Дайджест законодавчих новин: LEGAL HOTLINE 10.05.2018

Національним банком внесено зміни до порядку видачі індивідуальних ліцензій

28.04.2018 року набрала чинності постанова Національного банку України від 26.04.2018 року № 45, якою, зокрема, було внесено зміни до Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на розміщення резидентами (юридичними та фізичними особами) валютних цінностей на рахунках за межами України, затвердженого постановою Правління НБУ від 14.10.2004 року № 485.

Серед позитивних змін можна відмітити:

• скорочення переліку документів, що подаються для отримання ліцензії заявником (юридичною особою, фізичною особою – підприємцем);
• розширення переліку джерел надходження валютних цінностей, які власнику ліцензії (юридичній особі / фізичній особі – підприємцю) дозволяється на підставі ліцензії зараховувати на/з рахунку, відкритому за межами України;
• визначення, джерел походження коштів фізичної особи (заявника), у тому числі коштів, що є спільною сумісною власністю подружжя. З урахуванням чого розширено перелік документів, що підтверджують наявність джерел походження коштів фізичної особи (заявника).

Загалом прийняті зміни направлені та сприятимуть удосконаленню порядку видачі індивідуальних ліцензій.

Державна фіскальна служба у своєму листі дала деякі роз’яснення щодо визнання операцій контрольованими у 2018 звітному році

02.05.2018 року ДФС на своєму сайті опублікувала лист № 12908/7/99-99-15-02-01-17 «Про набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 року № 108», в якому нагадала, що з урахуванням набрання чинності цією постановою, у разі здійснення в 2018 році господарських операцій з нерезидентами, зареєстрованими у Грузії, Республіці Естонія, Латвійській Республіці, Республіці Мальта чи в Угорщині, за відсутності інших критеріїв, визначених у підпунктах «а», «б», «г», «ґ» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України, вони будуть визнаватися контрольованими у разі одночасного виконання таких умов:

• річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за 2018 податковий (звітний) рік;
• обсяг господарських операцій платника податків з таким контрагентом (визначений за правилами бухгалтерського обліку), здійснених у період з 01.01.2018 по 06.03.2018, перевищує 10 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків).

В даному листі ДФС також наведено декілька наглядних прикладів щодо визнання таких операцій контрольованими у 2018 році.

Національний банк України визначив порядок функціонування кредитного рєстру

06.05.2018 року набрала чинності постанова Правління НБУ від 04.05.2018 року № 50 «Про затвердження Положення про Кредитний реєстр Національного банку України».

Затвердженим Положенням, зокрема, визначаються:

• порядок надання банком / Фондом гарантування вкладів фізичних осіб або уповноваженою особою Фонду інформації до Кредитного реєстру;
• порядок надання банкам інформації з Кредитного реєстру;
• порядок отримання заявником (юридичною / фізичною особою) інформації з Кредитного реєстру, коригування такої інформації у разі незгоди заявника з інформацією, яка міститься стосовно нього в Кредитному реєстрі.

Нагадаємо, що до Кредитного реєстру має бути включена інформація про кредитні операції боржника, якщо сума заборгованості (за основною сумою та відсотками) за такими кредитними операціями дорівнює або перевищує 100 розмірів мінімальних заробітних плат (або еквівалент цієї суми в іноземній валюті за офіційним курсом Національного банку, установленим на перший робочий день місяця, наступного за звітним).

Вказаний Кредитний реєстр було створено замість діючої Єдиної інформаційної системи «Реєстр позичальників», який, зокрема, забезпечує облік клієнтів банків України, які мають прострочену заборгованість перед банками. З урахуванням прийнятого Правлінням НБУ Положення, вже в невдовзі Кредитний реєстр має запрацювати.

Національний банк України продовжує скасовувати валютні обмеження

З 01.05.2018 року скасовано тимчасові адміністративні обмеження для банків і бізнесу. Відповідні зміни передбачені постановою НБУ від 29 березня 2018 року № 31 та рішенням НБУ від 29 березня 2018 року № 184-рш «Про встановлення лімітів відкритої валютної позиції банку», зокрема:

• розширено можливості банків для проведення власних операцій з іноземною валютою на міжбанківському ринку. Скасовано вимогу щодо розміру дозволеного сальдо купівлі-продажу банками іноземних валют та банківських металів протягом одного робочого дня. А відтак, скасовані і заходи впливу за її порушення;
• змінено ліміти відкритої валютної позиції (Л13-1) для банків. З 1 травня цього року його буде збільшено з 1% до 3%, ліміт загальної короткої відкритої валютної позиції банку (Л13-2) – зменшено з 10% до 8%. Це дозволить банкам більш ефективно розподіляти валютні ризики;
• послаблено обмеження на дострокове погашення українськими компаніями зовнішніх кредитів та позик в іноземній валюті;
• розширено перелік операцій бізнесу, на надходження за якими не поширюється вимога щодо обов’язкового продажу;
• для бізнесу спрощено процедуру перерахунку іноземної валюти за кордон для здійснення платежів, пов’язаних із процесами судочинства.

Прийняття зазначених змін є ще одним кроком, спрямованим на поступову лібералізацію валютного ринку України.

Позиція Верховного Суду щодо сплати ПДФО після виплати заробітної плати в той же день

Нещодавно було оприлюднено позицію Верховного Суду у справі № П/811/618/17 щодо відповідальності платника податків у разі сплати ПДФО (податок на доходи фізичних осіб) після виплати працівникам заробітної плати (в той же день).

В таких випадках фіскальні органи, як правило, застосовують до платника податків санкції передбачені ст. 127 ПК України, якою встановлено відповідальність за ненарахування і неутримання та/або несплату (неперерахування) податків платником податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків.

В той же час Верховний Суд прийшов до висновку, що вказаною нормою встановлено міру відповідальності, яка покладається на платника податків, у тому числі і на податкового агента, саме за ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків. Натомість коли мають місце нарахування, однак несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов’язання протягом строків, передбачених ПК України, такий платник податків притягується до відповідальності відповідно до ст. 126 вказаного кодексу (порушення правил сплати (перерахування) податків). При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати.

Таким чином, у разі сплати ПДФО після виплати заробітної плати, до платника податків може застосовуватися відповідальність встановлена саме ст. 126, а не ст. 127 ПК України, а отже зазначені дії податкових органів є неправомірними.