LEGAL HOTLINE 11.11.2021

Виконувати іноземні судові рішення стане простіше: законопроект № 0132

На офіційному веб-сайті Верховної Ради України оприлюднено текст законопроекту № 0132 щодо ратифікації Конвенції про визнання та виконання іноземних судових рішень у цивільних або комерційних справах.

Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту, ратифікація Конвенції та подальше набрання нею чинності дозволить Україні скористатися створеним нею універсальним механізмом уніфікованих правил для визнання та виконання судових рішень у цивільних або комерційних справах. Це полегшить доступ до правосуддя суб’єктів відповідних правовідносин, створить для них визначеність, передбачуваність, зменшить витрати та ризики у комерційних правовідносинах.

Варто зазначити, що Конвенція застосовується до визнання та виконання в одній Договірній Державі судового рішення, винесеного судом іншої Договірної Держави, проте не поширюється на податкові, митні чи адміністративні справи.

Конвенцію було вчинено 2 липня 2019 року за результатами 22-ї Дипломатичної сесії Гаазької конференції з міжнародного приватного права. Україна підписала Конвенцію 5 березня 2020 року. Наразі Конвенцію, крім України, підписали також Ізраїль та Уругвай.

Зміни до Закону про бухоблік: що планується?

На сайті Верховної Ради опубліковано текст проекту Закону про внесення змін до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Законопроектом передбачається, що  підприємства, які відповідно до вимог законодавства зобов’язані надавати органам державної влади показники бухгалтерського обліку та фінансової інформації в електронній формі, повинні вести регістри бухгалтерського обліку в електронній формі. 

Також, відповідно до законопроекту, регістри бухгалтерського обліку, складені в електронній формі, повинні мати такі ж самі реквізити, як і складені у паперовій формі та відповідати вимогам законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Законопроект пов’язаний з положеннями законопроекту № 6255 «Про внесення змін до Податкового кодексу України в частині впровадження електронних перевірок (е-аудит)». В комплексі дві законодавчі ініціативи створять механізм для подання суб’єктами  господарювання стандартного аудиторського файлу SAF-T та запровадження електронних перевірок.

Законопроект № 6225 GOLAW аналізувала у Tax Alert за посиланням.

Хто несе відповідальність за випадкове знищення або пошкодження майна? Позиція Верховного Суду

У постанові у справі № 207/3254/18 Верховний Суд висловив позицію щодо неправомірності стягнення з орендаря збитків, завданих внаслідок знищення майна, яке він був зобов’язаний застрахувати відповідно до договору оренди.

Орендодавець звернувся до орендаря з позовом про відшкодування збитків за втрачене внаслідок пожежі орендоване приміщення. Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що відповідно до договору оренди орендар був зобов’язаний застрахувати орендоване майно, проте не виконав свій обов’язок. Позивач також наголосив, що в разі виконання наймачем свого обов’язку щодо страхування орендованого майна він мав би змогу звернутися до страхової компанії про відшкодування майнової шкоди, що заподіяна його майну третіми особами. Відтак, на думку позивача, саме орендар, а не винуватці пожежі, повинен відшкодувати завдані збитки. 

Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду й залишив у силі рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову.

Суд зазначив, що положення Цивільного кодексу України не встановлюють правові наслідки невиконання договірного обов’язку щодо страхування речі, переданої у найм.

При тому, що за загальним правилом ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження майна несе його власник, сторони в договорі найму не позбавлені можливості передбачити, що такий ризик покладається на наймача під час найму.

У справі, що розглядалася, сторони у договорі найму не передбачили жодних правових наслідків неукладення наймачем договору страхування і не поклали на наймача ризик випадкового знищення або пошкодження предмета найму, а тому такий ризик несе власник майна відповідно до Цивільного кодексу України.

Отже, на думку Верховного Суду, порушення наймачем договірного обов’язку укласти договір страхування, за відсутності відповідного правового наслідку в договорі та відсутності перерозподілу ризику випадкового знищення майна, не є підставою для відшкодування шкоди.