ще раз призначати (дублювати) це покарання в новому (другому) вироку. У цьому разі діє юридична презумпція законності й обґрунтованості попереднього вироку, яку суд підтверджує, застосовуючи ч. 4 ст. 70 КК України.

Отже, якщо особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, за вироком суду було призначено покарання, яке ухвалено відбувати реально, а потім було встановлено, що вона винна ще й в інших кримінальних правопорушеннях, за які за новим вироком особі призначається покарання із застосуванням на підставі ст. 75 КК України звільнення від відбування покарання з випробуванням, положення ч. 4 ст. 70 КК України щодо призначення остаточного покарання не застосовуються і кожний вирок – попередній, за яким особа має відбувати покарання реально, та новий, за яким її звільнено від відбування покарання з випробуванням, виконуються самостійно.

Новини GOLAW

Чергова перемога команди GOLAW: адвокати судової практики та трудових спорів представили інтереси транснаціональної корпорації з виробництва електроніки в суді апеляційної інстанції.

Юридична фірма GOLAW представила інтереси транснаціональної корпорації з виробництва електроніки в трудовому спорі в суді апеляційної інстанції.

Над проєктом працювали адвокатки судової практики та трудових спорів GOLAW: партнерка Катерина Цвєткова, партнерка Катерина Манойленко та старша юристка Наталія Матвійчук.

Адвокати GOLAW захистили трудові права керівника іноземної компанії.

Керуючись Законом «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», іноземна компанія призупинила дію трудового договору з керівником свого представництва в Україні. Однак таке призупинення було здійснене з численними порушеннями законодавства.

Юристи GOLAW звернулися до суду з позовом в інтересах керівника представництва та оскаржили незаконний наказ.

Над проєктом працювала команда судової практики та трудових спорів: партнерка Катерина Цвєткова та старші юристки Анастасія Клян та Наталія Матвійчук.

Команда GOLAW успішно захистила трудові права працівника одного з українських закладів вищої освіти.

Адвокати GOLAW успішно поновили на роботі головного бухгалтера одного з українських закладів вищої освіти, який був незаконно звільнений.

Результат:

  • клієнта поновлено на посаді головного бухгалтера;
  • виплачено відповідну компенсацію за вимушений прогул.

Команда GOLAW:

  • Катерина Манойленко, партнерка;
  • Анастасія Клян, старша юристка;
  • Ілона Рудник, молодша юристка.

Адвокати GOLAW успішно захистили права виробника «зеленої» електроенергії в суді апеляційної інстанції.

GOLAW представила інтереси компанії-виробника електроенергії у судовій справі проти ДП «Гарантований покупець» про стягнення заборгованості у розмірі понад 2 мільйони гривень.

В результаті розгляду справи, ДП «Гарантований покупець» зобов’язаний сплатити на користь клієнта суму основної заборгованості, 3% річних та інфляційні втрати.

Над проєктом працювали юристки судової практики GOLAW : партнерка Катерина Манойленко, старша юристка Анастасія Клян та молодша юристка Ілона Рудник.

Ігор Глушко

Ігор Глушко

Партнер, керівник практики кримінального права, адвокат

  • Визнання
  • The Legal 500 EMEA 2023
Наталія Матвійчук

Наталія Матвійчук

Старша юристка, адвокатка

Катерина Манойленко

Катерина Манойленко

Партнерка, керівниця судової практики, адвокатка

  • Визнання
  • The Legal 500 EMEA 2023
  • Who's Who Legal 2022 - 2024
Крістіна Кольчинська

Крістіна Кольчинська

Радниця, адвокатка

Ігор Селівакін

Ігор Селівакін

Юрист, адвокат

Катерина Цвєткова

Катерина Цвєткова

Партнерка судової практики, адвокатка

  • Визнання
  • The Legal 500 EMEA 2023
  • Who's Who Legal 2022 - 2024
Альона Шапка

Альона Шапка

Юристка, адвокатка

Роман Антонів

Роман Антонів

Старший юрист, адвокат

Анастасія Клян

Анастасія Клян

Старша юристка, адвокатка

1510

Отримати консультацію

Щоб отримати консультацію, будь ласка, заповніть форму нижче:

Статті на тему

НБУ суттєво послаблює валютні обмеження

21 Травня 2024 Публікації

НБУ суттєво послаблює валютні обмеження

Читати
TAX ALERT 17.05.2024 | ДАЙДЖЕСТ ГОЛОВНИХ ПОДАТКОВИХ НОВИН

17 Травня 2024 Публікації

TAX ALERT 17.05.2024 | ДАЙДЖЕСТ ГОЛОВНИХ ПОДАТКОВИХ НОВИН

Читати
Як директору звільнитися без згоди загальних зборів учасників ТОВ? Алгоритм дій

13 Травня 2024 Публікації

Як директору звільнитися без згоди загальних зборів учасників ТОВ? Алгоритм дій

Читати
Усі публікації

Ми використовуємо файли cookies для вдосконалення роботи сайту та покращення Вашого користувацького досвіду.
Політика cookies Налаштування cookie

Будь ласка, уважно ознайомтеся з умовами політики конфіденційності та обробки персональних даних. Політика cookies.

Я даю згоду на обробку персональних даних відповідно до політики конфіденційності та обробки персональних даних

Я хочу отримувати розсилку

Ми використовуємо файли cookies для вдосконалення роботи сайту та покращення Вашого користувацького досвіду. Політика cookies Сховати налаштування

Дякуємо за довіру!

Ми отримали ваш запит на отримання консультації. Найближчим часом наші спеціалісти зв'яжуться з вами!

На головну
Дякуємо, що підписалися на нашу розсилку!

Відтепер ви завжди будете в курсі найважливіших законодавчих змін, актуальних експертних публікацій та анонсів подій!

На головну